Рішення № 11418524, 25.08.2010, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"25" серпня 2010 р.Справа № 10/96-10-3039 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Лєкол»

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Одеській будівельний комбінат»

про стягнення 747,02 грн.

Суддя Смелянець Г.Є.

за участю представників сторін

від позивача: Биков Д.Ю. за довіреністю від 17.03.2010р.

від відповідача: не з’явився

Суть спору: ТОВ «Лєкол»звернулося до господарського суду Одеської області з позовом про стягнення з ТОВ «Одеський будівельний комбінат»747,02 грн., з яких, 668,59 грн. –основний борг за послуги зв’язку, що надані позивачем на підставі укладеного з відповідачем договору на надання послуг зв’язку від 13.07.2005р. №693/0705 та 78,43 грн. –пеня, що нарахована відповідачу з 01.02.2009р. по 28.02.2010р. за порушення строків оплати наданих позивачем послуг.

Відповідач у судові засідання не з’явився, відзив на позов і всі документи, що підтверджують заперечення проти позову до суду не надав. При цьому про час і місце судових засідань відповідач повідомлений належним чином, що підтверджується відповідним повідомленням про вручення поштового відправлення та супровідним листом відповідача від 22.07.2010р. за вх.№18859, згідно з яким, відповідач на виконання вимог ухвали суду від 13.07.2010р. надав до суду Статутні та реєстраційні документи, а тому суд визнав за можливе розглянути справу за відсутністю відповідача у судових засіданнях та в силу вимог ст.75 ГПК України за наявними у справі документами.

Позивач надав до суду письмові уточнення до позовної заяви, які залучені судом до справи 02.08.2010р., та згідно з якими, позивачем уточнено, що борг відповідача в сумі 668,59 грн. утворився наступним чином: 271,62 грн. –заборгованість відповідача з абонентської плати за жовтень-грудень 2008р. та 396,97 грн. –заборгованість відповідача з міжміських переговорів за вересень –жовтень 2008р.

Відповідно до ст.85 ГПК України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив:

13.07.2005р. між ТОВ «Лєкол»(підприємство, позивач) і ТОВ «Одеський будівельний комбінат»(абонент, відповідач) укладений договір на надання послуг зв’язку №УСЮ 693/0705, згідно з яким, позивач зобов’язався надавати відповідачу послуги міського і міжміського зв’язку по мережам зв’язку загального користування, а також по мережам пакетного передання даних, а відповідач зобов’язався щомісячно здійснювати оплату за надані йому послуги зв’язку.

Відповідно до розділу 3 договору, в якому встановлені умови щодо зобов’язань відповідача, останній в т.ч. зобов’язується: після 10 числа місяці, наступного за звітним, явиться в договірний відділ позивача для одержання рахунків (п.3.6.); своєчасно вносити плату за користування телефоном, міжміські і міжнародні телефонні розмови, надані в кредит телеграми і додаткові види послуг на підставі виставлених позивачем рахунків (п.3.7.).

Згідно з умовами п.6.3. договору розрахунки за фактично одержані в кредит послуги електрозв’язку за кожний попередній місяць проводяться відповідачем на протязі 10 днів з дня одержання рахунку, але не пізніше 20 числа місяця, наступного за розрахунковим.

У п.8.8. договору встановлено, що договір вступає в силу з дня його підписання, а строк закінчення строку дії цього договору сторонами не визначений.

Поряд з цим, судом встановлено, що у період з 01.11.2008р. по 01.01.2009р. у відповідача утворився борг в розмірі 688,59 грн., з яких, 271,62 грн. –борг зі сплати абонплати та 396,97 грн. борг за переговори. Про наявність цього боргу відповідачу направлено попередження від 20.08.2009р., яке одержане останнім 25.08.2009р., що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.

Оскільки відповідач борг позивачу не сплатив, останній звернувся до суду з даним позовом, в якому, окрім стягнення з відповідача основного боргу в сумі 688,59 грн. також просить суд стягнути з відповідача пеню в сумі 78,43 грн., що нарахована відповідачу з 01.02.2009р. по 28.02.2010р. за порушення строків оплати наданих позивачем послуг.

          Проаналізувавши наявні у справі докази та надавши їм правову оцінку, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову, виходячи з наступного:

Відповідно до п.1 ч.2 ст.11 ЦК України однією із підстав виникнення цивільних прав та обов’язків є договір, який в силу вимог ч.1 ст.629 ЦК України є обов’язковим для виконання сторонами.

Як вище встановлено господарським судом, між сторонами у справі укладено договір на надання послуг зв’язку, згідно з яким, позивач зобов’язався надавати відповідачу послуги міського і міжміського зв’язку по мережам зв’язку загального користування, а також по мережам пакетного передання даних, а відповідач зобов’язався щомісячно здійснювати оплату за надані йому послуги зв’язку, зокрема, на протязі 10 днів з дня одержання рахунку, але не пізніше 20 числа місяця, наступного за розрахунковим.

Відповідно до вимог ч.1 ст.526 ЦК України, зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. В силу вимог ч.1 ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічні вимоги щодо виконання зобов’язань містяться і у ч.ч.1,7 ст.193 ГК України.

Між тим, із вищевстановлених обставин справи випливає, що з 01.11.2008р. по 01.01.2009р. відповідач не розрахувався за надані позивачем послуги і заборгованість відповідача становить 688,59 грн. При цьому на попередження про наявність цього боргу, яке одержане відповідачем 25.08.2009р. відповідач відповіді не надав та борг позивачу не сплатив.

Більш того, жодних заперечень щодо наявності цього боргу, а тим більш доказів, які спростовують наявність цього боргу, відповідач не надав і до суду.

З огляду на вищевикладене, господарський суд дійшов висновку про обґрунтованість і правомірність позовних вимог в частині стягнення з відповідача основного боргу в сумі 688,59 грн., а отже, і їх задоволення.

Щодо позовних вимог в частині стягнення з відповідача пені в сумі 78,43 грн. господарський суд виходить з наступного.

Відповідно до ч.1 ст.230 Господарського кодексу України штрафними санкціями в цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання зобов’язання. Вимогами п.3 ч.1 ст.611 ЦК України також передбачено, що одним із наслідків порушення зобов’язання є сплата неустойки, а в силу вимог ч.1 ст.549 ЦК України неустойкою (пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання.

Відповідно до ч.2 ст.551 ЦК України, якщо предметом неустойки (пені) є грошова сума, її розмір встановлюються договором або актом цивільного законодавства.

Поряд з цим відповідно до вимог ч.1 ст.546 ЦК України неустойка є одним із видів забезпечення виконання зобов’язання, а згідно з вимогами ст.547 ЦК України правочин щодо забезпечення виконання зобов’язання вчиняється у письмовій формі. Правочин щодо забезпечення виконання зобов’язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Таким чином з огляду на відсутність між позивачем і відповідачем письмового правочину щодо забезпечення виконання зобов’язань відповідача по оплаті послуг у виді неустойки (пені), господарський суд вважає, що позивач безпідставно нарахував відповідачу пеню за порушення строків оплати наданих послуг.

За таких обставин позовні вимоги в частині стягнення з відповідача пені є необґрунтованими та такими, що суперечать чинному законодавству, а тому в їх задоволенні слід відмовити.

На підставі ст.44,49 ГПК України судові витрати позивача по сплаті державного мита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на обидві сторони у справі пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 44, 49, ст.ст. 82–85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1.Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Лєкол» задовольнити частково.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Одеській будівельний комбінат» (65025, м. Одеса, 21-й км. Старокиївської дороги,22, код ЄДРПОУ 05392542, р/р 26009329 в «Соцкомбанк»м. Одеси, МФО 388313) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Лєкол»(67560, Одеська область, Комінтернівський район, с. Красносілка, вул. Незалежності,62-а, код ЄДРПОУ 32398592, р/р 26007279211 в ВАТ «МТБ», МФО 328168) основний борг в сумі 688 (шістсот вісімдесят вісім) грн. 59 коп., витрати по сплаті державного мита в сумі 93 (дев’яносто три) грн. 84 коп., витрати на ІТЗ судового процесу в сумі 217 (двісті сімнадцять) грн. 12 коп.

          3.В решті позовних вимог відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України після і може бути оскаржено у встановленому законом порядку.

Суддя

Повне рішення складено 26 серпня 2010 року.