Рішення № 11417397, 16.08.2010, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

______________________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" серпня 2010 р.Справа № 15/113-10-3079 Господарський суд Одеської області у складі:

судді Петрова В.С.

При секретарі Стойковій М.Д.

За участю представників:

від позивача – Романенко А.М.;

від відповідача – Бурлакіна О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Укргрузрос Консалтінг” до Комунального підприємства „Міжнародний аеропорт Одеса” про розірвання договору про спільну діяльність, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю „Укргрузрос Консалтінг” звернулось до господарського суду Одеської області з позовною заявою до Комунального підприємства „Міжнародний аеропорт Одеса” про розірвання укладеного між сторонами договору про спільну діяльність № 715/07 від 21.07.2007 р. та всіх додатків до нього, посилаючись на наступне.

Між ТОВ „Укргрузрос Консалтінг” та КП „Міжнародний Аеропорт Одеса” був укладений договір про спільну діяльність № 715/07 від 21.05.2007 р. без створення юридичної особи (з наступними змінами та доповненнями до нього), терміном дії до 2017 року. Предметом вказаного договору визначено об'єднання сторонами своїх зусиль та майна, що належить їм на відповідних правових засадах, для здійснення спільної господарської діяльності з будівництва та експлуатації об'єктів громадського харчування (кафе) за адресою м. Одеса, вул. Центральний аеропорт, 2а, для задоволення потреб осіб, які користуються послугами Одеського аеропорту, та вдосконалення їх обслуговування. Так, позивач зазначає, що обов'язок по веденню всіх загальних справ, виконанню зобов'язань по ньому, а також здійснення керівництва та управління поточною діяльністю на підставі умов договору про спільну діяльність доручалося ТОВ „Укргрузрос Консалтінг”. При цьому позивач вказує, що належним чином здійснював управління та керівництво по вказаному договору про спільну діяльність № 715/07 від 21.05.2007 р., який був належним чином зареєстрований ДПІ у Суворовському районі м. Одеси. Крім того, за твердженнями позивача, ним належним чином здійснювалось ведення бухгалтерського та податкового обліку в рамках договору про спільну діяльність, також експлуатація об'єкту громадського харчування проводилася в рамках договору про спільну діяльність та діяльність була спрямована на отримання прибутку та функціонування зазначеного закладу громадського харчування. Разом з тим ТОВ „Укргрузрос Консалтінг” вказує, що умови договору про спільну діяльність та додаткові угоди до договору дотримувались ним, а взяті на себе зобов'язання виконувались належним чином, що підтверджується бухгалтерськими довідками про вартість підрядних робіт на будівництво нового кафе для реалізації мети договору про спільну діяльність, вартість матеріалів для будівництва, вартість закупівлі продуктових товарів та підакцизних товарів для реалізації мети договору про спільну діяльність, витрати комунальних та інших експлуатаційних платежів, оплата податку на землю, суму сплати за патенти, дозволи, ліцензії, а також надання послуг.

Однак, відповідач –КП „Міжнародний аеропорт Одеса” належним чином свої обов'язки згідно умов договору про спільну діяльність № 715/07 від 21.05.2007 р. , не виконував та своїми діями спричиняє неможливість співпраці в межах договору про спільну діяльність. У зв’язку з цим ТОВ „Укгрузрос Консалтінг” було направлено відповідачу претензію про розірвання договору про спільну діяльність. Але КП „Міжнародний аеропорт Одеса” відмовилось від припинення дії договору за згодою сторін.

ТОВ „Укргрузрос Консалтінг” вважає, що дії відповідача є незаконними, посилаючись при цьому на те, що відповідачем були порушені суттєві умови договору про спільну діяльність. Зокрема, позивач вважає, що відповідачем був порушений припис пункту 4.2.1. про здійснення внесків в спільну діяльність, згідно додатку № 1 до договору, а саме свої зобов'язання по внеску у спільну діяльність у розмірі 10 % відповідач не виконав в повному об'ємі. Також відповідачем був порушений припис пункту 4.2.4. договору, згідно якого на відповідача був покладений обов'язок, для належної реалізації послуг спільної діяльності, залучати максимально вигідну клієнтуру з використанням виробничих зв'язків і досвіду роботи аеропорту, а саме свої зобов'язання по залученню додаткової клієнтури відповідач не виконав.

До того ж позивач посилається на те, що відповідач не виконував свої зобов'язання, передбачені п. 4.2.5. договору про здійснення функцій контролю за веденням бухгалтерської та податкової звітності.

Отже, саме істотне порушення КП „Міжнародний аеропорт Одеса” умов договору про спільну діяльність № 715/07 від 21.07.2007 р. та додатку № 1 до договору про спільну діяльність і стало підставою для звернення позивача до суду з даним позовом. При цьому позивач вказує, що право дострокового розірвання договору сторони передбачили у п. 11.5 оспорюваного договору про спільну діяльність, згідно якого у випадку встановлення недоцільності або неможливості здійснення спільної діяльності будь-яка сторона договору має право внести пропозицію про дострокове розірвання договору.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 19.07.2010 р. порушено провадження у справі № 15/113-10-3079 та справу призначено до розгляду в засіданні суду.

Відповідач позовні вимоги вважає необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, про що зазначено у відзиві на позовну заяву (а.с. 54-56). При цьому відповідач посилається на те, що КП „Міжнародний аеропорт Одеса” істотно не порушував умови договору про спільну діяльність № 715/07 від 21.07.2007 р. та додатку № 1 до договору про спільну діяльність.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши та дослідивши матеріали справи, господарський суд встановив наступне.

21 травня 2010 року між Комунальним підприємством „Міжнародний аеропорт Одеса” та Товариством з обмеженою відповідальністю „Укргрузрос Консалтінг” був укладений договір про спільну діяльність № 715/07 (а.с. 14-19), відповідно до п. 2.1 якого сторони зобов’язались шляхом об’єднання своїх зусиль та майна, що належить їм на відповідних правових засадах, здійснювати спільну господарську діяльність з будівництва та експлуатації об’єкту громадського харчування (кафе) за адресою: м. Одеса, вул. Центральний аеропорт, 2а.

Згідно п. 3.1. договору керівництво спільною діяльністю та ведення загальних справ по виконанню зобов'язань доручається товариству і здійснюється згідно чинного законодавства України.

Обов’язки сторін визначені в розділі 4 договору. Зокрема, згідно п. 4.1 вказаного договору позивач зобов’язався:

- здійснити оформлення необхідних дозвільних документів на будівництво закладу громадського харчування (кафе) за адресою: м. Одеса, вул. Центральний аеропорт, 2а (п. 4.1.1);

- здійснити будівництво вищевказаного об’єкту за рахунок власних коштів (п. 4.1.2);

-          оформити всі необхідні дозвільні документи для введення в експлуатацію збудованої будівлі кафе (п. 4.1.3);

-          забезпечувати ведення податкового і бухгалтерського обліку результатів спільної діяльності і здачу відповідної звітності відповідно до чинного законодавства (п. 4.1.4);

-          здійснювати керівництво спільною діяльністю і ведення загальних справ її учасників (п. 4.1.7) та ін.

В свою чергу відповідно до п. 4.2 договору відповідач зобов’язався:

- здійснити внески в спільну діяльність згідно додатку № 1 до договору (п. 4.2.1);

- забезпечувати об’єкти, які експлуатуватимуться при здійсненні спільної діяльності електро-, тепло-, водопостачанням та всіма видами комунікацій, що належать аеропорту, необхідними для здійснення спільної діяльності згідно укладених додаткових угод (п. 4.2.2);

- для належної реалізації послуг спільної діяльності залучати максимально вигідну клієнтуру з використанням виробничих зв’язків і досвіду роботи аеропорту (п. 4.2.4);

- контролювати ведення бухгалтерського обліку і податкової звітності спільної діяльності шляхом проведення щоквартальних і річних ревізій та перевірок (п. 4.2.5).

Пункт 5.1. вказаного договору встановлено, що сторони визначають склад і розмір своїх внесків в спільну діяльність, які здійснюються шляхом внесення майна і/або коштів, включаючи нематеріальні активи. Пункт 5.2. договору встановлює, що перелік таких внесків визначається в додатках до даного договору, які є його невід'ємними частинами. Так, додатком № 1 до договору (а.с. 20) визначені дольові внески сторін, а саме: доля ТОВ „Укргрузрос Консалінг” складає 90%, а доля КП „Міжнародний Аеропорт Одеса” складає 10%.

Згідно п. 11.1 вказаний договір набуває чинності з дати його реєстрації у податкових органах і діє до 2017 року.

Додатковою угодою № 571/09 від 01.06.2009 р. сторони внесли зміни у преамбулу договору № 715/07 від 21.05.2007 р. Згідно додаткових угод № 173/09 від 01.01.2009 р. та № 602/10 від 11.01.2010 р. сторони визначили порядок відшкодування позивачем відповідачу витрат з податку на землю.

Як з’ясовано судом, договір № 715/07 від 21.05.2007 р. про спільну діяльність був зареєстрований в ДПІ у Суворовському районі м. Одеси, про що свідчить довідка про взяття на облік платника податків № 6011/29-2 від 25.06.2009 р.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11, ч. 2 ст. 509 Цивільного кодексу України та абз. 3 ч. 2 ст. 174 Господарського кодексу України, укладення між сторонами договору є однією з підстав виникнення зобов'язання.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 509 ЦК України та ч. 1 ст. 173 ГК України, в силу зобов'язання одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Частинами 1, 2 ст. 1130 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором про спільну діяльність сторони (учасники) зобов'язуються спільно діяти без створення юридичної особи для досягнення певної мети, що не суперечить законові; спільна діяльність може здійснюватися на основі об'єднання вкладів учасників (просте товариство) або без об'єднання вкладів учасників.

Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Також відповідно до частини 1 статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Одностороння відмова від виконання зобов’язання або одностороння зміна умов договору не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Статтею 530 ЦК України визначено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору (п. 1 ч. 1 ст. 611 ЦК України).

Згідно зі ст. 615 ЦК України у разі порушення зобов'язання однією стороною друга сторона має право повністю або частково відмовитись від зобов'язання.

Як вбачається зі змісту позову, в обґрунтування позовних вимог позивач послався на те, що відповідачем було порушено приписи пункту 4.2.1. договору про здійснення внесків в спільну діяльність, згідно додатку № 1 до договору, приписи пункту 4.2.4. договору, згідно якого на позивача був покладений обов'язок для належної реалізації послуг спільної діяльності залучати максимально вигідну клієнтуру з використанням виробничих зв'язків і досвіду роботи аеропорту, також відповідачем не виконувались зобов'язання, передбачені п. 4.2.5. договору про здійснення функцій контролю за веденням бухгалтерської та податкової звітності.

Між тим згідно статті 188 Господарського кодексу України розірвання господарських договорів допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач звернувся до відповідача з претензією вих. № 10 від 10.05.2010 р. (а.с. 10-11), згідно якої позивачем було пред’явлено вимогу про розірвання договору про спільну діяльність № 715/07 від 21.05.2007 р.

Відповідач в свою чергу листом від 09 червня 2010 року за вих. № 34-780 (а.с. 13) надіслав відповідь на претензію, якою відмовив у достроковому розірванні вказаного договору у зв’язку з невиконанням позивачем передбачених договором обов’язків. Так, у відзиві на позовну заяву відповідач зазначив, що п. 4.1.17. та п. 4.1.18. договору передбачений обов'язок позивача систематично щомісяця інформувати аеропорт про результати спільної діяльності, а також направляти аеропорту відомчу статистичну і бухгалтерську звітність за результатами спільної діяльності за квартал. Однак, у порушення взятих на себе зобов'язань позивач не виконував вищезазначені обов'язки за договором, звіти про результати спільної діяльності аеропорту не надавав. Також в порушення вимог розділу 6 договору перерахування грошових коштів як частини прибутку від спільної діяльності позивач на розрахунковий рахунок аеропорту не проводив.

Однак, на думку суду, вищенаведені доводи відповідача не можуть бути підставою для відмови у розірванні спірного договору з огляду на таке.

Одним з принципів цивільного законодавства є свобода договору. Як визначено ст. 627 Цивільного кодексу України, відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості

Разом з тим право на дострокове розірвання договору передбачене у п. 11.5 спірного договору, за яким у випадку встановлення недоцільності або неможливості здійснення спільної діяльності будь-яка сторона договору має право внести пропозицію про дострокове розірвання договору.

У відповідності з положеннями ч. 1, 2 ст. 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Таким чином, чинне законодавство в імперативному порядку визначає, що підставою для розірвання договору у судовому порядку може бути належним чином доведене невиконання сторонами хоча б одного з його зобов'язань, передбачених договором.

Однією з підстав для розірвання спірного договору про спільну діяльність позивач визначає ту обставину, що відповідачем не було внесено у повному обсязі свій вклад (10%) у спільну діяльність. Такі доводи позивача відповідач не спростував належними доказами, що свою чергу свідчить про порушення відповідачем умов спірного договору, оскільки невнесення будь-якою зі сторін вкладу у спільну діяльність є перешкодою у здійсненні спільної діяльності та відповідно досягнення мети такої діяльності. У такому разі суд погоджується з доводами позивача про недоцільність такого договору для нього, адже у такому випадку позивач позбавляється на те, що розраховував при укладенні договору.

При цьому слід зазначити, що позивач в обґрунтування своїх доводів про дотримання ним умов договору про спільну діяльність і додаткових угод до нього та виконання взятих на себе зобов'язань надав бухгалтерські довідки про вартість підрядних робіт на будівництво нового кафе для реалізації мети договору про спільну діяльність, вартість матеріалів для будівництва, вартість закупівлі продуктових товарів та підакцизних товарів для реалізації мети договору про спільну діяльність, витрати комунальних та інших експлуатаційних платежів, оплату податку на землю, суму сплати за патенти, дозволи, ліцензії, а також надання послуг.

Відтак, враховуючи вищенаведене, суд вважає цілком обґрунтованими вимоги позивача про розірвання договору про спільну діяльність від 21.05.2007 р. № 715/07, укладеного між ТОВ „Укргрузрос Консалтінг” та КП „Міжнародний Аеропорт Одеса”, та усіх додатків до нього.

Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 32 Господарського процесуального кодексу України визначено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно зі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Оцінюючи надані сторонами докази в сукупності, суд вважає, що позовні вимоги ТОВ „Укргрузрос Консалтінг” відповідають фактичним обставинам справи та вимогам чинного законодавства, тому підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати, понесені позивачем при подачі позову, підлягають стягненню з відповідача.

Керуючись ст. ст. 32, 33, 43, 44-49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

1.          Позов Товариства з обмеженою відповідальністю „Укргрузрос Консалтінг” до Комунального підприємства „Міжнародний аеропорт Одеса” про розірвання договору про спільну діяльність задовольнити.

2.          Розірвати договір про спільну діяльність від 21.05.2007 р. № 715/07, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю „Укргрузрос Консалтінг” (65069, м. Одеса, вул. Героїв Сталінграду, 72; п/р 26004014891002 в філії АКБ „Імексбанк”, МФО 388584; код ЄДРПОУ 33389201) та Комунальним підприємством „Міжнародний аеропорт Одеса” (65054, м. Одеса, Аеропорт ЦА, п/р 26001311351901 в АБ „Південний”, МФО 328209 код ЄДРПОУ 30441902), з усіма додатками до нього.

3.          Cтягнути з Комунального підприємства „Міжнародний аеропорт Одеса” (65054, м. Одеса, Аеропорт ЦА, п/р 26001311351901 в АБ „Південний”, МФО 328209 код ЄДРПОУ 30441902) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Укргрузрос Консалтінг” (65069, м. Одеса, вул. Героїв Сталінграду, 72; п/р 26004014891002 в філії АКБ „Імексбанк”, МФО 388584; код ЄДРПОУ 33389201) витрати по сплаті державного мита у розмірі 85/вісімдесят п’ять/грн. 00 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 236/двісті тридцять шість/грн. 00 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повний текст складено та підписано 21.08.2010 р.

Суддя Петров В.С.