Рішення № 114185374, 16.10.2023, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

16.10.2023Справа № 910/358/23

Суддя Господарського суду міста Києва Нечай О.В., розглянувши без виклику сторін (без проведення судового засідання) у спрощеному позовному провадженні матеріали справи

за позовом Акціонерного товариства "Райффайзен Банк" (Україна, 01011, м. Київ, вул. Алмазова Генерала, буд. 4А; ідентифікаційний код: 14305909)

до Фізичної особи - підприємця Десятника Олексія Володимировича ( АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 )

про стягнення 134 636,22 грн

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Акціонерне товариство "Райффайзен Банк" (далі - позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Фізичної особи - підприємця Десятника Олексія Володимировича (далі - відповідач) про стягнення 134 636,22 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов`язань за Додатковим договором (на встановлення кредитної лінії) № 1 до Договору про відкриття та ведення поточного рахунку, операції за яким можуть здійснюватися з використанням платіжної картки № 011/0983/37342 від 26.10.2011.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.02.2023 вказану позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу строк для усунення її недоліків - протягом 10 днів з дня вручення даної ухвали.

15.02.2023 до загального відділу діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви з додатками.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.02.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, справу визнано судом малозначною, постановлено розглядати її за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання) та серед іншого встановлено сторонам строки для подання ними відповідних заяв по суті справи.

Будь-яких заперечень від відповідача проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження до суду не надходило.

Частиною п`ятою статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

Відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, місцезнаходженням відповідача є: АДРЕСА_1 .

На зазначену адресу, відповідно до вищевказаних вимог процесуального закону, судом було направлено копію ухвали про відкриття провадження у справі від 20.02.2023 з метою повідомлення відповідача про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання) та про його право подати, зокрема, відзив на позовну заяву.

28.03.2023 до суду повернулось поштове відправлення, адресоване відповідачу, разом з копією ухвали суду про відкриття провадження у справі від 20.02.2023, яке відповідно до повідомлення підприємства поштового зв`язку не було вручене відповідачу під час доставки та повернуто у зв`язку з закінченням терміну зберігання.

Відповідно до частин третьої та сьомої статті 120 Господарського процесуального кодексу України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Пунктом 5 частини шостої статті 242 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Отже, у разі якщо судове рішення про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою і повернено поштою у зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 21.03.2019 у справі № 916/2349/17.

За приписами частини першої статті 9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень" судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України.

Ухвала Господарського суду міста Києва від 20.02.2023 про відкриття провадження у справі № 910/358/23 була оприлюднена в Єдиному державному реєстрі судових рішень 21.02.2023.

З урахуванням викладеного, за висновком суду, відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись з процесуальними документами у цій справі в Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Європейський суд з прав людини у рішенні від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти України" зазначив, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Суд вважає, що відповідач був належним чином повідомлений про розгляд цієї справи та йому були створені достатні умови для реалізації своїх процесуальних прав.

Згідно з ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

З огляду на неподання відповідачем відзиву на позовну заяву, справа підлягає розгляду за наявними у ній матеріалами.

01.09.2023 до загального відділу діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшла заява про залишення позову без розгляду на підставі п. 5 ч. 1 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з п. 5 ч. 1 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України суд залишає позов без розгляду, якщо позивач до початку розгляду справи по суті подав заяву про залишення позову без розгляду.

Частиною 2 статті 252 Господарського процесуального кодексу України визначено, що розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

Відтак, зважаючи на те, що ця справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання), заява позивача про залишення позову без розгляду подана поза межами встановленого строку, тому в її задоволенні слід відмовити.

Відповідно до ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.

Частиною 8 статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

26.10.2011 між Публічним акціонерним товариством "Райффайзен Банк Аваль" (кредитор) та Фізичною особою - підприємцем Десятником Олексієм Володимировичем (позичальник) було укладено Додатковий договір (на встановлення кредитної лінії) № 1 до договору про відкриття та ведення поточного рахунку, операції за яким можуть здійснюватися з використанням платіжної картки №011/0983/37342 від 26.10.2011, за умовами якого кредитор встановлює позичальнику кредитну лінію до карткового рахунку № НОМЕР_2 ( НОМЕР_3 - номер рахунку позичальника у внутрішніх програмних комплексах банку) в розмірі 20 000,00 грн (поточний ліміт кредиту на дату укладення кредитного договору) строком до 26.10.2013 включно (п.п. 1.1, 1.2).

Протягом всього строку фактичного користування кредитом позичальник зобов`язаний сплачувати щомісяця кредитору проценти, розмір яких розраховується на основі процентної ставки в розмірі 30% річних. Нарахування процентів здійснюється на щоденний залишок заборгованості по кредиту, зменшений на суму операцій, для яких діє пільговий період, за фактичний строк користування кредитом не рідше одного разу на місяць не раніше 25 числа кожного місяця, виходячи із фактичної кількості днів у місяці та році. Проценти нараховуються на залишок фактичної заборгованості позичальника за кредитом протягом всього строку користування кредитом (п. 2.3).

Позичальник зобов`язаний до 10 числа включно кожного місяця, починаючи з місяця, наступного за першою (з дати укладення цього договору) датою розрахунку процентних платежів, зарахувати на рахунок щомісячний обов`язковий внесок в сумі не менше 15 відсотків від залишку заборгованості за кредитом на день розрахунку процентних платежів, але не менше фіксованої суми, встановленої відповідними тарифами кредитора, або суми залишку заборгованості, якщо вона менше за зазначену фіксовану суму. При цьому, залишок заборгованості, що береться до розрахунку щомісячного обов`язкового внеску, включає використану суму кредиту, суму нарахованих процентів, комісій та штрафів за всіма видами заборгованості та не включає суму не внесеного позичальником щомісячного обов`язкового внеску попередніх періодів.

20.11.2012 між Публічним акціонерним товариством "Райффайзен Банк Аваль" та Фізичною особою - підприємцем Десятником Олексієм Володимировичем укладено Додаткову угоду № 1 до Додаткового договору (на встановлення кредитної лінії) №011/0983/37342 від 26.10.2011, до договору про відкриття та ведення поточного рахунку, операції за яким можуть здійснюватися з використанням платіжної картки №011/0983/37342 від 26.10.2011, згідно з умовами якої максимальний ліміт кредиту збільшено до 100 000,00 грн.

Відповідно до п. 1.1 Заяви про надання кредиту "Кредитна картка для підприємців" №011/0983/37342/1 від 21.07.2020 (далі - Кредитний договір), укладеної між Акціонерним товариством "Райффайзен Банк Аваль" (банк) та Фізичною особою - підприємцем Десятником Олексієм Володимировичем (клієнт) шляхом підписання Заяви про приєднання/Угоди №1777700 від 03.09.2018, з дати встановлення (зміни) поточного ліміту клієнт має право отримати, а банк зобов`язаний за умови відсутності (недостатності) коштів на картковому рахунку № НОМЕР_4 / НОМЕР_5 надати клієнту в межах поточного ліміту кошти (кредит), а клієнт зобов`язаний повернути банку кредит та сплатити проценти за його користування. Кредит надається шляхом зарахування коштів кредиту на картковий рахунок одночасно з ініціюванням клієнтом платіжних (видаткових) операцій за картковим рахунком або шляхом договірного списання банком коштів кредиту з карткового рахунку у випадках, визначених Договором.

За умовами пунктів 1.2 - 1.6 Кредитного договору максимальний ліміт кредиту складає 300 000,00 грн, в межах якого встановлюється поточний ліміт кредиту. Розмір поточного ліміту на дату підписання заяви становить 140 000,00 грн. Строк кредиту становить 24 місяці, що починається з дати встановлення (зміни) поточного ліміту. Процентна ставка за користування кредитом є фіксованою та складає 29,9% річних. Процентна ставка за користування недозволеним овердрафтом є фіксованою та складає 49%.

У п. 2.1 Кредитного договору зазначено, що на дату підписання заяви поточний ліміт становить 140 000,00 грн. Датою початку кредитування є 26.10.2011.

Згідно з п. 3.1 Кредитного договору банк має право без укладання додаткових угод (договорів) продовжити строк кредиту на 48 місяців, за умови, що на останній робочий день строку кредиту банк не отримав листа клієнта про відмову від подовження кредиту. Використання клієнтом за рахунок кредиту будь-якої суми коштів після подовження строку кредиту розглядається сторонами як згода клієнта на подовження строку кредиту.

Пунктом 4.1 Кредитного договору визначено, що проценти нараховуються та сплачуються в порядку, визначеному підпунктами 2.5.2, 2.5.3 пункту 2.5 статті 2 розділу 8 Правил.

Відповідно до п. 4.2 Кредитного договору клієнт зобов`язаний сплачувати банку обов`язковий щомісячний платіж за користування кредитом в розмірі 5% від власної заборгованості перед банком, але не менше фіксованої суми, встановленої тарифами банка на ведення та обслуговування карткових рахунків, до яких встановлений ліміт кредитування, або суми залишку власної заборгованості перед банком, якщо вона менша за зазначену суму.

У визначений підпунктом 2.5.5 пункту 2.5 статті 2 розділу 8 Правил строк клієнт має забезпечити наявність коштів на картковому рахунку або на рахунку, зазначеному в пункті 1.7 заяви, а у випадку його відсутності/закриття - на будь-яких інших рахунках клієнта в банку (в тому числі - на рахунках клієнта як фізичної особи), для подальшого здійснення банком договірного списання коштів згідно з умовами, передбаченими пунктом 9 угоди. Погашення заборгованості за кредитом, процентів, неустойок, комісійних винагород за обслуговування карткового рахунку, процентів за недозволеним овердрафтом здійснюються шляхом здійснення банком договірного списання у визначеному пунктом 9 угоди порядку. У випадку об`єктивної неможливості забезпечення клієнтом достатньої суми на рахунках (арешт коштів, закриття рахунків тощо), з яких банк здійснює договірне списання коштів з метою погашення клієнтом заборгованості за кредитом, погашення клієнтом заборгованості може бути здійснене клієнтом будь-яким іншим шляхом, погодженим банком (п. 4.3 Кредитного договору).

У п. 10 Кредитного договору викладено підтвердження клієнта про те, що він ознайомлений з чинною редакцією Правил; визнає та підтверджує, що на взаємовідносини сторін за цією заявою поширюються положення договору, Правил, у тому числі розділу 8 Правил. Клієнт зобов`язується дотримуватись умов договору, Правил, зокрема, тих положень, що регламентують умови надання банком кредитів. Підписанням цієї заяви клієнт підтверджує, що до відносин сторін за цією заявою застосовуються всі положення договору в тому числі розділ 8 Правил так само як би текст правил був би власноручно підписаний клієнтом.

Як зазначає позивач, усупереч вимогам Кредитного договору відповідач не виконує взяті на себе зобов`язання, у зв`язку з чим позивач звернувся до відповідача з вимогою №114/5-К-261971 від 19.10.2022, у якій вимагав сплатити здійснити погашення кредиту в сумі 134 636,22 грн.

Відповідач вищевказану вимогу отримав 02.12.2022, про що свідчить наявний в матеріалах справи витяг із сервісу відстеження поштових пересилань, проте відповіді не надав.

З огляду на неналежне виконання відповідачем взятих на себе зобов`язань за Кредитним договором, позивач звернувся до суду з цим позовом та просить стягнути з відповідача 134 636,22 грн заборгованості за дозволеним овердрафтом, у тому числі 14 924,28 грн простроченої заборгованості з обов`язкового щомісячного внеску.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про наступне.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Частина перша статті 626 Цивільного кодексу України визначає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

У відповідності до положень статей 6, 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно з ч. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Укладений сторонами Кредитний договір, з огляду на встановлений статтею 204 Цивільного кодексу України принцип правомірності правочину, є належною підставою, у розумінні статті 11 Цивільного кодексу України, для виникнення у позивача та відповідача взаємних цивільних прав та обов`язків, та за своєю правовою природою вказаний правочин є кредитним договором, який підпадає під правове регулювання Глави 71 Цивільного кодексу України.

Відповідно до частин 1, 2 статті 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Суд встановив, що на виконання умов Кредитного договору на рахунку відповідача №0750122000 (номер рахунку відповідача у внутрішніх програмних комплексах Акціонерного товариства "Райффайзен Банк") було встановлено кредитний ліміт (ліміт овердрафту).

Овердрафтом є банківська послуга, відповідно до якої банк надає клієнту кредит частинами, кожна з яких надається шляхом сплати з поточного рахунку розрахункових документів клієнта на суму, що перевищує кредитовий залишок, з утворенням дебетового залишку в межах ліміту овердрафту.

Як вбачається з виписки по рахунку відповідача № НОМЕР_3 за період з 26.10.2011 по 18.10.2022, ним вчинялись дії по проведенню власних платежів понад залишок грошових коштів на поточному рахунку, що в силу ч. 2 ст. 642, ч. 1 ст. 1069 Цивільного кодексу України свідчить про погодження користуванням овердрафтом та кредитними коштами банку.

За приписами частин 1, 3 статті 1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

Згідно з вищенаведеною випискою по рахунку заборгованість відповідача за кредитом становить 134 636,22 грн.

Відповідно до частин 1, 2 статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Зазначене також кореспондується з нормами статей 525, 526 Цивільного кодексу України.

Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Приймаючи до уваги умови Кредитного договору, суд приходить до висновку, що строк виконання відповідачем своїх грошових зобов`язань з повернення кредитних коштів є таким, що настав.

В свою чергу відповідач свої зобов`язання перед позивачем не виконав.

Статтею 599 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

За приписами частин 1 - 3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Пункт 3 частини 1 статті 129 Конституції України пов`язує змагальність сторін зі свободою в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Змагальність сторін - це встановлена законом можливість реалізації та практична реалізація наданих їм процесуальних прав при безумовному виконанні покладених на них процесуальних обов`язків на всіх стадіях судового процесу за участю компетентного суду.

Переконливість кожного доказу доводиться у змагальній процедурі безпосередньо перед тим складом суду, який дає цьому доказу юридично значущу оцінку.

Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 18.11.2019 у справі № 902/761/18).

Зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених правових норм, а також враховуючи, що відповідач в установленому процесуальним законом порядку обставини, повідомлені позивачем, не спростував, суд приходить до висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 134 636,22 грн заборгованості за дозволеним овердрафтом, у тому числі 14 924,28 грн простроченої заборгованості з обов`язкового щомісячного внеску, є обґрунтованими та підтвердженими належними і допустимими доказами.

Згідно з частинами 3, 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Приписами статей 76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Частинами 1, 2 статті 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

З огляду на вищевикладене, дослідивши всі обставини справи, перевіривши їх наявними доказами, судом встановлено обґрунтованість заявленого позову, відтак до стягнення з відповідача на користь позивача підлягають 134 636,22 грн заборгованості за дозволеним овердрафтом, у тому числі 14 924,28 грн простроченої заборгованості з обов`язкового щомісячного внеску.

Витрати позивача по сплаті судового збору в розмірі 2 481,00 грн, відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача, оскільки позов підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 129, 226 233, 237, 238, 240, 247, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні заяви Акціонерного товариства "Райффайзен Банк" про залишення позову без розгляду відмовити.

2. Позов задовольнити.

3. Стягнути з Фізичної особи - підприємця Десятника Олексія Володимировича ( АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства "Райффайзен Банк" (Україна, 01011, м. Київ, вул. Алмазова Генерала, буд. 4А; ідентифікаційний код: 14305909) 134 636 (сто тридцять чотири тисячі шістсот тридцять шість) грн 22 коп. заборгованості за кредитом та витрати по сплаті судового збору в розмірі 2 481 (дві тисячі чотириста вісімдесят одна) грн 00 коп.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду в разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи подається у порядку та строк, визначені статтями 254, 256 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 16.10.2023

Суддя О.В. Нечай