Єдиний державний реєстр судових рішень
КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ОДЕСИ
Справа № 947/32817/23
Провадження № 2-а/947/204/23
УХВАЛА
17.10.2023 року
Суддя Київського районного суду м. Одеси Калініченко Л.В., перевіривши матеріали адміністративної справи за позовною заявою ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції, про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі,
ВСТАНОВИВ:
16.10.2023 року до Київського районного суду міста Одеси надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції, про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАТ №7913674 від 10.10.2023 року .
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, справу було розподілено судді Калініченко Л.В.
Оглянувши матеріали справи за вказаним позовом, суддя дійшла наступного висновку.
Також, частиною 3статті 161КАС Українипередбачено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Згідно з ч. 2 ст.132 КАС Українирозмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
З 01 листопада 2011 року набрав чинностіЗакон України "Про судовий збір", яким регулюються питання розміру судового збору, порядку його сплати та звільнення від сплати, а неКодексом України про адміністративні правопорушення.
З огляду на те, що відповідно до п. 3 ч. 1ст. 288 КУпАП, розгляд справ про адміністративні правопорушення відбувається за правилами адміністративного судочинства, застосуванню підлягають приписиКАС УкраїнитаЗакону України «Про судовий збір».
Статтею 5Закону України «Про судовий збір»встановлені пільги щодо сплати судового збору.
Слід зазначити, що відповідно до статей3,5Закону України «Про судовий збір»серед осіб, які мають пільги щодо сплати судового збору, немає таких, які б звільнялися від сплати судового збору за подання до суду позовної заяви про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, чи виключали б позовну заяву про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення з об`єктів оплати судовим збором.
Разом із тим, відповідно до правових висновків Великої Палати Верховного Суду, наведених у постанові від 18 березня 2020 року у справі № 543/775/17, провадження № 11-1287апп18, у справах щодо оскарження постанов про адміністративне правопорушення у розумінні статей287,288КУпАП, як і в інших справах, які розглядаються судом у порядку позовного провадження, слід застосовуватистатті 2-5 Закону України «Про судовий збір», які пільг за подання позовної заяви, відповідних скарг у цих правовідносинах не передбачають. Розмір судового збору за подання позовної заяви складає 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Також, Велика Палата Верховного Суду відступила від висновку, який передбачав, що судовий збір при оскарженні постанов про адміністративне правопорушення сплаті не підлягає, та зазначила, що чинне законодавство містить ставку судового збору, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги у справі про оскарження постанови про адміністративне правопорушення та подальшому оскарженні позивачем та відповідачем судового рішення.
Таким чином, позивачем за подання до суду позовної заяви про визнання незаконною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення, має бути сплачено судовий збір.
Відповідно до ч. 1ст. 4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Станом на 01 січня 2023 року прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 2684,00 грн.
Приймаючи вищевикладене, за подання до суду позовної заяви про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення, приймаючи ставку судового збору визначену Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18 березня 2020 року у справі №543/775/17, тобто 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, підлягає сплаті судовий збір в сумі 536,80 грн.
Проте, позивачем до позовної заяви не додано документа, що підтверджує сплату судового збору, однак зазначено, що він звільнений від сплати судового збору, як військовослужбовець.
Разом з тим, суд зазначає, що у відповідності до положень статті 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються, зокрема:
12) військовослужбовці, військовозобов`язані та резервісти, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, - у справах, пов`язаних з виконанням військового обов`язку, а також під час виконання службових обов`язків;
13) учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України - у справах, пов`язаних з порушенням їхніх прав.
З поданих до суду позивачем до позову документів, а саме військового квитка серії НОМЕР_1 від 21.03.2022 року вбачається, що ОСОБА_1 з 22.03.2022 року призваний у Збройні Сили України за призовом під час мобілізації.
Разом з тим, як вбачається зазначений позов подано щодо оскарження постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі. Будь-яких доказів на підтвердження того, що зазначену постанову винесено відносно позивача під час виконання військового обов`язку, а також під час виконання службових обов`язків, до суду не надано.
На підставі викладеного вбачається, що пред`явлений позивачем позов не пов`язаний з виконанням позивачем військового обов`язку, а також під час виконання службових обов`язків, за наслідком чого відсутні підстави для звільнення останнього від сплати судового збору на підставі положень п.12 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір».
Також суд зазначає, що процедура надання та позбавлення статусу учасника бойових дій осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення чи у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, та категорії таких осіб, визначено Порядком надання та позбавлення статусу учасника бойових дій осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення чи у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2014 р. № 413.
У відповідності до положень вказаного Порядку, підставою для надання особам, які брали участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України статусу учасника бойових дій є лише довідкапро безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти Україниза формою згідно з додатком № 6 до вказаного Порядку.
Належних доказів на підтвердження наявності у позивача статусу учасника бойових дій, постраждалого учасника Революції Гідності, Героя України, до суду не надано, за наслідком відсутні підстави для звільнення позивача від сплати судового збору на підставі положень п.13 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір».
У зв`язку з чим, позивачеві необхідно надати до суду належні документи, що підтверджують наявність підстав для звільнення від сплати судового збору чи документ на підтвердження сплати судового збору за пред`явлення до суду адміністративного позову про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення в сумі 536,80 грн.
Суд роз`яснює, що судовий збір повинен бути сплачений за реквізитами Київського районного суду міста Одеси, а саме: Отримувач коштів - ГУК в Од.обл./Київський р-н/22030101;Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37607526;Банк отримувача - Казначейство України (ел. адм. подат.);Код банку отримувача (МФО)- 899998;Рахунок отримувача - UA758999980313171206000015756;Код класифікації доходів бюджету: 22030101;Призначення платежу; *;101;_____(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ______(ПІБ чи назва установи, організації позивача),Київський районний суд м. Одеси(назва суду, де розглядається справа).
Крім того, у відповідності до вимог статті 160 КАС України, в позовній заяві зазначаються зокрема:
- повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс;ідентифікаційний кодюридичної особив Єдиномудержавному реєстріпідприємств іорганізацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв`язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти.
Частиною 2 статті 26 КАС України передбачено, що позови до юридичних осіб пред`являються в суд за їхнім місцезнаходженням згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
Як вбачається з позовної заяви позивачем пред`явлено позов про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення до двох відповідачів:
- Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції;
- Департаменту патрульної поліції, з зазначенням коду ЄДРПОУ 40108646.
В порушення вищевказаних приписів законодавства, позивачем не визначено код ЄДРПОУ відповідача - Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції, як юридичної особи.
За наслідком чого, суд позбавлений можливості встановити належне зареєстроване місцезнаходження вказаного відповідача у справі, що впливає на визначення територіальної юрисдикції справи.
Отже, позивачеві за необхідне вказати вірні дані щодо місцезнаходження та коду ЄДРПОУ визначеного відповідача по справі - Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції.
Разом з тим, суд вважає за необхідне роз`яснити позивачеві наступне.
Згідно з положеннямист.46 КАС Українисторонами в адміністративному процесі є позивач та відповідач. Відповідачем в адміністративній справі є суб`єкт владних повноважень, якщо інше не встановлено цим Кодексом.
Відповідно дост.213 КУпАПсправи про адміністративні правопорушення розглядаються, зокрема, органами Національної поліції, органами державних інспекцій та іншими органами (посадовими особами), уповноваженими на те цим Кодексом.
Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень (частини 1 та 2ст.222 КУпАП).
При цьому, приписами ч.1ст.13 Закону України «Про Національну поліцію»визначено, що систему поліції складають: 1) центральний орган управління поліцією; 2) територіальні органи поліції.
Відповідно до ч.1 ст.15 «Про Національну поліцію» територіальні органи поліції утворюються як юридичні особи публічного права в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, містах, районах у містах та як міжрегіональні (повноваження яких поширюються на декілька адміністративно-територіальних одиниць) територіальні органи у межах граничної чисельності поліції і коштів, визначених на її утримання.
Використання у зазначених вище нормах формулювань «від імені органів Національної поліції» вказує на те, що відповідачем у таких справах, які розглядаються судом в порядку, визначеномуКодексом адміністративного судочинства України, є саме орган Національної поліції - суб`єкт владних повноважень, а не підрозділ Національної поліції або ж особа, яка перебуває з цим органом у трудових відносинах та від його імені здійснює розгляд справ про адміністративні правопорушення та накладає адміністративні стягнення.
Правову позицію з даного питання було висловлено Верховним Судом у постанові від 26 грудня 2019 року по справі №724/716/16-а (провадження № К/9901/12750/18).
З огляду на викладене, оскільки відповідачінспектор патрульноїполіції єпосадовою особоювідповідного органу,який дієне яксамостійний суб`єктвладних повноважень,а відімені органуНаціональної поліції,при цьому, Управління патрульної поліції в Одеській області є структурним підрозділом Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, який не є юридичною особою, не може виступати відповідачем у справі за адміністративним позовом, суд зазначає, що належним відповідачем може бути лише орган Національної поліції, від імені якого діяв співробітник поліції, і який є юридичною особою.
Суд звертає увагу на те, що органом Національної поліції у цьому випадку є Департамент патрульної поліції, тобто суб`єкт владних повноважень, від імені якого винесена постанова про накладення адміністративного стягнення, оскільки Управління патрульної поліції в Одеській області є лише територіальним підрозділом Департаменту патрульної поліції та не має статусу юридичної особи, а інспектор патрульної поліції є посадовою особою відповідного органу, який діє не як самостійний суб`єкт владних повноважень.
Приймаючи вищевказані положення законодавства, суддя зазначає, що у разі визначення вірних даних про відповідача по справі, позивач має право у відповідності до ч.1 ст. 25 КАС України обрати альтернативну підсудність справи за своїмзареєстрованим увстановленому закономпорядку місцемпроживання (перебування,знаходження)або адміністративнимсудом замісцезнаходженням відповідача,крім випадків,визначених цимКодексом.
Додатково суд роз`яснює позивачеві, що у разі надання до суду додаткових документів до позовної заяви, у відповідності до ч.1 ст. 161 КАС України, позивач повинен надати їх копії у відповідності до кількості відповідачів та третіх осіб по справі.
У відповідності до ч.1 ст. 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановленихстаттями 160,161цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Враховуючи вищевикладене, оскільки позивачем надано позовну заяву без додержання вимогст. 160, 161 КАС України, суддя вважає, що позовна заява ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції, про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, підлягає залишенню без руху та слід надати позивачеві термін строком в п`ять днів з дня отримання копії ухвали суду для усунення вищевказаних недоліків поданої заяви.
Керуючисьст. 25, 26, 160, 161, 169 КАС України, Законом України «Про судовий збір»,
УХВАЛИВ:
Позовну заяву ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції, про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі -залишити без руху.
Надати позивачеві строк для усунення недоліків поданої заяви п`ять днів з дня отримання копії ухвали.
Роз`яснити позивачеві, що якщо недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, не будуть усунуті у встановлений судом строк, позовна заява буде повернута відповідно до пункту 1 частини 4статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню в апеляційному порядку не підлягає.
Суддя Калініченко Л.В.
Судове рішення № 114219511, Київський районний суд м. Одеси було прийнято 17.10.2023. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 947/32817/23. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: