Ухвала суду № 11419928, 21.09.2010, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-12664/09/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Шелест С.Б.

Суддя-доповідач: Шостак О.О.

У Х В А Л А

Іменем України

"21" вересня 2010 р. м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Шостака О.О.,

суддів Ізмайлової Т.Л., Костюк Л.О.,

при секретарі Горяіновій Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства «Київхімволокно»на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 02.02.2010 року у справі за позовом відкритого акціонерного товариства «Київхімволокно»до Державної податкової інспекції у Деснянському районі м. Києва про скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИЛА:

Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень № 0005502301/0, № 0005492301/0 від 27.10.2005 року.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 02.02.2010 року в задоволенні позову - відмовлено

Не погоджуючись з вищезазначеною постановою, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати незаконну, на його думку, постанову суду першої інстанції та постановити нову про задоволення позову. В своїй апеляційній скарзі апелянт посилається на незаконність, необґрунтованість та необєктивність рішення суду, порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів знаходить, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного:

Завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших субєктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень (ч. 1 ст. 2 КАС України).

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем була проведена позапланова виїзна документальна перевірка правильності обчислення та своєчасності внесення до бюджету сум податку на додану вартість ВАТ «Київхімволокно»за грудень 2003 року, за результатам якої складений акт перевірки № 547/23-6/05763429 від 18.10.2005 року.

На підставі вищезазначеного акту перевірки відповідачем були винесені податкові-повідомлення-рішення № 0005502301/0 від 27.10.2005 року, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ за грудень 2003 року в розмірі 751312,00 грн. та № 0005492301/0, яким позивачу донараховано податкове зобовязання за платежем податок на додану вартість на суму 584568,00 грн., з яких 389712,00 грн. основний платіж, 194856,00 грн. штрафні санкції.

Не погоджуючись з прийнятими податковими повідомленнями рішеннями позивач звернувся до суду за захистом своїх прав, обґрунтовуючи свою правову позицію тим, що ним правомірно сформовано податковий кредит в сумі 1140031,08 грн. За грудень 2003 року за господарською операцією з придбання товару відповідно до договору купівлі-продажу № 79 від 15.12.2003 року, укладений з ТОВ «Челсі»на підставі належно оформленої його контрагентом податкової та видаткової накладних.

Крім того, зазначає, що придбаний товар не перевозився, а передавався згідно договору на відповідальне зберігання продавцю товару, а товарно-транспортні накладні на перевезення товару не оформлялися.

Стосовно придбаного товару у ТОВ «Челсі», то він був реалізований позивачем за межі митної території відповідно до договору комісії від 09.01.2004 року № 5к, укладеного між позивачем та ТОВ «Лоуденкеррі». На виконання вищезазначеного договору комісії, ТОВ «Лоуденкеррі»за договором купівлі-продажу № 12/01-3 від 12.01.2004 року реалізувало вищезазначений товар компанії «Інтерворкс ЛЛС»(США) на загальну суму 1073744,00 грн.

При винесенні оскаржуваної постанови суд першої інстанції прийшов до висновку про необхідність відмови в задоволенні позову, а судова колегія погоджується з такими висновками Окружного адміністративного суду м. Києва з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, між позивачем (покупець) та ТОВ «Челсі»м. Одеса (продавець) 15.12.2003 року було укладено договір купівлі-продажу № 79, відповідно до якого продавець зобовязується передати у власність, а покупець зобовязується належним чином прийняти та оплатити на умовах цього договору товар, назва, кількість та ціна якого обумовлюються сторонами у специфікації, що є невідємною частиною договору, а саме: чоботи жіночі у кількості 7500 пар, чоботи чоловічі у кількості 3920 пар; загальна сума договору 6840186,48 грн., в т.ч. ПДВ 1140031,08 грн.

В акті перевірки зазначено, що ТОВ «Челсі»було видано податкову накладну на товар за підписом директора Немкова Д.В. № 15/12-437 від 15.12.2003 року на суму 6840186,00 грн., в т.ч. ПДВ 1140031,08 грн.; на відвантаження продукції на адресу ВАТ «Київхімволокно»виписано податкову накладну № 15/12-437 від 15.12.2003 року; сума ПДВ по зазначеній податковій накладній включена до податкового кредиту ВАТ «Київхімволокно»та відображена у книзі обліку придбання товарів (робіт, послуг) за грудень 2003 року.

Проте, всупереч вимога Інструкції про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей, довіреність на отримання товару позивачем не оформлялася.

При розгляді справи судом першої інстанції було встановлено, що товар не перевозився та позивачем не отримувався, на підставі того, що вищезазначений товар залишився на відповідальному зберіганні ТОВ «Челсі»у м. Одеса, відповідно до укладеного з останнім договору відповідального зберігання № 45 від 15.12.2003 року.

Відповідно до п. 1.3 договору відповідального зберігання, місце зберігання складські приміщення, які використовуються зберігачем за адресою: м. Одеса, Новомосковська дорога, 9.

Проте, ЗАТ «ІТМ»жодних договорів оренди з ВАТ «Київхімволокно»та ТОВ «Челсі»не укладався, а їх продукція протягом 2003-2005 років на складах не зберігалася.

В матеріалах справи відсутні первинні бухгалтерські документи, які б свідчили про передачу товару на зберігання.

З матеріалів справи вбачається, що ВАТ «Київхімволокно»оплату товару на поточний рахунок ТОВ «Челсі»не проводило.

15.01.2004 року між ТОВ «Челсі»та ТОВ «ВКФ «Троянда»було укладено угоду про уступку права вимоги, відповідно до якої первісний кредитор (ТОВ «Челсі») уступає, а новий кредитор (ТОВ «ВКФ «Троянда») приймає на себе право натуральної вимоги, належне первісному кредитору і стає кредитором за договором № 79 від 15.12.2003 року; новий кредитор одержує право, замість первісного кредитора, вимагати від боржника (ВАТ «Київхімволокно») належного виконання зобовязань (передачі у власність 6840186,48 грн.) з можливостями використовувати усі забезпечення виконання зобовязань, передбачених дійсним законодавством.

Відповідно до договору № 12/01-3 від 12.01.2004 року, ТОВ «Лоуденкеррі»реалізувало продукцію (чоботи жіночі та чоловічі) на загальну суму 1073744,00 дол. США.

Податкові зобовязання по вищезазначеній операції були визначені позивачем за нульовою ставкою, на підставі п.п. 6.2.1 п. 6.2 ст. 6 Закону України «Про податок на додану вартість», відповідно до якої операції з продажу товарів, що були вивезені (експортовані) платником податку за межі митної території України, оподатковуються за нульовою ставкою.

Товари вважаються вивезеними (експортованими) платником податку за меі митної території України у разі, якщо їх вивезення (експортування) засвідчено належно оформленою митною вантажною декларацією.

Порядок оформлення вантажної митної декларації визначений положенням про вантажну митну декларацію.

Вантажна митна декларація це письмова заява встановленої форми, що подається митному митному органу і містить відомості про товари, транспортні засоби, які переміщуються через митний кордон України, митний режим, у який вони заявляються, а також іншу інформацію, необхідну для здійснення митного контролю, митного оформлення, митної статистики, нарахування податків, зборів інших платежів.

Належно оформленою вантажну митну декларацію слід вважати тоді, коли всі її графи заповненні відповідно до інструкції про порядок заповнення вантажної митної декларації, затвердженої наказом ДМС України і наведена інформація відповідає дійсності.

В графі 8 «одержувач» вантажної митної декларації зазначена фірма-нерезидент «Інтерворкс ЛЛС»(США).

Проте, відповідно до листів СБУ в м. Києві від 02.02.2006 року № 51/21/2-206 та Національного бюро Інтерполу від 06.01.2006 року, коди та юридичні адреси зареєстрованих в США фірми з назвою «Інтерворкс ЛЛС»не відповідає ідентифікаційному коду та реквізитам фірми, з якою ТОВ «Лоуденкеррі»уклало договір № 12/01-3 від 12.01.2004 року на реалізацію товару.

За результатами перевірки ТОВ «Лоуденкеррі»(комісіонера), СДПІ у Приморському районі м. Одеса встановлено, що товариство за юридичною адресою не знаходиться, про що було складено відповідний акт № 168/15-02 від 10.08.2005 року.

Відповідно до пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит звітного періоду складається із суми податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у звязку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації.

Правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на податковий кредит можуть мати лише реально вчинені господарські операції з придбання товарів (робіт, послуг) чи основних фондів з метою використання в оподатковуваних операціях в межах господарської діяльності.

Наявність у позивача податкової накладної не являється безумовною підставою для віднесення зазначених сум до податкового кредиту.

З огляду на вищевикладене, первинні бухгалтерські документи, оформлені за фіктивними господарськими операціями не можуть вважатися підставою для бухгалтерського та податкового обліку таких операцій, оскільки відповідно до вимог ст.. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»первинні документи мають фіксувати реальний факт здійснення господарської операції.

За таких підстав, суд першої інстанції правомірно прийшов до висновку про правомірність доводів податкового органу про завищення позивачем суми податкового кредиту за грудень 2003 року в розмірі 1140031,08 грн., заниження ПДВ в розмірі 389712,00 грн. Та завищення суми бюджетного відшкодування за грудень 2003 року на суму 751312,00 грн., у звязку з чим податкові повідомлення-рішення № 0005502301/0, № 0005492301/0 від 27.10.2005 року є правомірними.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З урахуванням наведеного вище, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, обставини справи зясовані повно та обєктивно, а тому підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 2, 9, 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, судова колегія

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства «Київхімволокно»- залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 02.02.2010 року у справі за позовом відкритого акціонерного товариства «Київхімволокно»до Державної податкової інспекції у Деснянському районі м. Києва про скасування податкових повідомлень-рішень без змін.

Ухвала набирає законної сили відповідно до вимог ч. 2 ст. 212 КАС України та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.

Повний текст ухвали виготовлений та підписаний 24.09.2010 року.

Головуючий суддя:

Судді: