Рішення № 11418671, 27.08.2010, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"27" серпня 2010 р.Справа № 10/78-10-2340 за позовом Телекомпанії «Чорне море»у вигляді Товариства з обмеженою відповідальністю

до відповідача Телерадіокомпанія «Реноме плюс»у виді Товариства з обмеженою відповідальністю

про стягнення 29577,93 грн.

Суддя Смелянець Г.Є.

за участю представників сторін

від позивача: Ладиженська Ю.І. за довіреністю від 09.03.2010р. №4-2010

від відповідача: не з’явився

Суть спору: ТК «Чорне море»у вигляді ТОВ звернулася до господарського суду Одеської області з позовом про стягнення з ТОВ «Реноме плюс»29577,93 грн., з яких, 28800 грн. –основний борг за послуги, що надані позивачем у листопаді 2009р.-квітні 2010р. на підставі укладеного з відповідачем договору від 20.12.2007р.; 600 грн. –індекс інфляції, що нарахований відповідачу станом на 30.04.2010р. та 177,93 грн. –3% річних, що також нараховані станом на 30.04.2010р.

Відповідач у судові засідання не з’явився, відзив на позов і всі документи, що підтверджують заперечення проти позову до суду не надав. При цьому про час і місце судових засідань відповідач повідомлений належним чином, що підтверджується повідомленнями про вручення поштових відправлень, а тому господарський суд визнав за можливе розглянути справу за відсутністю відповідача у судових засіданнях та в силу вимог ст.75 ГПК України за наявними у справі документами.

Ухвалою голови суду від 14.07.2010р. строк розгляду справи продовжений до 27.08.2010р.

На підставі ст.85 ГПК України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив:

20.12.2007р. між ТК «Чорне море»(позивач, провайдер) і ТК «Реноме плюс»(телерадіоорганізація, відповідач) укладений договір, згідно з яким, відповідач забезпечує передачу сигналу, що несе Телепрограму, а позивач приймає такий сигнал відповідно з відкритим пакетом мовлення на каналі ТВ28 та забезпечує доступ Абонентів до Сигналу, що несе Телепрограму у Телемережі в реальному часі та без змін відповідно до вимог відповідача.

Відповідно до умов п.3.1.8. договору відповідач зобов’язаний здійснювати оплату відповідно до розділу 5 даного договору, в якому в свою чергу встановлено, що плата по договору здійснюється згідно Додатку №1, а у Додатку №1 до договору встановлено, що щомісячна загальна вартість забезпечення передачі сигналу, що несе Телепрограму за цим договором в т.ч. ПДВ (20%) становить 4800 грн. за один календарний місяць, незалежно від кількості днів в даному місяці та /або кількості днів фактичного використання прав у такому місяці (п.1); що відповідач зобов’язаний оплачувати вартість за цим договором один раз на місяць шляхом перерахування коштів у безготівковій формі на рахунок позивача (п.2).

Згідно з умовами п.9.1. договору даний договір набирає чинності з моменту його підписання та діє до 31.12.2008р., а якщо за 60 (шістдесят) календарних днів до закінчення зазначеного терміну жодна зі сторін не заявить про припинення дії даного договору, то він вважається пролонгованим на термін один рік на тих же самих умовах (без оформлення додаткових документів).

Також судом встановлено, що у листопаді 2009р. позивач надав відповідачу передбачені договором послуги на суму 4800 грн., що підтверджується Актом здачі-приймання виконаних робіт від 30.11.2009р., який підписаний відповідачем без жодних зауважень щодо виконаних робіт, але послуги не сплачені відповідачем.

У грудні 2009р. позивач надав відповідачу передбачені договором послуги на суму 4800 грн., що підтверджується Актом здачі-приймання виконаних робіт від 31.12.2009р., який підписаний відповідачем без жодних зауважень щодо виконаних робіт, але послуги не сплачені відповідачем.

12.11.2009р. позивач надіслав відповідачу лист за вих.№1282 від 11.11.2009р. , в якому повідомив про наявність боргу в сумі 9600 грн. та попередив, що у випадку непогашення цього боргу на протязі 7 календарних днів, передача сигналу по договору буде припинена. Вказаний лист відповідач одержав 16.11.2009р., що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення за №377228, але борг позивачу не сплатив.

У січні 2010р. позивач надав відповідачу передбачені договором послуги на суму 4800 грн., що підтверджується Актом здачі-приймання виконаних робіт від 31.01.2010р., який підписаний відповідачем без жодних зауважень щодо наданих послуг, але послуги не сплачені відповідачем.

Поряд з цим позивач звернувся до відповідача з листом від 29.01.2010р. за вих. №140, в якому повідомив про те, що з березня 2010р. щомісячна вартість забезпечення передачі сигналу по договору від 20.12.2007р. становить 7000 грн. і тому позивач направляє відповідачу на підписання додатку угоду до договору, яку просить підписати та повернути позивачу в строк до 15.02.2010р., а у випадку її не підписання договір буде вважатися розірваним з 02.03.2010р.

Вказаний лист відповідач одержав 02.02.2010р., що підтверджується накладною кур’єрської експрес-доставки за №119985, але додаткову угоду до договору не підписав і позивачу не повернув.

Також 10.02.2010р. позивач звернувся до відповідача з листом за вих. №158 від 08.02.2010р., в якому повідомив, що борг відповідача станом на 04.02.2010р. становить 14400 грн. і у випадку непогашення цього боргу відповідачем на протязі 7 календарних днів передача сигналу по договору буде припинена. Вказаний лист відповідач одержав 12.02.2010р., що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення за №3473, але борг позивачу не сплатив.

У лютому 2010р. позивач надав відповідачу передбачені договором послуги на суму 4800 грн., що підтверджується Актом здачі-приймання виконаних робіт від 28.02.2010р., який підписаний відповідачем без жодних зауважень щодо наданих послуг, але послуги не сплачені відповідачем.

У березні 2010р. позивач надав відповідачу передбачені договором послуги на суму 7000 грн., підтверджується Актом здачі-приймання виконаних робіт від 31.03.2010р., який підписаний відповідачем без жодних зауважень щодо наданих послуг, але послуги не сплачені відповідачем.

Поряд з цим, 13.04.2010р. позивачем складено повідомлення про заборгованість за вих. №394, згідно з яким, заборгованість відповідача за послуги, що надані позивачем у листопаді 2009р.-березні 2010р. становить 26200 грн., в т.ч. за листопад 2009р. –лютий 2010р. по 4800 грн. щомісячно та за березень в сумі 7000 грн., а також направлено відповідачу на підписання акт звірки розрахунків станом на 01.03.2010р.

Вказане повідомлення про заборгованість відповідач одержав 14.04.2010р., що підтверджується накладною кур’єрської експрес-доставки за №118537, але борг позивачу не сплатив.

У квітні 2010р. позивач надав відповідачу передбачені договором послуги на суму 4800 грн., що підтверджується Актом здачі-приймання виконаних робіт від 28.02.2010р., який підписаний відповідачем без жодних зауважень щодо наданих послуг, але послуги не сплачені відповідачем.

При цьому у листі від 30.04.2010р. за вих.№2 відповідач просив позивача негайно вжити заходів щодо відновлення мовлення на телеканалах, яке без будь-яких правових підстав та попереджень було припинено позивачем з 30.04.2010р., а також повідомив позивача, що відповідно до умов укладеного між сторонами договору від 20.12.2007р. вартості щомісячної оплати становить 4800 грн. в місяць і будь-яких додаткових угод щодо цієї вартості між сторонами не укладалося. Окрім того, відповідач повідомив позивача про те, що поточна заборгованість по вищевказаному договору викликана затримкою у погашенні контрагентами дебіторської заборгованості і відповідач не відмовляється від погашення поточної заборгованості та відповідні платежі будуть здійснені протягом травня 2010р.

В подальшому позивач звернувся до суду з даним позовом про стягнення з відповідача основного боргу в сумі 28800 грн. за послуги, що надані позивачем у листопаді 2009р. –квітні 2010р. виходячи із щомісячної вартості цих послуг в сумі 4800 грн., а також про стягнення з відповідача індексу інфляції в сумі 600 грн., що нарахований позивачем з 01.12.2009р. по 30.04.2010р. на суму боргу 4800 грн. (вартість послуг, що надані позивачем у листопаді 2009р.), з 01.01.2010р. по 30.04.2010р. на суму боргу 4800 грн. (вартість послуг, що надані позивачем у грудні 2009р.), з 01.02.2010р. по 30.04.2010р. на суму боргу 4800 грн. (вартість послуг, що надані позивачем у січні 2010р.), з 01.03.2010р. по 30.04.2010р. на суму боргу 4800 грн. (вартість послуг, що надані позивачем у лютому 2010р.) та 3% річних в сумі 177,93 грн., що нараховані відповідачу з 01.12.2009р. по 30.04.2010р. на суму боргу 4800 грн. (вартість послуг, що надані позивачем у листопаді 2009р.), з 01.01.2010р. по 30.04.2010р. на суму боргу 4800 грн. (вартість послуг, що надані позивачем у грудні 2009р.), з 01.02.2010р. по 30.04.2010р. на суму боргу 4800 грн. (вартість послуг, що надані позивачем у січні 2010р.), з 01.03.2010р. по 30.04.2010р. на суму боргу 4800 грн. (вартість послуг, що надані позивачем у лютому 2010р.), з 01.04.2010р. по 30.04.2010р. на суму боргу 4800 грн. (вартість послуг, що надані позивачем у березні 2010р.).

          Проаналізувавши наявні у справі докази та надавши їм правову оцінку, суд дійшов висновку про задоволення позову, виходячи з наступного:

Відповідно до п.1 ч.2 ст.11 ЦК України однією із підстав виникнення цивільних прав та обов’язків є договір, який в силу вимог ч.1 ст.629 ЦК України є обов’язковим для виконання сторонами.

Як вище встановлено господарським судом, між сторонами у справі укладено договір згідно з яким, відповідач забезпечує передачу сигналу, що несе Телепрограму, а позивач приймає такий сигнал відповідно з відкритим пакетом мовлення на каналі ТВ28 та забезпечує доступ Абонентів до Сигналу, що несе Телепрограму у Телемережі в реальному часі та без змін відповідно до вимог відповідача.

Щомісячна вартість послуг позивача за цим договором становить 4800 грн. і сплачується відповідачем один раз на місяць шляхом перерахування коштів у безготівковій формі на рахунок позивача.

Також судом встановлено, що у листопаді-грудні 2009р. та січні –квітні 2010р. позивач надав відповідачу передбачені договором послуги на загальну суму 28800 грн., що підтверджується відповідними Актами здачі-приймання виконаних робіт, які підписані відповідачем без жодних зауважень щодо виконаних позивачем робіт, але вартість наданих позивачем послуг відповідачем не сплачена.

При цьому жодних заперечень щодо наявності боргу в сумі 28800 грн. відповідач до суду не надав, як і не надав доказів, що спростовують наявність цього боргу.

Відповідно до вимог ч.1 ст.526 ЦК України, зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. В силу вимог ч.1 ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічні вимоги щодо виконання зобов’язань містяться і у ч.ч.1,7 ст.193 ГК України.

Таким чином позовні вимоги в частині стягнення з відповідача основного боргу в сумі 28800 грн. є обґрунтованими і правомірними, а тому задовольняються господарським судом в повному обсязі.

Щодо позовних вимог в частині стягнення з відповідача 3% річних та індексу інфляції, господарський суд виходить з наступного.

В силу вимог ч.2 ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. При цьому вимогами ч.1 ст.625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання.

Розрахунок індексу інфляції, який здійснений позивачем, та згідно з яким, сума нарахованих відповідачу інфляційних становить 600 грн., та розрахунок 3% річних, який здійснений позивачем, та згідно з яким, сума нарахованих відповідачу 3% річних становить 177,93 грн. перевірені господарським судом та встановлено правильність здійснених позивачем нарахувань.

За таких обставин позовні вимоги в частині стягнення з відповідача індексу інфляції та 3% річних також задовольняються господарським судом.

На підставі ст.44,49 ГПК України судові витрати позивача по сплаті державного мита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача у справі.

Керуючись ст.ст. 44, 49, ст.ст. 82–85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1.Позов Телекомпанії «Чорне море»у вигляді Товариства з обмеженою відповідальністю задовольнити.

2.Стягнути з Телерадіокомпанія «Реноме плюс»у виді Товариства з обмеженою відповідальністю (65012, м. Одеса, вул.Рішельєвська, буд.68, корпус Г, код ЄДРПОУ 31502630, п/р 26003330514001 в Південному ГРУ «Приватбанк»м. Одеса, МФО 328704) на користь Телекомпанії «Чорне море»у вигляді Товариства з обмеженою відповідальністю (65121, м. Одеса, вул. Шкільний аеродром, 1, код ЄДРПОУ 22463953, р/р 26006311022901 в АБ «Південний», МФО 328209) основний борг в сумі 28800 (двадцять вісім тисяч вісімсот) грн., індекс інфляції в сумі 600 (шістсот) грн., 3% річних в сумі 177 (сто сімдесят сім) грн. 93 коп., витрати по сплаті державного мита в сумі 295 (двісті дев’яносто п’ять) грн. 78 коп., витрати на ІТЗ судового процесу в сумі 236 (двісті тридцять шість) грн.

          Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України і може бути оскаржено у встановленому законом порядку.

Суддя

Повне рішення складено 27 серпня 2010 року.