Рішення № 11418512, 25.08.2010, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"25" серпня 2010 р.Справа № 10/98-10-3041 за позовом Закритого акціонерного товариства «Херсонське обласне паливопостачальне підприємство «Херсоноблпаливо»

до відповідачів 1) Одеської залізниці; 2) Товариства з обмеженою відповідальністю «Барс Інвест»

про стягнення 385,39грн.

Суддя Смелянець Г.Є.

за участю представників сторін

від позивача: не з’явився

від відповідача-1: Гордієнко М.В. за довіреністю від 04.01.2010р. №67

від відповідача-2: не з’явився

Суть спору: ЗАТ «Херсонське обласне паливопостачальне підприємство «Херсоноблпаливо»звернулось до господарського суду Одеської області з позовом про стягнення з Одеської залізниці (відповідач-1) та ТОВ «Барс Інвест» (відповідач-2) вартості недостачі вантажу в сумі 385,39 грн.

Відповідач-1 просить суд відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог щодо стягнення вартості недостачі вантажу та судових витрат з Одеської залізниці, з підстав, що викладені у відзиві на позов від 02.08.2010р. №НЮ-14/792, який залучений судом до справи 02.08.2010р., та згідно з яким, відповідач-1 посилається на те, що відповідно до записів у залізничній накладній №52266535 завантаження вагону №66233669 проводилось на підприємстві вантажовідправника, засобами і силами відправника вантажу, ним же самостійно було визначено масу вугілля перед відправленням вагонів, без участі представника залізниці. Вагон з вантажем прибув на станцію Каховка, в технічно справному стані, що підтверджується комерційним актом серії БК №404336/4 від 28.02.2010р., з якого вбачається, що завантаження здійснено вантажовідправником –ТОВ «Барс Інвест» рівномірно, нижче бортів на 30-40см., а відповідно до п. а) ст. 111 Статуту залізниць України, якщо вантаж прибув у непошкодженому відкритому рухомому складі, завантаженому засобами відправника, якщо немає ознак втрати, псування або пошкодження вантажу, залізниця звільняється від відповідальності за втрату або нестачу вантажу. Також відповідач -1 посилається на те, що відправником вантажу являється ТОВ «Барс Інвест», а в підтвердження ціни відправленої продукції позивачем наданий до суду рахунок ТОВ «Поліпромінвест»№60 від 24.02.2010р., що суперечить вимогам ст.115 Статут залізниць України, згідно з якою, вартість вантажу визначається на підставі загальної суми рахунка або іншого документа відправника.

Відповідач-2 просить суд відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог щодо стягнення вартості недостачі вантажу та судових витрат з ТОВ «Барс Інвест», з підстав, що викладені у відзиві на позов від 02.08.2010р. вх.№19810, а саме, відповідач -2 посилається на те, що ним, як відправником вантажу вжиті всі заходи щодо схоронності вантажу під час його перевезення, що підтверджується відповідною відміткою у залізничній накладній, в т.ч. і щодо маркування вантажу та промаслювання бортів вагону і вантаж прийнятий до перевезення відповідачем-1. При цьому вантаж у вагон завантажений відповідачем-2 нижче бортів, що підтверджується відповідною відміткою самого відпвоідча-2 у комерційному акті, а тому і вжиття заходів, які запобігають видуванню вантажу не являється необхідним.

          Під час розгляду справи суд задовольнив клопотання позивача про витребування доказів у відповідача -2, а саме рахунку вантажовідправника або іншого документу, який підтверджує вартість відправленого вантажу, про що 02.08.2010р. виніс відповідну ухвалу.

          На виконання вимог цієї ухвали, відповідач-2 надав до суду клопотання від 18.08.2010р. за вх. №21481, згідно з яким, повідомив суд про те, що вартість 1 тони вугілля, яке знаходилося у вагоні, в якому виявлена недостача становить 610 грн. з ПДВ, що підтверджується актом приймання-передачі вугілля від 24.02.2010р. та видатковою накладною №БИ-0000008 від 24.02.2010р., які відповідач-2 просить суд залучити до справи. Окрім того у клопотанні відповідач-2 просить суд розглянути позовні вимоги за відсутністю представника відповідача-2 у судовому засіданні.

Супровідним листом від 25.08.2010р. за вх.№21887 позивач на вимогу суду надав письмові пояснення щодо стягнення вартості недостачі вантажу з відповідача-2, а також просив суд розглянути справу за відсутністю представника позивача у судовому засіданні.

На підставі ст.85 ГПК України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив:

24.02.2010р. зі станції відправлення Щетове Донецької залізниці ТОВ «Барс Інвест» (відправник, відповідач-2) у вагоні №66233669 відправлений на адресу ЗАТ «Херсонське обласне паливопостачальне підприємство «Херсоноблпаливо»(одержувач, позивач) вантаж –антрацит АМ у кількості 69000 кг, що підтверджується залізничною накладною №52266535.

Відповідні відмітки у вказаній залізничній накладній свідчать, що антрацит завантажений у піввагон засобами відправника (відповідач-2), навалом. Вантаж завантажений відправником нижче бортів, розміщений і закріплений згідно з п.3.4.8. гл.1 Зб.17 дод. 14 до СМГС. Вантаж промаркований вапном, проведена профілактика проти змерзання шляхом промаслювання бортів.

Також господарським судом встановлено, що під час перевезення цього вантажу на станції Чаплине Придніпровської залізниці складений Акт загальної форми №4349 від 25.02.2010р., згідно з яким, при прибутті вантажу виявлено, що над сьомим люком ліворуч по ходу потягу наявне поглиблення довжиною 1,5 м, шириною 1,2 м, глибиною 0,2 м. На іншій площі вагону завантаження рівномірне, нижче бортів на 30-40 см, вантаж промаркований вапном. На місці поглиблення маркування відсутнє. Двері люка закриті, теча вантажу відсутня.

При надходженні цього вантажу на станцію призначення Каховка Одеської залізниці відповідачем -1 здійснено комісійне переважування вагону №66233669 на справних 150-тоних вагонних вагах залізниці, які пройшли державну повірку 30.11.2009р., внаслідок якої виявлено, що по документу значиться вантаж - вугілля АМ, вага брутто –91200 кг, тара - 22200 кг, нетто –69000 кг. В документі під найменуванням вантажу наявна відмітка «завантажений нижче бортів», а фактично виявлено: вантаж - вугілля АМ, вага брутто –90100 кг, тара з бруса - 22200 кг, нетто –67900 кг, тобто менше, ніж зазначено у документі на 1100 кг. Завантаження у вагоні рівномірне нижче бортів на 30-40 см, крім поглиблення праворуч над 7-м люком довжиною –1,5 м, шириною –1,2 м, глибиною –0,2 м. Вагон технічно справний. Двері, люки вагону щільно закриті. Теча вантажу відсутня. Вантаж промаркований вапном, у місці поглиблення маркування відсутнє. Поверхня вантажу розрівняна. Засоби від видування вантажу відправником не застосовувались.

При такі обставини відповідачем-1 складений комерційний акт БК 404336/4 від 28.02.2010р., а також акт про технічний стан вагону №04 від 28.02.2010р., згідно з яким, вагон №66233669 знаходиться у технічно справному стані.

Згідно з розрахунком вартості недостачі вантажу, який здійснений позивачем, маса відповідальної недостачі, із врахуванням норми недостачі 1% маси нетто вантажу, становить 410 кг, а її вартість 385,39 грн. з ПДВ, виходячи із вартості вантажу, яка визначена у рахунку-фактурі ТОВ «Поліпромінвест» №60 від 24.02.2010р., згідно з яким, вартість 1 тони вугілля становить 783,33 грн. без ПДВ. При цьому, ТОВ «Поліпромінвест»являється постачальником вугілля на підставі договору поставки №6 від 04.01.2006р., що укладений з ЗАТ «Херсонське обласне паливопостачальне підприємство «Херсоноблпаливо»(покупець).

Поряд з цим під час розгляду справи відповідач-2 на вимогу суду надав документи, які свідчать про те, що вартість 1 тони вугілля, яке відповідач–2 відправив позивачу у вагоні №66233669 становить 610 грн. з ПДВ.

Проаналізувавши наявні у справі докази та надавши їм правову оцінку, господарський суд дійшов висновку про часткове задоволення позову, виходячи з наступного.

          В силу вимог ч.3 ст.909 ЦК України, ч.2 ст.307 ГК України ст.6 Статуту залізниць України наявна у матеріалах справи залізнична накладна свідчить про укладення між відповідачем -2 (відправник) і відповідачем-1 (перевізник) договору перевезення вантажу на користь вантажоодержувача (позивач).

Також вказана залізнична накладна свідчить, що завантаження вантажу у піввагон здійснювалося відправником, а відповідно до вимог ч.3 ст.308 ГПК України, які кореспондуються з вимогами ч.2 ст.917 ЦК України, вантажовідправник зобов’язаний підготувати вантаж до перевезення з урахуванням необхідності забезпечення транспортабельності та збереження його в процесі перевезення. Аналогічні вимоги щодо обов’язку вантажовідправника підготувати вантаж до перевезення містяться і у п.4 Правил приймання вантажів до перевезення, затверджених Наказом Міністерства транспорту України 21.11.2000 №644 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000р. за №861/5082. При цьому в силу вимог ч.1 ст.918 ЦК України завантаження вантажу здійснюється відправником у порядку, встановленому договором, із додержанням правил, встановлених транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Із залізничної накладної випливає, що вантаж розміщений і закріплений вантажовідправником відповідно до дод. 14 до СМГС збірник 17 гл.І п.3,4,8. Також вантаж завантажений відправником нижче бортів, вантаж промаркований вапном та борті вагоні промаслені.

          Отже, встановлені обставини справи свідчать, що при завантаженні вантажу у вагон вантажовідправником вжиті заходи щодо забезпечення транспортабельності та схоронності вантажу в процесі його перевезення і вантаж переданий до перевезення відповідачу. Водночас, жодних зауважень щодо неправильності завантаження і кріплення вантажу, а тим більш зауважень щодо невжиття заходів від видування вантажу відповідачем-2 не висловлено і вантаж прийнятий до перевезення.

          Відповідно до ст. 110 Статуту залізниць України залізниця несе відповідальність за збереження вантажу від часу його прийняття для перевезення і до моменту видачі одержувачу. Разом з тим у ст.111 Статуту залізниць України наведено перелік обставин, наявність яких звільняє залізницю від відповідальності, зокрема, якщо вантаж прибув у непошкодженому відкритому рухомому складі, завантаженому засобами відправника, якщо не має ознак втрати, псування або пошкодження вантажу під час його перевезення.

          Між тим, із вищевстановлених обставин справи випливає, що вантаж прибув на станцію призначення у непошкодженому рухому складі, але із недостачею у кількості 1100 кг та з ознаками його втрати під час перевезення, зокрема, наявність поглиблень праворуч над 7-м люком довжиною –1,5 м, шириною –1,2 м, глибиною – 0,2 м та відсутність у місцях поглиблення відповідного захисного маркування.

          З огляду на вищевикладене, господарський суд дійшов висновку про звільнення відповідача-2 від відповідальності за недостачу вантажу у вагоні №66233669 та покладення цієї відповідальності на відповідча-1.

          Обставини, які встановлені відповідачем -1 у комерційному акті щодо невжиття відповідачем-2 заходів, які запобігають видуванню вантажу, господарський суд до уваги не приймає, оскільки вантаж завантажений вантажовідправником нижче бортів, а в силу вимог п.5 вжиття заходів щодо запобігання видаванню або просипанню є особливо необхідним у випадках навантаження вище рівня бортів вагона (із «шапкою»).

Щодо визначення вартості недостачі вантажу, господарський суд виходить з наступного.

Відповідно до ст.115 Статуту залізниць України вартість вантажу визначається на підставі загальної суми рахунка або іншого документа відправника, який підтверджує кількість і вартість відправленого вантажу.

У Роз’ясненнях Президії ВГСУ від 29.09.2008р. №04-5/225 «Про внесення змін та доповнень до роз’яснення президії ВГСУ від 29.05.2002р. №04-5/601 «Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з перевезення вантажів залізницею»та в Оглядовому листі ВГСУ від 29.11.2007р. №01-8/917 «Про деякі питання судової практики застосування Статуту залізниць України інших норм транспортного законодавства»також встановлено, що відповідно до ст.ст.114, 115 Статуту залізниць України залізниця несе обмежену відповідальність виходячи з вартості вантажу, визначеної на підставі документа вантажовідправника, а тому документи посередників про кількість та ціну, за якими вони продали продукцію, не можуть визнаватися належними доказами вартості та ціни відвантаженої продукції.

          Між тим, як вище встановлено господарським судом, розрахунок вартості відповідальної недостачі вантажу, згідно з яким, маса відповідальної недостачі, із врахуванням норми недостачі 1% маси нетто вантажу, становить 410 кг, а її вартість 385,39 грн. з ПДВ, здійснений позивачем входячи із вартості вантажу, що встановлена у рахунку –фактурі №60 від 24.02.2010р. ТОВ «Поліпромінвест», який не являється відправником вантажу, недостача якого виявлена у вагоні №66233669, а тому вказаний рахунок –фактура не приймається до уваги господарським судом в якості належного доказу, що підтверджує вартість відповідальної недостачі вантажу відносно відповідача-1.

          Поряд з цим під час розгляду справи сам відправник на виконання вимог суду надав до суду документи, які свідчать про те, що вартість відправленого вантажу становить 610 грн. з ПДВ, а тому господарський суд вважає, що правильним являється встановлення вартості відповідальної недостачі вантажу саме на підставі документів, які надані вантажовідправником, і за розрахунком суду така вартість становить 250,10 грн. /410 кг (кількість недостачі вантажу, із врахуванням норми недостачі 1% маси нетто вантажу) х610 грн. (вартість вугілля за 1 тону)=250,10 грн./

          За таких обставин позовні вимоги частково задовольняються господарським судом шляхом стягнення з відповідача -1 вартості недостачі вантажу в сумі 250,10 грн.

Відповідно до ст.44, 49 ГПК України судові витрати позивача по сплаті державного мита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача-1 у справі пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82 –85 Господарського процесуального кодексу України, суд,

В И Р І Ш И В:

1.Позов Закритого акціонерного товариства «Херсонське обласне паливопостачальне підприємство «Херсоноблпаливо»задовольнити частково.

2.Стягнути з Одеської залізниці (65012, м. Одеса, вул. Пантелеймонівська,19, код ЄДРПОУ 01071315) на користь Закритого акціонерного товариства «Херсонське обласне паливопостачальне підприємство «Херсоноблпаливо»(73000, м. Херсон, вул. Маяковського, 9, код ЄДРПОУ 01883094) вартість недостачі вантажу в сумі 250 (двісті п’ятдесят) грн. 10 коп., витрати по сплаті державного мита в сумі 65 (шістдесят п’ять) грн. 28 коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 151 (сто п’ятдесят одна) грн. 04 коп.

3. В решті позовних вимог відмовити.

4.Товариство з обмеженою відповідальністю «Барс Інвест»від відповідальності звільнити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України і може бути оскаржено у встановленому законом порядку.

Суддя

Повне рішення складено 26 серпня 2010 року.