Ухвала суду № 114216983, 26.09.2023, Свалявський районний суд Закарпатської області

СВАЛЯВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 306/1086/16-к

Провадження № 1-в/306/59/23

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 вересня 2023 року м. Свалява

Свалявський районний суд Закарпатської області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1

секретаря судового засідання ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Свалява клопотання адвоката ОСОБА_3 , яка діє в інтересах потерпілої ОСОБА_4 про стягнення процесуальних витрат (витрат на правову допомогу) у кримінальній справі №306/1086/16-к відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України у кримінальному провадженні №12016070000000060 від 31.03.2016 року.

В С Т А Н О В И В:

У провадженні Свалявського районного суду Закарпатської області перебувала кримінальна справа (№306/1086/16-к, провадження №1-кп/306/8/23) про обвинувачення ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України у кримінальному провадженні №12016070000000060 від 31.03.2016 року.

Відповідно до вироку Свалявського районного суду Закарпатської області від 16 березня 2023 року ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України та призначено покарання - 3 (три) роки позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 2 (два) роки. На підставі ст. 2 Закону України "Про амністію у 2016 році" ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 від призначеного судом основного та додаткового покарання звільнено. Стягнуто з ОСОБА_5 в користь ОСОБА_4 заподіяну моральну шкоду в розмірі 25 000 гривень; в користь ОСОБА_6 25 000 гривень заподіяної моральної шкоди. Стягнуто з Акціонерного товариства "Страхова компанія "Країна" в користь ОСОБА_4 12916 грн. заподіяної матеріальної шкоди та 646 грн. заподіяної моральної шкоди; в користь ОСОБА_6 9203 грн. заподіяної матеріальної шкоди та 460 грн. заподіяної моральної шкоди. Стягнуто з ОСОБА_5 в користь держави витрати за проведення експертиз та вирішено питання про долю речових доказів у справі.

Відповідно до ухвали Закарпатського апеляційного суду від 03.08.2023 року апеляційне провадження 11-кп/4806/251/23 за апеляційною скаргою захисника обвинуваченого ОСОБА_5 - адвоката ОСОБА_7 на вирок Свалявського районного суду Закарпатської області від 16.03.2023 щодо ОСОБА_5 закрито з підстави ст. 403 КПК України.

12.09.2023 року до суду надійшло клопотання (вх.№7292) адвоката ОСОБА_3 , яка діє в інтересах потерпілої ОСОБА_4 (договір про надання правової допомоги від 25.04.2023 року, ордер на надання правничої (правової) допомоги серії АО №1099640 від 07.09.2023 року, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серії ЗР №21/1335 від 31.01.2018 року) про стягнення процесуальних витрат (витрат на правову допомогу) у кримінальній справі відносно ОСОБА_5 . В обгрунтування доводів посилається на те, що ОСОБА_5 за вироком Свалявського районного суду Закарпатської області від 16.03.2023 року визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.286 КК України та призначено йому покарання 3 роки позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 2 роки. На підставі ст. 2 Закону України «Про амністію у 2016 році» ОСОБА_5 звільнено від призначеного судом основного та додаткового покарання. Стягнуто на користь потерпілої ОСОБА_4 заподіяну моральну шкоду в розмірі 25 000 грн. В обгрунтування вимог зазначає, що на вказаний вирок суду обвинуваченим 13.04.2023 року подано апеляційну скаргу в частині задоволених судом цивільних позовів потерпілих. У зв?язку із поданням обвинуваченим апеляційної скарги, потерпіла уклала договір про надання правової допомоги від 25.04.2023 року з адвокатом ОСОБА_3 . 31.07.2023 року адвокат ОСОБА_3 подала до суду клопотання про стягнення процесуальних витрат у справі №306/1086/16-к. Вимоги адвокат мотивує тим, що 17.07.2023 року до початку апеляційного розгляду захисник обвинуваченого та обвинувачений відмовились від поданої апеляційної скарги, потерпіла вирок Свалявського районного суду Закарпатської області від 16.03.2023 року не оскаржувала. Ухвалою Закарпатського апеляційного суду від 03.08.2023 року апеляційне провадження закрите, однак закриваючи апеляційне провадження, апеляційним судом залишено без процесуального вирішення клопотання потерпілої про стягнення процесуальних витрат, подане та зареєстроване через канцелярію суду 31.07.2023 року. Просить суд клопотання потерпілої ОСОБА_4 про стягнення процесуальних витрат задовльнити. Стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_4 витрати на правову допомогу у розмірі 10000 грн.

Дослідивши матеріали справи №306/1086/16-к та доводи у клопотанні про стягнення витрат на правову допомогу, суд зазначає таке.

Відповідно до п. 14 ч. 1 ст. 537 КПК України - під час виконання вироків суд має право вирішувати питання про всякого роду сумніви і протиріччя, що виникають при виконанні вироку.

Відповідно до ст.118 КПК України - процесуальні витрати складаються із: витрат на правову допомогу; витрат, пов`язаних із прибуттям до місця досудового розслідування або судового провадження; витрат, пов`язаних із залученням потерпілих, свідків, спеціалістів, перекладачів та експертів; витрат, пов`язаних із зберіганням і пересиланням речей і документів.

Відповідно до ч.1 ст. 124 КПК України - у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь потерпілого всі здійснені ним документально підтверджені процесуальні витрати; ч.1 ст.126 КПК України - суд вирішує питання щодо процесуальних витрат у вироку суду або ухвалою.

Таким чином, кримінальний процесуальний закон не обмежує можливість вирішення питання розподілу процесуальних витрат, зокрема витрат на правову допомогу, виключно обвинувальним вироком.

Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Пунктом 3.2 Рішення Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема, в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права.

Відповідно до ч. 5 ст. 534 КПК України - процесуальні питання, пов?язані з виконанням судових рішень у кримінальному провадженні, вирішує суддя суду першої інстанції одноособово, якщо інше не передбачено КПК України (правовий висновок Великої Палати Верховного суду у постанові від 17.06.2020 року, справа №598/1781/17: "КПК не обмежує процесуальну форму вирішення питання щодо розподілу процесуальних витрат, у тому числі витрат на правову допомогу, виключно обвинувальним вироком. Суд повинен вирішити питання про розподіл процесуальних витрат у будь-якому рішенні, яким завершується розгляд кримінального провадження по суті, у тому числі й в ухвалі про закриття кримінального провадження у зв`язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності. Невирішення питання про розподіл процесуальних витрат не може бути єдиною підставою для скасування прийнятих судами першої та апеляційної інстанцій судових рішень, оскільки не є істотним порушенням вимог КПК та не впливає на вирішення питання кримінально-правової кваліфікації, доведеності винуватості і призначення покарання. Вирішення питання про розподіл процесуальних витрат полягає у висновку суду про стягнення або відмову у стягненні певної грошової суми, яка є процесуальними витратами у розумінні КПК. Залишення клопотання учасника провадження про розподіл процесуальних витрат без розгляду не є вирішенням судом питання про розподіл процесуальних витрат. Це питання може вирішити відповідно до положень ч. 5 ст. 534 КПК суд, який виніс рішення без вирішення питання про розподіл процесуальних витрат".

При визначенні суми відшкодуваннясуд застосовує ряд критеріїв (дійсність, обґрунтованість, розумність, реальність, пропорційність, співмірність) та факти на підтвердження таких критеріїв, як складність справи, значення справи для сторін, фінансовий стан сторін, ринкові ціни адвокатських послуг (правовий висновок Великої Палати Верховного Суду у постанові від 27.06.2018 року у справі № 826/1216/16: "склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг тощо), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат".

У клопотанні адвокат зазначає, що на виконання договору про надання правової допомоги від 25.04.2023 року, адвокат ОСОБА_3 надала потерпілій ОСОБА_4 наступні послуги:

- ознайомлення з матеріалами кримінального провадження по справі №306/1086/16-к про обвинувачення ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.286 КК України (7 Томів) - 5 годин (ціна однієї години - 1000 грн.) на загальну суму 5000 грн.;

- підготовка та подання до суду апеляційної інстанції заперечення на апеляційну скаргу обвинуваченого - 2 годин (ціна однієї години - 2000 грн.) на загальну суму 4000 грн;

- прибуття для участі в судовому засіданні суду апеляційної інстанції 19.07.2023 року. - 1 судодень (ціна - 1000 грн.) на загальну суму 1000 грн.

Таким чином, вартість наданих послуг адвокатом визначена у розмірі 10000 грн., за які потерпілою сплачено грошові кошти відповідно до платіжної інструкції №@2PL774715 від 19.06.2023 року.

Суд перевірив опис робіт (послуг) виконаних адвокатом та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги у зв`язку із розглядом справи № 306/1086/16-к в суді апеляційної інстанції за вироком Свалявського районного суду Закарпатської області від 16.06.2023 року та зазначає таке.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним зі складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), часом, витраченим адвокатом для їх виконання та обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт (правовий висновок Верховного Суду у справі № 905/1795/18 та у справі № 922/2685/19 - суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг).

З огляду на вищенаведене, враховуючи досліджені документи, долучені до клопотання, суд вважає, що з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_4 необхідно стягнути 6000 грн. витрат на правову допомогу адвоката, оскільки заявником не доведено факту ознайомлення з матеріалами кримінального провадження протягом 5 годин.

Витрати на правову допомогу на вказану суму є співмірними зі складністю справи, наданим обсягом послуг у суді, відповідають критерію реальності таких витрат та розумності їхнього розміру.

Статтею 129 - 1 Конституції України визначено: Суд ухвалює рішення іменем України. Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10.02.2010 року).

У контексті вказаної практики суд уважає наведене обґрунтування цього рішення достатнім.

Керуючись ст. 26, 537, 539 КПК України, ст.26 КВК України, суд

У Х В А Л И В:

Клопотання адвоката ОСОБА_3 , яка діє в інтересах потерпілої ОСОБА_4 про стягнення процесуальних витрат (витрат на правову допомогу) у кримінальній справі №306/1086/16-к відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України у кримінальному провадженні №12016070000000060 від 31.03.2016 року - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , мешканця АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 на користь ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , мешканки АДРЕСА_2 - 6000 грн (шість тисяч 00 коп.) процесуальних витрат (витрати на правову допомогу).

В решті вимог відмовити.

Учасники судового провадження можуть отримати інформацію щодо справи на сторінці офіційного вебпорталу судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: https://court.gov.ua/sud0710/.

Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку. Апеляційна скарга може бути подана протягом семи днів з дня її оголошення до Закарпатського апеляційного суду.

ГОЛОВУЮЧИЙ - СУДДЯ ОСОБА_1