Ухвала суду № 114172684, 18.09.2023, Торецький міський суд Донецької області (до 25.04.2025 - Дзержинський міський суд Донецької області)

Дзержинський міський суд Донецької області

=====

Справа №225/629/23

Провадження №1-кп/225/137/2023

У Х В А Л А

іменем України

18 вересня 2023 року

приміщення суду за адресою: вул. Дружби, 4, м. Торецьк, 85200

Колегія суддів Дзержинського міського суду Донецької області у складі:

головуючого - судді ОСОБА_1 ,

суддів - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

за участі:

секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,

прокурора ОСОБА_5 ,

обвинуваченої - ОСОБА_6 ,

захисника ОСОБА_7 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в режимі відеоконференції кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №22023020000000081 від 17.03.2023року,відносно

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки смт. Північне м. Торецька (раніше м. Дзержинськ) Донецької області, громадянки України, проживаючою за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимої, -

яка обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого, ч.2 ст.111 КК України,

в с т а н о в и л а:

Від прокурора надійшло клопотання про продовження обвинуваченій запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, обґрунтованого тим, що продовжують існувати ризики переховування обвинуваченої від суду та продовження кримінального правопорушення, у якому остання обвинувачується.

В судовому засіданні прокурор клопотання підтримав, просив продовжити обвинуваченій ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів з підстав, викладених у клопотанні.

Захисник обвинуваченої ОСОБА_6 , адвокат ОСОБА_7 в судовому засіданні заперечив проти продовження обвинуваченій запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, посилаючись на те, що на його думку відсутні будь-які ризики, на які посилається прокурор в своєму клопотанні, просив змінити запобіжний захід на більш м`який. Свої заперечення обґрунтував погіршенням стану здоров`я його підзахисної в умовах тримання під вартою, а також наявністю у останньої міцних соціальних зв`язків за місцем її проживання. Разом з тим, у разі задоволення клопотання прокурора, просив врахувати стан здоров`я обвинуваченої і визначити їй альтернативний запобіжний захід у вигляді застави. Крім того, заявив клопотання про переведення обвинуваченої ОСОБА_6 з ДУ «Вінницька установа виконання покарань (№1)» до ДУ «Дніпровська установа виконання покарань (№4)», посилаючись на неможливість повноцінного спілкування ОСОБА_6 із захисником та близькими родичами через значну відстань, а також відсутність доступу до телефонного зв`язку.

Обвинувачена ОСОБА_6 у судовому засіданні підтримала позицію свого захисника.

Прокурор заперечив щодо заявлених захисником клопотань та просив відмовити в їх задоволенні.

Заслухавши учасників судового засідання колегія суддів зазначає таке.

Ухвалою Дзержинського міського суду Донецької області від 06.04.2023 року обвинуваченій ОСОБА_6 було продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Державній установі «Вінницька установа виконання покарань (№1)» до 04 червня 2023року включно, без визначення розміру застави. Ухвалою Дзержинського міського суду Донецької області від 29.05.2023 року обвинуваченій ОСОБА_6 було продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Державній установі «Вінницька установа виконання покарань (№1)» до 27 липня 2023року включно, без визначення розміру застави. Ухвалою Дзержинського міського суду Донецької області від 24.07.2023 року, обвинуваченій ОСОБА_6 було продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Державній установі «Вінницька установа виконання покарань (№1)» до 21 вересня 2023року включно, без визначення розміру застави.

Відповідно до вимог ч.2 ст.331 КПК Українивирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.

Згідно з ч.1 ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам, зокрема, переховуватися від суду, продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується.

Частиною 1 статті 183 КПК України передбачено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

Порядок продовження строку тримання під вартою врегульовано ст.199 КПК України.

Так, відповідно до ч.3 ст.199 КПК України клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, повинно містити виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою.

Суд враховує практику Європейського суду з прав людини, яка вказує, що наявність підстав для тримання особи під вартою та продовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи.

Колегією суддів встановлено, що ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкогокримінального правопорушення,передбаченого ч.2ст.111КК України,за якийпередбачено покаранняу виглядіпозбавлення волі настрок п`ятнадцятьроків абодовічне позбавлення волі, з конфіскаціюмайна.Так,обвинувачена незаміжня,офіційно непрацююча,не маєміцних соціальнихзв`язків,з 2018року незаконно набула громадянствоіншої держави(країни-агресора),раніше несудима. В ході розгляду клопотаннявстановлено,що єпідстави вважати,що ОСОБА_6 може переховуватисьвід суду та продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується.

Так, про наявність ризику, передбаченого п.1 ч.1 ст.177 КПК України у виді можливості переховування від суду свідчить тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченій у випадку визнання її винуватою у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.111 КК України. У зв`язку з цим, остання може переховуватись від суду з метою уникнення покарання, в тому числі і на окупованих територіях.

Крім того, обвинувачена ОСОБА_6 здійснювала свою протиправну діяльність протягом тривалого часу, що свідчить про наявний обґрунтований ризик, передбачений п.5 ч.1 ст.177 КПК України у виді можливості продовжити кримінальне правопорушення, у якому вона обвинувачується.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що, перебуваючи на волі, обвинувачена може переховуватися від суду та продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується.

Відтак встановлено, що у даному кримінальному провадженні заявлені стороною обвинувачення ризики не зменшились і виправдовують подальше тримання особи під вартою.

При цьому суд зазначає, що тримання обвинуваченої під вартою з урахуванням тривалості не виходить за межі розумного строку і кореспондується з характером суспільного інтересу, тобто визначенимиКПК Україниконкретними підставами і метою запобіжного заходу та не суперечить позиції ЄСПЛ у справі Самойлович проти України (Samoylovichv. Ukraine, заява №28969/04, від 16.05.2013 року), яка полягає в тому, що «у випадку особливої тривалості тримання під вартою особи, підстави для цього повинні бути виключно серйозними».

Отже, сукупність встановлених обставин є достатнім для переконання, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою не зможе запобігти ризикам переховуватися від суду та продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується, а тому прокурором доведені обставини, які виправдовують застосування до обвинуваченої тримання під вартою з урахуванням вимог п.4 ч.2 ст.183 КПК України терміном на 60 днів.

Щодо клопотання захисника ОСОБА_7 про зміну обвинуваченій ОСОБА_8 запобіжного заходу на більш м`який, колегія суддів зазначає, що відповідно до п.5 ч.1, ч.6 ст.176 КПК України під час дії воєнного стану до осіб, які обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених зокрема ст.ст.109-114-2 КК України за наявності ризиків, зазначених у ст.177 цього кодексу, застосовується виключно запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Враховуючи доведеність прокурором ризиків, передбачених пп. 1, 5 ст.177 КПК України, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для зміни запобіжного заходу у виді тримання під вартою на більш м`який.

Розглядаючи клопотання захисника ОСОБА_7 про визначення обвинуваченій ОСОБА_6 альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави, колегія суддів зазначає, що відповідно до ч.4 ст.183 КПК України під час дії воєнного стану суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого, зокрема, статтею 111 КК України.

З огляду на обставини провадження та підвищену суспільну небезпеку злочину, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_6 , колегія суддів вважає, що альтернативний запобіжний захід у вигляді застави не буде здатен забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченої.

Стосовно клопотання захисника про переведення обвинуваченої ОСОБА_6 з ДУ «Вінницька установа виконання покарань (№1)» до ДУ «Дніпровська установа виконання покарань (№4)», колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно положень ст.ст.537, 539 КПК України переведення обвинуваченого з одного слідчого ізолятора до іншого слідчого ізолятору в зв`язку з розглядом справи в суді, вирішується судом, який його здійснює.

З метою недопущення порушення прав обвинуваченої, зокрема на побачення з родичами в умовах ізоляції, а також дотримання повного та неупередженого судового розгляду, колегія суддів вважає за необхідне перевести обвинувачену ОСОБА_6 з ДУ «Вінницька установа виконання покарань (№1)» до ДУ «Дніпровська установа виконання покарань (№4)», для подальшого розгляду даного кримінального провадження по суті.

Керуючисьст.ст.176-178,183,392,395,537,539КПК України,колегія суддів

постановила:

У задоволенні клопотання захисника про визначення обвинуваченій ОСОБА_6 альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави відмовити.

Клопотання прокурора про продовження обвинуваченій запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задовольнити.

Продовжити обвинуваченій ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 16 листопада 2023року включно, без визначення розміру застави.

Клопотання захисника про переведення обвинуваченої ОСОБА_6 з Державної установи «Вінницька установа виконання покарань (№1)» до ДУ «Дніпровська установа виконання покарань (№4) - задовольнити.

Перевести обвинувачену ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,з Державної установи «Вінницька установа виконання покарань (№1)» до ДУ «Дніпровська установа виконання покарань (№4).

Копії ухвали направити: прокурору та обвинуваченій - для відома; керівникам Державної установи «Вінницька установа виконання покарань (№1)», ДУ «Дніпровська установа виконання покарань (№4) - для виконання.

Ухвала в частині продовження запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала в частині продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою може бути оскарженабезпосередньодоДніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня проголошення, в іншій частині оскарженню не підлягає.

Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.

Головуючий: ОСОБА_1

С у д д і: ОСОБА_2

ОСОБА_3