Ухвала суду № 114207824, 10.10.2023, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

10 жовтня 2023 року м. ПолтаваСправа №440/13758/21

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Кукоби О.О.,

за участю:

секретаря судового засідання - Лазебної А.В.

заявника - ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 12.10.2022 у справі №440/13758/21 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 у жовтні 2021 року звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області, у якому просив зобов`язати відповідача здійснити перерахунок його пенсії з дня її призначення 11.10.2009 із застосуванням коефіцієнта Кз 2,05374 та виплатити недоотримані кошти в перший місяць після перерахунку.

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 12.10.2022, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 11.04.2023, у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.

24.08.2023 до суду надійшла заява позивача про перегляд рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 12.10.2022 у цій справі за нововиявленими обставинами /а.с. 202-203/, що 11.09.2023 передана головуючому судді.

Як на нововиявлену обставину у цій справі заявник посилався на лист Інституту української мови Національної академії наук України від 12.07.2023 №307/275, яким надано відповідь на його звернення від 03.07.2023 про функцію сурядного сполучника "та" у частині першій статті 40 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 18.09.2023 заяву призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи.

Заявник у судовому засіданні 10.10.2023 вимоги заяви підтримав та просив її задовольнити.

Представник відповідача надав відзив на заяву, у якій просив відмовити у задоволенні вимог ОСОБА_1 з огляду на їх безпідставність /а.с. 213-215/; заяву просив розглядати без його участі.

Розглянувши подану заяву та матеріали адміністративної справи, суд дійшов таких висновків.

За змістом частини другої статті 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є обов`язковість судового рішення.

Суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання (частина перша статті 129-1 Конституції України).

Згідно із частиною першою статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Частиною другою статті 14 КАС України встановлено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

У силу частини першої статті 361 КАС України судове рішення, яким закінчено розгляд справи і яке набрало законної сили, може бути переглянуто за нововиявленими або виключними обставинами.

Відповідно до частини другої статті 361 КАС України підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є:

1) істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи;

2) встановлення вироком суду або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного рішення у цій справі;

3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, яке підлягає перегляду.

Наведений перелік підстав для перегляду судових рішень у зв`язку з нововиявленими обставинами, який визначений у частині другій статті 361 КАС України, є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає, про що зазначено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.02.2020 у справі №800/578/17.

У цій справі заявник, наполягаючи на перегляді рішення суду за нововиявленими обставинами, посилався на наявність істотних для справи обставин, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.

Однак, суд вважає такі доводи заявника необґрунтованими.

Так, перегляд судових рішень за нововиявленими обставинами є важливою гарантією захисту прав і свобод людини, зокрема, у сфері адміністративного судочинства. Перегляд судових рішень, які набрали законної сили, є додатковим засобом забезпечення законності судового рішення і є резервним механізмом захисту прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб і забезпечення справедливого та ефективного здійснення правосуддя.

Перегляд судових рішень за нововиявленими обставинами є особливим видом провадження. На відміну від перегляду судового рішення в порядку апеляційного та касаційного оскарження, підставою такого перегляду не є недоліки розгляду справи судом (незаконність та/або необґрунтованість судового рішення, неправильне застосування судом норм матеріального права, порушення норм процесуального права), а те, що на час ухвалення рішення суд не мав можливості врахувати істотну обставину, яка могла суттєво вплинути на вирішення справи, оскільки учасники судового розгляду не знали про неї та, відповідно, не могли надати суду відповідні факти та аргументи. Метою перегляду справи за нововиявленими обставинами є не ревізія судових рішень або усунення судових помилок, а перегляд уже розглянутої справи з урахуванням обставин, про існування яких стало відомо після ухвалення судового рішення.

Інститут перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами за своєю природою передбачає баланс між принципами правової визначеності та res judicata і правом на справедливий суд.

Законодавство, у тому числі й КАС України, не містить визначення поняття "нововиявлені обставини", проте за своєю юридичною суттю нововиявлені обставини це юридичні факти (фактичні обставини) справи, які мають істотне значення для вирішення справи по суті, існували в період первинного провадження і ухвалення судового акта, але не були і не могли бути відомі ні сторонам, ні третім особам, їхнім представникам, іншим учасникам адміністративного процесу, ні суду, за умови виконання ними всіх вимог закону для об`єктивного, повного і всебічного розгляду справи та ухвалення законного й обґрунтованого судового рішення.

Ураховуючи викладене, сутність перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами це встановлення наявності або відсутності нововиявлених обставин і повторний розгляд справи у разі їх встановлення з метою досягнення істини у справі (постанова Великої Палати Верховного Суду від 03.02.2021 у справі №826/20239/16).

Нововиявлені обставини характеризуються сукупністю таких ознак:

- існування цих обставин під час розгляду та вирішення справи й ухвалення судового рішення, про перегляд якого подається заява;

- на час розгляду справи ці обставини об`єктивно не були та не могли бути відомі ані заявникові, ані суду;

- істотність цих обставин для справи (внаслідок урахування цих обставин суд міг би суттєво змінити, або прийняти інше рішення, ніж те, яке було прийняте).

Частиною четвертою статті 361 КАС України визначено, що не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами:

1) переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи;

2) докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом.

Наведене свідчить, що обставини, які виникли чи змінилися після ухвалення судом рішення, не можуть визнаватися нововиявленими.

Така позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.11.2021 у справі №800/521/17.

Заявник у поданій до суду заяві, як на нововиявлену обставину, посилався на лист Інституту української мови Національної академії наук України від 12.07.2023 №307/275, яким надано відповідь на його звернення від 03.07.2023 про функцію сурядного сполучника "та" у частині першій статті 40 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Згаданий лист ОСОБА_1 вважав новим доказом у справі, про який йому не було відомо на момент розгляду справи по суті в суді першої інстанції у жовтні 2022 року.

Поняття доказів наведене у статті 72 КАС України, відповідно до частини першої якої доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частиною другою згаданої статті визначено, що ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

З урахуванням наведеного, суд зауважує, що лист Інституту української мови Національної академії наук України від 12.07.2023 №307/275 не може бути визнаний доказом у розумінні статті 72 КАС України, оскільки він лише містить суб`єктивну думку автора відповіді на звернення щодо розуміння функції сурядного сполучника "та", застосованого законодавцем у частині першій статті 40 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Не є такий лист й нововиявленою обставиною у розумінні пункту 1 частини другої статті 361 КАС України, адже як звернення позивача, так і отримання ним відповіді на це звернення мали місце вже після ухвалення рішення суду у цій справі та набрання ним законної сили.

Частиною другою статті 6 КАС України встановлено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики ЄСПЛ.

За нормами статей 1 та 17 Закону України від 23.02.2006 №3477-IV "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі Конвенція) та протоколів до неї, а також практику ЄСПЛ та Європейської комісії з прав людини.

Принцип юридичної визначеності вимагає поваги до принципу res judicata, тобто поваги до остаточного рішення суду. Згідно із цим принципом жодна сторона не має права вимагати перегляду остаточного та обов`язкового до виконання рішення суду лише з однією метою домогтися повторного розгляду та винесення нового рішення у справі. Повноваження судів вищого рівня з перегляду мають здійснюватися для виправлення судових помилок і недоліків, а не задля нового розгляду справи. Таку контрольну функцію не слід розглядати як замасковане оскарження, тому сама лише ймовірність існування двох думок стосовно предмета спору не може бути підставою для нового розгляду справи. Відхід від цього принципу можливий лише тоді, коли цього вимагають відповідні вагомі й непереборні обставини (рішення ЄСПЛ від 09.06.2011 у справі "Желтяков проти України").

Отже, зазначені заявником у поданій заяві підстави не є нововиявленими обставинами і не зумовлюють підстав для перегляду у зв`язку з нововиявленими обставинами рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 12.10.2022 у справі №440/13758/21.

За наведених обставин, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами.

За змістом частини першої статті 369 КАС України у разі відмови в задоволенні заяви про перегляд рішення, ухвали за нововиявленими або виключними обставинами суд постановляє ухвалу.

Керуючись статтями 241-243, 248, 256, 361, 368, 369 КАС України, суд

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 12.10.2022 у справі №440/13758/21 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про зобов`язання вчинити певні дії відмовити.

Судові витрати не розподіляються.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання, однак може бути оскаржена.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому ухвалу суду не вручено у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Повний текст ухвали складено 16 жовтня 2023 року.

Суддя(підпис)О.О. Кукоба

Згідно з оригіналом

Виготовлено з автоматизованої системи документообігу суду 16.10.2023.

Ухвала набрала законної сили 10.10.2023.

Помічник судді В.М. Чудак