Рішення № 11417609, 16.08.2010, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"16" серпня 2010 р.Справа № 25/83-10-2352 За позовом: Відкритого акціонерного товариства „Західенерго”

до відповідачів: 1. ДП „Одеська залізниця”

2. ВАТ „Павлоградвугілля”

про стягнення 769,69 грн.

Суддя Малярчук І.А.

В судових засіданнях приймали участь представники:

Від позивача: Кабанець Р.І., довіреність № 08-34 від 05.01.2009р.; Маценко О.В., довіреність №08-32 від 11.01.2010р.;

Від відповідача ДП „Одеська залізниця": Яцук Є.В., довіреність від 04.01.2010р.; Кіташевський Д.А., довіреність від 04.01.2010р.

Від відповідача ВАТ „Павлоградвугілля”: Тищенко М.В., довіреність від 25.12.2009р.; Шиян Є.І., довіреність від 21.12.2009р.; Шеремеття Т.І., довіреність 25.12.09 р.; Віцингловська О.М., довіреність від 02.08.2010р.

В судовому засіданні 16.08.2010р. приймали участь представники:

Від позивача: Маценко О.В., довіреність №08-32 від 11.01.2010р.;

Від відповідача ДП „Одеська залізниця": не з’явився

Від відповідача ВАТ „Павлоградвугілля”: Шиян Є.І., довіреність від 21.12.2009р.;

СУТЬ СПОРУ: про стягнення з Державного підприємства „Одеська залізниця” та Відкритого акціонерного товариства „Павлоградвугілля” на користь Відкритого акціонерного товариства „Західенерго” вартості нестачі вугілля в сумі 769,69 грн.

Відкрите акціонерне товариство „Західенерго” звернулось до суду з позовом до Одеської залізниці, ВАТ „Павлоградвугілля” про стягнення 769,69грн. вартості нестачі вугілля.

В обґрунтування заявленого позову позивач надав додаткові пояснення від 09.08.2010р. за вх.№20563, де зазначає, що даний спір повинен розглядатись судом у відповідності з нормами встановленими Статутом залізниць України, а правовідносини сторін випливають із договору перевезення, в даному випадку залізничної накладної. Так, 12.10.09р. вантажовідправником ВАТ „Павлоградвугілля” згідно залізничної накладної на маршрут або групу вагонів №46260577 відправило зі станції Ароматная Придніпровської залізниці на станцію Ладижин Одеської області 15 вагонів з вугіллям у кількості 1009,5 тон.

З прибуттям вагону на станцію Тимково Одеської залізниці було виявлено недостачу вантажу у одному з вагонів, вартість якого розрахована позивачем в розмірі 769,69 грн. (з ПДВ). З урахуванням вищенаведеного, позивач просить суд покласти відповідальність за нестачу вантажу на відправника ВАТ „Павлоградвугілля” та Одеську залізницю, стягнути з них вартість недостачі в сумі 769,69 грн. (з ПДВ).

Відповідач, ВАТ „Павлоградвугілля” заявлений позивачем позов не визнає, надав суду відзив на позов від 13.07.2010р. за вх. № 17849 та пояснення від 26.07.2010р. за вх. № 19214, де зазначив, що надана в матеріали справи залізнична накладна складена з порушенням чинного законодавства, а саме зазначені в ній відомості внесені особою, яка не є представником вантажовідправника, що суперечить приписам п.2.3 Правил оформлення перевізних документів. Крім того, відповідач ВАТ „Павлоградвугілля” зазначає, що його вини у незбереженні вантажу перевізником немає, оскільки навантаження вагонів здійснено з дотриманням Технічних умов навантаження та кріплення вантажів, а факт невідповідності фактичної маси вантажу масі, зазначеній у залізничній накладній свідчить про те, що недостача виникла під час перевезення вантажу з вини перевізника.

Відповідач, ДП „Одеська залізниця”, заявлений позивачем позов не визнає, надала суду відзив на позов від 26.07.10 р. за вх.№19213, згідно якого зазначає, що нестача вантажу виникла внаслідок технічної несправності вагону, і вантажовідправник повинен був відмовитися від його використання або вжити заходів для усунення його несправності, однак цього не зробив, у зв’язку з чим відповідальність за нестачу вантажу в зазначеному вагоні покладається саме на нього.

26.07.10 р. сторонами подано клопотання про продовження строку розгляду справи на підставі ч.4 ст. 69 ГПК України у зв’язку з необхідністю підготовки та надання додаткових документів по справі, яке судом задоволено, про що свідчить ухвала суду від 10.08.2010р.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши доводи сторони, суд встановив наступне:

17.02.09 р. між ВАТ „Західенерго” та ДП „Вугілля України” був укладений договір поставки вугілля №02-09/1-ЕН, відповідно до пп. 1.1, 1.2 якого ДП „Вугілля України” (Постачальник) поставляє ВАТ „Західенерго” (Покупцю) вугільну продукцію в асортименті, по реквізитах та за якісними характеристиками, приведеними в цьому Договорі. Покупець приймає вугілля, оплачує його вартість на умовах, встановлених цим Договором.

Відповідно до п.п. 5.3, 6.9 Договору вантаж вважається доставленим без втрат, якщо різниця між масою, зазначеною в перевізному документі і масою, визначеною при прийманні, не перевищує норми природних втрат і граничної розбіжності при визначенні маси нетто згідно з „Правилами видачі вантажів”, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11. 2000 р. №644. Норма нестачі ( сума норми природних втрат і граничної розбіжності визначення маси нетто) для вугілля складає 1% маси нетто, зазначеної в перевізному документі…

Сторонами було укладено Додаток №10/09-Л від 30.09.09 р. до Договору №02-09/1-ЕН від 17.02.09 р., в якому було визначено вантажовідправника ТОВ „Донбаська паливно-енергетична компанія” ВАТ „Павлоградвугілля” ТОВ ЦЗФ „Павлоградська” та узгоджено обсяг поставки вугілля, базові та граничні показники якості, базову ціну вугілля без ПДВ та вантажовідправників. Зокрема, базова ціна вугілля за тону складає 527,76 грн. (без ПДВ).

12.10.2009р. ВАТ „Павлоградвугілля” відправило зі станції Ароматная Придніпровської залізниці на станцію Ладижин Одеської області 15 вагонів з вугіллям марки ДГ у кількості 1009,5 тон за залізничною накладною №46260577.

З прибуттям вагонів на станцію Тимково Одеської залізниці в одному з вагонів №66109976 була виявлена недостача вугілля загальною вагою 1,84 тони, у зв’язку з чим було складено акти загальної форми №2650, 1098А, №2652, акт №75 про технічний стан вагону (контейнеру), комерційний акт серії БО №644153/128/597 від 13.10.09 р., де встановлено, що вагон, в якому перевозився вантаж був у технічно несправному стані, з правої сторони по ходу потягу наявний зазор між кришкою 3-го вивантажувального люку та проміжною балкою шириною 40 мм, довжиною 400мм. На момент огляду вагону в парку станції витікання вантажу було відсутнє. На станції Тимково Одеської залізниці доступ до вантажу усунутий, поглиблення промаркировано вапном, зазор перекритий зовні та з внутрішньої частини вагону дошками та паклею. Навантаження вантажу навалом на рівні бортів, наявне поглиблення над 2-3 вивантажувальними люками довжиною 2100 мм, шириною 1900 мм, глибиною до стелі вагону. При комісійному зважуванні потягу на статичних залізничних вагах встановлено масу брутто 87660 кг, масу нетто 66160 кг, а за перевізним документом маса нетто складає 68000 кг.

Частиною 2 ст.306 ГК України визначено, що суб’єктами відносин перевезення вантажів є перевізники, вантажовідправники та вантажоодержувачі.

Обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць (ст.129 Статуту Залізниць України).

Частиною 3 ст.32 Статуту Залізниць України визначено, що відправник зобов'язаний підготувати вантаж з урахуванням його схоронності під час транспортування і здійснювати навантаження з виконанням Технічних умов.

Перед навантаженням вантажів, які містять дрібні фракції, відправник зобов'язаний пересвідчитися, що перевезення у наданому вагоні не призведе до втрати вантажу. Якщо втрата можлива через конструктивні зазори, відправник зобов'язаний вжити додаткових заходів щодо їх ущільнення, для чого йому залізницею надається безоплатний час користування вагонами до 30 хвилин на всю одночасно подану групу вагонів. У разі навантаження у вагони відкритого типу вантажів, які містять дрібні фракції, відправник повинен вжити заходів щодо запобігання видуванню або просипанню дрібних часток вантажу під час перевезення, особливо у випадках навантаження вище рівня бортів вагона (із "шапкою"). Такі заходи розроблюються відправником окремо для кожного виду вантажу. Поверхня вантажу у всіх випадках розрівнюється і ущільнюється. Для розрівнювання і ущільнення вантажу відправник може використовувати механізовані установки та інші пристрої. З метою забезпечення збереженості всіх вантажів, що перевозяться у вагонах відкритого типу, на їх поверхню відправником наноситься захисне маркування або застосовується покриття плівкою (емульсією) чи інше закріплення верхнього шару вантажу (п.п.5, 6 Правил перевезення у вагонах відкритого типу, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 20.08.2001 р. №542 ).

При цьому, приписами пункту 3.9 Роз’яснення Президії Вищого господарського суду України №04-5/601 від 29.05.02 р. передбачено, що коли під завантаження наданий технічно несправний вагон, відправник зобов’язаний відмовитися від його використання. Якщо він цього не зробив, відповідальність за втрату, нестачу, пошкодження вагону, що виникли внаслідок технічної несправності рухомого складу, відноситься на відправника.

В залізничній накладній №46260577, яка відповідно до п.1.2 Правил оформлення перевізних документів, затверджених Наказом Міністерства транспорту України №644 від 21.11.2000р., є двосторонньою письмовою угодою на перевезення вантажу, вантажовідправником зазначено ВАТ „Павлоградвугілля”.

Пунктом 2.3 вищенаведених Правил визначено, що у графі „Правильність внесених у накладну відомостей підтверджую” представник відправника вказує свою посаду і розбірливо підписується, засвідчуючи правильність відомостей, вказаних ним у перевізному документі.

Відповідач спростовує факт внесення будь-яким із своїх представників відомостей у залізничну накладну та зазначає, що заповнення перевізних документів проводилось представником ЦЗФ „Павлоградська”, яка не входить до складу ВАТ „Павлоградвугілля” та є самостійною юридичною особою.

Зазначені аргументи відповідача ВАТ „Павлоградвугілля” суд до уваги не приймає з огляду на наступне.

З приписів вищенаведених Правил оформлення перевізних документів вбачається, що внесення відомостей у залізничну накладну покладається на вантажовідправника. Вантажовідправником у залізничній накладній №46260577 зазначено ВАТ „Павлоградвугілля”, отже відповідальність за правильність внесених у накладну відомостей несе саме вантажовідправник.

Згідно наявного в матеріалах справи договору №08-12/4447-У від 30.12.08р., укладеного між ВАТ „Павлоградвугілля” та ТОВ „ЦЗФ „Павлоградська”, остання зобов’язується оформлювати (заповнювати, вносити дані) залізничні провізні документи на вантаж, що відправляється у відповідності з вимогами, встановленими нормативними актами (пп.2.2.11 Договору).

Отже, ВАТ „Павлоградвугілля” як вантажовідправник на підставі договору №08-12/4447-У від 30.12.08р. делегував свої повноваження по оформленню перевізних документів ТОВ „ЦЗФ „Павлоградська”.

Надана відповідачем ВАТ „Павлоградвугілля” довідка за вих.№1/2021 від 14.07.10 р. судом не приймається як доказ по даній справі, оскільки в ній йдеться про осіб, які не мають відношення до обставин даної справи.

Відповідальність перевізника за збереження вантажу виникає з моменту прийняття вантажу до перевезення. Вантажовідправник зобов'язаний підготувати вантаж до перевезення з урахуванням необхідності забезпечення транспортабельності та збереження його в процесі перевезення і має право застрахувати вантаж у порядку, встановленому законодавством (ч.ч.2, 3 ст. 308 ГК України).

Пунктом 2.1.7 вищенаведеного Договору №08-12/4447-У від 30.12.08р. передбачено, що ВАТ „Павлоградвугілля” зобов’язується оглядати, приймати та здавати у справному стані порожні та навантажені залізничні вагони, що прибули на адресу ТОВ „ЦЗФ „Павлоградська” та відправляються останнім на загальну мережу залізниці України. У випадку виявлення технічних та/або комерційних несправностей залізничних вагонів та/або вантажів при огляді, прийманні та/або здаванні порожніх та/або навантажених залізничних вагонів, що прибувають на адресу ТОВ „ЦЗФ „Павлоградська” або таких, що відправляються останнім, вимагати від залізниці складання комерційного акту або акту загальної форми у встановленому чинним законодавством України порядку.

Залізниця звільняється від відповідальності за втрату, недостачу, псування або пошкодження вантажу у разі, коли вантаж надійшов у непошкодженому вагоні (контейнері) з непошкодженими пломбами відправника чи без пломб, коли таке перевезення дозволено Правилами, а також якщо вантаж прибув у непошкодженому відкритому рухомому складі, завантаженому засобами відправника, якщо немає ознак втрати, псування або пошкодження вантажу під час перевезення (п.а ст.111 Статуту залізниць України).

Проаналізувавши матеріали справи та положення чинного законодавства, що регулює дані правовідносини, суд дійшов висновку, що відповідальність перед позивачем за недостачу вантажу повинна покладатися як на ВАТ „Павлоградвугілля”, як відправника вантажу, так і на Одеську залізницю, як перевізника з огляду на наступне.

З комерційного акту, актів загальної форми та акту про технічний стан вагону (контейнеру) вбачається, що відправником було завантажено вугілля марки ДГ у технічно несправний вагон відкритого типу, технічні недоліки вагону не були прихованими і відправник мав змогу їх побачити при огляді, отже втрата частини вантажу сталася внаслідок технічної несправності самого вагону та оскільки відправник не відмовився від завантаження вантажу у такий вагон, що мало наслідком втрату вантажу в ході слідування потягу до станції призначення, відповідальність за втрату вантажу покладається на нього. Про наявність вини Одеської залізниці у виникненні недостачі вантажу свідчать інші обставини, відображені у комерційному акті, зокрема, наявність поглиблення над 2-3 вивантажувальними люками довжиною 2100 мм, шириною 1900 мм, глибиною до стелі вагону, на поверхні вантажу, у місці якого відсутнє маркування, що свідчить про навмисне вилучення вантажу в процесі перевезення. В свою чергу, Одеська залізниця не довела суду належними доказами, що недостача виникла з незалежних від неї причин. Звідси, суд покладає відповідальність за недостачу вантажу і на Одеську залізницю, обов’язком якої є забезпечення схоронності вантажу під час перевезення.

Відповідно до ст.113 Статуту залізниць України за незбереження (втрату, недостачу, псування і пошкодження) прийнятого до перевезення вантажу, залізниця несе відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведе, що недостача виникла з незалежних від неї причин.

Згідно зі ч.2 ст. 114, ч.1 ст. 115 Статуту залізниць України, недостача маси вантажу, за яку відшкодовуються збитки, в усіх випадках обчислюється з урахуванням граничного розходження визначення маси вантажу і природної втрати вантажу під час перевезення. Вартість вантажу визначається на підставі загальної суми рахунку або іншого документа відправника, який підтверджує кількість і вартість відправленого вантажу.

Зокрема, таким документом може бути договір або контракт купівлі –продажу, специфікація на вантаж, довідка відправника про кількість, ціну, вартість відправленого вантажу, підписана головним (старшим) бухгалтером.

Згідно Додатку №10/09-Л від 30.09.09 р. до Договору №02-09/1-ЕН від 17.02.09 р. вартість 1 тони кам’яного вугілля складає 527,76 грн.(без ПДВ).

Згідно платіжного доручення №5316 від 20.10.09 р. позивачем було сплачено постачальнику вугілля ДП „Вугілля України” 15 647936,61 грн. за поставку вугілля згідно Договору №02-09/1-ЕН від 17.02.09 р.

Пунктом 27 Правил видачі вантажів, затверджених Наказом Міністерства транспорту України №644 від 21.11.2000 р. визначено норми недостачі (сума норми природної втрати та граничного розходження визначення маси нетто) для певних видів вантажів та для всіх інших вантажів встановлено: 0,5% маси, зазначеної в перевізних документах. Оскільки для кам’яного вугілля норма природних втрат не конкретизована, на нього поширюється встановлена норма втрати для всіх інших вантажів.

Однак, ВАТ „Західенерго” та ДП „Вугілля України” було погоджено в п.п. 5.3, 6.9 Договору №02-09/1-ЕН від 17.02.09 р. норму нестачі (суму норми природних втрат і граничної розбіжності визначення маси нетто) для вугілля - 1% маси нетто, зазначеної в перевізному документі…

Таким чином, природна втрата вантажу при транспортуванні згідно Правил видачі вантажів складає: 68 тон х 1% = 0,68 тон. Отже, недостача вантажу з урахуванням природної втрати складає: 1,84 тон - 0,68 тон. = 1,16 тон. Згідно розрахунку позивача вартість недостачі: 1,16тон ( недостача вантажу) х 527,76 грн. (вартість 1 тони кам’яного вугілля) дорівнює 612,20 грн. (без ПДВ), а з урахуванням приплати на показник якості (Аd зольність) –56,50 грн. та знижки на показник якості (вологи Wr) –56,5 грн., вартість недостачі складає 641,41 грн. та ПДВ 128,28грн., всього 769,69 грн.

З огляду на те, що з матеріалів справи неможливо встановити, яка частина вантажу була втрачена внаслідок технічної несправності вагону, а яка внаслідок навмисного вилучення під час перевезення, суд покладає відповідальність в рівній мірі на вантажовідправника та перевізника та розподіляє порівну між ВАТ „Павлоградвугілля” та Одеською залізницею вартість недостачі, яка підлягає відшкодуванню позивачу.

Згідно ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Статтею 33 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом (ст.43 ГПК України).

Таким чином, суд задовольняє заявлені позивачем позовні вимоги повністю, у зв’язку з чим загальна вартість недостачі вантажу в сумі 769,69 грн. підлягає стягненню з ВАТ „Павлоградвугілля” та ДП „Одеська залізниця” порівну по 384,85 грн.

Судові витрати по сплаті державного мита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу відшкодовуються позивачу за рахунок ВАТ „Павлоградвугілля” та ДП „Одеська залізниця” порівну, згідно ст.ст. 44, 49 ГПК України.

Керуючись статтями 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Задовольнити позов позивача повністю.

2.          Стягнути з Відкритого акціонерного товариства „Павлоградвугілля” (51400, Дніпропетровська область, м. Павлоград, вул. Леніна, 76, код ЄДРПОУ 00178353) на користь Відкритого акціонерного товариства „Західенерго” (79026, м. Львів, вул. Козельницька, 15, код ЄДРПОУ 23269555) 384( триста вісімдесят чотири ) грн. 85 коп. вартості нестачі вантажу, 51 (п’ятдесят одну) грн. державного мита, 118 (сто вісімнадцять) грн. витрат на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

3. Стягнути з Державного підприємства „Одеська залізниця” (65012 м. Одеса, вул.Пантелеймонівська, 19, код ЄДРПОУ 01071315) на користь Відкритого акціонерного товариства „Західенерго” (79026, м. Львів, вул. Козельницька, 15, код ЄДРПОУ 23269555) 384( триста вісімдесят чотири ) грн. 85 коп. вартості нестачі вантажу, 51 (п’ятдесят одну) грн. державного мита, 118 (сто вісімнадцять) грн. витрат на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

Рішення господарського суду набирає законної сили згідно зі ст. 85 ГПК України, після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Наказ видати згідно зі ст. 116 ГПК України.

Суддя

Повний текст рішення складено 17.08.2010р.