Рішення № 11416375, 22.09.2010, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.09.10                                                                                 Справа № 8/114пн

          Суддя Корнієнко В.В., розглянувши матеріали справи за позовом регіонального відділення Фонду дер жавного майна України по Луганській області, м. Луганськ

до товариства з обмеженою відповідальністю «Титул-Сіті», м. Луганськ

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача –

Луганський державний медичний університет, м. Луганськ

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача –

Луганський шахтобудівельний територіальний комітет профспілок вугільної промисловості, м. Луганськ

про стягнення 46565,92 грн. та виселення з приміщення

за участю представників:

від позивача:           Маркєлов О.Ю. за дов. від 13.01.2009;

від відповідача:           Кравцов А.В. –керівник, паспорт, довідка;

від 3-х осіб:                    не прибули.

Суть спору: позивачем заявлено вимоги:

-          про стягнення з відповідача заборгованості по орендній платі за оренду державного майна (окремо розташованої нежитлової одноповерхової будівлі спортзалу, площею 176,8 м2; м. Луганськ, вул. 3-тя Донецька, 1-б) в сумі 266594,19 грн., яке передано відповідачу в оренду за договором від 27.08.2009 № 003318/09, пені в сумі 1085,04 грн., трьох процентів річних в сумі 65,39 грн. за прострочення платежів та неустойки в сумі 18821,30 грн. за несвоєчасне повернення орендованої будівлі;

-          про виселення відповідача з орендованої будівлі спортзалу, що розташована за адресою: м. Луганськ, вул. 3-тя Донецька, 1-б.

Відповідач проти позову заперечує та пред’явив зустрічний позов до позивача з вимогами:

-          про скасування результатів конкурсу від 09.07.2009 на право оренди вказаної будівлі спортзалу;

-          про визнання недійсним договору оренди від 27.08.2009 № 003318/09, укладеного з позивачем;

-          про відшкодування з позивача моральної шкоди в сумі 77849 грн.

Заявою від 05.08.2010 відповідач відмовився від зустрічного позову в частині вимог про відшкодування з позивача моральної шкоди в сумі 77849 грн.

Заявою від 10.08.2010 відповідач уточнив свою першу зустрічну позовну вимогу зазначивши, що він просить визнати недійсними результати конкурсу від 09.07.2010 (первісно було заявлено про скасування результатів конкурсу).

Третя особа –Луганський державний медичний університет письмово повідомила суд, що вищевказана будівля спортзалу була передана їй безоплатно трестом «Ворошиловаградшахтобудмонтаж»та перебуває у неї на балансі на підставі акту передачі від 07.04.1989. Однак, документів не збереглося.

Третя особа –Луганський шахтобудівельний територіальний комітет профспілок вугільної промисловості письмово повідомила суд, що вищевказана будівля спортзалу була прийнята нею на баланс на підставі постанови президії Ворошиловградського шахтобудівельного територіального комітету профспілки робітників вугільної промисловості від 02.03.1988.

          Розглянувши матеріали справи, вислухавши представників сторін, суд

В С Т А Н О В И В:

          Згідно договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності від 27.08.2009 № 003318/09, укладеному між сторонами за позовом, позивач надав відповідачу в оренду строком на два роки та 364 дні окремо розташовану нежитлову одноповерхову будівлю спортзалу загальною площею 176,8 м2, яка знаходиться за адресою: м. Луганськ, вул. 3-тя Донецька, 1-б, і перебуває на балансі Луганського державного медичного університету.

          Відповідно до п. 3.1.1. договору відповідач зобов’язався щомісячно, не пізніше 8 числа місяця наступного за звітним, сплачувати до Державного бюджету України орендну плату в сумі 13486,92 грн. з наступним корегуванням її на щомісячний індекс інфляції.

Позивач у позовній заяві вказав, що відповідач не вносив орендної плати протягом 3-х місяців підряд (листопад 2009 р. –лютий 2010 р. включно).

Листом від 25.02.2010 позивач повідомив відповідача про відмову від договору та заявив вимогу про звільнення орендованої будівлі.

Відповідач отримав вказаний лист 02.03.2010, і з цієї ж дати договір припинив свою дію.

На підставі вказаних доводів позивач заявив вимоги:

-          про стягнення з відповідача заборгованості по орендній платі за оренду нежитлової одноповерхової будівлі спортзалу в сумі 266594,19 грн., пені в сумі 1085,04 грн., трьох процентів річних в сумі 65,39 грн. за прострочення платежів та неустойки в сумі 18821,30 грн. за несвоєчасне повернення орендованої будівлі;

-          про виселення відповідача з орендованої будівлі спортзалу.

Відповідач проти позову заперечує та пред’явив зустрічний позов до позивача з вимогами:

-          про скасування результатів конкурсу від 09..07.2009 на право оренди вказаної будівлі спортзалу;

-          про визнання недійсним договору оренди від 27.08.2009 № 003318/09, укладеного з позивачем;

-          про відшкодування з позивача моральної шкоди в сумі 77849 грн.

Заявою від 05.08.2010 відповідач відмовився від зустрічного позову в частині вимог про відшкодування з позивача моральної шкоди в сумі 77849 грн.

Заявою від 10.08.2010 відповідач уточнив свою першу зустрічну позовну вимогу зазначивши, що він просить визнати недійсними результати конкурсу від 09.07.2010 (первісно було заявлено про скасування результатів конкурсу).

          Відповідач обґрунтовує свої зустрічні вимоги тим, що передане йому позивачем в оренду майно насправді не є державною власністю. При проведенні конкурсу на право оренди будівлі спортзалу позивачем був порушений Порядок проведення конкурсу на право оренди державного майна, затверджений наказом ФДМ України від 13.10.2004 № 2149.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши представників сторін, суд дійшов висновку, що первісний позов не підлягає задоволенню, а зустрічний позов підлягає частковому задоволенню за таких підстав:

Згідно ст. 72 Закону України «Про Державний бюджет України на 2010 рік»у 2010 році передача в оренду державного та комунального майна здійснюється виключно на конкурсних засадах.

Наказом Фонду державного майна України від 13.10.2004 № 2149 затверджено Порядок проведення конкурсу на право оренди державного майна (далі –Порядок).

На виконання вимог вказаного Порядку позивачем у газеті Відомості приватизації № 23 (565) від 17.06.2009 була опублікована інформація з основними умовами конкурсу на право оренди окремо розташованої нежитлової одноповерхової будівлі спортзалу, площею 176,8 м2, яка знаходиться за адресою: м. Луганськ, вул. 3-тя Донецька, 1-б.

Одним з основних умов конкурсу був строк дії договору оренди –10 років з подальшою пролонгацією згідно з чинним законодавством України.

В інформації було вказано, що органом управління державним майном є Міністерство охорони здоров’я; балансоутримувачем –Луганський державний медичний університет.

Відповідач прийняв участь у конкурсі та став його переможцем.

Відповідно до п. 5 Порядку перед оголошенням конкурсу орган, уповноважений управляти відповідним державним майном, у 15-денний строк після надходження запиту орендодавця та копій документів, передбачених Переліком, мусить надати орендодавцю крім іншого, копію свідоцтва про право власності на об'єкт оренди (у разі оренди будівель, споруд, приміщень строком на три роки і більше).

Виходячи з положень п. 5 Порядку, орендодавець –позивач по справі повинен був надіслати органу, уповноваженому управляти державним майном (Міністерству охорони здоров’я) відповідний запит, а останній повинен був надати позивачу певні документи, в тому числі копію свідоцтва про право власності на об'єкт оренди.

Листом від 16.04.2009 № 07-10-02328 позивач надіслав відповідний запит до Міністерства охорони здоров’я України.

Міністерство охорони здоров’я України не подало позивачу копію свідоцтва про право власності на об'єкт оренди.

Судом встановлено, що при проведенні конкурсу позивач взагалі не мав ніяких правовстановлювальних документів на об’єкт оренди, відносно якого проводився конкурс (що цей об’єкт перебуває у державній власності).

Єдиним підтвердженням належності об’єкту до державної власності, на який посилається позивач, є лист Луганського державного медичного університету від 04.03.2009 № 1-6/401 в якому йдеться про те, що зазначене майно належить до державної власності та знаходиться на балансі університету.

Однак, вказаний лист крім того, що сам по собі не є правовстановлювальним документом, взагалі не містить посилань на такі документи.

В ході розгляду справи суд зобов’язував Міністерство охорони здоров’я України та Луганський державний медичний університет подати докази правомірності володіння будівлею спортзалу.

Міністерство охорони здоров’я України листом від 21.08.2010 № 14.02-01/299 повідомило суд, що за наявною у Міністерстві інформацією, трестом «Ворошиловградшахтобудмонтаж»на підставі акту передачі від 07.04.1989 було безоплатно передане Ворошиловградському медичному інституту (на даний час Луганський державний медичний університет) приміщення спортивного залу, розташованого за адресою: м. Луганськ, вул. 3-тя Донецька, 1-б.

Аналогічну інформацію надіслав суду Луганський державний медичний університет листом від 22.09.2010 № 1-6/1955.

Правовстановлюючі документи, або підстави передачі будівлі (наказ відповідного Міністерства тощо) ні Міністерством охорони здоров’я України ні Луганським державним медичним університетом суду не подано.

Разом з цим, третя особа по справі –Луганський шахтобудівельний територіальний комітет профспілок вугільної промисловості листом від 05.08.2010 повідомив суд, що за його архівними даними будівництво вказаної будівлі спортзалу здійснювалося у 1969 році Шахтобудівним управлінням № 4 комбінату «Ворошиловградшахтобуд»на замовлення Луганського обласного комітету профспілки робітників вугільної промисловості відповідно до постанови президії Луганського обласного комітету профспілки робітників вугільної промисловості (копія протоколу від 13.06.1968 № 27 залучена до матеріалів справи).

Постановою президії Ворошиловградського шахтобудівельного територіального комітету профспілки робітників вугільної промисловості від 02.03.1988 № 9 будівля спортзалу площею 176,8 м2, розташована за адресою: м. Луганськ, вул. 3-тя Донецька, біля будинку № 1, була прийнята на баланс вказаної профспілки (постанова президії теркому профспілки залучена до матеріалів справи).

Розпорядженням теркому профспілки від 15.08.1989 № 28 для ремонту даху вказаної будівлі спортзалу виділялися грошові кошти (вказане розпорядження залучено до матеріалів справи).

Листом від 13.09.2010 № 26 Луганський шахтобудівельний територіальний комітет профспілок вугільної промисловості повідомив суд, що зазначена будівля спортзалу на даний час знаходиться на балансі теркому профспілок; так як вона не має балансової вартості вона не може бути відображена в балансі на останню дату; на сьогоднішній день будівля не використовується, вільна та потребує капітального ремонту.

Вищевказаними матеріалами справи підтверджується правомірне володіння зазначеною будівлею спортзалу Луганським шахтобудівельним територіальним комітетом профспілок вугільної промисловості.

Бюро технічної інвентаризації м. Луганська листом від 03.08.2010 повідомило суд, що право власності на об’єкт нерухомості, розташований за адресою: м. Луганськ, вул. 3-тя Донецька, 1-б, в БТІ ні за ким не зареєстроване, оскільки правовстановлюючі документи до реєстрації не подані.

Із вищевказаних матеріалів витікає, що при організації проведення конкурсу на оренду вказаної будівлі спортзалу та при укладенні договору оренди, у позивача, як орендодавця не було жодного правовстановлюючого документу, про належність цієї будівлі до державної форми власності.

Згідно ч. 1 ст. 761 Цивільного кодексу України право передання майна у найм має власник речі або особа, якій належать майнові права.

Наймодавцем може бути також особа, уповноважена на укладення договору найму (ч. 2 ст. 761 ЦК України).

Відповідно до положень Закону України «Про оренду державного та комунального майна»орендодавцями є регіональні відділення Фонду державного майна України, щодо майна, яке перебуває у державній власності.

Суд вважає, що здійснюючи повноваження орендодавця державного майна позивач у першу чергу повинен пересвідчитися (шляхом витребування визначених законодавством правовстановлювальних документів), що майно, яке підлягає передачі в оренду перебуває у державній власності.

В іншому випадку у позивача відсутні законні підстави для передачі майна в оренду, так як це може порушувати права та законні інтереси інших осіб.

Позивач провів конкурс на оренду будівлі спортзалу та уклав з відповідачем договір оренди вказаної будівлі не маючи жодного правовстановлюючого документу, який підтверджує право власності держави на цей об’єкт.

Разом з цим, вказаною будівлею володіє Луганський шахтобудівельний територіальний комітет профспілок вугільної промисловості.

Згідно ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Враховуючи, що будівля спортзалу не належить до державної форми власності, результати конкурсу, закріплені у протоколі засідання конкурсної комісії від 09.07.2009 № 3 та договір оренди нерухомого майна, що належить до державної власності від 27.08.2009 № 003318/09, укладений між сторонами за позовом, підлягають визнанню недійсними.

Доводи позивача про те, що результати конкурсу неможливо визнати недійсними через те, що рішення приймається конкурсною комісією, не приймаються судом до уваги, так як згідно п. 3 Порядку конкурс на право оренди об'єкта проводить конкурсна комісія, утворена орендодавцем (тобто позивачем); протокол про результати конкурсу затверджується орендодавцем (позивачем) згідно п. 30 Порядку, відповідно відповідати за таким позовом повинен орендодавець.

Враховуючи, що в оренду передавався об’єкт, який не перебував у державній власності відсутні законні підстави визнавати договір недійсним на майбутнє (у позивача відсутні законні підстави одержувати оренду плату, так як майно не перебуває у власності держави).

За таких обставин, оспорюваний відповідачем договір оренди визнається недійсним з моменту його вчинення (ч. 1 ст. 236 ЦК України).

Так як договір оренди визнаний судом недійсним з моменту його вчинення, у первісному позові (про стягнення з відповідача боргу по орендній платі, пені, трьох процентів річних та про виселення відповідача з орендованої будівлі спортзалу) слід відмовити в зв’язку з безпідставністю позовних вимог (підстави для стягнення цих коштів відсутні).

Заявою від 05.08.2010 відповідач відмовився від зустрічного позову в частині вимог про відшкодування з позивача моральної шкоди в сумі 77849 грн.

Відмова від позову у вказаній частині прийнята судом. Позивачу за зустрічним позовом роз’яснено наслідки цієї процесуальної дії.

За таких обставин, провадження у справі, в частині зустрічних вимог про відшкодування з позивача моральної шкоди в сумі 77849 грн., підлягає припиненню.

Питання про розподіл витрат на державне мито та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу за первісним позов не вирішується так як позивача звільнено від цих судових витрат.

Відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України витрати відповідача на державне мито в сумі 85 грн. та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236 грн. за зустрічним позовом, покладаються на позивача на підставі ч. 4 ст. 49 ГПК України (стороні, на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує мито за рахунок другої сторони і в тому разі, коли друга сторона звільнена від сплати державного мита).

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, п. 4 ст.80, ст. ст. 82, 84, 85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

1.          У первісному позові відмовити.

2.          Зустрічний позов задовольнити частково.

3.          Визнати недійсними результати конкурсу на право оренди будівлі спортзалу, розташованої за адресою: м. Луганськ, вул. 3-тя Донецька, 1-б, які оформлені протоколом конкурсної комісії від 09.07.2009 № 3, затвердженим начальником РВ ФДМ України по Луганській області 09.07.2009.

4.          Визнати недійсним договір оренди нерухомого майна, що належить до державної власності від 27.08.2009 № 003318/09, який укладено між регіональним відділенням Фонду дер жавного майна України по Луганській області та товариством з обмеженою відповідальністю «Титул-Сіті» (м. Луганськ).

5.          Стягнути з регіонального відділення Фонду дер жавного майна України по Луганській області, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3-а, ідентифікаційний код 13398493, на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Титул-Сіті», м. Луганськ, вул. Шевченка В.В., 10/33, ідентифікаційний код 35487522, витрати на державне мито в сумі 85 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236 грн.; наказ видати.

6.          В решті зустрічного позову провадження у справі припинити.

22 вересня 2010 р. було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення. Повне рішення складено 27 вересня 2010 р. і може бути оскаржене протягом 10 днів з цієї дати.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя                                                                                           В.В. Корнієнко