Рішення № 11418741, 18.08.2010, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"18" серпня 2010 р.Справа № 20/71-10-2520 За позовом: Військового прокурора Одеського гарнізону в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції в Одеській області

до відповідача: Військового інституту Одеського національного політехнічного університету

про стягнення 171118,90 грн.

Суддя Щавинська Ю.М.

Представники сторін:

від прокурора: Уразовський С.І.- за довіреністю № 5725 від 24.09.2009 року;

від позивача: Деркачук О.А.- за довіреністю № 1259/02 від 02.06.2010 року;

від відповідача: Романюк А.С.- за довіреністю б/н від 18.05.2010 року.

У судовому засіданні оголошувалась перерва з 09.08.2010р. по 18.08.2010р. відповідно до ст. 77 ГПК України.

Відповідно до ст. 85 ГПК України у судовому засіданні 18.08.2010 року було оголошено вступну та резолютивну частини рішення та повідомлено сторонам, що повне рішення буде складено 25.08.2010р.

У зв'язку з перебуванням 25.08.2010р. судді Щавинської Ю.М. у відпустці за сімейними обставинами повне рішення складено 26.08.2010р.

СУТЬ СПОРУ: Військовий прокурор Одеського гарнізону звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою, заявленою в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції в Одеській області, до Військового інституту Одеського національного політехнічного університету, в якій просить суд стягнути з Військового інституту Одеського національного політехнічного університету на користь держави в особі фонду охорони навколишнього природного середовища Малиновського району міста Одеси заподіяні навколишньому природному середовищу збитки в розмірі 171 118,90 грн.

В обґрунтування заявлених вимог прокурор посилається на те, що перевіркою було встановлено, що на території військового містечка № 17, що знаходиться за адресою: м. Одеса, вул. Фонтанська дорога, 10, розташований Військовий інститут Одеського національного політехнічного університету, під час діяльності якого утворюються тверді будівельні, побутові та інші типи відходів, які, всупереч вимогам природоохоронного законодавства та ст.ст. 163, 167 Земельного кодексу України, розміщуються безпосередньо на ґрунті в необладнаному для їх тимчасового зберігання місці.

29.03.2010 року під час проведення державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Одеської області перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства земельної ділянки військового містечка № 17 Військового інституту Одеського національного політехнічного університету, розташованого за адресою: м. Одеса, вул. Фонтанська дорога, 10, яка використовується інститутом для здійснення власної господарської діяльності, було виявлено засмічення чотирьох земельних ділянок твердими відходами IV класу небезпеки, а саме будівельними та побутовими відходами, загальною площею 49,01 м2 , про що був складений відповідний протокол про адміністративне правопорушення, на основі якого в подальшому було проведено розрахунок збитків, заподіяних державі в наслідок засмічення земель.

У зв’язку з викладеним, Державною екологічною інспекцією в Одеській області на підставі „Методики визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням (засміченням) земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства”, затвердженої наказом Міністерства екологічної безпеки від 27.10.1997 № 171, був розрахований розмір шкоди від засмічення земель вказаними відходами, загальний розмір якої від забруднення земель на чотирьох ділянках, загальною площею 49,01 м2, складає 171118,90 грн.

Наведені вище порушення природоохоронного законодавства України й зумовили звернення Військового прокурора Одеського гарнізону до господарського суду Одеської області з відповідною позовною заявою, заявленою в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції в Одеській області.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 11.06.2010 року було порушено провадження у справі № 20/71-10-2520 за позовом Військового прокурора Одеського гарнізону в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції в Одеській області до Військового інституту Одеського національного політехнічного університету про стягнення 171118,90 грн.

У судовому засіданні 18.08.2010 року прокурор підтримав заявлені вимоги в повному обсязі.

Представник позивача –Державної екологічної інспекції в Одеській області у судовому засіданні 18.08.2010 року надав письмові пояснення щодо позову, в яких в повному обсязі підтримує позовну заяву Військового прокурора Одеського гарнізону та зазначає, що 29.03.2010 року державний інспектор з охорони навколишнього природного середовища Одеської області на підставі Наказу Державної екологічної інспекції в Одеській області від 26.03.2010 року № 224 прийняв участь в якості спеціаліста у проведенні Військовою прокуратурою Одеського гарнізону перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства Військовим інститутом Одеського національного політехнічного університету. Факт недотримання відповідачем вимог природоохоронного законодавства було зафіксовано в протоколі огляду місцевості від 29.03.2010 року, складеному помічником Військового прокурора Одеського гарнізону та підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення від 29.03.2010 року № 002610.

На підставі зазначеного Державною екологічною інспекцією в Одеській області на підставі „Методики визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням (засміченням) земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства”, затвердженої наказом Міністерства екологічної безпеки від 27.10.1997 № 171, був розрахований розмір шкоди від засмічення земель вказаними відходами, загальний розмір якої складає 171118,90 грн.

У судовому засіданні 18.08.2010 року представник позивача підтримав заявлений прокурором позов в повному обсязі.

Відповідач –Військовий інститут Одеського національного політехнічного університету надав суду відзив на позов, в якому він просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі, та зазначає, що, проаналізувавши норми діючого законодавства, що регулюють спірні відносини, вважає, що шкода в сумі 171 118,90 грн. розрахована за результатами перевірки, проведеної з порушенням вимог чинного законодавства, у зв’язку з чим застосування до відповідача штрафних санкцій є неправомірним.

Відповідач зазначає, що, в порушення вимог Закону України „Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності”, до Військового прокурора Одеського гарнізону не надходило жодних документів, складання яких передбачено при здійсненні планових або позапланових заходів з державного нагляду, й лише в день здійснення перевірки 23.03.2010 року до Військового інституту надійшов припис Військового прокурора Одеського гарнізону про проведення перевірки додержання Військовим інститутом вимог чинного законодавства про охорону навколишнього природного середовища за № 19. При цьому, в системі органів прокуратури для здійснення нагляду за додержанням законів про охорону природи та навколишнього природного середовища засновані спеціальні природоохоронні прокуратури.

Відповідно до ст. 7 вищевказаного Закону для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ, на підставі якого оформляється посвідчення (направлення) на здійснення заходу. Однак, в порушення вказаної норми, в матеріалах справи відсутні докази того, що наказ та посвідчення (направлення) на проведення перевірки видавались. За результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особо органу державного нагляду (контролю), у разі виявлення порушень вимог законодавства, складає відповідний акт. Проте, зазначений акт уповноваженою особою Державної екологічної інспекції складено не було. При огляді території Військового інституту, оформленому протоколом огляду місцевості від 29.03.2010 року, уповноважена особа Державної екологічної інспекції в Одеській області участі не приймала, що підтверджується відсутністю підпису останньої у протоколі огляду місцевості. Проведений огляд здійснювався помічником Військового прокурора Одеського гарнізону в присутності учасника огляду старшого викладача кафедри тактики та двох понятих, хоча факти забруднення (засмічення) земель, згідно до п. 3.3. Наказу Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 27.10.1997 року № 171, встановлюються уповноваженими особами, які здійснюють державний контроль за додержанням вимог природоохоронного законодавства. Враховуючи зазначене, заміри засмічених ділянок землі та інші обстеження і спеціальні вишукування на території Військового інституту проводились не уповноваженими особами, які є некомпетентними у їх проведенні. В протоколі огляду місцевості містяться лише зазначення засмічених земельних ділянок різних розмірів, проте відсутня конкретизація відомостей про те, на яких землях виявлено засмічення, об’єм забруднюючої речовини, її назва та група небезпечності, а також інші показники, необхідні для визначення розміру шкоди. Результати проведеної перевірки до начальника Військового інституту не доводились.

Також, Державною екологічною інспекцією в Одеській області не взяті до уваги вимоги п.1 Постанови КМУ „Про тимчасові обмеження щодо здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності на період до 31.12.2010 року” від 21.05.09, згідно з яким органам і посадовим особам, уповноваженим законом здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності: приймати рішення про застосування до суб’єктів господарювання фінансових і адміністративних санкцій лише у разі невиконання ними протягом 30 діб від дня одержання приписів про усунення виявлених порушень (крім порушень, що неможливо усунути); не застосовувати санкції за порушення, які усунені на виконання припису.

У судовому засіданні 18.08.2010 року представник відповідача проти позову заперечував з підстав, зазначених у відзиві на позов.

Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення прокурора та представників сторін, оцінивши надані докази в їх сукупності, суд дійшов висновку про необхідність задоволення позову, виходячи з наступного:

Відповідно до статті 16 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" державне управління в галузі охорони навколишнього природного середовища здійснюють Кабінет Міністрів України, ради та їх виконавчі і розпорядчі органи, а також спеціально уповноважені на те державні органи по охороні навколишнього природного середовища і використанню природних ресурсів та інші державні органи відповідно до законодавства України.

Спеціально уповноваженими державними органами управління в галузі охорони навколишнього природного середовища і використання природних ресурсів у республіці є спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів, його органи на місцях та інші державні органи, до компетенції яких законодавством України та Автономної Республіки Крим віднесено здійснення зазначених функцій.

Відповідно до статті 20 цього Закону спеціально уповноваженим органам державного управління у галузі охорони навколишнього природного середовища та використання природних ресурсів надано право звертатися до господарського суду з позовами про відшкодування збитків і втрат, заподіяних у результаті порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

Відповідно до пункту 2 статті 121 Конституції України на прокуратуру України покладається представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених законом.

Такі випадки визначені, зокрема, статтею 2 Господарського процесуального кодексу України, яка передбачає обов'язок господарського суду порушувати справи за позовними заявами прокурорів та їх заступників, які звертаються до господарського суду в інтересах держави.

При цьому частина 2 статті 2 зазначеного Кодексу зобов'язує прокурора самостійно визначати, в чому полягає порушення інтересів держави та обґрунтовувати необхідність їх захисту, а також визначати орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Відповідно до статті 35 Закону України "Про охорону земель" власники і землекористувачі, у тому числі орендарі земельних ділянок, зобов'язані дотримуватись вимог земельного та природоохоронного законодавства, проводити на земельних ділянках господарську діяльність способами, які не спричиняють шкідливого впливу на стан земель, вживати заходів щодо запобігання негативному екологонебезпечному впливу на земельні ділянки та ліквідації наслідків останнього.

Статтею 55 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" встановлено обов'язок суб'єктів права власності на відходи вживати ефективних заходів для зменшення обсягів утворення відходів, а також для їх утилізації, знешкодження або розміщення.

Як свідчать матеріали справи, перевіркою встановлено, що на території військового містечка № 17, що знаходиться за адресою: м. Одеса, вул. Фонтанська дорога, 10, розташований Військовий інститут Одеського національного політехнічного університету. Під час життєдіяльності Військовим інститутом Одеського національного політехнічного університету утворюються тверді будівельні, побутові та інші типи відходів, які всупереч наведеним вимогам природоохоронного законодавства та ст.ст. 163, 167 Земельного кодексу України, розміщуються безпосередньо на ґрунті в необладнаному для їх тимчасового зберігання місці.

29 березня 2010 року під час проведення перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Одеської області земельної ділянки військового містечка № 17 Військового інституту Одеського національного політехнічного університету, розташованого за адресою: м. Одеса, вул. Фонтанська дорога, 10, яка використовується інститутом для здійснення власної господарської діяльності, на вказаній території було виявлено засмічення чотирьох земельних ділянок твердими відходами IV класу небезпеки, а саме будівельними та побутовими відходами, загальною площею 49,01 м2, про що були складені відповідні протоколи про адміністративне правопорушення, на основі яких в подальшому Державною екологічною інспекцією в Одеській області було проведено розрахунок збитків, заподіяних державі в наслідок засмічення земель.

Відповідно до розрахунку, виконаного Державною екологічною інспекцією в Одеській області на підставі «Методики визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням (засміченням) земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства», затвердженої наказом Міністерства екологічної безпеки від 27 жовтня 1997 року № 171, розмір шкоди від засмічення земель вказаними відходами на земельних ділянках склав:

- земельна ділянка № 1 (забруднена будівельними та побутовими відходами), площею 25,5 м2 = 91 210,95 грн.;

- земельна ділянка № 2 (забруднена будівельними та побутовими відходами), площею 16,49 м2 = 58 983,08 грн.;

- земельна ділянка № 3 (забруднена побутовими відходами), площею 5,78 м2 = 17 228,74 грн.;

- земельна ділянка № 4 (забруднена побутовими відходами), площею 1,24 м2 = 3 696,13 грн.;

а всього, загальний розмір шкоди від забруднення земель на чотирьох ділянках, загальною площею 49,01 м2, складає 171 118,90 грн.

Отже, предметом даного спору є стягнення шкоди у вигляді збитків у сумі 171 118,90 грн., зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів.

Статтею 20 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" до компетенції спеціально уповноваженого органу виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів віднесено подання позовів про відшкодування збитків і втрат, заподіяних у результаті порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

Факти забруднення (засмічення) земель встановлюються уповноваженими особами, які здійснюють державний контроль за додержанням вимог природоохоронного законодавства шляхом оформлення актів перевірок, протоколів про адміністративне правопорушення та інших матеріалів, що підтверджують факт забруднення та засмічення земель (пункт 3.3 Методики визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища 27.10.97 N 171 (у редакції наказу Мінприроди від 04.04.2007 N 149).

Згідно зі статтею 1 Закону України "Про відходи" розміщення відходів - це зберігання та захоронення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи об'єктах.

Спеціально відведенні місця чи об'єкти - це місця чи об'єкти (місця розміщення відходів, сховища, полігони, комплекси, споруди, ділянки надр тощо), на використання яких отримано дозвіл спеціально уповноважених органів на видалення відходів чи здійснення інших операцій з відходами. Від характеру місця розміщення відходів застосовуються коефіцієнти "1" або "3".

Пунктом "а" частини 1 статті 42 Закону України "Про відходи" передбачено, що особи, винні в порушенні законодавства про відходи, несуть цивільну відповідальність за порушення встановленого порядку поводження з відходами, що призвело або може призвести до забруднення навколишнього природного середовища, прямого чи опосередкованого шкідливого впливу на здоров'я людини та економічних збитків.

Підприємства, установи, організації та громадяни України, а також іноземні юридичні та фізичні особи та особи без громадянства зобов'язані відшкодувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про відходи, в порядку і розмірах, встановлених законодавством України (стаття 43 Закону України "Про відходи").

Статтею 55 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" передбачено, що розміщення відходів дозволяється лише за наявності спеціального дозволу на визначених місцевими радами територіях у межах установлених лімітів, з додержанням санітарних і екологічних норм, способом, що забезпечує можливість їх подальшого використання як вторинної сировини і безпеку для навколишнього природного середовища та здоров'я людей.

Визначені для зберігання та видалення відходів місця чи об'єкти мають використовуватися лише для заявлених на одержання дозволу відходів.

Як вбачається з матеріалів справи, такий дозвіл спеціально уповноваженого органу на розміщення відходів у відповідача відсутній.

Також суд бере до уваги, що статтею 33 Закону визначено, що зберігання та видалення відходів здійснюються відповідно до вимог екологічної безпеки та способами, що забезпечують максимальне використання відходів чи передачу їх іншим споживачам (за винятком захоронення).

На кожне місце чи об'єкт зберігання або видалення відходів складається спеціальний паспорт, в якому зазначаються найменування та код відходів (згідно з державним класифікатором відходів), їх кількісний та якісний склад, походження, а також технічні характеристики місць чи об'єктів зберігання чи видалення і відомості про методи контролю та безпечної експлуатації цих місць чи об'єктів. Видалення відходів здійснюється відповідно до встановлених законодавством вимог екологічної безпеки з обов'язковим забезпеченням можливості утилізації чи захоронення залишкових продуктів за погодженням з державною санітарно-епідеміологічною службою України. Зберігання та видалення відходів здійснюються в місцях, визначених органами місцевого самоврядування з врахуванням вимог земельного та природоохоронного законодавства, за наявності спеціальних дозволів, у яких визначені обсяги відходів відповідно до встановлених лімітів та умови їх зберігання. Визначені для зберігання та видалення відходів місця чи об'єкти повинні використовуватися лише для заявлених на одержання дозволу відходів. Забороняється змішування чи захоронення відходів, для утилізації яких в Україні існує відповідна технологія. Забороняється несанкціоноване скидання і розміщення відходів у підземних горизонтах, на території міст та інших населених пунктів, на територіях природно-заповідного фонду, на землях природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення, в межах природоохоронних зон та зон санітарної охорони водних об'єктів, у інших місцях, що може створювати небезпеку для навколишнього природного середовища та здоров'я людини, захоронення відходів у надрах допускається у виняткових випадках за результатами спеціальних досліджень з дотриманням стандартів, норм і правил, передбачених законодавством України.

Стаття 41 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" встановлює економічні заходи забезпечення охорони навколишнього природного середовища, зокрема, передбачає відшкодування в установленому порядку збитків, завданих порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

Згідно положень статті 68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність. Відповідальність за порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища несуть особи, винні, зокрема, у самовільному спеціальному використанні природних ресурсів. Підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України. Застосування заходів дисциплінарної, адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє винних від компенсації шкоди, заподіяної забрудненням навколишнього природного середовища та погіршенням якості природних ресурсів.

Відповідно до статті 69 Закону шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації незалежно від погіршення якості природних ресурсів.

Оскільки порядок відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища передбачається, зокрема, нормами Цивільного кодексу України, а саме - статтею 1166, то правовідносини між сторонами у даній справі виникли з приводу заподіяння шкоди, тобто з делікту.

У відповідності до ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Для відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок порушення природно-ресурсного, природоохоронного законодавства про забезпечення екологічної безпеки необхідна наявність таких умов відповідальності, як безпосередній причинний зв'язок між відповідними діями (бездіяльністю), шкодою та виною відповідача.

Судом встановлено, що заподіяна шкода навколишньому природному середовищу підтверджується представленими Військовим прокурором Одеського гарнізону доказами по справі: протоколом огляду місцевості, протоколом про адміністративне правопорушення, підписаними представником відповідача без будь-яких заперечень, письмовими поясненнями заступника начальника Військового інституту Одеського національного політехнічного університету (а.с. 9-29).

При цьому, судом не приймаються до уваги твердження відповідача про те, що результати проведеної перевірки до начальника Військового інституту Одеського національного політехнічного університету не доводились, оскільки це спростовується листом ТВО начальника Військового інституту на ім’я Військового прокурора Одеського гарнізону від 29.04.2010 року № 1/46/898 щодо проведених заходів для усунення виявленого порушення, наказом начальника Військового інституту Одеського національного політехнічного університету від 28.04.2010 року № 128-А про притягнення до дисциплінарної відповідальності посадових осіб інституту за результатами службового розслідування.

З урахуванням викладеного, суд вважає позовні вимоги Військового прокурора Одеського гарнізону, заявлені в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції в Одеській області, про стягнення з Військового інституту Одеського національного політехнічного університету заподіяних навколишньому природному середовищу збитків в розмірі 171 118,90 грн. згідно із доданим до позовної заяви розрахунком, який перевірено судом, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно до ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті державного мита в сумі 1 711,19 грн. та витрати на ІТЗ судового процесу в сумі 236 грн. слід покласти на відповідача.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Військового інституту Одеського національного політехнічного університету (65009, м. Одеса, Фонтанська дорога, 10, код ЄДРПОУ 24983020) на користь держави в особі Фонду охорони навколишнього природного середовища Малиновського району м. Одеси (код ЄДРПОУ 23862106) заподіяні навколишньому природному середовищу збитки у розмірі 171118 /сто сімдесят одна тисяча сто вісімнадцять/ грн. 90 коп.

Стягувачем за зазначеним наказом є Державна екологічна інспекція в Одеській області (65107, м. Одеса, вул. Канатна, 83).

3. Стягнути з Військового інституту Одеського національного політехнічного університету (65009, м. Одеса, Фонтанська дорога, 10, код ЄДРПОУ 24983020):

- на користь Державного бюджету України на п/р 31114095700008, одержувач ГУДКУ у Одеській області, код ЄДРПОУ 23213460, банк одержувача ГУДКУ у Одеській області, МФО 828011, КБК 22090200, символ звітності банку 095 - держмито в сумі 1711 /одна тисяча сімсот одинадцять/ грн. 19 коп.

- на користь Державного бюджету України на п/р 31213264700008, одержувач ГУДКУ у Одеській області, код ЄДРПОУ 23213460, банк одержувача ГУДКУ у Одеській області, МФО 828011, КБК 22050003, символ звітності банку 264 - витрати на ІТЗ судового процесу у сумі 236 /двісті тридцять шість/ грн. 00 коп.

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 85 ГПК України.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя

Повне рішення складено 26.08.2010р.