Рішення № 11417334, 11.08.2010, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"11" серпня 2010 р.Справа № 20/56-10-2140 За позовом: Відкритого акціонерного товариства „Октябрьский”

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „Трансиберіятранзит-Паром”

про стягнення 179039, 28 грн.

Суддя Щавинська Ю.М.

Представники сторін:

Від позивача: ОСОБА_2, діюча за дов.№01/07 від 1.07.2010р.

Від відповідача: не з'явились.

СУТЬ СПОРУ: Відкрите акціонерне товариство „Октябрьский” звернулося до господарського суду Одеської області із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю „Трансиберіятранзит-Паром” про повернення, на підставі ст.1212 ЦК України, безпідставно набутих коштів у розмірі 173 852 грн. та процентів за користування грошовими коштами у сумі 5187,28 грн. Позивач також просив стягнути з відповідача держмито, витрати на ІТЗ судового процесу та 20000 грн. вартості адвокатських послуг.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на те, що 8 квітня 2009 року Відкрите акціонерне товариство «Октябрський»отримало рахунок № 52 від Товариства з обмеженою відповідальністю „Трансиберіятранзит-паром” на оплату грошової суми у розмірі 173 852,00 (сто сімдесят три тисячі вісімсот п'ятдесят дві) гривні за комплекс транспортно - експедиторських послуг по перевезенню коньячного спирту. 8 квітня 2009 року позивач перерахував на рахунок відповідача грошову суму у розмірі відповідно до вищевказаного рахунку. Разом з тим, приймаючи до уваги, що між позивачем і відповідачем не було укладено жодного договору, і будь-які документи, передбачені ст.933 ЦК України, відповідачу не передавались, тобто відповідач не надавав ніяких транспортно - експедиторських послуг, позивач вважає вказані кошти безпідставно отриманими та такими, що підлягають поверненню згідно до ст.1212 ЦК України разом із процентами за користування ними у відповідності до ст.ст.536, 1214 ЦК України.

Представник відповідача, незважаючи на належне повідомлення про час та місце розгляду справи, про що свідчать наявні в матеріалах справи поштові повідомлення про завчасне вручення судових ухвал, у судові засідання не зявився, відзив на позовну заяву та витребувані судом документи не надав.

У відповідності до Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2010р. №01-08/140 «Про деякі питання запобігання зловживанню процесуальними правами у господарському судочинстві», нез'явлення представників учасників судового процесу в судові засідання без поважних причин та без повідомлення причин спрямоване на свідоме невиправдане затягування судового процесу, порушує права інших учасників судового процесу та суперечить вимогам статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи судом упродовж розумного строку.

Водночас згідно з частиною третьою статті 22 ГПК сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

З урахуванням викладеного, суд доходить висновку про можливість розгляду справи за відсутності відповідача за наявними в ній матеріалами відповідно до ст. 75 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та проаналізувавши наявні докази у сукупності, суд дійшов наступних висновків:

У відповідності до ст. 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобовязана повернути потерпілому це майно. Особа зобовязана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Положення глави 83 Цивільного кодексу України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: повернення виконаного за недійсним правочином; витребування майна власником із чужого незаконного володіння; повернення виконаного однією із сторін у зобовязанні; відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Як вбачається із наявного у матеріалах справи (а.с.32) платіжного доручення №87 від 8.04.2009р., позивач ВАТ „Октябрьський” перерахував на рахунок відповідача ТОВ „Трансиберіятранзит-Паром” згідно із рахунком №52 від 8.04.2009р. (а.с.26) 173 852,00 (сто сімдесят три тисячі вісімсот п'ятдесят дві) гривні за комплекс транспортно - експедиторських послуг по перевезенню коньячного спирту.

Разом з тим, як вказує позивач, і зазначене не спростовано відповідачем згідно до ст.33 ГПК України, будь-який договір між сторонами не укладався і будь-які послуги не надавалися, з урахуванням чого вимоги про повернення вказаних коштів на підставі ст.1212 ЦК України підлягають задоволенню.

Що стосується вимог про стягнення процентів за користування грошовими коштами, суд зазначає наступне.

Враховуючи, що відповідно до ч.2 ст. 1214 Цивільного кодексу України у разі безпідставного одержання чи збереження грошей нараховуються проценти за користування ними (стаття 536 цього Кодексу), перевіривши розрахунок позивача про стягнення процентів у розмірі 3% за період з 8.05.2009р. по 6.05.2010р., визначення якого є правом позивача, суд вважає вказаний розрахунок обґрунтованим, а вимоги про стягнення 5187,28 грн. такими, що підлягають задоволенню.

У відповідності до ст.ст.44,49 ГПК України витрати по сплаті державного мита та ІТЗ судового процесу слід покласти на відповідача.

Що стосується вимог позивача стягнення витрат на правову допомогу (послуги адвоката) в сумі 20000 грн., суд доходить наступних висновків.

Статтею 44 ГПК України передбачено, що до складу судових витрат входить, зокрема, оплата послуг адвоката.

Відповідно до ч. 3 ст. 48 ГПК України витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України "Про адвокатуру".

Поняття особи, яка є адвокатом, наводиться в ст. 2 Закону України "Про адвокатуру", де зазначено, що адвокатом може бути громадянин України, який має вищу юридичну освіту, стаж роботи за спеціальністю юриста або помічника адвоката не менше двох років, склав кваліфікаційні іспити, одержав свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю та прийняв Присягу адвоката України.

У контексті зазначених норм, судові витрати за участь адвоката при розгляді справи підлягають відшкодуванню в порядку ст.44, 49 ГПК України лише в тому випадку, якщо послуги, отримані стороною, були надані саме адвокатом, а не будь-яким представником.

В обґрунтування вказаних вимог позивач посилається на договір про надання правової допомоги у господарських справах від 2.04.2010р. №1/04 (а.с.28), згідно з яким адвокат ОСОБА_1 бере на себе зобовязання надати правову допомогу щодо стягнення з відповідача безпідставно отриманих грошових коштів. Згідно з п.2 договору адвокат відповідно до узгоджених сторонами доручень, зокрема, веде претензійну роботу, представляє інтереси замовника у судах, дає письмові висновки, кожного місяця проводить юридичний аналіз справи щодо стягнення з „Трансиберіятранзит-Паром” заборгованості.

Разом з тим, суд зазначає, що протягом строку розгляду справи адвокат ОСОБА_1 жодного разу не брав участь у судовому засіданні. Інтереси позивача на підставі належної довіреності лише у останньому засіданні 11.08.2010р. представляла ОСОБА_2, яка не є адвокатом у розумінні ст. 2 Закону України "Про адвокатуру", а у засідання, що відбулося 25.06.2010р., незважаючи на належне повідомлення про час та місце розгляду справи, представник позивача не зявився, витребувані документи не надав, що спричинило неможливість розгляду справи у зазначеному судовому засіданні та продовження строку розгляду справи. Як пояснив на виконання судових ухвал представник позивача, будь-які претензії відповідачу не надсилалися. Крім того, витребувані судом документи, а саме: витяг з Єдиного державного реєстру щодо відповідача, в порушення вимог ухвали суду, наданий не був.

З урахуванням викладеного, суд вважає, що у задоволенні вимог про відшкодування судових витрат у вигляді вартості послуг адвоката в сумі 20000 грн. слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Трансиберіятранзит-паром»(68001, м. Іллічівськ, вул. Данченко, 19 кв. 67, код ЄДРПОУ 33923859) на користь Відкритого акціонерного товариства «Октябрський» (Одеська обл. Білгород-Дністровський район с.Олексіївка. код ЄДРПОУ 004413179) 173 852 /сто сімдесят три тисячі вісімсот п'ятдесят дві/ грн. безпідставно отриманих грошових коштів, 5 187 /п'ять тисяч сто вісімдесят сім/ грн. 28 коп. процентів за користування чужими грошовими коштами, 1 790 /одна тисяча сімсот дев'яносто/ грн. державного мита, 236 /двісті тридцять шість/ грн. витрат на ІТЗ судового процесу.

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 85 ГПК України.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя

Повне рішення складено 16.08.2010р.