Постанова № 11422334, 27.05.2010, Харківський апеляційний адміністративний суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

61064, м.Харків, вул.Володарського, 46 (1 корпус)

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 травня 2010 р. Справа № АС 10/624-08/5021

Колегія суддів у складі:

Головуючий суддя Філатов Ю.М.,

Суддя Водолажська Н.С., Суддя Гуцал М.І.

при секретарі Трофімової Н.С.

за участю:

представника позивача Корбут В.Л.

представника відповідача Петрищев О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Сумської міжрайонної державної податкової інспекції на постанову Господарського суду Сумської області від 26.11.2009 року по справі № АС 10/624-08/5021

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ряснянське»

до Сумської міжрайонної державної податкової інспекції

про визнання протиправним податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, ТОВ «Ряснянське», звернувся до Господарського суду Сумської області з позовом, в якому просив визнати протиправним податкове повідомлення-рішення Сумської МДПІ Сумської області № 0000082310/0 від 08.07.08 р. про зменшення суми бюджетного відшкодування з ПДВ в сумі 87927,0 грн.

Постановою Господарського суду Сумської області від 26.11.09 р. по справі № АС 10/624-08 позов був задоволений: визнане нечинним податкове повідомлення-рішення Сумської МДПІ № 0000082310/0 від 08.07.08 р. про зменшення ТОВ «Ряснянське»суми бюджетного відшкодування з ПДВ в сумі 87927,0 грн.

Відповідач не погодився з судовим рішенням та подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Господарського суду Сумської області від 26.11.09 р. по справі № АС 10/624-08 та прийняти нову постанову про відмову у задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судом норм процесуального та матеріального права, оскільки судом не були дотримані приписи ст. 159 КАС України і не здійснено повне та всебічне зясування обставин у справі, були невірно застосовані норми Закону України «Про ПДВ»та постанов КМУ, що регулюють правовідносини сільськогосподарських товаровиробників з бюджетом.

Позивач письмові заперечення на апеляційну скаргу не подав, але його представник в судовому засіданні наполягав на законності судового рішення і просив залишити його без змін, а апеляційну скаргу відповідача без задоволення.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши постанову суду, дослідивши доводи апеляційної скарги, заперечення на неї та пояснення представників сторін в судовому засіданні, колегія суддів дійшла до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції було встановлено, що ТОВ "Ряснянське" є спеціалізованим підприємством з розведення свиней. Основні покупці вирощених свиней - переробні підприємства, продаж м'яса здійснюється живою вагою. Відповідно п. 6.2.6 ст. 6 Закону України "Про ПДВ" оподаткування операцій з поставки переробним підприємствам м'яса живою вагою здійснюється за нульовою ставкою.

Позивач надіслав до Сумської МДПІ податкову декларацію з ПДВ за загальною формою за 3 місяці 2008 р., реєстраційний номер у податковому органі - 4337 від 21.04.08 р., де було заявлено суму бюджетного відшкодування ПДВ у розмірі 88529,0 грн.

Платник звернувся до податкового органу з листом, в якому просив провести виїзну позапланову документальну перевірку показників наданої до податкового органу податкової декларації з ПДВ за березень 2008 р. Таку перевірку було проведено. Результати перевірки викладені у акті № 27/23/30841386/9 від 02.07.08 р. про результати виїзної позапланової перевірки ТОВ "Ряснянське" з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування ПДВ на розрахунковий рахунок за березень 2008 р.

Саме вказаний акт перевірки є підставою для прийняття оскарженого податкового повідомлення-рішення, яке було прийняте у звязку з виявленими відповідачем порушеннями вимог п. 7.4.1 ст. 7 Закону України «Про ПДВ»та п. 12 Порядку врахування, виплат і використання коштів, спрямованих для виплати дотацій сільськогосподарським товаровиробникам за поставлені ними переробним підприємствам молоко та м'ясо в живій вазі, затвердженого постановою КМУ № 805 від 12.05.99 р. в редакції, що діяла у періоді, що перевірявся.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції послався на те, що відповідно п. 1.8 ст. 1 Закону України "Про ПДВ" бюджетне відшкодування - сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

При цьому суд першої інстанції вказав на те, що ТОВ "Ряснянське" дійсно сплатило суму податкового кредиту у розмірі 88529,0 грн., заявлену в податковій декларації з ПДВ за березень 2008 р.: у розмірі 43575,0 грн. в лютому 2008 р., 12867,40 грн. в лютому 2005 р. (в тому числі за податковими накладними, отриманими в січні 2005 р. у сумі 2775,98 грн., в лютому 2005 р.- у сумі 10091,42 грн.) та 32086,6 грн. в березні 2005 р. (в тому числі за податковими накладними, отриманими в лютому 2005 р. у сумі 1300,04 грн., в березні 2005 р. - у сумі 30786,56 грн.).

Факт надмірної сплати ПДВ у січні 2005 р. було задекларовано 30.03.07 р. шляхом подання до Сумської МДПІ уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з ПДВ у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок до загальної податкової декларації (далі уточнюючий розрахунок) за січень 2005 р., зареєстрованому в податковому органі за № 2565.

Згідно складеного уточнюючого розрахунку за результатами січня 2005 р. виникло від'ємне значення ПДВ у розмірі 47742,0 грн. Вказана сума була віднесена до складу податкового кредиту наступного податкового періоду, а саме квітня 2007 р. та відображена у рядку 23.2 податкової декларації з ПДВ за квітень 2007 р. за загальною формою, яку було надано до МДПІ 21.05.07 р.

Факт надмірної сплати ПДВ за лютий 2005 р. та березень 2005 р. було задекларовано 30.03.07 р. шляхом подання до Сумської МДПІ уточнюючих розрахунків до загальної податкової декларації за лютий 2005 р. - реєстраційний номер податкового органу 2568, за березень 2005 р. - реєстраційний номер 2576.

Згідно кожного із складених уточнюючих розрахунків за результатами кожного звітного (податкового) періоду виникло від'ємне значення ПДВ. Суми від'ємного значення, а саме за лютий 2005 р. 32762,0 грн. було віднесено до складу податкового кредиту квітня 2007 р. та відображено у рядку 23.3 податкової декларації з ПДВ за квітень 2007 р. за загальною формою, яку було надано МДПІ 21.05.07 р.

Правильність показників, обчислених у складених уточнюючій розрахунках за січень - березень 2005 р., підтверджена результатами проведеної виїзної планової документальної перевірки, які викладені в акті № 11-23-013 30841386 27 від 17.05.07 р. про результати виїзної планової перевірки ТОВ «Ряснянське»з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.04 р. по 31.12.06 р. на стор. 21 акту.

Заявлену суму бюджетного відшкодування ПДВ було сплачено у попередніх звітних (податкових) періодах.

Сума бюджетного відшкодування була визначена на підставі отриманих податкових накладних, сплата її повністю підтверджується платіжними дорученнями, касовими чеками та квитанціями до прибуткових касових ордерів, отриманими податковими накладними, копії яких подані позивачем.

В обґрунтування висновків постанови суд першої інстанції послався на положення п. 7.7.1 та п. 7.72 ст. 7 закону України «Про ПДВ»та дані податкових декларацій по ПДВ за лютий 2008 р. та березень 2008 р. і зробив висновок про те, що вимоги Закону України "Про ПДВ" щодо сутності механізму відшкодування ПДВ виконані платником ТОВ "Ряснянське" повністю у складеній ним податкової декларації з податку на додану вартість за березень 2008 р.

Також суд послався на приписи п. 12 постанови КМУ № 805 від 12.05.99 р., в якій передбачено, що сума податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету сільськогосподарськими підприємствами усіх форм власності за поставлені ними молоко, худобу, птицю, вовну, а також за молочну продукцію та м'ясопродукти, зроблені у власних переробних цехах, повністю залишається у розпорядженні цих сільськогосподарських підприємств і спрямовується на підтримку власного виробництва тваринницької продукції та продукції птахівництва. При цьому сума акумульованого на окремому рахунку податку на додану вартість за поставлені молоко та молочну продукцію спрямовується на придбання приладів і реактивів, необхідних для визначення показників якості молока і молочної продукції, фільтрувальних матеріалів, холодильного обладнання та доїльних установок у разі неналежного забезпечення ними сільськогосподарських підприємств.

Сільськогосподарські підприємства ведуть бухгалтерський облік розрахунків з ПДВ на окремому аналітичному рахунку.

У разі одержання за договорами товарно-матеріальних цінностей, надання послуг, пов'язаних з виробництвом та переробкою у власних переробних цехах зазначеної в абзаці першому цього пункту продукції, сплачену суму податку на додану вартість з операцій поставки таких товарно-матеріальних цінностей, надання послуг відносять на податковий кредит по розрахунках з таких сільськогосподарських операцій.

На підставі даних бухгалтерського обліку сільськогосподарські товаровиробники щомісяця складають окрему податкову декларацію з податку на додану вартість поставлених ними молока, худоби, птиці, вовни, а також молочної продукції та м'ясопродуктів, вироблених у власних переробних цехах. Разом з декларацією з податку на додану вартість за відповідний звітний період сільськогосподарські товаровиробники подають до органу державної податкової служби за місцем реєстрації довідку про цільове використання сум податку на додану вартість за попередній звітний період, форма та зміст якої визначається Державною податковою адміністрацією за погодженням з Мінагрополітики.

Залишок податкових зобов'язань відповідно до податкової декларації з податку на додану вартість з поставленої зазначеної продукції, тобто різниця між податком на додану вартість, що надходить від покупців, та податком на додану вартість, сплаченим постачальникам, перераховується підприємством з поточного на окремий рахунок.

Залишок податкового кредиту покривається податковими зобов'язаннями наступних податкових періодів.

Кошти, перераховані сільськогосподарськими підприємствами на окремий рахунок, використовуються ними для підтримки власного виробництва продукції тваринництва та птахівництва. У разі нецільового використання зазначені кошти стягуються до державного бюджету відповідно до законодавства.

Залишок коштів на окремому рахунку в кінці року вилученню до бюджету не підлягає і використовується підприємством на зазначені цілі в наступному році, а починаючи з 1 березня року, що настає за роком, в якому Верховна Рада України ратифікує протокол про приєднання України до Світової організації торгівлі, перераховується до державного бюджету.

Суми ПДВ за операціями з поставки товариством переробним підприємствам м'яса живою вагою були віднесені до загальних декларацій з ПДВ за ставкою 0%.

Відповідно п. 6.2.6 ст. 6 Закону до 1 січня року, наступного за роком, в кому Верховна Рада України ратифікує протокол про приєднання України до Світової організації торгівлі, за нульовою ставкою оподатковуються операції поставки переробним підприємствам молока та м'яса живою вагою сільськогосподарськими товаровиробниками всіх форм власності і господарювання .

Враховуючи зміст п. 6.2.6 ст. 6 Закону в результаті здійснення сільськогосподарськими товаровиробниками всіх форм власності і господарювання операцій поставки переробним підприємствам молока та м'яса живою вагою не виникає суми коштів, яка б підлягала сплаті до бюджету.

Відповідно до п. 1.2. «Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість», який затверджено наказом Державної податкової адміністрації України № 166 від 30.05.1997р., платники податку, у яких згідно з чинним законодавством (пункти 11.21, 11.29 Закону України «Про податок на додану вартість») суми ПДВ повністю залишаються у розпорядженні цих платників податку для цільового використання, подають податкову декларацію з ПДВ (скорочену). До такої податкової декларації включаються лише ті операції, що стосуються спеціальних режимів, установлених указаними пунктами.

Таким чином, скорочену декларацію подають платники податку, у яких згідно з чинним законодавством (п. 11.21, п. 11.29 Закону) суми ПДВ повністю залишаються у їх розпорядженні для цільового використання, та виключно щодо тих операцій, що стосуються спеціальних режимів, установлених вказаними пунктами.

Згідно до п. 11.21 ст. 11 Закону сума податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету сільськогосподарськими підприємствами усіх форм власності за реалізовані ними молоко, худобу, птицю, вовну, а також за молочну продукцію та м'ясопродукти, вироблені у власних переробних цехах, повністю залишається у розпорядженні цих сільськогосподарських підприємств і спрямовується на підтримку власного виробництва тваринницької продукції та продукції птахівництва. Порядок нарахування і використання зазначених коштів встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Таким чином, викладений у пункті 11.21 спеціальний режим не встановлений для операцій, викладених у п. 6.2.6 ст. 6 Закону України «Про ПДВ», де йдеться про операції з поставки переробним підприємствам молока та м'яса живою вагою, які оподатковуються за 0 ставкою, і в такому випадку, спеціальний режим, направлений на виключення механізму надходження суми податку до бюджету та його направлення на спец рахунки, не може стосуватися операцій, які взагалі не передбачають залишення у розпорядженні сільськогосподарських підприємств сум ПДВ.

За таких обставин покладання відповідачем на позивача обов'язку відображати в окремій, а не в загальній декларації з податку на додану вартість, результати господарських операцій з реалізації переробним підприємствам власної продукції в живій вазі є безпідставним.

Проте колегія суддів вважає доцільним відмітити, що судом першої інстанції невірно визначені підстави для зменшення суми бюджетного відшкодування ПДВ по загальній податковій декларації, оскільки ці підстави не стосуються порядку проведення розрахунку цього відшкодування.

При проведенні даної перевірки перевіряючими були виявлені порушення платником податків вимог п. 7.7.1, п. 7.4.1 ст. 7 Закону України "Про ПДВ" та п. 12 Порядку нарахування, виплат і використання коштів, спрямованих для виплати сільськогосподарським товаровиробникам за продані ними переробним підприємствам молоко та м'ясо в живій вазі, затвердженого Постановою КМУ № 805 від 12.05.99 р., які повязані з тим, що підприємство при формуванні загальної податкової декларації по ПДВ включило в розрахунок податкового кредиту суму податку, сплаченого в ціні придбаних ТМЦ, робіт, послуг, які використані в господарській діяльності по виробництву мяса з метою реалізації живою вагою переробним підприємствам, що призвело до безпідставного завищення суми бюджетного відшкодування ПДВ.

Колегія суддів вважає необхідним відмітити, що приймаючи рішення про задоволення позовних вимог про скасування податкового повідомлення-рішення, суд першої інстанції не взяв до уваги те, що сума від'ємного значення ПДВ, що виникла у сільськогосподарських товаровиробників в результаті здійснення операцій з поставки переробним підприємствам молока та м'яса живою вагою за нульовою ставкою, включаються до спеціальної декларації, яка не передбачає здійснення розрахунків з бюджетом, що в свою чергу враховує не лише положення п. 7.7.1 та п. 7.7.2 ст. 7 Закону України «Про ПДВ», на які посилається позивач та суд першої інстанції, а ї інші норми чинного законодавства, які регулюють правовідносини виробників сільськогосподарської продукції з бюджетами у сфері податкових правовідносин.

Зокрема, слід відмітити, що згідно положень п. 6.2.6 ст. 6 Закону України „Про ПДВ" до 1 січня 2008 року операції з поставки переробним підприємствам молока та м'яса живою вагою сільськогосподарськими товаровиробниками всіх форм власності і господарювання оподатковувалися за нульовою ставкою. Після 01.01.08 р. дана норма встановлює, що до 1 січня року, наступного за роком, в якому Верховна Рада України ратифікує протокол про приєднання України до Світової організації торгівлі, поставки переробним підприємствам молока та м'яса живою вагою сільськогосподарськими товаровиробниками всіх форм власності і господарювання здійснюються також за 0 ставкою.

Тобто, зазначеною нормою Закону встановлений лише розмір ставки податку, що не є достатнім доказом наявності права сільськогосподарських товаровиробників на формування податкового кредиту з таких операцій з метою подальшого відшкодування відємного значення податкового зобовязання по ПДВ з бюджету на банківський рахунок платника.

Слід відмітити, що чинним законодавством встановлений спеціальний режим оподаткування та обліку господарських операцій з поставки переробним підприємствам молока та м'яса живою вагою сільськогосподарськими товаровиробниками за нульовою ставкою ПДВ з подальшою виплатою дотацій таким сільськогосподарським товаровиробникам. Виплата дотацій таким товаровиробникам регламентується іншими нормами податкового законодавства.

Зокрема, п. 11.21 ст. 11 Закону України «Про ПДВ»(в редакції, що діяла на момент здійснення господарських операцій та формування податкового кредиту) встановлено, що до 1 січня року, наступного за роком, в якому Верховна Рада України ратифікує протокол про приєднання України до Світової організації торгівлі, сума ПДВ, що повинна сплачуватися до бюджету переробними підприємствами усіх форм власності за реалізовані ними молоко та молочну продукцію, м'ясо та м'ясопродукти, у повному обсязі спрямовується виключно для виплати дотацій сільськогосподарським товаровиробникам за продані ними переробним підприємствам молоко і м'ясо в живій вазі.

Порядок нарахування і використання зазначених коштів встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Виходячи з аналізу зазначеної норми Закону України «Про ПДВ», колегія суддів приходить до висновку, що законодавцем передбачені заходи підтримки вітчизняних сільськогосподарських товаровиробників, які полягають у спрямування сум ПДВ переробними підприємствами від реалізації ними молока та молочної продукції, мяса та м'ясопродуктів не до бюджету, а для виплати дотацій сільськогосподарським товаровиробникам, у яких вони придбали молоко і мясо у живій вазі за нульовою ставкою ПДВ.

При цьому Законом України «Про ПДВ»Кабінет Міністрів України був уповноважений визначити порядок нарахування і використання зазначених коштів стосовно отримання дотацій за поставлену продукцію тваринництва переробним підприємствам та стосовно використання акумульованих сум ПДВ за реалізовану продукцію тваринництва.

Такий Порядок був затверджений Постановою КМУ № 805 від 12.05.99 р. в редакції Постанови КМУ № 596 від 28.03.07 р.

Відповідно до п. 5 Порядку перерахування сум дотацій здійснюється з небюджетного рахунку переробного підприємства на окремий рахунок сільськогосподарського товаровиробника, який відкритий ним в обслуговуючому банку протягом звітного періоду.

Крім того, слід зазначити, що подання окремої (скороченої) податкової декларації з ПДВ передбачено п. 1.2 Порядку заповнення та подання податкової декларації з ПДВ, затвердженого наказом ДПА України № 166 від 30.05.97 р. Вказаний Порядок заповнення та подання податкової декларації з ПДВ прямо передбачає обовязковість включення до такої скороченої податкової декларації з ПДВ тих операцій, що стосуються спеціальних режимів, установлених п. 11.21 та п. 11.29 ст. 11 Закону України «Про ПДВ».

В п. 11.21 ст. 11 Закону України «Про ПДВ» передбачений спеціальний режим оподаткування операцій з поставки сільськогосподарськими товаровиробниками переробним підприємствам молока та мяса в живій вазі з подальшою виплатою дотацій таким сільськогосподарським товаровиробникам, тобто саме ці операції повинні декларуватися у спеціальній декларації по ПДВ.

При цьому слід зауважити, що застосування нульової ставки ПДВ, передбаченої п. 6.2.6 ст. 6 Закону України «Про ПДВ», не встановлювало порядку декларування, а лише запроваджувалося з метою підтримки вітчизняного товаровиробника і дотримання соціальної політики в ціноутворенні на товари широкого вжитку та першої необхідності.

Не встановлює та не обмежує порядок декларування і п. 7.7.1 та 7.7.2 ст. 7 Закону України «Про ПДВ», про дотримання яких стверджує представник позивача, оскільки дані норми визначають механізм розрахунків податкового зобовязання, що не звільняє позивача від обовязку виконувати приписи Порядку заповнення та подання податкової декларації з ПДВ.

Таким чином, сума від'ємного значення ПДВ, розрахована сільськогосподарським товаровиробником за результатами здійснення операцій як з поставки переробним підприємствам молока та м'яса живою вагою за нульовою ставкою, так і з поставки цієї ж продукції власного виробництва іншим особам з відповідними сумами ПДВ, включаються до спеціальної декларації, за якою не здійснюються розрахунки з бюджетом.

Таким чином, декларування позивачем відємного значення ПДВ з метою відшкодування з бюджету вказаних в податкових деклараціях за березень 2008 р. сум податку здійснено при помилковому розумінні та застосуванні норм Закону України «Про ПДВ».

В постанові суду першої інстанції вказане на те, що п. 11.29 ст. 11 Закону України «Про ПДВ»до 1 січня року, наступного за роком, в якому Верховна Рада України ратифікує протокол про приєднання України до Світової організації торгівлі, зупинена дія п. 7.7 ст. 7, п. 10.1 та п. 10.2 ст. 10 цього Закону в частині сплати до бюджету ПДВ щодо операцій з поставки товарів (робіт, послуг) власного виробництва, включаючи продукцію (крім підакцизних товарів), виготовлену на давальницьких умовах із власної сільськогосподарської сировини, за винятком операцій з поставки переробним підприємствам молока та м'яса живою вагою, що здійснюються сільськогосподарськими товаровиробниками незалежно від організаційно-правової форми та форми власності, в яких сума, одержана від поставки сільськогосподарської продукції власного виробництва та продуктів її переробки за попередній звітний (податковий) рік, становить не менше 50 відсотків загальної суми валового доходу підприємства, на позивача не розповсюджується. Тобто, відносно нього не зупинялася дія п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про ПДВ», а тому він мав право декларувати в загальній декларації по ПДВ всі суми податку, сплачені в ціні придбаних товарів (робіт, послуг), в т.ч. використаних для виробництва м'яса.

Проте, колегія суддів вважає доцільним відмітити, що судом першої інстанції не взято до уваги те, що дана норма тільки визначає коло субєктів господарювання, стосовно яких встановлюється пільговий порядок сплати до бюджету ПДВ, і повязує можливість залишати відповідні кошти на власних рахунках сільськогосподарських товаровиробників з обсягом отриманого валового доходу від вказаної в цій нормі діяльності.

Зважаючи на те, що в наведеній нормі є застереження щодо операцій з поставки переробним підприємствам молока та м'яса живою вагою, то слід зробити висновок, що право не сплачувати до бюджету ПДВ по таким операціям не обмежується і не повязується з обсягом отриманого валового доходу від таких операцій.

Також слід відмітити, що наведена норма не вказує на те, що субєкти господарювання, на яких розповсюджується її дія, не повинні здійснювати декларування сум ПДВ, порядок визначення якого встановлений п. 7.1 п. 7.6 ст. 7 Закону України «Про ПДВ», і не дотримуватися Порядку заповнення та подання податкової декларації з ПДВ, затвердженого наказом ДПА України № 166 від 30.05.97 р.

Зважаючи на вищенаведені обставини, колегія суддів дійшла до висновку, що постанова Господарського суду Сумської області від 26.11.09 р. по справі № АС 10/624-08 була прийнята з порушенням норм матеріального права, а тому підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про відмову у задоволенні позову ТОВ «Ряснянське».

Керуючись ст. ст. 160, 165, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 209, 254 КАС України колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Сумської міжрайонної державної податкової інспекції на постанову Господарського суду Сумської області від 26.11.2009 року по справі № АС 10/624-08/5021 задовольнити.

Постанову Господарського суду Сумської області від 26.11.2009 року по справі № АС 10/624-08/5021 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ряснянське»до Сумської міжрайонної державної податкової інспекції про визнання протиправним податкового повідомлення-рішення скасувати та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позову ТОВ «Ряснянське»про визнання протиправним податкового повідомлення-рішення Сумської МДПІ Сумської області № 0000082310/0 від 08.07.08 р. про зменшення суми бюджетного відшкодування з ПДВ в сумі 87927,0 грн.

Постанова набирає законної сили негайно з моменту її проголошення і може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України шляхом подання касаційної скарги протягом місяця з моменту виготовлення повного тексту.

Головуючий Ю.М. Філатов

Судді Н.С. Водолажська

М.І. Гуцал

Повний текст постанови виготовлений 01.06.2010 р.