Рішення № 11416298, 23.09.2010, Господарський суд Івано-Франківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул.Шевченка 16, м.Івано-Франківськ, 76000, тел. 77-96-83

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 вересня 2010 р. Справа № 6/77

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Грици Ю.І. при секретарі судового засідання Строїч П.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України", вул. Шолуденка, 1, м.Київ, 04116,

до відповідача: Відкрите акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації "Івано-Франківськгаз", вул. Ленкавського, 20, м.Івано-Франківськ, 76000,

про стягнення 69132364,08 грн. боргу,

за участю представників сторін:

від позивача: представник Яковенко П.А. (довіреність № 83/10 від 28.12.09),

від відповідача: представник Олексин Л.П. (довіреність № 05-16/8 від 11.01.10),

ВСТАНОВИВ:

заявлено позов про стягнення заборгованості за постачання природного газу в сумі 69 132 364 грн. 08 коп., з яких основний борг - 58 928 124 грн. 08 коп., інфляційні втрати - 3 105 736 грн. 76 коп., пеня - 5 832 255 грн. 49 коп., 3 % річних - 1 266 247 грн. 75 коп.

В судовому засіданні 15.09.10 оголошувалася перерва до 23.09.10.

Представник позивача позов підтримав. Пояснив суду, що відповідач допустив заборгованість за поставлений природний газ за договором на постачання природного газу № 06/08-2387. Таким чином, на суму боргу позивачем нараховано штрафні санкції у вигляді пені, 3% річних та інфляційних втрат.Просить суд позов задоволити.

Представник відповідача позов не визнав, з підстав наведенних у відзиві на позовну заяву (вх. № 6562 від 12.08.10), разом з тим, подав суду письмове клопотання, в якому просить суд зменшити розмір пені в зв"язку з важким фінансовим станом підприємства, в обрунтування чого долучив до клопотання звіт про фінансові результати підприємства за перше півріччя 2010р.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, дослідивши подані докази в обгрунтування заявлених вимог та заперечень, суд встановив, що 31.12.08 між ВАТ "Івано-Франківськгаз" (покупець) та ДК "Газ України"(постачальник) був укладений договір № 06/08-2387( далі Договір) на постачання природного газу.

Відповідно до умов Договору одна сторона продавець взяла на себе обов"язок поставити покупцю природний газ , а інша-покупець-прийняти та оплатити поставлений газ.Період поставки січень-грудень 2009 року. (розділи 1,2 Договору).

Розділом 5 вищевказаного договору визначено порядок розрахунків між сторонами.

Як вбачається із зібраних в справі доказів позивач свої зобов"язання перед покупцем ( відповідач по справі) виконав в повному обсязі згідно умов договору, що підтверджується актами прийому-передачі природного газу за січень-грудень 2009 року (копії містяться в матеріалах справи).

Однак, як зазначив позивач та свідчать обставини справи покупець провів лише часткову оплату за отриманий газ в розмірі 29 514 470 грн.00 коп. Згідно акту звірки розрахунків станом на 31.05.10 борг відповідача перед позивачем склав 58 928 124 грн.08 коп.

Відповідно до ст.193 ГК України суб”єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов”язання належним чином, вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання зобов”язання.

Згідно ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

В силу дії ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст.530 ЦК України якщо у зобов"язанні встановлений строк ( термін) його виконання , то воно підлягає виконанню у цей строк ( термін).

Згідно ст.611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов"язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом зокрема у вигляді сплати неустойки.

Статтею 549 ЦК України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення зобов"язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов"язання за кожен день прострочення виконання.

У відповідності до поданого позивачем розрахунку, відповідачу нараховано пеню в розмірі 5 832 255 грн.49 коп.

Як зазначалося вище представник відповідача звернувся до суду з клопотанням про зменшення розміру пені.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

Отже, види забезпечення виконання зобов’язань є спеціальними мірами майнового характеру, які стимулюють належне виконання зобов’язання боржником шляхом встановлення додаткових гарантій задоволення вимог кредитора, а тому забезпечення виконання зобов’язань будь-яким з видів передбачених статтею 546 ЦК України, також створює зобов’язальні правовідносини між кредитором та боржником.

Відповідно до частини 1 статті 230 ГК України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.

Пунктом 6.2 договору сторони передбачили відповідальність відповідача за прострочення виконання ним свого зобов'язання щодо своєчасного внесення суми платежів, у вигляді сплати пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення до моменту сплати.

Пунктом 1 ст. 233 ГК України закріплено, що суд має право зменшити розмір санкцій, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов’язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов’язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Частина 3 ст. 551 ЦК України встановлює, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Стаття 83 ГПК України надає господарському суду право, приймаючи рішення, зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Правовий аналіз названих статей свідчить, що вони не є імперативними та застосовуються за визначених умов на розсуд суду.

Відмовляючи у задоволенні клопотання відповідача про зменшення розміру пені, яка підлягає стягненню, суд посилається на те, що з огляду на приписи ч.1 ст.233 ГК України та п.3 ст.83 ГПК України, відсутність вини відповідача у виникненні боргу перед позивачем у зв'язку із нерентабельними, на думку відповідача, тарифами на послуги транспортування та постачання природного газу, не є випадком, за наявності якого можливо зменшити розмір пені.

Згідно ч. 2 ст. 20 Господарського кодексу України, захист прав і законних інтересів суб"єктів господарювання здійснюється, зокрема, шляхом застосування до особи, яка порушила право, штрафних санкцій, а також іншими способами, передбаченими законом.

До інших способів відносяться передбачені ст. 625 Цивільного кодексу України інфляційні втрати та річні, як плата по грошовому зобов"язанню, правова природа яких є самостійним від договірної неустойки (пені) способом захисту прав і забезпечення виконання зобов"язання.

Частина 2 цієї статті визначає, що боржник, який прострочив виконання зобов"язання, на вимогу кредитора зобов"язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлено інший розмір відсотків.

Згідно поданого розрахунку відповідачу нараховано на суму боргу 58 928 124 грн. 08коп. 3 105 736 грн. 76 коп. інфляційних втрат та 3% річних в сумі 1 266 247грн.75коп.

Статтею 33 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

За таких обставин, суд вважає заявлені позивачем вимоги обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Судові витрати понесені позивачем, у відповідності до ст.49 ГПК України, слід стягнути з відповідача в повному розмірі.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 509, 526, 530, 549, 551,611 Цивільного кодексу України, ст.ст.193 Господарського кодексу України, ст. ст.33,49, 82-84 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов задоволити.

Стягнути з ВАТ "Івано-Франківськгаз", вул. Ленкавського, 20, м.Івано-Франківськ, 76010 ( п/р 2603930101135 в ВАТ "Ощадбанк", МФО 336503, код ЄДРПОУ 03361046) на користь ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України", вул. Шолуденка, 1, м.Київ, 04116( р/р 26008301970 в ВАТ "Ощадбанк", МФО 3000465, код ЄДРПОУ 31301827) основний борг в сумі 58 928 124 грн. 08 коп., інфляційні втрати в сумі 3 105 736 грн. 76 коп., пеню в сумі 5 832 255 грн. 49 коп., 3 % річних в сумі 1 266 247 грн. 75 коп., витрати по сплаті державного мита в сумі 25 500 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236грн.

Наказ видати стягувачу після набрання рішення м законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Грица Ю.І.

Виготовлено в АС "Діловодство суду"

______ Строїч П. П.                     рішення підписане 29.09.10