Рішення № 11418907, 30.08.2010, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"30" серпня 2010 р.Справа № 12/69-10-2444 За позовом: Чорноморського транспортного прокурора в інтересах держави в особі Міністерства транспорту та зв’язку України

Відповідачі: 1) Державна судноплавна компанія „Чорноморське морське пароплавство”;

2) Товариство з обмеженою відповідальністю „ІНДОКИТАЙ”

3) Компанія „Castrol Marine Oil GmbH” („Кастрол Маріне Ойл ГмбХ”) в особі „Представництва „Кастрол Маріне ойл ГмбХ”.

про визнання договору недійсним

Суддя Цісельський О.В

За участю представників:

від прокуратури : Супруновський В.І. –посвідчення № 257 від 12.05.2001р.

від позивача: Щелкунов О.М.- довіреність від 12.04.2010р.

від відповідача 1: не з’явився

від відповідача 2: не з’явився

від відповідача 3: не з’явився

СУТЬ СПОРУ: Чорноморський транспортний прокурор в інтересах держави в особі Міністерства транспорту та зв’язку України звернувся до господарського суду Одеської області з позовом до Державної судноплавної компанії „Чорноморське морське пароплавство” (далі - ДСК „ЧМП”), товариства з обмеженою відповідальністю „ІНДОКИТАЙ” (далі –ТОЛВ „ІНДОКИТАЙ”), Компанії „Castrol Marine Oil GmbH” („Кастрол Маріне Ойл ГмбХ”) в особі „Представництва „Кастрол Маріне ойл ГмбХ” про визнання недійсним Інвестиційного договору №8 від 08.12.2008р., укладеного між відповідачами.

Ухвалою виконуючого обов’язки голови господарського суду від 23.07.2010р. термін розгляду справи було продовжено на один місяць, а саме до 02.09.2010р.

Представник прокуратури позовну заяву підтримує, наполягає на задоволенні позову.

Позивач - Міністерство транспорту та зв’язку України повністю підтримує позов прокурора з підстав, викладених у письмових поясненнях на позов (вх. № 17163).

Відповідач - ТОВ „ІНДОКИТАЙ” про місце та час судових засідань був повідомлений своєчасно за адресою, визначеною у позовній заяві прокурора та підтвердженою витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, наданим суду представником прокуратури, але, направлену судом поштову кореспонденцію поштою повернуто з посиланням на відповідача за зазначеною адресою.

Відповідач - Компанія „Castrol Marine Oil GmbH” („Кастрол Маріне ойл ГмбХ”) в особі „Представництва „Кастрол Маріне ойл ГмбХ” про місце та час судових засідань був повідомлений своєчасно за адресою, визначеною у позовній заяві прокурора, про що свідчать коринці поштових повідомлень, що є у матеріалах справи, але, в судове засідання його представник не з’явився, про поважність причин не з’явлення суд не повідомив, своїм правом на захист не скористався.

Згідно інформаційного листа Вищого господарського суду України від 02.06.2006р.№01-8\1228 „Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005р.” до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій.

Відповідач - ДСК „ЧМП” про місце та час судових засідань був повідомлений належним чином, але представник відповідача в судові засідання не з’являвся, про поважність причин нез’явлення суд не повідомив. Відповідно до наданого до суду пояснення на позов (вх. № 17221) із позовними вимогами прокурора згоден.

За таких обставин, справа розглядається за наявними в ній матеріалами відповідно до ст.75 ГПК України.

Дослідивши у відкритому судовому засіданні матеріали справи, заслухавши пояснення представників прокуратури та позивача, суд встановив:

08.12.2008р. між ДСК „ЧМП” (Боржник) в особі керуючого санацією Шнякіна В.О., що діяв на підставі ухвали господарського суду Одеської області від 19.08.2008р. по справі №4-5-32-24-2\136-03-5080, ТОВ „ІНДОКИТАЙ” (Інвестор) та Компанією „Кастрол Маріне Ойл ГмбХ” (Кредитор) був укладений Інвестиційний договір №8, згідно якого Інвестор приймає на себе зобов’язання погашення заборгованості Боржника перед Кредитором у розмірі 2844836 грн. шляхом переведення боргу від Боржника на себе (п.1.1.договору).

При цьому , відповідно до п.1.2. договору Інвестор у рахунок прийняття на себе заборгованості Боржника перед Кредитором отримує у власність майно Боржника, а саме:

- Кафе „Гольфстрім”, розташоване за адресою: м. Одеса, район пляж „Відрада”, „Чорноморський яхт-клуб” район „Відрада” на земельній ділянці загальною площею 878,3 м2.

- „Чорноморський яхт-клуб ЧМП” розташований в м. Одесі, „Відрада”, на земельній ділянці виділеній пароплавству згідно рішення МВК від 03.02.1965р. № 59.

Відповідно до п.1.3. Договору право власності на майно Боржника , визначене у п.1.2 Договору, виникає у Інвестора з моменту укладення Договору сторонами.

Договір затверджено Комітетом Кредиторів ДСК „ЧМП” .

Чорноморський транспортний прокурор вважає, що даний Інвестиційний Договір має бути визнаний судом недійсним, посилаючись на те, що Договір був укладений з порушенням вимог Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, адже заходами щодо відновлення платоспроможності боржника, які містять план санації відповідно до п.2 ст.18 Закону, в тому числі можуть бути продаж частини майна боржника; зобов’язання інвестора про погашення боргу (частини боргу) боржника, зокрема, шляхом переведення на нього боргу (частини боргу), та його відповідальність за невиконання взятих на себе зобов'язань; продаж майна боржника як цілісного майнового комплексу (для недержавних підприємств). У разі наявності інвесторів план санації розробляється та погоджується за участю інвесторів. План санації може містити умови про обмін вимог кредиторів на активи боржника та (або) його корпоративні права.

Продаж частини майна, як один із заходів санації, що має на меті відновлення платоспроможності боржника та задоволення вимог кредиторів, здійснюється на відкритих торгах після проведення керуючим санацією інвентаризації та оцінки майна (п. 1 ст. 20 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”).

Згідно п.п. 2, 3 ст. 20 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” продаж частини майна боржника-державного підприємства в процедурі санації проводиться відповідно до законодавчих актів з питань приватизації з урахуванням особливостей, передбачених цим Законом. Початкова вартість майна боржника, що виставляється на торги, визначається відповідно до Закону України “Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні”, інших нормативно-правових актів.

Таким чином, на думку прокурора , головні умови відповідно до Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” полягають в тому, що всі дії керуючого санацією повинні бути регламентовані в плані санації, схваленому кредиторами, погодженому з органом, уповноваженим управляти державним майном, затвердженому господарським судом.

Прокурор зазначив, що згідно затвердженого господарським судом Одеської області плану санації ДСК ЧМП, який також 17.08.2006р. погоджений з Міністерством транспорту та зв’язку України, а 18.08.2006р. - з Комітетом кредиторів ДСК „ЧМП”, умови участі інвесторів, у тому числі ТОВ „ІНДОКИТАЙ”, зобов'язання інвестора про погашення боргу (частини боргу) боржника, зокрема шляхом переведення на нього боргу (частини боргу), та його відповідальність за невиконання взятих на себе зобов'язань; можливість обміну вимог кредиторів на активи ДСК „ЧМП” вказаним планом не передбачена, а відповідно до п. 5 вказаного плану відчуження майна від ДСК „ЧМП” може провадитися тільки шляхом відкритих торгів та за додатковим погодженням Міністерства транспорту та зв'язку України.

За таких обставин, прокурор вважає, що Інвестиційний договір № 8 від 08.12.2008р., умовами якого передбачено переведення боргу ДСК „ЧМП” на ТОВ „ІНДОКИТАЙ” та отримання останнім у власність майна - кафе „Гольфстрім”, та „Чорноморського яхт-клубу ЧМП”, яке є державною власністю, без проведення його незалежної оцінки, суперечить законодавству України та плану санації.

Прокурор також зазначив, що затвердженим судом планом санації ДСК „ЧМП” передбачені вимоги щодо продажу майна ДСК „ЧМП” за додатковим погодженням Міністерства транспорту та зв'язку України та за ринковою вартістю, визначеною за результатами незалежної оцінки. Вказані вимоги при відчуженні об’єктів - Кафе „Гольфстрім”, та „Чорноморський яхт-клуб ЧМП” виконані не були.

На думку прокурора, Інвестиційний договір № 8 від 08.12.2008р. не є договором „інвестиційним” , оскільки згідно ст.1 Закону України „Про інвестиційну діяльність” інвестиціями є всі види майнових та інтелектуальних цінностей, що вкладаються в об'єкти підприємницької та інших видів діяльності, в результаті якої створюється прибуток (дохід), або досягається соціальний ефект.

З договору № 8 від 08.12.2008р. вбачається, що „Інвестор” (ТОВ „ІНДОКИТАЙ”) не мав наміру вкладати свої гроші в діяльність пароплавства та надбати прибуток з діяльності ДСК „ЧМП”, оскільки основною ціллю Інвестора за Інвестиційним договором № 8 є придбання у власність нерухомого майна ДСК „ЧМП” для самостійного використання для отримання власного доходу.

На думку прокурора , Інвестиційний договір № 8 від 08.12.2008р. також має ознаки договору купівлі-продажу нерухомого майна державного підприємства, адже, відповідно до умов Договору ТОВ „ІНДОКИТАЙ” за обумовлену в оспорюваному договорі плату набуває право власності на об’єкти нерухомого майна ДСК „ЧМП”.

Але у відповідності з ч. 3 ст.17, ч.1 ст.20 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника” продаж нерухомого майна державного підприємства взагалі, а такого, що знаходиться в стадії санації, особливо, повинен проводитися на прилюдних торгах.

Крім того, прокурор зазначає, що оскільки фактично сторони мали намір на купівлю-продаж нерухомого майна ДСК „ЧМП”, але свій реальний намір сховали за завісою договору інвестиції, то Інвестиційний договір № 8 від 08.12.2008р. є угодою, яку вчинено з ціллю приховати іншу угоду (тобто удавана угода), що на підставі ст.235 Цивільного кодексу України також свідчить про те, що цей договір є недійсним.

Вище перелічені обставини на думку прокурора порушують інтереси держави, що й зумовило звернення Чорноморського транспортного прокурора в інтересах держави в особі Міністерства транспорту та зв’язку України до суду з відповідним позовом.

Розглянувши матеріали справи, проаналізувавши норми чинного законодавства, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог з наступних підстав:

ДСК „Чорноморське морське пароплавство” є державним комерційним підприємством, майно якого відповідно до ст. ст. 73, 74 Господарського кодексу України перебуває у державній власності та закріплене за ним на праві повного господарського відання.

Орган управління майном - Міністерство транспорту та зв'язку України.

До державного майна у сфері господарювання належать цілісні майнові комплекси державних підприємств або їх структурних підрозділів, нерухоме майно, інше окреме індивідуально визначене майно державних підприємств (п. 1 ст. 141 ГК України).

Відповідно до ст. 326 ЦК України у державній власності є майно, у тому числі грошові кошти, які належать державі Україна. Від імені та в інтересах держави Україна право власності здійснюють відповідно органи державної влади.

Орган управління державним майном, закріпленим за ДСК „ЧМП” є Міністерство транспорту та зв'язку України, яке згідно з Указом Президента України № 1573/99 від 15.12.99 р. „Про систему державних органів виконавчої влади”, ст. 4 Закону України "Про транспорт", Положення про Міністерство транспорту та зв'язку України, затвердженого Постановою КМУ від 06.06.06 р. № 789 є головним (провідним) органом у системі центральних органів виконавчої влади з питань реалізації державної політики в галузі транспорту.

Відповідно до покладених на Мінтрансзв'язку України завдань, останнє здійснює державне управління в галузі транспорту та згідно положень ст.ст. 73, 136 ГК України є представником власника і виконує його функції щодо контролю за використанням, збереженням та ефективним використанням державного майна, закріпленого за ДСК ЧМП.

Як вбачається з матеріалів справи, 08.12.2008р. між ДСК „ЧМП” (Боржник) в особі керуючого санацією Шнякіна В.О., що діяв на підставі ухвали господарського суду Одеської області від 19.08.2008р. по справі №4-5-32-24-2\136-03-5080, ТОВ „ІНДОКИТАЙ” (Інвестор) та Компанією „Кастрол Маріне Ойл ГмбХ” (Кредитор) був укладений Інвестиційний договір №8, згідно якого Інвестор приймає на себе зобов’язання погашення заборгованості Боржника перед Кредитором у розмірі 2844836 грн. шляхом переведення боргу від Боржника на себе.

При цьому , відповідно до п.1.2. договору Інвестор у рахунок прийняття на себе заборгованості Боржника перед Кредитором отримує у власність майно Боржника, а саме:

- Кафе „Гольфстрім”, розташоване за адресою: м. Одеса, район пляж „Відрада”, „Чорноморський яхт-клуб” район „Відрада” на земельній ділянці загальною площею 878,3 м2.

- „Чорноморський яхт-клуб ЧМП” розташований в м. Одесі, „Відрада”, на земельній ділянці виділеній пароплавству згідно рішення МВК від 03.02.1965р. № 59.

Відповідно до п.1.3. Договору право власності на майно Боржника , визначене у п.1.2 Договору, виникає у Інвестора з моменту укладення Договору сторонами.

Договір затверджено Комітетом Кредиторів ДСК „ЧМП” .

Надаючи правову оцінку оспорюваному Договору , суд прийшов до висновку, що вказаний договір має ознаки договору переведення боргу, адже, відповідно до п.1.1 Інвестиційного договору № 8 від 08.12.2008р. Інвестор (ТОВ „ ІНДОКИТАЙ”) приймає на себе зобов'язання погасити заборгованість Боржника (ДСК ЧМП) перед Кредитором (Компанією „Кастрол Маріне Ойл ГмбХ”) в сумі 2844836 грн. шляхом переведення боргу від Боржника (ДСК ЧМП) на себе. Тобто в даному договорі відбулася заміна боржника, а це означає, що фактично предметом даного договору є переведення боргу, що передбачено ст.520 Цивільного кодексу України.

Але при заміні Боржника істотною умовою такого договору є те, що зобов'язання залишається незмінним і новому боржнику переходять вимоги старого кредитора в об'ємі та на умовах, діючих на момент заміни Боржника.

Проте, Інвестиційний договір № 8 від 08.12.2008р. також має ознаки договору купівлі-продажу нерухомого майна державного підприємства, адже особистими знаками договору купівлі-продажу є те, що цей договір є платним, консенсуальним - права та обов'язки учасників виникають в момент досягнення сторонами згоди за усіма суттєвими умовами договору, направлений на безповоротне відчуження продавцем майна та перехід його у власність покупця.

Договір купівлі-продажу, як правило, має одноразовий характер та укладається переважно на те майно, яке є в наявності та підготовлено для відчуження. При цьому покупець повинен сплатити вартість майна.

Всі перелічені ознаки, які властиві договору купівлі-продажу, також присутні й в Інвестиційному договорі № 8 від 08.12.2008р.:

- за сплату Компанії „Кастрол Маріне Ойл ГмбХ” суми в розмірі 2844836 грн. ТОВ „ ІНДОКИТАЙ” набуває право власності на об'єкти нерухомого майна ДСК “ЧМП” щоє підставою для звільнення ДСК “ЧМП” від боргу (тобто купує нерухомість ДСК “ЧМП” на суму боргу);

- за умовами Інвестиційного договору № 8 від 08.12.2008р. нерухоме майно переходить у власність ТОВ” ІНДОКИТАЙ” (тобто присутня ознака безповоротного відчуження майна).

- згідно п.4.3. договору № 8 від 08.12.2008р. договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання (тобто з моменту досягнення сторонами згоди за усіма суттєвими умовами договору) тощо.

Таким чином, за своєю правовою природою Інвестиційний договір № 8 - це фактично договір купівлі-продажу нерухомого державного майна, яке знаходилося в господарському віданні ДСК “ЧМП”.

Проте, суд вважає за доцільне зазначити наступне, продаж нерухомого майна державного підприємства взагалі, а такого, що знаходиться в стадії санації, особливо, має проводитися на прилюдних торгах (ч. 3 ст.17, ч.1 ст.20 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника”).

Отже, на думку суду, Інвестиційний договір №8 від 08.12.2008р. був укладений з численними порушеннями норм чинного законодавства України.

Частинами. 1, 2, 5 ст. 203 Цивільного кодексу України встановлює, що зміст правочину не може суперечити цьому кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Недодержання в момент вчинення правочину вказаних вимог є підставою недійсності правочин (ст. 215 Цивільного кодексу України).Відповідно до ст. 216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

Нікчемний правочин, або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення, (ст. 236 Цивільного кодексу України). Виконання господарського зобов'язання, визнаного судом недійсним повністю або в частині, припиняється повністю або в частині з дня набрання рішенням суду законної сили як таке, що вважається недійсним з моменту його виникнення (п. 3 ст. 207 Господарського кодексу України).

Крім того, згідно ст. 235 Цивільного кодексу України удаваним є правочин, який вчинено сторонами для приховування іншого правочину, який вони насправді вчинили. Якщо буде встановлено, що правочин був вчинений сторонами для приховування іншого правочину, який вони насправді вчинили, відносини сторін регулюються правилами щодо правочину, який сторони насправді вчинили.

Підсумовуючи вищенаведене, у суду є всі підстави для визнання недійсним Інвестиційного договору №8 від 08.12.2008р., укладеного між ДСК „ЧМП”, ТОВ „ІНДОКИТАЙ”, Компанією „Кастрол Маріне Ойл ГмбХ”.

Відповідно до ст.ст.44,49 ГПК України судові витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покласти на відповідачів по справі.

Керуючись ст.ст. 44,49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити.

2. Визнати недійсним Інвестиційний договір № 8 від 08.12.2008р., укладений між Державною судноплавною компанією „Чорноморське морське пароплавство”, Товариством з обмеженою відповідальністю “ІНДОКИТАЙ” та Компанією „Кастрол Маріне Ойл ГмбХ”.

3.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “ІНДОКИТАЙ” (65058, м.Одеса, Французький бульвар, 54/23, код ЄДРПОУ 35117968) на користь Державного бюджету України (р/р 31114095700008, одержувач ГУДКУ в Одеській області, код ЄДРПОУ 23213460, банк одержувача ГУДКУ в Одеській області, МФО 828011, код бюджетної класифікації 22090200) державне мито у сумі 28 грн. 33 коп.

4.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “ІНДОКИТАЙ” (65058, м.Одеса, Французький бульвар, 54/23, код ЄДРПОУ 35117968) на користь Державного бюджету України (р/р 31213264700008, одержувач ГУДКУ в Одеській області, код ЄДРПОУ 23213460, банк одержувача ГУДКУ в Одеській області, МФО 828011, код бюджетної класифікації 22050003, символ звітності 264) витрати на ІТЗ судового процесу у сумі 78 грн. 66 коп.

5.          Стягнути з Державної судноплавної компанії „Чорноморське морське пароплавство” (м. Одеса, вул..Ланжеронівська, 1, код ЄДРПОУ 01125614, р\р26001060468645 в Южному ГРУ ПАТ КБ „Приватбанк” м. Одеса, МФО 328704) на користь Державного бюджету України (р/р 31114095700008, одержувач ГУДКУ в Одеській області, код ЄДРПОУ 23213460, банк одержувача ГУДКУ в Одеській області, МФО 828011, код бюджетної класифікації 22090200) державне мито у сумі 28 грн. 33 коп.

6.          Стягнути з Державної судноплавної компанії „Чорноморське морське пароплавство” (м. Одеса, вул..Ланжеронівська, 1, код ЄДРПОУ 01125614, р\р26001060468645 в Южному ГРУ ПАТ КБ „Приватбанк” м. Одеса, МФО 328704) на користь Державного бюджету України (р/р 31213264700008, одержувач ГУДКУ в Одеській області, код ЄДРПОУ 23213460, банк одержувача ГУДКУ в Одеській області, МФО 828011, код бюджетної класифікації 22050003, символ звітності 264) витрати на ІТЗ судового процесу у сумі 78 грн. 66 коп.

7.          Стягнути з Компанії „Castrol Marine Oil GmbH” („Кастрол Маріне Ойл ГмбХ”) в особі „Представництва „Кастрол Маріне ойл ГмбХ” (65009, м.Одеса, вул. Сегедська, 16, оф.80) на користь Державного бюджету України (р/р 31114095700008, одержувач ГУДКУ в Одеській області, код ЄДРПОУ 23213460, банк одержувача ГУДКУ в Одеській області, МФО 828011, код бюджетної класифікації 22090200) державне мито у сумі 28 грн. 33 коп.

8.          Стягнути з Компанії „Castrol Marine Oil GmbH” („Кастрол Маріне Ойл ГмбХ”) в особі „Представництва „Кастрол Маріне ойл ГмбХ” (65009, м.Одеса, вул. Сегедська, 16, оф.80) на користь Державного бюджету України (р/р 31213264700008, одержувач ГУДКУ в Одеській області, код ЄДРПОУ 23213460, банк одержувача ГУДКУ в Одеській області, МФО 828011, код бюджетної класифікації 22050003, символ звітності 264) витрати на ІТЗ судового процесу у сумі 78 грн. 66 коп.

Рішення господарського суду Одеської області набирає чинності у порядку ст.85 ГПК України.

Наказ видати в порядку ст.116 ГПК України.

Суддя