Рішення № 11418292, 20.08.2010, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"20" серпня 2010 р.Справа № 16/100-10-2678 Господарський суд Одеської області

У складі судді- Желєзної С.П.

Секретаря судових засідань Скоробрух Т.В.

За участю представників сторін:

Від позивача: Бєлов О.Д. /арбітражний керуючий/

Від відповідача: Кушніренко Н.М. сільський голова

Розглянувши у відкритому судовому засіданні з оголошенням перерви згідно зі ст. 77 ГПК України справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю „Акмангит” до Білоліської сільської ради Татарбунарського району Одеської області про визнання недійсним рішення та його скасування, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю „Акмангит” (далі по тексту ТОВ „Акмангит”) звернулось до господарського суду Одеської області з позовом до Білоліської сільської ради Татарбунарського району Одеської області про визнання незаконним рішення Білоліської сільської ради Татарбунарського району Одеської області від 18.01.2010р. „Про визнання протиправним та скасування рішення Білоліської сільської ради № 7 від 28.02.2002р. про видачу свідоцтва на право колективної власності на виробничі будівлі винного заводу по вулиці Першотравнева, 17 в селі Білолісся Татарбунарського району Одеської області” та його скасування. В обґрунтування позову товариство з обмеженою відповідальністю „Акмангит” посилається на неправомірність вказаного рішення з огляду на повне виконання скасованого відповідачем рішення, що суперечить положенням Конституції України, Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні” та Рішенню Конституційного Суду України від 16 квітня 2009 року N 7-рп/2009 у справі за конституційним поданням Харківської міської ради щодо офіційного тлумачення положень частини другої статті 19, статті 144 Конституції України, статті 25, частини чотирнадцятої статті 46, частин першої, десятої статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні".

16.07.2010р. до господарського суду Одеської області надійшли клопотання співвласників майна колишнього КСП імені Кутузова про залучення останніх до участі у даній справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача. 19.07.2010р. до господарського суду Одеської області надійшло уточнене клопотання співвласників майна колишнього КСП імені Кутузова: ОСОБА_4, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 Крім того, 26.07.2010р. надійшло ще одне клопотання про залучення до участі у даній справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_30, ОСОБА_31, ОСОБА_32, ОСОБА_33, ОСОБА_34, ОСОБА_35, ОСОБА_36, ОСОБА_37

Ухвалою від 30.07.2010р. господарським судом Одеської області було відмовлено у задоволенні клопотань про залучення третіх осіб, поданих ОСОБА_38 та ОСОБА_11 16.07.2010р., 19.07.2010р. та 26.07.2010р. від імені співвласників майна колишнього КСП імені Кутузова.

В подальшому, позивачем позовні вимоги було уточненні. Згідно з уточненнями, які надійшли до господарського суду Одеської області 16.08.2010р. позивач просить суд визнати недійсним та скасувати рішення Білоліської сільської ради Татарбунарського району Одеської області від 18.01.2010р. „Про визнання протиправним та скасування рішення Білоліської сільської ради № 7 від 28.02.2002р. про видачу свідоцтва на право колективної власності на виробничі будівлі винного заводу по вулиці Першотравнева, 17 в селі Білолісся Татарбунарського району Одеської області”. Вказана редакція позовних вимог є остаточною та приймається судом до розгляду по суті.

Представник відповідача проти задоволення позову заперечував, проте незважаючи на неодноразові вимоги суду відзиву на позов не надав, жодного обґрунтування своєї позиції не навів.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.

На виконання Указу Президента України від 03.12.1999р. „Про невідкладні заходи щодо прискорення реформування аграрного сектора економіки” загальними зборами членів колективного сільськогосподарського підприємства ім. Кутузова 20.01.2000р. було вирішено здійснити реорганізацію колективного сільськогосподарського підприємства ім. Кутузова шляхом перетворення.

Рішенням Татарбунарської районної державної адміністрації Одеської області від 14.03.2000р. було зареєстровано товариство з обмеженою відповідальністю „Акмангит”.

28.02.2002р. виконавчим комітетом Білоліської сільської ради Татарбунарського району Одеської області було прийнято рішення за №7 (15) „Про видачу свідоцтва про право колективної власності на виробничі будівлі винзаводу”, яким було вирішено видати товариству з обмеженою відповідальністю „Акмангит” свідоцтво про право колективної власності на виробничі будівлі винзаводу, що розташовані за адресою: Одеська область, Татарбунарський район, с. Білолісся, вул. Першотравнева, 17.

28.02.2002р. виконавчим комітетом Білоліської сільської ради Татарбунарського району Одеської області було видано свідоцтво про право власності товариству з обмеженою відповідальністю „Акмангит” на виробничі будівлі винзаводу, що розташовані за адресою: Одеська область, Татарбунарський район, с. Білолісся, вул. Першотравнева, 17.

Як вбачається з листа товариства з обмеженою відповідальністю „Татарбунарське районне бюро технічної інвентаризації та реєстрації обєктів нерухомості” за вих.№ 276 від 06.08.2010р. право власності товариства з обмеженою відповідальністю „Акмангит” на виробничі будівлі винзаводу, що розташовані за адресою: Одеська область, Татарбунарський район, с. Білолісся, вул. Першотравнева, 17, було зареєстровано.

21.12.2009р. прокурором Татарбунарського району був внесений протест за №16 на рішення виконкому Білоліської сільської ради №15 від 28.02.2002р. „Про видачу свідоцтва про право колективної власності на виробничі будівлі винзаводу”. Протест прокурора Татарбунарського району від 21.12.2009р. №16 обґрунтовується наступним. На виконання Указу Президента України від 03.12.1999р. „Про невідкладні заходи щодо прискорення реформування аграрного сектора економіки” майно колективного сільськогосподарського підприємства ім. Кутузова було поділено на майнові паї, про що складено акт розрахунку пайового фонду. Рішенням загальних зборів власників свідоцтв на майновий пай колишнього колективного сільськогосподарського підприємства ім. Кутузова від 23.03.2002р. виробничі будівлі винзаводу внесені в перелік майна, що підлягає паюванню без їх подальшого виділення в натурі. Таким чином, майно виробничої будівлі винзаводу належало і належить на праві спільної власності власникам свідоцтв на право на майновий пай. Рішенням виконавчого комітету Білоліської сільської ради Татарбунарського району Одеської області за №15 від 28.02.2002р. „Про видачу свідоцтва про право колективної власності на виробничі будівлі винзаводу” були порушені права власників майнових паїв.

18.01.2010р. Білоліською сільською радою Татарбунарського району було прийнято рішення „Про визнання протиправним та скасування рішення Білоліської сільської ради № 7 від 28.02.2002р. про видачу свідоцтва на право колективної власності на виробничі будівлі винного заводу по вулиці Першотравнева, 17 в селі Білолісся Татарбунарського району Одеської області”, яким протест прокурора Татарбунарського району від 21.12.2009р. за №16 був задоволений, рішення виконкому Білоліської сільської ради № 7 (15) від 28.02.2002р. „Про видачу свідоцтва про право колективної власності на виробничі будівлі винзаводу” визнано протиправним та скасовано. Крім того, як вбачається з листа за вих.№ 276 від 06.08.2010р. товариством обмеженою відповідальністю „Татарбунарське районне бюро технічної інвентаризації та реєстрації обєктів нерухомості” 17.02.2010р. було скасовано і державну реєстрацію права власності товариства з обмеженою відповідальністю „Акмангит” на виробничі будівлі винзаводу, що розташовані за адресою: Одеська область, Татарбунарський район, с. Білолісся, вул. Першотравнева, 17.

Вважаючи рішення Білоліської сільської ради Татарбунарського району від 18.01.2010р. „Про визнання протиправним та скасування рішення Білоліської сільської ради № 7 від 28.02.2002р. про видачу свідоцтва на право колективної власності на виробничі будівлі винного заводу по вулиці Першотравнева, 17 в селі Білолісся Татарбунарського району Одеської області” протиправним, позивач був вимушений звернутися з даними позовними вимогами до господарського суду Одеської області.

Враховуючи зміст позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю „Акмангит”, заявлених у даній справі, суд вважає за необхідне звернути увагу сторін на наступному.

Частиною 2 статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

При цьому, суд звертає увагу сторін, що згідно із положеннями п. 9 ст. 59 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні” від 21 травня 1997 року N 280/97-ВР, рішення виконавчого комітету ради з питань, віднесених до власної компетенції виконавчих органів ради, можуть бути скасовані відповідною радою. Крім того вимогами п. 15 ч. 1 ст. 26 цього Закону передбачено, що питання скасування актів виконавчих органів ради, які не відповідають Конституції чи законам України, іншим актам законодавства, рішенням відповідної ради, прийнятим у межах її повноважень відносяться до виключної компетенції сільської, селищної, міської ради.

Водночас згідно з Рішення Конституційного Суду України від 16 квітня 2009 року N 7-рп/2009 у справі за конституційним поданням Харківської міської ради щодо офіційного тлумачення положень частини другої статті 19, статті 144 Конституції України, статті 25, частини чотирнадцятої статті 46, частин першої, десятої статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" (справа про скасування актів органів місцевого самоврядування) Конституційний Суд України зазначив, що в Конституції України закріплено принцип, за яким права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави, яка відповідає перед людиною за свою діяльність (стаття 3). Органи місцевого самоврядування є відповідальними за свою діяльність перед юридичними і фізичними особами (стаття 74 Закону). Таким чином, органи місцевого самоврядування не можуть скасовувати свої попередні рішення, вносити до них зміни, якщо відповідно до приписів цих рішень виникли правовідносини, пов'язані з реалізацією певних суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, і суб'єкти цих правовідносин заперечують проти їх зміни чи припинення. Це є "гарантією стабільності суспільних відносин" між органами місцевого самоврядування і громадянами, породжуючи у громадян впевненість у тому, що їхнє існуюче становище не буде погіршене прийняттям більш пізнього рішення, що узгоджується з правовою позицією, викладеною в абзаці другому пункту 5 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 13 травня 1997 року N 1-зп у справі щодо несумісності депутатського мандата. Ненормативні правові акти органу місцевого самоврядування є актами одноразового застосування, вичерпують свою дію фактом їхнього виконання, тому вони не можуть бути скасовані чи змінені органом місцевого самоврядування після їх виконання.

Рішення виконкому Білоліської сільської ради за №7 (15) від 28.02.2002р. „Про видачу свідоцтва про право колективної власності на виробничі будівлі винзаводу” належить до ненормативних правових актів. При цьому, зі змісту наявних у матеріалах справи документів вбачається, що вказане рішення було повністю виконано. Так, 28.02.2002р. виконавчим комітетом Білоліської сільської ради Татарбунарського району Одеської області товариству з обмеженою відповідальністю „Акмангит” було видано свідоцтво про право власності на виробничі будівлі винзаводу, що розташовані за адресою: Одеська область, Татарбунарський район, с. Білолісся, вул. Першотравнева, 17. Право власності товариства з обмеженою відповідальністю „Акмангит” на виробничі будівлі винзаводу, що розташовані за адресою: Одеська область, Татарбунарський район, с. Білолісся, вул. Першотравнева, 17, було зареєстровано у встановленому законом порядку.

З огляду на викладене, суд доходить висновку, що рішення Білоліської сільської ради Татарбунарського району від 18.01.2010р. „Про визнання протиправним та скасування рішення Білоліської сільської ради № 7 від 28.02.2002р. про видачу свідоцтва на право колективної власності на виробничі будівлі винного заводу по вулиці Першотравнева, 17 в селі Білолісся Татарбунарського району Одеської області”, яким було скасовано рішення виконавчого комітету Білоліської сільської ради Татарбунарського району за №7 (15) від 28.02.2002р. „Про видачу свідоцтва про право колективної власності на виробничі будівлі винзаводу”, було прийнято з порушенням вимог діючого законодавства, яким врегульовані питання повноважень та компетенції органів місцевого самоврядування.

Відповідно до п. 2 Роз'яснень ВГСУ від 26.01.2000 р. N 02-5/35 „Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням недійсними актів державних чи інших органів” підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов'язковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів підприємства чи організації - позивача у справі. Якщо за результатами розгляду справи факту такого порушення не встановлено, у господарського суду немає правових підстав для задоволення позову.

При цьому, слід зазначити, що оскільки рішення виконкому Білоліської сільської ради за №7 (15) від 28.02.2002р. „Про видачу свідоцтва про право колективної власності на виробничі будівлі винзаводу” було підставою для видачі позивачу свідоцтва про право власності, суд вважає, що рішенням Білоліської сільської ради Татарбунарського району від 18.01.2010р. „Про визнання протиправним та скасування рішення Білоліської сільської ради № 7 від 28.02.2002р. про видачу свідоцтва на право колективної власності на виробничі будівлі винного заводу по вулиці Першотравнева, 17 в селі Білолісся Татарбунарського району Одеської області” порушуються права товариства з обмеженою відповідальністю „Акмангит”.

Враховуючи викладене, суд дійшов до висновку щодо правомірності та обґрунтованості заявлених в межах даної справи товариством з обмеженою відповідальністю „Акмангит” позовних вимог та наявності підстав для їх задоволення, у звязку з чим, слід визнати недійсним та скасувати рішення Білоліської сільської ради Татарбунарського району від 18.01.2010р. „Про визнання протиправним та скасування рішення Білоліської сільської ради № 7 від 28.02.2002р. про видачу свідоцтва на право колективної власності на виробничі будівлі винного заводу по вулиці Першотравнева, 17 в селі Білолісся Татарбунарського району Одеської області”.

Судові витрати по держмиту, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покласти на відповідача згідно зі ст.ст. 44, 49 ГПК України.

Керуючись частиною 2 статті 19 Конституції України, Рішенням Конституційного Суду України від 16 квітня 2009 року N 7-рп/2009 у справі за конституційним поданням Харківської міської ради щодо офіційного тлумачення положень частини другої статті 19, статті 144 Конституції України, статті 25, частини чотирнадцятої статті 46, частин першої, десятої статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" (справа про скасування актів органів місцевого самоврядування), ст.ст. 32, 33, 44, 49, 82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1.Позов задовольнити.

2.Визнати недійсним та скасувати рішення Білоліської сільської ради Татарбунарського району Одеської області від 18.01.2010р. „Про визнання протиправним та скасування рішення Білоліської сільської ради № 7 від 28.02.2002 року про видачу свідоцтва на право колективної власності на виробничі будівлі винного заводу по вулиці Першотравнева-17 в селі Білолісся Татарбунарського району Одеської області”.

3.Стягнути з Білоліської сільської ради Татарбунарського району Одеської області / 68130, Одеська область, Татарбунарський район, с. Білолісся, вул.. Леніна, 87, код ЄДРПОУ 04378942/ на користь товариства з обмеженою відповідальністю „Акмангит” /68130, Одеська область, Татарбунарський район, с. Білолісся, вул. Леніна, 120, код ЄДРПОУ 03766346/ 85 грн. 00 коп. / вісімдесят пять грн.. 00 коп./ - держмита; 236 грн. 00 коп. / двісті тридцять шість грн. 00 коп./ - витрати на ІТЗ судового процесу. Наказ видати.

Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 85 ГПК України.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ст. ст. 91, 93 ГПК України сторони у справі, прокурор, треті особи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили. Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів, а на ухвалу місцевого господарського суду - протягом п'яти днів з дня їх оголошення місцевим господарським судом. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

Повний текст рішення складений 21.08.2010р.

Суддя