Постанова № 11419794, 16.09.2010, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 2а-10072/09/2570 Головуючий у 1-й інстанції: Соломко І.І. Суддя-доповідач: Данилова М. В.

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"16" вересня 2010 р. м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - судді Данилової М. В.,

суддів: Бєлової Л.В., Бистрик Г.М.

при секретарі судового засідання Горбачовій Ю.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Чернігові на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 04 серпня 2009 року у справі за адміністративним позовом закритого акціонерного товариства «Культторг»до Державної податкової інспекції у м. Чернігові, Державної податкової адміністрації України у Чернігівської області, Державної податкової адміністрації України про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень та скасування акту, -

в с т а н о в и л а:

Позивач звернувся до суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Чернігові, Державної податкової адміністрації України у Чернігівської області, Державної податкової адміністрації України про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень. З урахуванням уточнень позовних вимог позивач просив визнати нечинними податкові повідомлення-рішення від 10 січня 2009 року №0000032320/0 та №0000042320/0; від 05 лютого 2009 року №0000032320/1 та №0000042320/1; від 24 квітня 2009 року №0000032320/2 та №0000042320/2; від 25 червня 2009 року №0000032320/3 та №0000042320/3 та скасувати акт ДПА в Чернігівській області від 23 грудня 2008 року.

Обґрунтовуючи позовні вимоги посилався на те, що відповідачем з порушенням вимог Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»та Закону України «Про податок на додану вартість»винесено оскаржувані податкові повідомлення-рішення.

Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 04 серпня 2009 року позов задоволено частково: визнано податкові повідомлення-рішення від 10 січня 2009 року №0000032320/0 та №000004230/0, від 05 лютого 2009 року №0000032320/1 та №0000042320/1; від 24 квітня 2009 року №0000032320/2 та №0000042320/2; від 25 червня 2009 року №0000032320/3 та №0000042320/3 нечинними. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

В апеляційні скарзі відповідач посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, просить ухвалене рішення скасувати в частині задоволення позову та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити, а постанову суду першої інстанції скасувати, з огляду на таке.

Чернігівський окружний адміністративний суд в своєму рішенні прийшов до висновку про необхідність часткового задоволення позову.

Апеляційна інстанція не погоджується з такими доводами суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Згідно з вимогами статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду має бути законним та обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно зясованих обставин в адміністративній справі, підтвердженими тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Цим вимогам оскаржуване рішення не відповідає.

З матеріалів справи вбачається, що на підставі направлення від 12 грудня 2008 року №5 виданого ДПА в Чернігівській області головним державним податковим ревізором-інспектором відділу податкового аудиту окремих платників податків управління податкового контролю юридичних осіб ДПА в Чернігівській області Срібною Т.М., відповідно до вимог п. 1 ч. 1 ст.11 та п. 13 ч. 6 ст. 111 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»та відповідно до наказу ДПА в Чернігівській області від 11 грудня 2008 року №538, проведено документальну виїздну позапланову перевірку ЗАТ «Культторг»з питань перевірки відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків ПП «Северінторг»за період з 01 січня 2007 року по 31 грудня 2008 року.

В акті перевірки від 23 грудня 2008 року №11/23/01553161 перевіряючим інспектором зроблено висновок про те, що позивачем порушено:

- П.1.32 ст. 1, п. 3.1 ст. 3, п. 5.1, п.п.5.3.9 п. 5.3 ст. 5, п.п. 8.1.1 п. 8.1, п.п. 8.1.2 п. 8.1, п.п. 8.3.1 п. 8.3, п.п. 8.6.1 п. 8.6 ст. 8, п. 10.1 ст. 10 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», що призвело до заниження податок на прибуток підприємств за 2007 рік на суму 22112 грн.; за 9 місяців 2008 року на суму 2811 грн. та завищення відємного значення обєкта оподаткування податком на прибуток за 1 півріччя 2007 року на 2107 грн. та за 1 квартал 2008 року на 3949 грн.

- П.п. 7.4.1, п.п. 7.4.4, п.п. 7.4.5 п. 7.4, п.п. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», що призвело до заниження суми податку на додану вартість на 50400 грн. та завищення суми податку на додану вартість за січень 2008 року на 14167 грн.

На підставі даного акту було прийнято оскаржувані податкові повідомлення-рішення: від 10 січня 2009 року №0000032320/0 та №000004230/0, від 05 лютого 2009 року №0000032320/1 та №0000042320/1; від 24 квітня 2009 року №0000032320/2 та №0000042320/2; від 25 червня 2009 року №0000032320/3 та №0000042320/3.

Колегією суддів встановлено, що по операціям купівлі-продажу товарів у ПП «Северінторг»позивачем віднесено до складу валових витрат та відображено в декларації підприємства за 2007 рік витрати в сумі 89971 грн. 91 коп. згідно наступних документів: видаткова накладна від 05 травня 2007 року №1 на суму 9168 грн. 29 коп. (в т.ч. ПДВ 1528 грн. 05 коп.); видаткова накладна від 22 травня 2007 року №4 на суму 6048 грн. (в т.ч. ПДВ 1008 грн.); видаткова накладна від 14 грудня 2007 року №80 на суму 32900 грн. (в т.ч. ПДВ 5483 грн. 33 коп.; видаткова накладна від 19 грудня 2007 року на суму 52650 грн. (в т.ч. ПДВ 8775 грн.)

Разом з тим, з матеріалів справи вбачається, що вироком Новозаводського районного суду м. Чернігова від 10 липня 2008 року встановлено створення фіктивного підприємства ПП «Северінторг».

Відповідно до ч. 4 ст. 72 КАС України передбачено, що вирок суду в кримінальній справі або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обовязковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

Враховуючи те, що вироком Новозаводського районного суду м. Чернігова доведено факт створення «фіктивного підприємства»ПП «Северінторг», а також встановлено, що підприємствам-замовникам ніколи не надавались послуги та не відвантажувались товари, а надавались тільки чисті аркуші паперів з проставленими відбитками печатки ПП «Северінторг»для виготовлення та подальшого використання в бухгалтерському обліку, колегія суддів вважає, що позивач не мав наміру отримання прибутку з даних господарських операцій.

Відповідно до пункту 1.32 статті 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 28 грудня 1994 року №334/94-ВР (далі по тексту Закон №334/94-ВР) господарська діяльність будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або не матеріальній формах, яка безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.

Пунктом 5.1 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»визначено, що валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних, як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Підпунктом 5.3.9 п. 5.3 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»не належать до складу валових витрат будь-які витрати не підтвердженні відповідними розрахунковими документами, платіжними та іншими документами, обовязковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Отже, позивачем в порушення вищезазначених вимог Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»віднесено до складу валових витрат витрати в сумі 83971 грн. 91 коп. по придбанню у ПП «Северінторг»товарно-матеріальних цінностей, яких фактично не існувало та які не могли бути використані у господарській діяльності позивача.

Крім цього, в порушення п.п. 7.4.1 п.п. 7.4.4, п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»позивачем неправомірно віднесено до складу податкового кредиту податок на додану вартість в сумі 50399 грн. 67 коп. по податковим накладним, що надані ПП «Северінторг»на придбання товарно-матеріальних цінностей, які також не могли бути використані у господарській діяльності позивача оскільки йому не поставлялись.

Зазначені порушення призвели до порушення п.п. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»в результаті чого занижено суму податку на додану вартість по операціям взаємовідносин з ПП «Северінторг»за перевіряємий період на суму 50399 грн. 67 коп. та завищено суму податку на додану вартість за січень 2008 року на суму 14167 грн.

Разом з тим, матеріалами справи підтверджується порушення позивачем п.п. 8.1.1, п.п. 8.1.2 п. 8.1, п.п. 8.3.1 п. 8.3, п.п. 8.6.1 п. 8.6 ст. 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»ЗАТ «Культторг»нарахувало амортизаційні відрахування на суму збільшення вартості основних фондів, яка виникла в результаті придбання запасних частин та послуг, які, як встановлено Новозаводським районним судом м. Чернігова, фактично не поставлялись та не надавались.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Частиною 2 ст. 71 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Колегією суддів встановлено, що відповідач обовязок щодо доказування правомірності своїх рішень виконав. З наявних в матеріалах справи документів вбачається, що позивач приймаючи оскаржувані податкові повідомлення-рішення діяв на підставі в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

З огляду на зазначене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції було порушено норми матеріального права, що призвели до неправильного вирішення справи.

Відповідно до частини першої статті 202 КАС України підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є неповне зясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання, а так само розгляд і вирішення справи неповноважним судом; участь в ухваленні постанови судді, якому було заявлено відвід на підставі обставин, які викликали сумнів у неупередженості судді, і заяву про його відвід визнано судом апеляційної інстанції обґрунтованою; ухвалення чи підписання постанови не тим суддею, який розглянув справу.

На підставі наведеного, керуючись статтями 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Чернігові задовольнити.

Постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 04 серпня 2009 року скасувати.

Прийняти нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог закритого акціонерного товариства «Культторг»відмовити.

Повний текст постанови виготовлено 21 вересня 2010 року.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складення в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя:

Судді: