Постанова № 114255, 06.09.2006, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.09.06 р. Справа № 4/221а

31.08.06р. оголошена перерва на 06.09.2006року на 15годин для підготовки повного тексту рішення на підставі статті 150 КАС України, про що попереджені в судовому засіданні представники сторін.

За письмовим клопотанням представника позивача судове засідання не забезпечується допомогою технічних засобів, складено протокол судового засідання відповідно до КАС України.

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Гринько С.Ю.

та секретарі судового засідання Кужель А.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу:

за позовом - Товариства з обмеженою відповідальністю “Капітал” м.Горлівка

до відповідача – Управління Пенсійного фонду України у Центрально-Міському районі

м.Горлівки

про скасування рішень відповідача про застосування фінансових санкцій № 28/24822215 і № 29/24822215 від 05.01.2006року та вимоги про сплату боргу № Ю 2093 від 21 грудня 2005року на суму 4230,62грн.

за участю представників сторін:

від позивача – Циганенко А.І. – адвокат за дорученням № 45 від 18.07.2006р.

від відповідача – Федченко О.В. – довіреність від 08.02.2006року.,

Тульська К.А. – довіреність від 18.05.06р.,

в с т а н о в и в :

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю “Капітал” м.Горлівка (далі –ТОВ) просить скасувати вимогу відповідача про сплату боргу від 21.12.2005року № Ю 2093, якою останній вимагає позивача сплатити недоїмку зі страхових внесків в сумі 4230,62грн. та рішення від 05.01.2006року № 28/24822215 про застосування фінансових санкцій в розмірі всієї суми прихованої (заниженої) заробітної плати 13150,16грн. і № 29/24822215 про застосування фінансових санкцій за донарахування органом Пенсійного фонду або страхувальником сум своєчасно не обчислених та не сплачених страхових внесків.

За рахунок прибутку підприємства, останнім придбано у серпні 2004року, червні та серпні 2005року путівки робітникам підприємства та членам їх сімей на лікування та відпочинок за договором, укладеним з суб”єктом підприємницької діяльності фізичною особою. Путівки не одержані, тобто договір не виконувався сторонами і 31.08.2005року повернуті кошти на поточний рахунок позивача в сумі 10791,60грн. 05.05.2006року, тобто після винесення рішень УПФ. Позивач вважає, що кошти на придбання путівок для лікування та оздоровлення не повинні входити до суми заробітної плати.

В обґрунтування позову позивач посилається на невідповідність рішень приписам чинного законодавства України, зокрема, при визначені суми фактичних витрат на грошове забезпечення працівників позивача, відповідачу слід було керуватися нормативного-правовими актами, прийнятими відповідно до Закону України “Про оплату праці”, згідно до статті 2 якого виплати соціального характеру у грошовій і натуральній формі (вартість путівок працівникам та членам їх сімей на лікування та відпочинок, придбаних за рахунок коштів підприємства) не включені до структури заробітної плати, тому загальнообов’язкові страхові внески не включені до складу податків.

При визначені розміру суми фактичних витрат на оплату праці, відповідачем порушені приписи частини четвертої ст. 18 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, а саме: страхові внески не включаються до складу податків, інших обов”язкових платежів, що складають систему оподаткування. Фактично відповідач при визначені розміру суми фактичних витрат на оплату праці керувався п.3.4 ст.3 Закону України “Про податок з доходів фізичних осіб” а саме, сума сплачена за договором суб’єкту підприємницької діяльності – фізичній особі.

Відповідач, Управління Пенсійного фонду України в Центрально-Міському районі м.Горлівки (далі-УПФ), заперечує проти вимог позивача, вважаючи, що позивач занизив суму заробітної плати (виплат, доходу) на які відповідно до ст.19 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, нараховуються страхові внески. Придбання путівок ТОВом для відпочинку працівників підтверджено договорами та письмовими поясненнями головного бухгалтера і їх вартість повинна відноситьсь до сум, на які нараховуються страхові внески. УПФ не визначався розмір страхових внесків на підставі Закону України від 22.05.2003року № 889 “Про податок з доходів фізичних осіб”, так як на ці внески не поширюються податкове законодавство, а УПФ лише визначив базу для нарахування внесків до пенсійного фонду, що прямо передбачено п.3.4 вказаного закону.

2

Вивчивши матеріали справи, заслухавши доводи представників сторін, оцінюючи повноту і достатність наданих для вирішення спору матеріалів, господарський суд зазначив, що:

Управління Пенсійного фонду України в Центрально-міському районі м.Горлівки здійснила планову перевірку щодо правильності обчислення, повноти нарахування та своєчасності сплати зобов’язання зі збору та страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування та інших платежів до ПФУ, та з питань достовірності надання відомостей про фізичних осіб, щодо персоніфікованого обліку Товариства з обмеженою відповідальністю “Капітал” м.Горлівка.

За результатами перевірки УПФ виявлений факт отримання працівниками ТОВа доходу в формах відмінних від грошових, придбання підприємством путівок для відпочинку робітників у серпні 2004року, червні та серпні 2005року та не віднесення їх до Фонду оплати праці, у зв’язку з чим в порушення пункту 1 статті 19 Закону України від 09.07.2003року № 1058-IV “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” підприємством занижено загальну суму оплати праці, на яку нараховуються страхові внески по ставці 32%,32,3% на суму 15023,08грн. і тому донараховано ТОВу до сплати УПФ 13150,16грн., про що складено акт № 200 від 21.12.2005року.

05.01.2006року начальником УПФ винесені два рішення:

1) №28/24822215 про застосування фінансових санкцій за приховування (заниження) страхувальником сум заробітної плати (виплат, доходу), на які нараховуються страхові внески, яким у відповідності до пункту 3 частини 9 статті 106 Закону України від 09.07.2003року № 1058-IV “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” застосовна фінансова санкція у вигляді штрафу в розмірі 13150,16грн.;

2) №29/24822215 про застосування фінансових санкцій за донарахування органом Пенсійного фонду України або страхувальником сум своєчасно не обчислених та не сплачених страхових внесків, яким на підставі пункту 4 частини 9 статті 106 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” застосовна фінансова санкція у вигляді штрафу в розмірі 2097,31грн.;

3) винесена вимога про сплату недоїмки зів страхових внесків в сумі 4230,62грн.

уваги, факт доведення порушення відповідачем вимог діючого законодавства, господарський суд стягує з відповідача за цим актом 2040грн.

Перед судом поставлене питання сторонами про законність застосування Пенсійним фондом до ТОВа фінансових санкцій за не нарахування останнім страхових внесків до Пенсійного фонду на суму придбаних підприємством путівок для відпочинку робітників.

Питання щодо нарахування внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування на внески підприємства згідно з договорами добровільного медичного та пенсійного страхування працівників і членів їх сімей та вартість путівок на відпочинок, придбаних за рахунок профспілки підприємства чи за кошти прибутку підприємства, чітко врегульовані чинним законодавством.

Законом України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” (1058-15) визначено коло платників страхових внесків, порядок нарахування, обчислення та сплати страхових внесків.

Згідно з частиною другою Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” (1058-15) для застрахованих осіб страхові внески нараховуються на всі суми сукупного оподаткованого доходу (прибутку).

Відповідно до частини першої статті 19 цього Закону (1058-15) страхові внески до солідарної системи у розмірі 32% для роботодавців нараховуються на суми фактичних витрат на оплату праці (грошового забезпечення) працівників, що включають витрати на виплату основної і додаткової заробітної плати та інших заохочувальних та компенсаційних виплат, у тому числі і натуральній формі, які визначаються згідно до Закону України “Про оплату праці” (108/95-ВР), виплату винагород фізичним особам за виконання робіт (послуг) за угодами цивільно-правового характеру, що підлягають обкладенню податком на доходи фізичних осіб, а також на суми оплати перших п’яти днів тимчасової непрацездатності, яка здійснюється за рахунок коштів роботодавця, та допомоги по тимчасовій непрацездатності.

Нормативним документом, який визначає складові фонду оплати праці при нарахуванні страхових внесків до пенсійного фонду, є Інструкція зі статистики заробітної плати, яка розроблена відповідно до Закону України “Про оплату праці” (108/95-ВР), та затверджена наказом Держкомстату України від 13.01.2004року № 5 ( z0114-14-04) і зареєстрована у Міністерстві юстиції України 27.01.2004року за № 114/8713 (чинна з 07.02.2004року).

Згідно виконання Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” (1058-15) Пенсійним фондом України розроблено Інструкцію про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, яка затверджена постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003року № 21-1 (z0064-04) та зареєстрована в Міністерстві юстиції України 16.01.2004року за № 64/8663.

Інструкцією (z0064-04) розроблено з урахуванням вимог Закону України “Про податок з доходів фізичних осіб” (889-15), а саме пункту 4.4, яким визначено, що базою для нарахування збору до Пенсійного фонду України громадян є заробітна плата платника податку з доходів фізичних осіб.

3

Порядок визначення заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії визначено статтею 41 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” (1058-15).

Отже, об’єктом для нарахування страхових внесків до Пенсійного фонду у розмірі 32,3% та 1-5% є суми нарахованої заробітної плати працівнику протягом кожного звітного податкового місяця.

Відповідно до пункту 3.5 Інструкції зі статистики заробітної плати (z0114-04) внески підприємств згідно з договорами добровільного медичного та пенсійного страхування працівників і членів їх сімей не належать до фонду оплати праці. Не належить також до фонду оплати праці й вартість путівок на відпочинок, придбаних за рахунок профспілки підприємства, оскільки відповідно до п.п. 2.3.4 Інструкції до фонду оплати праці включається тільки вартість путівок працівникам та членам їх сімей на лікування та відпочинок, екскурсії або суми компенсації, видані замість путівок, за рахунок коштів підприємств.

Пенсійний фонд України своїм листом від 25.10.2004року № 10218/04 “Щодо сплати страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування з вартості путівок та матеріальної допомоги” вказує на те, що відповідно до пункту 3.31 Інструкції зі статистики заробітної плати, матеріальна допомога разового характеру, що надається підприємством окремим працівникам у зв’язку із сімейними обставинами, на оплату лікування, оздоровлення дітей, поховання, відносяться до виплат, які не належать до фонду оплати праці, отже, страхові внески на зазначені суми, за якими придбані путівки для відпочинку робітників ТОВа не нараховуються та не утримуються.

На підставі зазначеного, суд вважає доведеним вимоги позивача в тому, що рішення Управління Пенсійного фонду України в Центрально-Міському районі м.Горлівки від 05.01.2006року № 28/24822215 про застосування фінансових санкцій в розмірі всієї суми прихованої (заниженої) заробітної плати 13150,16грн. і № 29/24822215 про застосування фінансових санкцій за донарахування органом Пенсійного фонду або страхувальником сум своєчасно не обчислених та не сплачених страхових внесків на суму 2097,31грн., вимоги УПФУ у Центрально-Міському районі м.Горлівки про сплату боргу № Ю2093 від 21 грудня 2005року на суму 4230,62грн.як недоїмки несплаченої позивачем суми страхових внесків за видані робітникам путівки, не відповідають вимогам Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, Закону України “Про оплату праці”, Закону України “Про податок з доходів фізичних осіб” і тому задовольняє їх в повному обсязі.

У відповідності до п. 4 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є суб’єкт владних повноважень, а відповідачем – фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

На підставі Законів України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, “Про оплату праці”, “Про податок з доходів фізичних осіб” та, керуючись статтями 94-98, 162-164, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, господарський суд –

п о с т а н о в и в:

Задовольнити позов Товариства з обмеженою відповідальністю “Капітал” м.Горлівка про скасування рішень Управління Пенсійного фонду України у Центрально-Міському районі м.Горлівки про застосування фінансових санкцій № 28/24822215 і № 29/24822215 від 05.01.2006року та вимоги про сплату боргу № Ю 2093 від 21 грудня 2005року на суму 4230,62грн.

Скасувати рішення Управління Пенсійного фонду України у Центрально-Міському районі м.Горлівки про застосування фінансових санкцій № 28/24822215 і № 29/24822215 від 05.01.2006року та вимоги про сплату боргу № Ю 2093 від 21 грудня 2005року на суму 4230,62грн.

Суддя Гринько С.Ю.

Постанова набирає законної чинності в термін вказаний в статті 254 КАС України.

Постанова господарського суду може бути оскаржена до апеляційного господарського суду Донецької області через місцевий господарський суд.

Оголошений повний текст постанови 06.09.2006 року.

Надруковано 3 екз.

1-й – суду,

2-й – позивачу,

3-й – відповідачу.