Рішення № 11418967, 23.09.2010, Господарський суд м. Севастополя

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

Іменем України

РІШЕННЯ

23 вересня 2010 року справа № 5020-5/138 За позовом:          Виробничо-будівельного кооперативу „Опора”

(вул. Правди, 10, м. Севастополь, 99014)

(вул. Портова, 1, м. Севастополь, 99009)

до:                     Товариства з обмеженою відповідальністю „Комплексстрой-Юг”

(вул. Загородянського, буд. 13, кв. 2, м. Севастополь, 99002)

(вул. Л. Чайкіной, буд. 1, оф. 326, м. Севастополь, 99053)

про                     стягнення збитків у розмірі 292016,72 грн.,

Суддя Євдокімов І.В.

За участю представників:

позивача - Бекіров К.М., довіреність № б/н від 12.04.2010 (Виробничо-будівельний кооператив „Опора”);

відповідача - не з’явився (ТОВ „Комплексстрой-Юг”).

СУТЬ СПОРУ:

Виробничо-будівельний кооператив „Опора” (далі - позивач) звернувся до господарського суду міста Севастополя з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю „Комплексстрой-Юг” (далі - відповідач) про стягнення збитків у розмірі 292016,72 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору підряду №25/09 сп від 14.05.2009, укладеного між сторонами.

Ухвалою господарського суду міста Севастополя від 01.09.2010 позовна заява прийнята до розгляду та порушено провадження у справі № 5020-5/138.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Відповідач не скористався правом, наданим йому статтею 59 Господарського процесуального кодексу України: не надав господарському суду відзив на позовну заяву та документи, що підтверджують заперечення проти позову; явку повноважних представників в судове засідання не забезпечив, про дату, час і місце судового засідання повідомлений своєчасно та належним чином, за адресою, зазначеною у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с. 28-29).

Згідно з пунктом 23 Інформаційного листа Вищого господарського суду України №01-8/164 від 18.03.2008 „Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2007 році” до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому, відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Враховуючі те, що матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника відповідача в порядку статті 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними у справі матеріалами.

Представнику позивача у судовому засіданні роз'яснені його процесуальні права і обов'язки, передбачені статтями 20, 22 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

14.05.2009 між виробничо-будівельним кооперативом „Опора” (Замовник) та товариством з обмеженою відповідальністю „Комплексстрой-Юг” (Виконавець) укладений договір підряду № 25/09 сп (далі - Договір) (а.с. 8-14).

Відповідно до розділу 1 Договору підрядник зобов’язується виконати за замовою замовника власними та залученими силами та коштами роботи з будівництва „Готельно-розважально-туристичний комплекс з яхт-клубом та житловою забудовою за адресою: м.Севастополь, наб.Назукіна, 41. 2 етап –Реконструкція пам’яток архітектури Дача Соколової. Головний корпус”, відповідно до переліку робіт, які визначені у Додатку №1, відповідно до розділів робочого проекту, а замовник зобов’язується прийняти виконані роботи та виконані роботи та оплатити їх за умовами, які визначені даним Договором.

Пунктом 4.1 Договору передбачено, що замовник протягом п’яти робочих днів з моменту підписання Договору перераховує підряднику аванс на придбання матеріалів та виконання робіт у розмірі 550201,32 грн. у т.ч. ПДВ 20% - 91700,22 грн.

На виконання вказаного пункту Договору позивач платіжним дорученням № 116 від 18.05.2009 перерахував на рахунок відповідача аванс у розмірі 550201,32 грн.

Згідно з пунктом 5.1 Договору в редакції додаткової угоди №2 до Договору (а.с.16) строки виконання робіт: початок будівництва –18.05.2009, закінчення будівництва –30.09.2009 відповідно до графіку будівництва та фінансування по об’єкту (додаток №1 до даної додаткової угоди).

Проте, зобов’язання з виконання визначених Договором робіт відповідачем виконані не були, у зв’язку з чим 18.11.2009 між сторонами підписана додаткова угода №4 до Договору (а.с. 17), якою вказаний Договір розірваний з ініціативи замовника з 01.12.2009 року.

У зв’язку з викладеним, 17.11.2009 позивач звернувся до відповідача з вимогою № 721 (а.с.18) про повернення невикористаного авансу у сумі 374414,20 грн.

За твердженням позивача, станом на момент подання позову заборгованість відповідача з повернення невикористаного авансу за Договором складала 292016,72 грн.

Зазначене стало підставою для звернення позивача до суду із даним позовом.

Суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі, з урахуванням наступного.

Згідно з положеннями статті 193 Господарського кодексу України та статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов’язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

          Судом встановлено, що за своєю правовою природою та ознаками укладений між сторонами Договір є договором підряду.

Відповідно до статті 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Частиною п’ятою статті 653 Цивільного кодексу України встановлені правові наслідки розірвання договору, а саме: якщо договір розірваний у зв’язку з істотними порушеннями договору однією зі сторін, друга сторона може вимагати відшкодування збитків, завданих розірванням договору.

Відповідно до частини другої статті 852 Цивільного кодексу України за наявності у роботі істотних відступів від умов договору підряду або інших істотних недоліків замовник має право вимагати розірвання договору та відшкодування збитків.

За загальним правилом цивільного права особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування (частина перша статті 22, стаття 611, частина перша статті 623 Цивільного кодексу України). Підставою для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування збитків, є наявність цивільного правопорушення із наступним складом: протиправна поведінка, дія чи бездіяльність особи; шкідливий результат такої поведінки (збитки); причинний зв’язок між протиправною поведінкою та збитками; вина правопорушника.

Відповідно до статті 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Крім того, за правилами цивільного права не тільки відсутність вини, але і протиправності діяння, доводиться правопорушником.

Згідно з статтею 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Відповідно до частини першої статті 225 Господарського кодексу України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

          Як вбачається з матеріалів справи, у зв’язку з невиконанням відповідачем своїх зобов’язань за Договором позивачу завдані збитки у розмірі 292016,72 грн., понесені у зв’язку зі сплатою авансового платежу в рахунок виконання робіт за Договором. Розмір збитків підтверджується актом звірення взаєморозрахунків сторін, який підписаний представником відповідача та скріплений печаткою останнього (а.с. 19).

З огляду на викладене та недоведеність відповідачем відсутності його вини та протиправності діяння, можна зробити висновок, що має місце: протиправна поведінка відповідача (бездіяльність), що виразилась у порушенні зобов’язання за Договором, якого припустився боржник; шкідливий результат такої поведінки –збитки, що понесені позивачем у зв’язку зі сплатою авансового платежу в рахунок виконання робіт за Договором; причинний зв’язок між протиправною поведінкою, наслідком якої є розірвання Договору, та збитками; вина правопорушника.

Таким чином, вимоги позивача щодо стягнення з відповідача збитків у розмірі 292016,72 грн., понесених у зв’язку зі здійсненням попередньої оплати в рахунок виконання робіт за Договором, є обґрунтованими, підтверджуються матеріалами справи та підлягають задоволенню.

Згідно зі статтями 44, 49 Господарського процесуального кодексу України витрати позивача на сплату державного мита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.

На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 44, 49, 82, 84-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити повністю.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Комплексстрой-Юг” (99002, м.Севастополь, вул. Загородянського, буд. 13, кв. 2; 99053, м.Севастополь, вул. Л. Чайкіной, буд. 1, оф. 326, код ЄДРПОУ 34883173, відомості про рахунки в установах банків відсутні) на користь Виробничо-будівельного кооперативу „Опора” (99014, м.Севастополь, вул. Правди, 10; 99009, м.Севастополь, вул. Портова, 1, код ЄДРПОУ 23010685, відомості про рахунки в установах банків відсутні) збитки у розмірі 292016,72 грн., витрати по сплаті державного мита у розмірі 2920,17 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 236,00 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя                                                                                                              І.В. Євдокімов

Рішення оформлено відповідно до

вимог статті 84 Господарського

процесуального кодексу України

і підписано 27.09.2010