Рішення № 11418563, 25.08.2010, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"25" серпня 2010 р.Справа № 22/90-10-3097 За позовом Спільного автотранспортного підприємства "КОНСТ ЛТД"; до відповідача Приватного підприємства "САМСАР";

про стягнення 213747,14грн.

Суддя Торчинська Л.О.

Представники:

Від позивача: Гончар О.М. - представник за довіреністю №58 від 12.08.2010р. та Дьяков В.Л. - представник за довіреністю №59 від 12.08.2010р.

Від відповідача: не з'явилися;

СУТЬ СПОРУ: позивач Спільне автотранспортне підприємство "КОНСТ ЛТД" звернулось до господарського суду Одеської області з позовною завою до відповідача Приватного підприємства "САМСАР" про стягнення 213747,14грн.

Представник позивача в судове засідання з’явився та просив суд задовольнить позов в повному обсязі, з підстав викладених у позовній заяві.

Крім того, позивач звернувся із заявою про забезпечення позову, в якій просить суд вжити заходи до забезпечення позову шляхом накладення арешту на нежилі приміщення першого поверху, що знаходяться за адресою: Одеська область, м. Одеса, Миколаївська дорога (Котовська дорога), будинок 301, приміщення №503, що належить на праві власності приватному підприємству «САМСАР»згідно договору купівлі-продажу №1 від 10.01.2008 р., посвідченого приватним нотаріусом Одеського нотаріального округу Чужовською Н. Ю., зареєстрованого в реєстрі за №1.

Розглянувши зазначене клопотання суд встановив, що відповідно до статті 66 Господарського процесуального кодексу України забезпечення позову допускається, якщо невжиття заходів до забезпечення позову може утруднити або зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Отже, заява про вжиття заходів до забезпечення позову повинна бути обґрунтована з поданням належних і допустимих доказів, що підтверджують можливість виникнення в подальшому ускладнень у виконанні судового рішення.

Господарський суд повинен оцінити, наскільки конкретний захід, який пропонується вжити, пов’язаний з предметом позову, співрозмірний позовній вимозі і яким чином цей захід забезпечуватиме фактичну реалізацію мети його вжиття.

Тому відповідна ухвала господарського суду в обов’язковому порядку повинна містити дані, на підставі яких можна зробити висновок про те, що невжиття того чи іншого заходу до забезпечення позову може утруднити або зробити неможливим виконання в подальшому рішення господарського суду.

Однак, позивачем не надано до суду жодного доказу в підтвердження обставин, викладених у заяві про забезпечення позову, що є підставою для відхилення зазначеної заяви.

Відповідач у засідання суду не з’явився, відзив на позов не надав, у зв’язку з чим справу розглянуто у відповідності зі ст. 75 ГПК України за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача,

суд встановив:

01.04.2010р. між позивачем та відповідачем було укладено договори купівлі-продажу з розстроченням платежу №1, № 2, № 3, згідно умов договорів позивач-продавець зобов'язався передати відповідачу-покупцю автомобілі: вантажний сідловий тягач VIN: WMAT32ZZZYM295486, реєстраційний номер ВН 1305 АС, марка - МАN, модель 19.414, рік випуску - 2000, колір - червоний, шасі № WMAT32ZZZYM295486; вантажний сідловий тягач - Е VIN: WMAT32ZZZYM295207, реєстраційний номер ВН 1306 АС, марка - МАN, модель 19.414, рік випуску - 2000, колір - червоний, шасі №WMAT32ZZZYM295207; вантажний сідловий тягач - Е VIN: WMAT32ZZZYM295457, реєстраційний номер ВН 1310 АС, марка - МАN, модель 19.414, рік випуску - 2000, колір - червоний, шасі №WMAT32ZZZYM295457, а також причепи: напівпричіп-фургон: реєстраційний №197160 А, марка КRONE SDP 24, рік випуску - 1994, колір червоний, шасі №RW1057333; напівпричіп бортовий тентований: реєстраційний №VIN: VFNSYY3CXWAL16657, реєстраційний № ВН3973ХТ, марка ТRAILOR, модель SYY3CX, рік випуску - 1998, колір червоний, шасі №VFNSYY3CXWAL16657; напівпричеп реєстраційний №076310А, марка КRONE SDP 24 ELUH, рік випуску - 1993, колір червоний, шасі №РW1052704, що є власністю продавця та перебувають на обліку в Ізмаїльському МРЕВ ДАІ ГУ-УМВС України в Одеській області без зняття їх з обліку до повного розрахунку за вказаними договорами, а покупець зобов'язувався сплатити договірну ціну за автомобілі частинами, в порядку, передбаченому договорами. Загальна вартість автомобілів (п. 1.4.) за договорами склала 474057,50 грн.

На виконання умов договору між сторонами були підписані акти приймання-передачі автомобілів від 01 квітня 2010 року, що є датою вступу договорів у законну силу.

Згідно п. 2.1. договорів, відповідач не пізніше 15 травня 2010 року сплачує позивачу одноразово ПДВ у розмірі 79009,59 грн., а також перший разовий платіж у рахунок виплати договірної ціни у розмірі 10990,41 грн. Оплата договірної ціни в повному обсязі повинна бути здійснена не пізніше 30 вересня 2010 р.

Відповідач на виконання своїх зобов'язань за договорами здійснив часткову оплату за автомобілі, а саме: платіжним доручення від 21.05.2010 р. № 1 було сплачено 7000 грн., за прибутковим касовим ордером №25 від 31.05.2010 р. - 4000 грн., платіжним дорученням від 01.06.2010 р. №3 - 4000 грн., платіжним дорученням від 02.06.2010 р. №4 - 5000 грн., платіжним дорученням від 03.06.2010 р. №5 - 1000 грн., платіжним дорученням від 16.06.2010 р. №7 - 4500 грн., а всього разом - 25500 грн. Недоплата по ПДВ складає 53509,59 грн., а з урахуванням першого разового платежу розміром 10990,41 грн. загальний розмір недоплати становить 64500,00 грн.

Як зазначає позивач, через несвоєчасну сплату відповідачем вартості автомобілів Ізмаїльською об'єднаною державною податковою інспекцією застосовано до нього за несвоєчасну сплату ПДВ штрафні санкції, а також накладено арешт на активи СП «КОНСТ ЛТД».

У відповідності до п. 2.1. договорів, сплата за автомобілі здійснюється щомісячно рівними платежами від договірної ціни не пізніше 10 числа кожного місяця за місяць, що минув починаючи з червня 2010 р. у такому порядку та розмірах:

- до 10.06.2010 р. - 72 904,90 грн., без ПДВ;

- до 10.07.2010 р. - 72 904,90 грн., без ПДВ.

У порушення вимог договорів відповідачем не було здійснено виплати цих сум у розмірах та строки, передбачені договорами, таким чином заборгованість відповідача перед позивачем складає 210309,80 грн.

Крім того, між сторонами були підписані додаткові угоди про внесення змін до договорів від 08.06.2010 р., якими п. 4.1. розділу 4 «Обов'язки покупця»доповнені підпунктом «з»такого змісту: «з) відшкодувати продавцю всі витрати та збитки (у тому числі сплачені продавцем штрафні (фінансові) санкції, штрафи, пеня, застосовані до продавця через несвоєчасне (у неповному обсязі, неналежне) виконання покупцем умов Основного договору.»Цими ж змінами доповнено розділ 6 «Відповідальність сторін»новим пунктом 6.4., за якими невиконання покупцем вимог щодо відшкодування продавцю сум штрафів, штрафних (фінансових) санкцій та інших витрат є підставою для дострокового розірвання основного договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України (далі - ГК) господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Господарські зобов'язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ч. 1 ст. 174 ГК України).

Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ч. 1-3 статті 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

У разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами. Слід зазначити, що відповідачем було отримано від позивача предмет купівлі-продажу, що підтверджується відповідними актами прийому-передачі.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до п. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

За порушення строків розрахунків за договорами відповідачу на підставі п. 6.3. договорів нарахована пеня у розмірі подвійної облікової ставки НБУ - 3 437,34 грн. (згідно наданого розрахунку).

Відповідно до статті 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених Господарським кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

У відповідності до ст.11 ЦК України цивільні права та обов’язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а підставою виникнення цивільних прав та обов’язків є договори та інші правочини. Правочин, різновидом якого є договори-основний вид правомірних дій –це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обов’язків.

У відповідності зі ст.204 ЦК України договори укладені між сторонами по справі, як цивільно-правові правочини є правомірними на час розгляду справи, оскільки їх недійсність прямо не встановлено законом, та вони не визнані судом недійсними, тому зобов’язання за цими договорами мають виконуватися належним чином.

Відповідно до п. 1 ст. 509 ЦК України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від виконання зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов’язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору, Цивільного кодексу України та інших правових актів.

Статтею 230 Господарського кодексу України встановлено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання.

При вказаних обставинах суд вважає, що вимоги позивача документально обґрунтовані та підлягають задоволенню, загальний розмір заборгованості з урахуванням пені становить 213747,14 грн. (210309,80 грн. - основний борг + 3437,34 грн. - пеня).

Відповідно до правил ст.44,49 ГПК України витрати по сплаті державного мита та ІТЗ судового процесу покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з приватного підприємства «САМСАР»(м. Одеса, пр-т Добровольського, буд. 92, кв. 4, код ЄДРПОУ 30391071) на користь Спільного автотранспортного підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю «КОНСТ ЛТД»(м. Ізмаїл, вул. Перемоги, 5, код ЄДРПОУ 00482045) суму основного боргу 210 309,80 грн., пеню 3 437,34 грн., а всього разом - 213 747,14 грн., судові витрати, пов'язані з розглядом справи в суді: 2 137,47 грн. - державне мито, 236,00 грн. - витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення суду набуває законної сили в порядку ст.85 ГПК України.

Наказ видати в порядку ст. 116 ГПК.

Суддя