Рішення № 11417032, 09.08.2010, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" серпня 2010 р.Справа № 27/44-10-1779 За позовом: Фірми "ПОЛІМЕД" у вигляді Товариства з обмеженою відповідальністю;

до відповідача: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1;

про стягнення 36659,25 грн.

Суддя Невінгловська Ю.М.

Представники сторін:

від позивача: Хлєбніков М.П. (представник за довіреністю)

від відповідача: ОСОБА_3 (представник за довіреністю)

СУТЬ СПОРУ: Позивач Фірма "ПОЛІМЕД" у вигляді Товариства з обмеженою відповідальністю звернувся до господарського суду Одеської області із позовною заявою в якій, з урахуванням уточнених позовних вимог, в редакції заяви б/н (вх. ГСОО № 14210 від 02.06.2010р.), просить суд стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 за договором постачання №10 від 10.09.2009р. 15 738,30 грн. - основний борг, 3100,45 грн. - пеня, за договором постачання №13 від 05.10.2009р. 15 577,50 грн. - основний борг, 2243,00 грн. пеня та судові витрати.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що на підставі укладених між сторонами договорів №10 від 10.09.2009р. та №13 від 05.10.2009р. на постачання товару, позивачем було виконано вчасно та в повному обсязі свої зобовязання, між тим відповідач визначений товар у договорах своєчасно не поставив, в звязку з чим у нього утворилась визначена у позовних вимогах заборгованість.

У судовому засіданні 09.08.2010 року представник позивача підтримав уточнені позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечує, що вбачається з наданого ним письмового відзиву на заявлені позовні вимоги та просить суд відмовити в задоволенні позову у повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив.

10 червня 2009 року між Фірмою "ПОЛІМЕД" у вигляді Товариства з обмеженою відповідальністю (надалі - покупець) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (надалі - постачальник) укладено договір поставки № 10, відповідно до якого постачальник зобовязався поставити та передати у власність покупцеві товар, а покупець зобовязався прийняти та своєчасно оплатити його на умовах цього договору.

Відповідно до п.1.2 договору предметом постачання є світловий короб.

Згідно до умов п.2.1., 2.2 договору постачальник зобовязується поставити товар згідно замовлення протягом 16 робочих днів з моменту внесення передплати. Покупець зобовязується внести передплату у розмірі 50% від вартості товару.

Загальна сума договору, згідно до п. 3.1, складає 15 738,30 грн., з податком на рекламу 0,5%.

Пунктом 3.2 зазначеного договору визначено, що остаточний розрахунок здійснюється покупцем згідно акту виконаних робіт, після прийманняпередачі товару протягом трьох робочих днів.

У п.4.3 договору передбачено, що у випадку порушення строку постачання товару викладеного у п.2.1 договорів, постачальник сплачує покупцю пеню у розмірі 0,1% від вартості не поставленого у строк товару за кожен день такої заборгованості.

Відповідно до умов п. 4.4, встановлено, що покупець має право за згодою з постачальником відмовитись від непоставленого в строк товару, з поверненням коштів на поточний рахунок покупця.

Згідно до п. 7.3 визначено, що договір вступає в силу з моменту його підписання представниками сторін і діє до моменту передачі товару покупцю.

05 жовтня 2009р. між Фірмою "ПОЛІМЕД" у вигляді Товариства з обмеженою відповідальністю (надалі - покупець) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (надалі - постачальник) укладено майже ідентичний договір поставки № 13, відповідно до якого постачальник зобовязався поставити та передати у власність покупцеві товар, а покупець зобовязався прийняти та своєчасно оплатити його на умовах цього договору. Згідно до п. 1.2 договору предметом постачання є світловий короб.

У відповідності до умов п.2.1., 2.2 цього договору постачальник також зобовязується поставити товар згідно замовлення протягом 16 робочих днів з моменту внесення передплати. Покупець зобовязується внести передплату у розмірі 50% від вартості товару.

Сума договору, визначена у п. 3.1, складає 15 577,50 грн., включно з 0,5% податку на рекламу.

Остаточний розрахунок за цим договором також здійснюється покупцем згідно до акту виконаних робіт, після прийманняпередачі товару протягом трьох робочих днів.

У випадку порушення строку постачання товару, як зазначено п.4.3 договору, постачальник сплачує покупцю пеню у розмірі 0,1% від вартості не поставленого у строк товару за кожен день такої заборгованості.

Відповідно до умов п. 4.4 зазначеного договору, встановлено, що покупець має право за згодою з постачальником відмовитись від непоставленого товару в строк, з поверненням коштів на поточний рахунок покупця.

Вказаний договір вступає в силу з моменту його підписання представниками сторін і діє до моменту передачі товару покупцю (п.7.3).

Як вбачається з наданих позивачем документів, на виконання умов договору № 10 Фірмою "ПОЛІМЕД" у вигляді Товариства з обмеженою відповідальністю на підставі квитанції до прибуткового касового ордеру №1 від 11.09.2009р. та квитанції до прибуткового касового ордеру №2 від 10.09.2009р. перераховано на розрахунковий рахунок відповідача - Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 15738,30 грн.

На виконання умов договору №13 Фірмою "ПОЛІМЕД" у вигляді Товариства з обмеженою відповідальністю на підставі квитанції до прибуткового касового ордеру №5 від 02.11.2009р. та квитанції до прибуткового касового ордеру №6 від 03.11.2009р. перераховано на розрахунковий рахунок відповідача - Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 15577,50 грн.

Проте, як зазначає позивач, відповідач - Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 свої зобовязання за договором № 10 та № 13 не виконала, світлові короби не поставила та не повернула кошти, в звязку з чим на момент вирішення спору за відповідачем рахується заборгованість у розмірі 31315,80 грн.

Позовні вимоги обґрунтовано неналежним виконанням договірних зобовязань відповідачем та направлено на стягнення з відповідача наявної заборгованості за договором №10 від 10.09.2009р. 15738,30грн. основного боргу, 3100,45грн.грн. пені, за договором №13 від 05.10.2009р. 15577,50грн. основного боргу, 2243,00грн. пені.

Суд, розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, проаналізувавши норми чинного законодавства, дійшов наступних висновків.

Відповідно до ст. 175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобовязання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобовязана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобовязаної сторони виконання її обовязку.

Відповідно до п.1 ч.2 ст.11 Цивільного кодексу України однією із підстав виникнення цивільних прав та обовязків є договір, а в силу вимог ч.1 ст.629 Цивільного кодексу України договір є обовязковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч.1 ст.712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобовязується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не повязаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобовязується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. Водночас вимогами ч.2 ст.712 Цивільного кодексу України передбачено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно до ст. 193 Господарського кодексу України, яка цілком кореспондується із ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобовязання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Згідно з ч.2 ст. 218 Господарського Кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, субєкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.

Як встановлено судом, між сторонами у справі 10.09.2009р. та 05.10.2009р. було укладено договори поставки № 10 та № 13 відповідно, згідно з якими, відповідач зобовязався передати у власність позивача товар, а позивач зобовязався прийняти і оплатити цей товар у строки передбачені договором.

З матеріалів справи вбачається, що позивач свої договірні зобовязання виконав належним чином, тобто оплатив вартість товарів за двома договорами поставки, перерахував грошові кошти на розрахунковий рахунок відповідача на загальну суму 31315,80 грн., що підтверджується відповідними документами та жодним чином не заперечується відповідачем. Щодо сплати зазначених коштів до моменту приймання-передачі товару, позивачем зазначено, що це відбулось в звязку із існуванням тривалих та довірчих договірних стосунків між сторонами, що вбачається з наданих суду письмових пояснень (вх. ГСОО № 20597 від 09.08.2010р.), а також наявних у матеріалах справи копій аналогічних договорів постачання, що укладались між сторонами у справі.

Заперечуючи проти позову відповідач зазначає, що із здійсненням кінцевого розрахунку за договорами, а саме 11.09.2009р. та 03.11.2009р. відповідачем було виконано свої зобовязання та поставлено товар у визначений договорами строк. Також відповідач зазначає, що ним було підписано у двох екземплярах та надано позивачу для підписання акти виконаних робіт, однак ні копій ні оригіналів у нього не залишилось.

З приводу зазначених тверджень відповідача щодо належного виконання взятих на себе зобовязань за відповідними договорами постачання суд зазначає:

Відповідно до ст.ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

В свою чергу, ч.2 ст. 34 Господарського процесуального кодексу України визначено, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Між тим, в порушення вищезазначених норм, відповідачем не надано жодного належного доказу в підтвердження належного виконання ним договірних зобовязань (акт виконання робіт, товарно-транспортна накладна, довіреність на отримання товарно-матеріальних цінностей, належні товаророзпорядчі документи, тощо). Також позивачем не доведено існування актів виконаних робіт, які як він стверджує, ним були передані до бухгалтерії позивача для підписання уповноваженою особою позивача (поштове повідомлення про вручення, тощо).

Враховуючи викладене, в звязку із не доведенням відповідачем належного виконання взятих на себе зобовязань, суд дійшов висновку про порушення Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 зобовязань за договорами постачання №10 від 10.09.2009р. та №13 від 05.10.2009р., які полягають у невиконанні обовязку щодо поставки світлових коробів.

Приймаючи до уваги те, що позовні вимоги Фірми "ПОЛІМЕД" у вигляді Товариства з обмеженою відповідальністю в частині стягнення суми основної заборгованості у розмірі 15 738,30 грн. за договором постачання №10 від 10.09.2009р. та суми основної заборгованості у розмірі 15 577,50 грн. за договором постачання №13 від 05.10.2009р. підтверджуються наявними в матеріалах справи документами, суд вважає їх обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Щодо вимог позивача про стягнення за порушення строку постачання товару передбаченої пунктом 4.3 договорів №10 та №13 пені у розмірі 0,1% від вартості не поставленого у строк товару за кожен день такої заборгованості, суд зазначає наступне:

Відповідно до ст. 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно до ст. 693 цього ж кодексу, якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

Частиною 2 цієї статті передбачено, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Зазначене право покупця відмовитись від непоставленого в строк товару, з поверненням коштів на поточний рахунок покупця, визначено також у п. 4.4 вищевказаних договорів.

Згідно до ч. 3 ст. 693 Цивільного кодексу України, на суму попередньої оплати нараховуються проценти відповідно до статті 536 цього Кодексу від дня, коли товар мав бути переданий, до дня фактичного передання товару покупцеві або повернення йому суми попередньої оплати. Договором може бути встановлений обов'язок продавця сплачувати проценти на суму попередньої оплати від дня одержання цієї суми від покупця.

Отже, порушення продавцем обов'язку щодо передачі товару, який був попередньо оплачений, надає покупцеві можливість стягнути з продавця проценти за користування чужими грошовими коштами відповідно до ст. 536 ЦК. При цьому, проценти починають нараховуватися від дня, коли товар мав бути переданий, до дня фактичного передання товару покупцеві або повернення йому суми попередньої оплати, в залежності від того, яким правом, передбаченим ч. 2 ст. 693 ЦК України, скористався покупець.

Як встановлено матеріалами справи, умовами договорів постачання №10 від 10.09.2009р. та №13 від 05.10.2009р. не передбачене право продавця щодо стягнення процентів за користування грошовими коштами.

Визначений у п.4.3 договору, обовязок постачальника сплатити покупцю пеню у розмірі 0,1% від вартості не поставленого у строк товару за кожен день такої заборгованості, на думку суду, міг бути застосований до даних правовідносин у разі вимоги покупця виконати договір в натурі, а у разі вимоги позивача щодо повернення суми оплати товару, згідно до чинного законодавства, він має право вимагати від відповідача лише сплату процентів за користування чужими грошовими коштами відповідно до ст. 536 ЦК.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог в частині стягнення пені у розмірі 0,1% від вартості не поставленого у строк товару, на підставі того, що нарахування пені на суму попередньої оплати товару не передбачено нормами чинного законодавства.

На підставі ст. ст. 44, 49 ГПК України витрати по сплаті державного мита в сумі 372 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236 грн. покладаються на відповідача та позивача, відповідно до розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд,

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (65029, АДРЕСА_1, р/р НОМЕР_3 в філії АКБ „Імексбанк” м. Одеси, МФО 388584, ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь Фірми "ПОЛІМЕД" у вигляді Товариства з обмеженою відповідальністю (65039, м. Одеса, вул. Сегедська, 1/2, кв. 100, р/р 2600531298 в Одеській філії ВАТ „Укргазбанк”, МФО 328588, код ЄДРПОУ 21031996) 31315/тридцять одна тисяча триста пятнадцять/грн. 80 коп. основного боргу, 317/триста сімнадцять/грн. 69 коп. державного мита та 201/двісті одна/грн. 54 коп. витрат на ІТЗ судового процесу.

3. В решті позову відмовити.

Рішення набирає законної сили в порядку ст. 85 ГПК України.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя

Повний текст рішення складено 13.08.2010р.