Рішення № 114207825, 10.10.2023, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 жовтня 2023 рокум. ПолтаваСправа № 440/8839/23

Полтавський окружний адміністративний суд у складі судді Слободянюк Н.І.,

за участю:

секретаря судового засідання - Рябухи Ю.В.,

позивача - ОСОБА_1 ,

представника відповідача-3 - Філатова М. М.,

розглянувши у судовому засіданні за правилами загального позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Голови Октябрського районного суду м. Полтава Савченка Анатолія Григоровича, Октябрського районного суду м. Полтава, Служби судової охорони та Територіального управління Державної судової адміністрації України в Полтавській області про визнання протиправним та нечинним наказу, визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити певні дії, стягнення моральної шкоди,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 /надалі позивач, ОСОБА_1 / звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою (з урахуванням уточненого адміністративного позову від 27 липня 2023 року) до Голови Октябрського районного суду м. Полтава Савченка Анатолія Григоровича /надалі відповідач-1, ОСОБА_2 /, Октябрського районного суду м. Полтава /надалі відповідач-2/, Служби судової охорони /надалі відповідач-3/ та Територіального управління Державної судової адміністрації України в Полтавській області /надалі відповідач-4/ про:

- визнання наказу №7/од.с від 03 березня 2022 року Голови Октябрського районного суду м. Полтава Савченка Анатолія Григоровича незаконним, протиправним та нечинним (таким, що порушує права ОСОБА_1 , гарантовані статтями 40 та 41 та право на публічність судового розгляду гарантованого йому статтею 6 Європейської Конвенції);

- зобов`язання Голови Октябрського районного суду м. Полтава Савченка Анатолія Григоровича негайно з дня набрання чинності рішення суду відновити вільний доступ ОСОБА_1 до приміщень суду, які за законом він має право відвідувати, відновити особистий прийом працівниками суду та апарат суду;

- визнання дій працівників Служби судової охорони щодо блокування ОСОБА_1 пропуску до приміщень суду від 21 квітня 2023 року незаконними та протиправними;

- заборону працівникам Служби судової охорони здійснювати охоронну діяльність без отримання Службою судової охорони відповідної ліцензії;

- визнання дій Територіального управління Державної судової адміністрації України в Полтавській області (виділення коштів державного бюджету на виконання робіт щодо встановлення метало-детекторної рамки та турнікету на вході до суду незаконними та протиправними в порушення вимог пункту 7.1.2 ДБР В.2.2-26-2010 "Будинку і споруди. Суди", перешкоджаючими праву ОСОБА_1 вільного доступу до суду, встановлюючими загрозу його здоров`ю та життю;

- заборону Службі судової охорони примушувати ОСОБА_1 проходити через працюючу метало-детекторну рамку;

- зобов`язання Територіального управління Державної судової адміністрації України в Полтавській області вжити заходів щодо демонтажу на вході в суд метало-детекторну рамку та турнікет в 10-денний термін з дня набрання чинності рішення суду;

- визнання бездіяльності Октябрського районного суду м. Полтава щодо розгляду скарги ОСОБА_1 від 21 квітня 2023 року на слідчого ДБР незаконною та протиправною;

- стягнення на користь ОСОБА_1 з Державного бюджету України грошової суми в розмірі 4000000,00 грн в якості компенсації моральної шкоди, завданої йому діями / бездіяльністю голови Октябрського районного суду м. Полтава Савченка Анатолія Григоровича, Октябрського районного суду м. Полтава, Служби судової охорони та Територіального управління Державної судової адміністрації України в Полтавській області /а.с. 45-47/.

Позов обґрунтований тим, що 21 квітня 2023 року та 08 травня 2023 року відповідачами було здійснено перешкоджання позивачу в доступі до приміщення суду, чим порушено його конституційні права. Діяльність Служби судової охорони є протиправною, оскільки вказана структура не має відповідної ліцензії. Встановлення на вході в суд метало-детекторної рамки та турнікету є протиправним, непередбаченим законом, а тому підлягає демонтажу. Крім того, робота метало-детекторної рамки має негативний вплив на здоров`я позивача та інших громадян внаслідок здійснення випромінювання. Скарга позивача від 21 квітня 2023 року на дії слідчого ДБР в порушення вимог частини другої статті 306 КПК не розглянута судом. Внаслідок протиправних дій відповідачів позивачу завдано моральної шкоди, яку він оцінює у розмірі 4000000,00 грн.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 16 серпня 2023 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі, а також розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи, витребувано докази.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 08 вересня 2023 року розгляд справи №440/8839/23 вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 15:00 год. 26 вересня 2023 року, а ухвалою від 26 вересня 2023 року закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті

Відповідач-1 та відповідач-2 позов не визнали та у відзиві на позовну заяву /а.с. 57-60/ зазначили, що наказ №7/од.с від 03 березня 2022 року винесений у зв`язку із запровадженням Верховною Радою України воєнного стану в Україні та на виконання рішення Ради суддів України від 24 лютого 2022 року №9 «Щодо вжиття невідкладних заходів для забезпечення сталого функціонування судової влади в Україні» і він жодним чином не порушує права позивача. Починаючи з 2020 року по 01 липня 2023 року в Октябрському районному суді м. Полтави тимчасово з метою дотримання карантинних заходів усі документи приймались альтернативними засобами зв`язку, а також припинено особистий прийом громадян тощо. Накази чи розпорядження про те, щоб особисто позивача не пропускати до приміщення суду, керівництвом суду не видавались. В провадженні Октябрського районного суду м. Полтава перебувають матеріали скарги позивача на бездіяльність службової особи Територіального управління ДБР, розташованого у місті Полтаві. Розгляд цієї скарги здійснюється в порядку, визначеному КПК України, та голова суду не наділений повноваженнями, які б давали йому підстави втручатися у здійснення суддею правосуддя.

Відповідач-3 позов не визнав та у відзиві на позовну заяву /а.с. 77-82/ зазначив, що діяльність Служби судової охорони врегульована Законом України «Про судоустрій і статус суддів» та не потребує ліцензування. Організація несення служби співробітниками в Октябрському районному суді м. Полтави визначена наказом Державної судової адміністрації України та Служби судової охорони №43/61 від 30 січня 2020 року та наказом Територіального управління Державної судової адміністрації України в Полтавській області №61/36/од від 05 грудня 2019 року, а також затвердженими Правилами пропуску осіб до приміщення Октябрського районного суду м. Полтави та на його територій транспортних засобів від 01 січня 2023 року. 21 квітня 2023 року працівники служби діяли в межах своїх повноважень, визначених законодавством, та не порушували права позивача. Служба судової охорони жодним чином не порушує права позивача, оскільки її діяльність визначена на законодавчому рівні та не потребує ліцензування. Заявлена позивачем моральна шкода є необґрунтованою, неспівмірною та недоведеною належним чином.

Відповідач-4 правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався.

У судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги, посилаючись на обставини та норми, що викладені у позовній заяві, а представник відповідача-3 проти задоволення позову заперечував з підстав, зазначених у його відзиві на позовну заяву.

Відповідач-1, відповідач-2, відповідач-4 повідомлялися про дату, час та місце розгляду справи у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, та в судове засідання не з`явилися.

Заслухавши вступне слово учасників справи, дослідивши письмові докази, оцінивши доводи учасників справи, які мають значення для правильного вирішення спору, суд встановив такі обставини та відповідні до них правовідносини.

Відповідно до наказу Територіального управління Служби судової охорони у Полтавській області та Територіального управління Державної судової адміністрації України в Полтавській області « 61/36/од від 05 грудня 2019 року «Про прийняття під охорону будівлі Октябрського районного суду м. Полтави за адресою: м. Полтава, вул. Навроцького, 5» /а.с. 84/ з 08.00 год 06 грудня 2019 року прийнято цілодобово під охорону будівлю Октябрського районного суду м. Полтави, що розташована за адресою: м. Полтава, вул. Навроцького, 5.

03 березня 2022 року головою Октябрського районного суду м. Полтави Савченко А.Г. винесено наказ №7/од.с «Про організацію роботи суду» /а.с. 67/, яким у зв`язку з запровадженням Верховною Радою України воєнного стану в Україні та на виконання рішення Ради суддів України від 24 лютого 2022 року №9 «Щодо вжиття невідкладних заходів для забезпечення сталого функціонування судової влади в Україні», на виконання наданих статтею 24 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» повноважень наказано: 1. Тимчасово, з 04 березня 2022 року, на період дії воєнного стану в Україні, припинити роботу з прийому громадян головою суду та його заступником, керівником апарату та його заступником; 2. Визначити відповідальну особу, яка має забезпечити актуальний облік працівників апарату та суддів - головного спеціаліста по роботі з персоналом, а на час її відсутності заступника керівника апарату суду Загорулько Олену Станіславівну, щоденно збирати інформацію про фактичне місцезнаходження суддів та працівників апарату судів, з`ясовувати причини відсутності на роботі або причини неможливості явки на роботу та передавати ці дані ГУ ДСА України в Полтавській області; 3. Суддям та працівникам апарату суду передавати інформацію про своє місцезнаходження, в тому числі й про вступ до сил територіальної оборони або до лав Збройних сил України; 4. Рекомендувати працівникам суду та суддям, які не можуть здійснювати повноваження, подавати заявки про відпустку (в тому числі і за власний рахунок); 5. Обмежити допуск в судові засідання осіб, які не є учасниками судових засідань; 6. Контроль за виконанням наказу залишено за головою суду.

ОСОБА_1 звернувся до Октябрського районного суду м. Полтави зі скаргою від 08 травня 2023 року (10 травня 2023 року) за вх. №30902 від 10 травня 2023 року /а.с. 61/, в якій повідомив, що 21 квітня 2023 року він відвідав Октябрський районний суд м. Полтави з метою передати через канцелярію суду скаргу слідчому судді, але на вході охоронець судової адміністрації не впустив його до приміщень суду, хоча він пояснив йому мету його візиту та пред`явив йому документи. В заявника прийняла скаргу робітниця канцелярії, яка вийшла до прохідної, але це відбулося в принизливій для нього обстановці через бар`єр, через голову охоронця, який сидів під бар`єром в непристосованих умовах. Вимагав надати йому роз`яснення за чиїм розпорядженням його не впускають до приміщень суду і на підставі чого.

Листом Октябрського районного суду м. Полтави №01.2-10/1462/2023 від 23 травня 2023 року /а.с. 6-зворот, 62/ ОСОБА_3 на його скаргу повідомлено, що починаючи з 2020 року в Октябрському районному суді м. Полтави тимчасово з метою дотримання карантинних заходів усі документи приймались альтернативними засобами зв`язку, зокрема через скриньку поштової кореспонденції, розміщеної на посту охорони в приміщенні суду за адресою: АДРЕСА_1 . Крім того, в суді припинено проведення масових заходів, не пов`язаних із процесуальною діяльністю, зокрема, особистий прийом громадян, відвідування особами, які не є учасниками розгляду конкретних справ, екскурсії, круглі семінари тощо. Також обмежено допуск у судові засідання та приміщення суду осіб з ознаками респіраторних захворювань. У випадку, якщо громадянам необхідна відмітка про отримання документів пост Служби судової охорони виходить відповідальний працівник апарату суду та проставляє усі необхідні відмітки на заявах (клопотаннях). Жодних розпоряджень, щоб особисто його не пропускали до приміщення суду, ніким із керівництва суду не видавались.

Листом Територіального управління Державної судової адміністрації України в Полтавській області №ЕП-03/701/2023-Вих від 21 червня 2023 року /а.с. 5-зворот/ ОСОБА_3 на його запит повідомлено, що турнікети в приміщеннях судів м. Полтави встановлені відповідно до пункту 7.1.2 ДБН В.2.2.-26-2010 «Будинки і споруди. Суди» за рахунок коштів Державного бюджету України.

Листом Служби судової охорони /а.с. 6/ ОСОБА_1 на його запит від 16 червня 2023 року повідомлено, що відповідно до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (далі - Закон) утворено Службу судової охорони як державний орган у системі правосуддя для забезпечення охорони та підтримання громадського порядку в судах. Служба здійснює підтримання громадського порядку в суді, припинення проявів неповаги до суду, а також охорону приміщень суду, органів та установ системи правосуддя, виконання функцій щодо державного забезпечення особистої безпеки суддів та членів їхніх сімей, працівників суду, забезпечення у суді безпеки учасників судового процесу відповідно до вимог статті 160 Закону. Крім того, згідно з пунктом 1 частини першої статті 162 Закону Служба забезпечує пропуск осіб до будинків (приміщень) судів, органів та установ системи правосуддя та на їх територію транспортних засобів. Відповідно до пункту 1 частини другої статті 162 Закону Службі та її співробітникам для здійснення покладених на них повноважень надається право вимагати від осіб, які входять до приміщень суду, органів та установ системи правосуддя, пред`явлення документа, що посвідчує особу, перевіряти в осіб, які входять до приміщень суду, органів і установ системи правосуддя, документи, що посвідчують особу, та за наявності обґрунтованих підстав вважати, що перебування особи у приміщенні суду, органу, установи системи правосудця створює загрозу безпеці суддів, працівників апарату суду, органів і установ системи правосуддя, порушення громадського порядку, обмежувати допуск таких осіб до приміщень суду, органів і установ систему правосуддя. Згідно наказу Державної судової адміністрації України та Служби судової охорони від 30 січня 2020 року №43/61 (зі змінами) «Про затвердження примірних правил пропуску осіб до будинків (приміщень) судів, органів та установ системи правосуддя та на їх територію транспортних засобів», пропуск осіб здійснюється відповідно до затверджених внутрішніми актами суду Правил пропуску осіб до будинків (приміщень) судів і транспортних засобів на їх територію.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам та аргументам учасників справи, суд виходить з наступного.

Стосовно позовних вимог про визнання наказу №7/од.с від 03 березня 2022 року Голови Октябрського районного суду м. Полтава ОСОБА_2 незаконним, протиправним та нечинним (таким, що порушує права ОСОБА_1 , гарантовані статтями 40 та 41 та право на публічність судового розгляду гарантованого йому статтею 6 Європейської Конвенції) та зобов`язання Голови Октябрського районного суду м. Полтава Савченка Анатолія Григоровича негайно з дня набрання чинності рішення суду відновити вільний доступ ОСОБА_1 до приміщень суду, які за законом він має право відвідувати, відновити особистий прийом працівниками суду та апарат суду, суд зазначає наступне.

Організацію судової влади та здійснення правосуддя в Україні, що функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів, визначає Закон України «Про судоустрій і статус суддів» від 02 червня 2016 року № 1402-VIII /надалі Закон № 1402-VIII/.

Відповідно до частини першої статті 22 Закону № 1402-VIII місцевий суд є судом першої інстанції і здійснює правосуддя у порядку, встановленому процесуальним законом.

Згідно з частиною першою статті 24 Закону № 1402-VIII голова місцевого суду, зокрема: 1) представляє суд як орган державної влади у зносинах з іншими органами державної влади, органами місцевого самоврядування, фізичними та юридичними особами; 3) контролює ефективність діяльності апарату суду, погоджує призначення на посаду керівника апарату суду, заступника керівника апарату суду, а також вносить подання про застосування до керівника апарату суду, його заступника заохочення або накладення дисциплінарного стягнення відповідно до законодавства; 6) забезпечує виконання рішень зборів суддів місцевого суду; 10) здійснює інші повноваження, визначені законом.

Частиною другою цієї статті визначено, що голова місцевого суду з питань, що належать до його адміністративних повноважень, видає накази і розпорядження.

Відповідно до частини першої статті 133 Закону № 1402-VIII рада суддів України є вищим органом суддівського самоврядування та діє як виконавчий орган з`їзду суддів України.

Згідно з частинами восьмою та дев`ятою вказаної статті Рада суддів України, зокрема: 1) розробляє та організовує виконання заходів щодо забезпечення незалежності судів і суддів, поліпшення стану організаційного забезпечення діяльності судів; 7) здійснює інші повноваження, визначені законом.

Рішення Ради суддів України, прийняті в межах визначених цим Законом повноважень, на наступний день після їх прийняття оприлюднюються на офіційному веб-порталі судової влади. Рішення Ради суддів України, прийняті в межах визначених цим Законом повноважень, є обов`язковими для всіх органів суддівського самоврядування, крім з`їзду суддів України.

Статтею 12-2 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» від 12 травня 2015 року №389-VII визначено, що в умовах правового режиму воєнного стану суди, органи та установи системи правосуддя діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначені Конституцією України та законами України. Повноваження судів, органів та установ системи правосуддя, передбачені Конституцією України, в умовах правового режиму воєнного стану не можуть бути обмежені.

Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року №2102-IX, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.

Пунктом 2 Рішення Ради суддів України від 24 лютого 2022 року №9 «Щодо вжиття невідкладних заходів для забезпечення сталого функціонування судової влади в Україні», вирішено з урахуванням положень статті 3 Конституції України про те, що людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю рекомендувати зборам суддів, головам судів, суддям судів України у випадку загрози життю, здоров`ю та безпеці відвідувачів суду, працівників апарату суду, суддів оперативно приймати рішення про тимчасове зупинення здійснення судочинства певним судом до усунення обставин, які зумовили припинення розгляду справ.

На виконання рішення Ради суддів України від 24 лютого 2022 року №9 «Щодо вжиття невідкладних заходів для забезпечення сталого функціонування судової влади в Україні», а також на виконання наданих статтею 24 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» повноважень головою Октябрського районного суду м. Полтави Савченко А.Г. винесено наказ №7/од.с від 03 березня 2022 року «Про організацію роботи суду», яким визначено організацію роботи Октябрського районного суду м. Полтави в період дії воєнного стану в Україні, зокрема пунктами 1 та 5 наказу визначено, що тимчасово, з 04 березня 2022 року, на період дії воєнного стану в Україні, припинити роботу з прийому громадян головою суду та його заступником, керівником апарату та його заступником та обмежити допуск в судові засідання осіб, які не є учасниками судових засідань.

Проаналізувавши наведені положення, зміст рішення Ради суддів України від 24 лютого 2022 року №9 та зміст оскаржуваного наказу, суд доходить висновку, що наказ голови Октябрського районного суду м. Полтави Савченко А.Г. №7/од.с від 03 березня 2022 року «Про організацію роботи суду» узгоджується із рішенням Ради суддів України від 24 лютого 2022 року №9 «Щодо вжиття невідкладних заходів для забезпечення сталого функціонування судової влади в Україні» та прийнятий відповідно до такого рішення з метою урегулювання особливостей діяльності Октябрського районного суду м. Полтави в період дії воєнного стану в Україні.

Суд зауважує, що у позовних вимогах позивач просить визнати наказ Голови Октябрського районного суду м. Полтава ОСОБА_2 №7/од.с від 03 березня 2022 року незаконним, протиправним та нечинним повністю, проте пункти 2-4 та 6 вказаного наказу стосуються виключно організації внутрішньої роботи суду (працівників) та жодним чином не стосуються громадян, які не є суддями або працівниками апарату Октябрського районного суду м. Полтава, а тому положення вказаних пунктів оскаржуваного наказу не порушують права та інтереси позивача та не створюють для нього жодних обмежень чи обов`язків.

Положення пунктів 1 та 5 наказу голови Октябрського районного суду м. Полтави Савченко А.Г. №7/од.с від 03 березня 2022 року «Про організацію роботи суду» також фактично не порушили права позивача, оскільки із змісту позовної заяви та наданих суду доказів, а також із пояснень позивача, наданих в судовому засіданні, не слідує, що позивач у встановленому порядку заявляв про своє бажання бути на особистому прийомі у голови суду та його заступника, керівника апарату та його заступника, а також про своє бажання бути присутнім в судовому засіданні як особа, яка не є учасником судового засідання.

Як зазначив в судовому засіданні позивач, при наявності вказаних положень наказу його право з`явитися на особистий прийом до голови суду та його заступника, керівника апарату та його заступника, а також бути присутнім в судовому засіданні як особа, яка не є учасником судового засідання, не зможе бути реалізовано у разі виникнення у позивача відповідного наміру (бажання) скористатися таким правом.

На противагу такому доводу позивача суд зазначає, що відповідно до частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

За змістом частини першої статті 5 згаданого Кодексу кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

Тож право на звернення до адміністративного суду обумовлено суб`єктивним уявленням особи про те, що її право чи законний інтерес потребує захисту, однак обов`язковою умовою здійснення такого захисту судом є наявність відповідного порушення права або законного інтересу на момент звернення до суду. Порушення має бути реальним, стосуватися (зачіпати) зазвичай індивідуально виражених прав чи інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.

Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу захисту є підставою для прийняття судом рішення про відмову в позові, про що неодноразово зазначав Верховний Суд в своїх постановах, зокрема в постанові від 27 квітня 2020 року у справі №826/17354/17.

Оскільки захисту адміністративним судом підлягають лише порушені права, свободи чи інтереси у сфері публічно-правових відносин та суд не вправі вирішувати питання щодо правовідносин, які можливо будуть мати місце у майбутньому, та не спрямовані на захист і відновлення вже порушених прав особи, суд, беручи до уваги встановлені у справі обставини та показання позивача як свідка, доходить висновку, що на час розгляду цієї справи права позивача не порушені.

При цьому суд відхиляє як безпідставний довід позивача стосовно того, що оскаржуваний наказ фактично став підставою для перешкоджання йому 21 квітня 2023 року та 08 травня 2023 року у вільному доступі до приміщень суду, оскільки зміст наказу голови Октябрського районного суду м. Полтави Савченко А.Г. №7/од.с від 03 березня 2022 року «Про організацію роботи суду» жодним чином не регулює питання доступу громадян до канцелярії суду, куди позивач мав намір пройти 21 квітня 2023 року та 08 травня 2023 року.

Враховуючи вищевикладені висновки суду щодо відсутності порушення прав позивача оскаржуваним наказом, суд доходить висновку про відсутність підстав для задоволення відповідної основної позовної вимоги про визнання наказу Голови Октябрського районного суду м. Полтава ОСОБА_2 №7/од.с від 03 березня 2022 року незаконним, протиправним та нечинним та похідної від неї вимоги про зобов`язання Голови Октябрського районного суду м. Полтава Савченка Анатолія Григоровича негайно з дня набрання чинності рішення суду відновити вільний доступ ОСОБА_1 до приміщень суду, які за законом він має право відвідувати, відновити особистий прийом працівниками суду та апарат суду.

Стосовно позовних вимог про визнання дій працівників Служби судової охорони щодо блокування ОСОБА_1 пропуску до приміщень суду від 21 квітня 2023 року незаконними та протиправними та заборону працівникам Служби судової охорони здійснювати охоронну діяльність без отримання Службою судової охорони відповідної ліцензії.

Відповідно до статті 160 Закону № 1402-VIII підтримання громадського порядку в суді, припинення проявів неповаги до суду, а також охорону приміщень суду, органів та установ системи правосуддя, виконання функцій щодо державного забезпечення особистої безпеки суддів та членів їхніх сімей, працівників суду, забезпечення у суді безпеки учасників судового процесу здійснює Служба судової охорони.

Згідно із положеннями статті 161 Закону № 1402-VIII Служба судової охорони є державним органом у системі правосуддя для забезпечення охорони та підтримання громадського порядку в судах.

Служба судової охорони підзвітна Вищій раді правосуддя та підконтрольна Державній судовій адміністрації України.

Керівництво діяльністю Служби судової охорони здійснює Голова Служби судової охорони, який призначається на посаду за результатами відкритого конкурсу і звільняється з посади Вищою радою правосуддя. Голова Служби судової охорони має заступників, які за його поданням призначаються на посади за результатами відкритого конкурсу і звільняються з посад Вищою радою правосуддя.

Служба судової охорони складається з центрального органу управління та територіальних підрозділів Служби. Граничну чисельність центрального органу управління та територіальних підрозділів Служби судової охорони затверджує Державна судова адміністрація України. Рішення про утворення територіальних підрозділів Служби судової охорони приймається Головою Служби за погодженням з Державною судовою адміністрацією України. Структуру та штатну чисельність центрального органу управління та територіальних підрозділів Служби судової охорони затверджує Голова Служби за погодженням з Державною судовою адміністрацією України.

Центральний орган управління Служби судової охорони є юридичною особою, має печатку із зображенням Державного Герба України та своїм найменуванням, самостійний баланс та рахунки в органах Державної казначейської служби України.

Територіальні підрозділи Служби судової охорони утворюються як юридичні особи.

Фінансування Служби судової охорони здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.

Статтею 162 Закону № 1402-VIII визначено повноваження Служби судової охорони.

Так, Служба судової охорони: 1) забезпечує пропуск осіб до будинків (приміщень) судів, органів та установ системи правосуддя та на їх територію транспортних засобів; 2) забезпечує підтримання та реагує на порушення громадського порядку при розгляді справ судом, вживає заходів до припинення проявів неповаги до суду; 3) здійснює заходи з охорони, забезпечення недоторканності та цілісності приміщень судів, органів і установ системи правосуддя, недоторканності та цілісності розташованого у таких приміщеннях майна, запобігання, недопущення чи припинення протиправних дій щодо нього; 4) здійснює заходи із запобігання загрозам особистій безпеці суддів, членів їх сімей, працівників суду, а також у суді - учасників судового процесу, виявлення та нейтралізації таких загроз; вживає у разі надходження від судді відповідної заяви необхідних заходів для забезпечення безпеки судді, членів його сім`ї; 5) реагує в межах наданих законом повноважень на протиправні дії, пов`язані із посяганням на суддів, членів їх сімей, працівників суду, учасників судового процесу.

Службі судової охорони та її співробітникам для здійснення покладених на них повноважень надається право:

1) вимагати від осіб, які входять до приміщень суду, органів та установ системи правосуддя, пред`явлення документа, що посвідчує особу; перевіряти в осіб, які входять до приміщень суду, органів і установ системи правосуддя, документи, що посвідчують особу, та за наявності обґрунтованих підстав вважати, що перебування особи у приміщенні суду, органу, установи системи правосуддя створює загрозу безпеці суддів, працівників апарату суду, органів і установ системи правосуддя, порушення громадського порядку, обмежувати допуск таких осіб до приміщень суду, органів і установ системи правосуддя;

2) здійснювати поверхневу перевірку осіб, які входять до приміщень суду, органів та установ системи правосуддя, шляхом їх візуального огляду та огляду їх речей, проведення по поверхні вбрання осіб спеціальним приладом або засобом;

3) затримувати осіб, які незаконно проникли або намагаються незаконно проникнути до приміщень суду, органів та установ системи правосуддя, перевіряти у них документи, що посвідчують особу, здійснювати у встановленому законом порядку особистий огляд затриманих та огляд їх речей, які є при них, і передавати їх правоохоронним органам;

4) не допускати громадян до окремих приміщень суду, органів та установ системи правосуддя, вимагати від них залишатися на конкретних місцях або залишити їх, тимчасово обмежувати фактичне володіння річчю, якщо це необхідно для забезпечення громадського порядку в суді, забезпечення особистої безпеки суддів та членів їх сімей, працівників суду, безпеки учасників судового процесу;

5) використовувати інформаційні ресурси в порядку, установленому для Національної поліції України Законом України "Про Національну поліцію", одержувати в установленому порядку від керівників органів державної влади України, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності за письмовим запитом Голови Служби або його заступників відомості, необхідні для здійснення покладених на Службу повноважень;

6) вживати заходів з метою запобігання протиправним посяганням на суддів, членів їхніх сімей, працівників суду, умисному пошкодженню або знищенню майна суду, органів і установ системи правосуддя;

7) застосовувати технічні прилади і технічні засоби, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засоби фото- і кінозйомки, відеозапису;

8) оглядати територію, будинки, приміщення суду, органів і установ системи правосуддя;

9) залучати за погодженням з керівниками правоохоронних та інших державних органів їх працівників, співробітників, військовослужбовців, технічні та інші засоби;

10) застосовувати зброю, заходи фізичного впливу та спеціальні засоби в порядку та випадках, визначених законами України "Про Національну поліцію" та "Про охоронну діяльність".

Статтею 162 -1 Закону № 1402-VIII визначено, що до працівників Служби судової охорони належать особи, яким присвоєно спеціальні звання співробітників Служби судової охорони, державні службовці та особи, які уклали трудовий договір із Службою судової охорони.

Порядок проходження служби співробітниками Служби судової охорони регулюється цим Законом та положенням, яке затверджується Вищою радою правосуддя за поданням Голови Служби судової охорони, погодженим з Державною судовою адміністрацією України.

Відповідно до статті 163 Закону № 1402-VIII до кандидатів на посади співробітників Служби судової охорони застосовуються вимоги, передбачені Законом України "Про Національну поліцію" для кандидатів на службу в поліції. Спеціальні кваліфікаційні вимоги до кандидатів на посади співробітників Служби судової охорони визначаються Головою Служби.

Призначення на посади та звільнення з посад співробітників Служби судової охорони у центральному органі управління та керівників і заступників керівників територіальних підрозділів Служби здійснюється Головою Служби судової охорони, а інших співробітників Служби судової охорони у територіальних підрозділах - керівниками відповідних територіальних підрозділів. Призначення на посади співробітників Служби судової охорони (крім призначення на рівнозначні або нижчі посади) здійснюється виключно за результатами конкурсу, що проводиться Державною судовою адміністрацією України в порядку, визначеному Вищою радою правосуддя.

На співробітників Служби судової охорони поширюються обмеження та вимоги, встановлені Законом України "Про запобігання корупції", а також передбачені для поліцейських Законом України "Про Національну поліцію" обмеження, пов`язані зі службою в поліції.

На співробітників Служби судової охорони поширюється дія Дисциплінарного статуту Національної поліції України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом. Порядок проведення службового розслідування стосовно співробітників Служби судової охорони та утворення дисциплінарних комісій, їх повноваження встановлюються Головою Служби судової охорони.

Час проходження служби у Службі судової охорони зараховується до страхового стажу, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби, стажу служби в поліції, інших правоохоронних органах.

З метою оцінки ділових, професійних, особистих якостей, освітнього та кваліфікаційного рівнів, фізичної підготовки, визначення відповідності займаним посадам співробітників Служби судової охорони, вирішення питання про переміщення на нижчу посаду або звільнення співробітників Служби судової охорони через службову невідповідність проводиться їх атестування в порядку, що визначається Головою Служби судової охорони.

Співробітники Служби судової охорони забезпечуються за рахунок держави одностроєм і знаками розрізнення. Зразки однострою співробітників Служби судової охорони, правила його носіння та норми належності затверджує Державна судова адміністрація України за поданням Голови Служби судової охорони.

Використання спеціальних звань, однострою і службового посвідчення співробітника Служби судової охорони особою, яка не є співробітником Служби судової охорони, заборонено і має наслідком відповідальність відповідно до закону.

Отже, Служба судової охорони є державним органом у системі правосуддя для забезпечення охорони та підтримання громадського порядку в судах, до повноважень якої входить зокрема, забезпечення пропуску осіб до будинків (приміщень) судів.

Довід позивача щодо протиправності здійснення охоронної діяльності без отримання Службою судової охорони відповідної ліцензії, суд відхиляє з огляду на таке.

Закон України «Про охоронну діяльність» від 22 березня 2012 року № 4616-VI /надалі Закон № 4616-VI/ визначає організаційно-правові принципи здійснення господарської діяльності у сфері надання послуг з охорони власності та громадян.

За визначеннями, наведеними у статті 1 Закону № 4616-VI, охоронна діяльність - надання послуг з охорони власності та громадян; суб`єкт охоронної діяльності - суб`єкт господарювання будь-якої форми власності, створений та зареєстрований на території України, що здійснює охоронну діяльність на підставі отриманої у встановленому порядку ліцензії.

Згідно з частиною другою статті 4 Закону № 4616-VI державне регулювання у сфері охоронної діяльності здійснюється зазначеними органами відповідно до вимог цього Закону, Закону України "Про ліцензування видів господарської діяльності", Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" та інших законодавчих актів.

Частиною першою статті 5 Закону № 4616-VI передбачено, що суб`єкт охоронної діяльності на підставі отриманої у встановленому порядку ліцензії надає такі охоронні послуги: 1) охорона майна громадян; 2) охорона майна юридичних осіб; 3) охорона фізичних осіб.

Відповідно до частини першої статті 7 Закону № 4616-VI ліцензування охоронної діяльності здійснюється у порядку, визначеному Законом України "Про ліцензування видів господарської діяльності".

За визначеннями, наведеними у статті 1 Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності» від 02 березня 2015 року № 222-VIII, ліцензія - право суб`єкта господарювання на провадження виду господарської діяльності або частини виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню; ліцензування - засіб державного регулювання провадження видів господарської діяльності, спрямований на забезпечення безпеки та захисту економічних і соціальних інтересів держави, суспільства, прав та законних інтересів, життя і здоров`я людини, екологічної безпеки та охорони навколишнього природного середовища.

Як встановлено частиною першою статті 8 Господарського кодексу України, держава, органи державної влади та органи місцевого самоврядування не є суб`єктами господарювання.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновків, що орган державної влади не є суб`єктом господарювання, тоді як Закон України «Про охоронну діяльність» регулює порядок здійснення господарської діяльності у сфері надання послуг з охорони власності та громадян за умови отримання ліцензії виключно суб`єктами господарювання, а не органами державної влади. Таким чином, для виконання Службою судової охорони повноважень, визначених Законом № 1402-VIII, щодо охорони суду, суддів та членів їх сімей, працівників суду, тощо законом не вимагається наявності ліцензії, оскільки Служба судової охорони (та її територіальні органи) не є суб`єктом господарювання.

Суд зауважує, що норма пункту 10 частини другої статті 162 Закону № 1402-VIII відсилає до норм Закону України "Про охоронну діяльність" виключно в частині застосування співробітниками Служби судової охорони зброї, заходів фізичного впливу та спеціальних засобів.

Так, стаття 16 Розділу IV Закону України "Про охоронну діяльність" регулює порядок та випадки застосування заходів фізичного впливу та спеціальних засобів.

Таким чином, положення Закону України "Про охоронну діяльність" можуть бути застосовані до Служби судової охорони та виконання нею повноважень лише у частині статті 16 Розділу IV такого Закону, а відтак положення статей 1, 4, 5 та 7 вказаного Закону щодо визначення обов`язковості ліцензування охоронної діяльності суб`єктами господарювання на відповідача-3 не поширюються.

Частинами першою та другою статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

На підставі показань позивача, допитаного в судовому засіданні в якості свідка, судом встановлено, що 21 квітня 2023 року позивач здав до Октябрського районного суду м. Полтави скаргу на слідчого ДБР від 21 квітня 2023 року та на його примірнику скарги працівником канцелярії суду була проставлена відповідна відмітка про одержання.

Враховуючи викладене, відсутні підстави для задоволення позовних вимог про визнання незаконними та протиправними дій працівників Служби судової охорони щодо блокування ОСОБА_1 пропуску до приміщень суду від 21 квітня 2023 року та заборону працівникам Служби судової охорони здійснювати охоронну діяльність без отримання Службою судової охорони відповідної ліцензії.

Стосовно позовних вимог про визнання дій Територіального управління Державної судової адміністрації України в Полтавській області (виділення коштів державного бюджету на виконання робіт щодо встановлення метало-детекторної рамки та турнікету на вході до суду) незаконними та протиправними в порушення вимог пункту 7.1.2 ДБР В.2.2-26-2010 "Будинку і споруди. Суди", перешкоджаючими праву ОСОБА_1 вільного доступу до суду, встановлюючими загрозу його здоров`ю та життю, суд зазначає наступне.

Відповідно до розділу 1 ДБР В.2.2-26-2010 "Будинку і споруди. Суди" ці будівельні норми поширюються на суди загальної юрисдикції та встановлюють вимоги до проектування, будівництва нових і реконструкції існуючих будинків під суди, а також приміщень судів, вбудованих у будинки іншого призначення.

Згідно з пунктом 7.1.2 ДБР В.2.2-26-2010 "Будинку і споруди. Суди" при головному вході в будинок суду, в зоні вестибюлю, належить передбачити контрольно-пропускний пункт вхідного контролю та охорони за місцем пропуску через турнікет та рамку стаціонарного металодетектора.

Наказом Державної судової адміністрації України та Служби судової охорони від 30 січня 2020 року №43/61 затверджено Примірні правила пропуску осіб до будинків (приміщень) судів, органів та установ системи правосуддя та на їх територію транспортних засобів /надалі Примірні правила/.

Так, відповідно до пункту 1.5 Примірних правил на вході до приміщень судів, інших органів та установ системи правосуддя обладнуються пункти пропуску з турнікетом (з автоматичною системою контролю та управління доступом), стаціонарним металодетектором арочного типу або ручними металошукачами, рентгенотелевізійним інтроскопом (у разі необхідності), кабіною (кімнатою) для вибіркового огляду осіб, засобами відеонагляду та зв`язку та інших спеціальних технічних та інших засобів, призначених для виявлення заборонених для пронесення (провезення) речей.

Згідно з пунктами 1.1 та 1.5 Правил пропуску осіб до приміщення Октябрського районного суду м. Полтави та його територію транспортних засобів, затверджених головою Октябрського районного суду м. Полтави та погоджених начальником територіального управління Служби судової охорони у Полтавській області 01 січня 2023 року /а.с. 84-88/, ці Правила визначають порядок пропуску осіб до приміщення Октябрського районного суду (далі суд) та його територію транспортних засобів з метою забезпечення належних умов роботи суддів та працівників апарату суду, забезпечення їх особистої безпеки, підтримання громадського порядку в суді, забезпечення в суді безпеки учасників судового процесу.

На вході до будинку суду обладнуються пункти пропуску з турнікетом (з автоматичною системою контролю та управління доступом), стаціонарним металодетектором арочного типу або ручними металошукачами, рентгенотелевізійним інтроскопом (у разі необхідності), кабіною (кімнатою) для вибіркового огляду осіб, засобами відеонагляду та зв`язку та інших спеціальних технічних та інших засобів, призначених для виявлення заборонених для пронесення (провезення) речей.

З огляду на положення наведених норм у час відвідування позивачем приміщення Октябрського районного суду м. Полтави 21 квітня 2023 року та 08 травня 2023 року наявність турнікету та метало-детекторної рамки є правомірною та такою, що не суперечить вимогам чинного законодавства, а тому відсутні підстави для висновку про протиправність дій Територіального управління Державної судової адміністрації України в Полтавській області щодо встановлення метало-детекторної рамки та турнікету на вході до Октябрського районного суду м. Полтави.

Посилання позивача на те, що метало-детекторна рамка та турнікет не відповідають вимогам ДБР В.2.2-26-2010 "Будинку і споруди. Суди", нормативно не обґрунтоване та документально не підтверджене та ґрунтується на припущеннях позивача, зроблених на підставі візуального огляду МДР та турнікету.

Аргумент позивача про створення загрози його здоров`ю внаслідок випромінювання під час проходження метало-детекторної рамки суд вважає юридично неспроможним для висновку про необхідність звільнення позивача від її проходження та демонтажу такої метало-детекторної рамки, оскільки метою встановлення метало-детекторної рамки є забезпечення належних умов роботи суддів та працівників апарату суду, забезпечення їх особистої безпеки, підтримання громадського порядку в суді, забезпечення в суді безпеки учасників судового процесу, а відтак приватний інтерес позивача не проходити МДР та її демонтувати не може переважити суспільний інтерес щодо забезпечення безпеки суддів, працівників суду та відвідувачів приміщення суду.

Судовим розглядом встановлено та позивачем визнано, що позивач здав до Октябрського районного суду м. Полтави свої скарги від 21 квітня 2023 року та від 08 травня 2023 року та працівник канцелярії суду проставив на них відмітки про одержання судом, що свідчить про відсутність порушеного права позивача щодо його доступу до приміщення вказаного суду для подання скарг.

Позовні вимоги про заборону Службі судової охорони примушувати ОСОБА_1 проходити через працюючу метало-детекторну рамку та зобов`язання Територіального управління Державної судової адміністрації України в Полтавській області вжити заходи щодо демонтажу на вході в суд метало-детекторної рамки та турнікету в 10-денний термін з дня набрання чинності рішення суду є фактично похідними від попередньої позовної вимоги.

Тож за умови відсутності підстав для задоволення основної позовної вимоги, відсутні й підстави для задоволення таких похідних вимог.

Стосовно позовних вимог про визнання бездіяльності Октябрського районного суду м. Полтава щодо розгляду скарги ОСОБА_1 від 21 квітня 2023 року на слідчого ДБР незаконною та протиправною суд зазначає наступне.

Положеннями статей 303-307 Кримінального процесуального кодексу України визначений порядок оскарження рішення, дії чи бездіяльності слідчого, дізнавача або прокурора.

Так, частиною першою статті 306 КПК України встановлено, що скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора розглядаються слідчим суддею місцевого суду, а в кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, - слідчим суддею Вищого антикорупційного суду, згідно з правилами судового розгляду, передбаченими статтями 318 - 380 цього Кодексу, з урахуванням положень цієї глави.

Суд враховує, що у судовому засіданні позивач визнав, що 21 квітня 2023 року він подав до Октябрського районного суду м. Полтава скаргу на дії слідчого ДБР, проте надати її копію для дослідження судом не може, оскільки в нього не збереглася копія такої скарги.

Також відповідач-1 та відповідач-2 у відзиві на позов визнали, що в провадженні Октябрського районного суду м. Полтава перебувають матеріали скарги позивача на бездіяльність службової особи Територіального управління ДБР, розташованого у місті Полтаві, та розгляд цієї скарги та надання її копій здійснюється в порядку, визначеному КПК України.

У судовому засіданні позивач зазначив, що на момент подання позову у цій справі до суду його скарга на дії слідчого ДБР від 21 квітня 2023 року не була розглянута, проте станом на дату розгляду цієї справи у суді така скарга розглянута та за результатами розгляду такої скарги суддею винесена ухвала, але із порушенням встановленого законодавством строку її розгляду. Копію ухвали, винесеної суддею за результатами розгляду вказаної скарги, позивач вважав за непотрібне надавати суду, про що повідомив суд в судовому засіданні.

Оскільки на момент прийняття судом рішення бездіяльність щодо розгляду скарги ОСОБА_1 на дії слідчого ДБР від 21 квітня 2023 року Октябрським районним судом м. Полтава усунута, відсутні підстави для задоволення відповідної позовної вимоги.

Стосовно позовних вимог про стягнення на користь ОСОБА_1 з Державного бюджету України грошової суми в розмірі 4000000,00 грн в якості компенсації моральної шкоди, завданої йому діями / бездіяльністю голови Октябрського районного суду м. Полтава Савченка Анатолія Григоровича, Октябрського районного суду м. Полтава, Служби судової охорони та Територіального управління Державної судової адміністрації України в Полтавській області, суд зазначає наступне.

Статтею 23 Цивільного кодексу України встановлено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Зміст поняття моральної шкоди розкрито у статті 23 Цивільного кодексу України.

Так, моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Позовна вимога про стягнення на користь ОСОБА_1 з Державного бюджету України грошової суми в розмірі 4000000,00 грн в якості компенсації моральної шкоди, завданої йому діями / бездіяльністю голови Октябрського районного суду м. Полтава Савченка Анатолія Григоровича, Октябрського районного суду м. Полтава, Служби судової охорони та Територіального управління Державної судової адміністрації України в Полтавській області фактично є похідною від попередніх основних вимог про визнання протиправним та нечинним наказу та визнання протиправними дій.

Тож за умови відсутності підстав для задоволення основних позовних вимог у цій справі, відсутні й підстави для задоволення похідної вимоги про стягнення компенсації моральної шкоди.

Крім того, обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з`ясувати чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору (пункт 5 постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31 березня 1995 року "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди").

Частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Суд зауважує, що позивач не зазначив у чому саме виражались його моральні страждання та завдання моральної шкоди, а також не довів наявності безпосереднього причинного зв`язку такої шкоди із оскарженими наказом та діями відповідачів. Доказів на підтвердження визначеного позивачем розміру моральної шкоди (відповідного розрахунку моральної шкоди у розмірі 4000000,00 грн) суду також не надано.

Інші доводи позивача щодо заявлених позовних вимог не спростовують вищевикладені висновки суду.

Отже, у задоволенні позову слід відмовити повністю.

Підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 6-9, 72-77, 211, 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України,

В И Р І Ш И В:

Відмовити у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) до Голови Октябрського районного суду м. Полтава Савченка Анатолія Григоровича (вул. Навроцького, буд. 5, м. Полтава, Полтавська область, 36002), Октябрського районного суду м. Полтава (вул. Навроцького, буд. 5, м. Полтава, Полтавська область, 36002, ідентифікаційний код 02886195), Служби судової охорони

Інформація заборонена для оприлюднення згідно з пунктом чотири частини першої статті 7 Закону України "Про доступ до судових рішень"

та Територіального управління Державної судової адміністрації України в Полтавській області (вул. Соборності, буд. 17, м. Полтава, Полтавська область, 36000, ідентифікаційний код 26304855) про визнання протиправним та нечинним наказу, визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити певні дії, стягнення моральної шкоди.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному частиною восьмою статті 18, частинами сьомою-восьмою статті 44 та статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 16 жовтня 2023 року.

Суддя Н.І. Слободянюк