Єдиний державний реєстр судових рішень
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
_______________________
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
"16" серпня 2010 р.Справа № 25/84-10-2353 За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛЕКРУМ"
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Одеський ливарний завод"
про стягнення 35520,00 грн.
Суддя: Малярчук І.А.
В судових засіданнях приймали участь представники:
Від позивача: Туфекчі І.Д., довіреність від 09.07.2010р.
Від відповідача: Зелінський О.М., довіреність від 15.06.2010р.
В засіданні 16.08.2010 р. приймали участь представники:
Від позивача: не з'явився
Від відповідача: Зелінський О.М., довіреність від 15.06.2010р.
Суть спору: про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Одеський ливарний завод" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛЕКРУМ" суми попередньої оплати за непоставлений товар у розмірі 35520,00 грн.
Позивач заявлені позовні вимоги підтримує в повному обсязі, в обґрунтування яких зазначає, що на виконання умов договору №14/07 від 02.02.2007р. ТОВ "ЛЕКРУМ" здійснило оплату вартості товару, який зобов’язався поставити відповідач, у розмірі 35520,00 грн., згідно виставленого рахунку №СФ-0000401 від 17.08.2007р., однак відповідач свої зобов’язання за договором не виконав належним чином, зокрема, не здійснив поставку оплаченого позивачем товару, а саме Водило 3518020/43052, індекс ТО03 у кількості 100 штук, що і стало підставою для ТОВ "ЛЕКРУМ" відмовитися від продукції та вимагати від ТОВ "Одеський ливарний завод" повернення сплаченої за неї суми передоплати у розмірі 35520,00 грн.
Відповідач у судовому засіданні 16.08.2010р. заперечував проти позову, однак, відзив на позов та витребувані судом документи не надав, правову позицію щодо невизнання позову до відома суду не довів, таким чином, дана справа відповідно до ст. 75 ГПК України розглядається за наявними в ній документами.
Усне клопотання представника ТОВ "Одеський ливарний завод" про відкладення розгляду справи судом не задоволено, з врахуванням закінчення саме 16.08.2010р. строку розгляду справи, передбаченого ст. 69 ГПК України.
Розглянувши наявні в матеріалах справи документи, оцінивши пояснення представників сторін та їх правову позицію, суд встановив наступне:
02.02.2007р. між ТОВ "Одеський ливарний завод" (Постачальник) та ТОВ "ЛЕКРУМ" (Замовник) був укладений договір №14/07, відповідно до п.1.1 якого, Постачальник зобов’язується відповідно до цього Договору виготовити та поставити, а Замовник оплатити та прийняти продукцію, згідно Специфікацій (Додаток №1 до цього Договору), які є невід’ємною частиною договору, де зазначено найменування, креслювальний номер, кількість та договірна ціни на продукцію.
Загальна сума за цим договором визначається сукупністю підписаних сторонами Специфікацій. Розрахунки за поставлену продукцію проводяться в наступному порядку: Замовник проводить передоплату в розмірі 50% від вартості замовленої партії продукції (аванс на придбання необхідних матеріалів) згідно виставленого рахунку, після надходження передоплати на розрахунковий рахунок Постачальника, Постачальник приступає до виконання зобов’язань за договором. Остаточний розрахунок за продукцію здійснюється Замовником по факту виготовлення продукції, протягом 3 банківських днів після отримання повідомлення про готовність продукції (п.п. 2.1., 2.2. Договору).
Відповідно до п. 3.1. Договору поставка продукції проводиться зі складу Постачальника, транспортом Замовника.
Згідно п. 3.2. Договору поставка продукції здійснюється протягом 30 банківських днів з дня надходження передоплати, але після надходження грошових коштів на розрахунковий рахунок Постачальника в повному об’ємі за кожну партію продукції.
Цей Договір в ступає в силу з моменту його підписання Сторонами та діє до 31 грудня 2007 року (п. 7.3. Договору).
У відповідності до Специфікації №2 до договору на поставку продукції ТОВ "Одеський ливарний завод" зобов’язалося виготовити та поставити ТОВ "ЛЕКРУМ" Водило 3518020/43052, матеріалу Ст.35 Л., індекс ТО 03 у кількості 400 штук на загальну суму 142080,00 грн., у зв’язку з чим 29.05.2007р. відповідачем було виставлено позивачу рахунок-фактуру №СФ-0000223 на оплату вищезазначеної продукції у кількості 400 шт. у розмірі 142080,00 грн.
Подалі, відповідачем в замін рахунку-фактури №СФ-0000223 від 29.05.2007р. на суму 142080,00 грн. було виставлено позивачу новий рахунок-фактуру №СФ-0000401 від 17.08.2007р. на передоплату продукції Водило 3518020/43052, матеріалу Ст.35 Л., індекс ТО 03 у кількості 100 штук на суму 35520,00грн.
На виконання умов даного Договору ТОВ "ЛЕКРУМ" здійснило оплату вартості товару, згідно виставленого ТОВ "Одеський ливарний завод" рахунку-фактури №СФ-0000401 від 17.08.2007р. у розмірі 35520,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням №423 від 21.08.2007р., довідкою з банку від 25.06.2010р. №Р.08.00.02.01.0.0.0/05-10125 щодо перерахування на розрахунковий рахунок ТОВ "Одеський ливарний завод" 35520,00 грн., сплачених платіжним дорученням №423 від 21.08.2007р. з призначенням платежу: „передоплата за водило за рахунком ф.0000401 від 17.08.2007р.”. Однак, відповідач, в порушення договірних зобов’язань, до теперішнього часу не поставив позивачу товар, що стало підставою для ТОВ "ЛЕКРУМ" відмовитись від поставки продукції та вимагати повернення сплаченої за неї суми передоплати у розмірі 35520,00 грн.
З цього приводу, позивачем було надіслано відповідачу претензію від 18.08.2009р. вих.№0818-1/09 про повернення суми попередньої оплати вартості товару в строк до 20.09.2009р. у розмірі 35520,00 грн., яка залишена останнім без відповіді.
Не належне виконання ТОВ "Одеський ливарний завод" зобов’язань за договором №14/07 від 02.02.2007р. щодо поставки товару і стало підставою для ТОВ "ЛЕКРУМ" звернутись до суду з даним позовом за захистом порушених прав та охоронюваних законом інтересів.
Проаналізувавши наявні в матеріалах справи документи, подані позивачем докази та викладену його правову позицію, суд, вважає заявлені ТОВ "ЛЕКРУМ" позовні вимоги щодо повернення суми попередньої оплати вартості товару у розмірі 35520,00 грн. правомірними, такими, що відповідають дійсними обставинам справи з огляду на наступні положення законодавства.
Відповідно до п.п.1, 2 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов’язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов’язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов’язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Статтею 655 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому ( п.1 ст. 656 Цивільного Кодексу України).
Відповідно до ст. 663, пп. 1),2) ч.1 п.1 ст. 664 Цивільного кодексу України продавець зобов’язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу. Обов’язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент вручення товару покупцеві, якщо договором встановлено обов’язок продавця доставити товар; надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.
Пунктом 1 ст. 691 Цивільного кодексу України визначено, що покупець зобов’язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.
Покупець зобов’язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов’язаний сплатити продавцеві повну ціну товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу (п.п. 1, 2 ст. 692 Цивільного кодексу України).
Із змісту п.п. 1, 2 ст. 693 Цивільного кодексу України вбачається, що якщо договором встановлений обов’язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу... Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.
Згідно ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Статтею 33 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом (ст.43 ГПК України).
З огляду на вищезазначені матеріали справи та проаналізовані положення чинного законодавства, суд, вбачає доведеними та обґрунтованими заявлені ТОВ "ЛЕКРУМ" позовні вимоги щодо невиконання відповідачем взятих на себе зобов’язань за договором №14/07 від 02.02.2007р. в частині поставки продукції, що спричинило відмову позивача від подальшої її поставки та вимагати повернення сплаченої суми передоплати, у зв’язку з чим стягненню з ТОВ "Одеський ливарний завод" на користь позивача підлягає сума попередньої оплати вартості непоставленої продукції у розмірі 35520,00 грн.
Позивачу за рахунок відповідача згідно ст. 49 ГПК України відшкодовуються судові витрати, а саме 355,20 грн. державного мита та 236,00 грн. витрати на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу,
Керуючись ст. ст. 49, 82- 85 ГПК України суд, -
ВИРІШИВ:
1. Задовольнити позов позивача повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Одеський ливарний завод" (65025, м. Одеса, 21 км. Старокиївської дороги, код ЄДРПОУ 31768433) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛЕКРУМ" (49000, м. Дніпропетровськ, вул. Панікахи, 2, корпус 01, кімната 306, код ЄДРПОУ 23648146) 35 520 (тридцять п’ять тисяч п’ятсот двадцять) грн. 00 коп. попередньої оплати вартості товару, 355 (триста п’ятдесят п’ять) грн. 20 коп. державного мита, 236 (двісті тридцять шість) грн. витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Рішення господарського суду набирає законної сили згідно зі ст. 85 ГПК України, після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Наказ видати згідно зі ст. 116 ГПК України.
Суддя
Повний текст рішення складено 17.08.2010р.
Судове рішення № 11417435, Господарський суд Одеської області було прийнято 16.08.2010. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 25/84-10-2353. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: