Рішення № 11416141, 23.09.2010, Господарський суд Житомирської області

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

————————————————————————————————————————* 10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, '481-620

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

від "23" вересня 2010 р. Справа № 18/1055

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Соловей Л.А.,

за участю представників сторін:

від позивача: Мацієвська М.В., довіреність від 17.09.2010р.

від відповідача: не з'явився;

розглянув справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛКО" в особі Філії "ЛКО №3" Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛКО" (м.Київ)

до Приватного підприємства "Торговий дім Дельта" (м.Житомир)

про стягнення 21351,36грн.,

Позивачем пред'явлено позов про стягнення з відповідача 21351,36грн. заборгованості, з яких: 18948,24грн. - прострочена заборгованість за поставлений товар, 1455,71грн. - пеня, 947,41грн. - 5% штраф за прострочення терміну розрахунків.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві.

Відповідач не скористався процесуальним правом надання письмового відзиву на позовну заяву та правом на участь в судовому засіданні, про причини неявки суд не повідомив, хоча про місце, дату та час судового засідання повідомлений належним чином (про що свідчить реєстр на відправку рекомендованої кореспонденції з повідомленням про вручення поштового відправлення від 07.09.2010р., а.с.42).

Приписами ст.75 ГПК України передбачено, що якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, 17 жовтня 2009 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "ЛКО" в особі Філії "ЛКО №3" Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛКО"ТОВ (продавець, позивач) та ПП "Торговий дім "Дельта" (покупець, відповідач) укладено Договір №1470 купівлі - продажу товару (а.с.11-13), за умовами якого продавець зобов'язався продавати продукцію покупцю згідно замовлення покупця, а покупець зобов'язався своєчасно приймати продукцію, оплачувати її вартість на умовах даного договору та повертати зворотню тару в строк та на умовах передбачених даним договором (п.1, розділу 1 договору).

Умовами договору сторони передбачили, що відвантаження продукції без попередньої оплати проводиться тільки при наданні відстрочки платежу. При відвантаженні продукції без попередньої оплати покупець зобов'язується у термін 7 днів повністю оплатити всю отриману продукцію (п.3 розділу 3 договору).

На виконання умов даного договору позивач поставив, а відповідач прийняв товар на загальну суму 19332,90грн., що підтверджується товарно-транспортними накладними №ВН-1821 від 30.01.2010р., №ВН-2507 від 09.02.2010р., №ВН-2523 від 09.02.2010р., №ВН-2548 від 09.02.2010р., №ВН-3057, №ВН-3098, №ВН-3100 від 16.02.2010р., №ВН-3591, №ВН-3605, №ВН-3609 від 23.02.2010р., №ВН-3805 від 25.02.2010р. (а.с.18-29).

Однак відповідач свої зобов'язання щодо оплати поставленого йому товару виконав частково на суму 384,66грн. (а.с.44).

Таким чином, внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх договірних зобов'язань, за останнім утворилась заборгованість за отриманий товар в сумі 18948,24грн.

Згідно з ч.ч.1,2 ст.509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

У відповідності з ч.1, п.1 ч.2 ст.11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Приписами ч.1 ст.530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч.ч.1,2 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно зі статтею 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною 1 ст.229 ГК України та ч.1 ст.625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Враховуючи наведене, суд вважає позовні вимоги в частині стягнення 18948,24грн. основного боргу обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Також, позивач просить стягнути з відповідача за прострочення виконання грошових зобов'язань на підставі розділу 6 договору купівлі-продажу №1470 1455,71грн. пені та 947,41грн. штрафу.

Згідно п.3 ст.611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Статтею 549 ЦК України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до п.1, розділу 6 договору у випадку прострочення терміну розрахунків за відвантажену продукцію, покупець сплачує на користь продавця пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення, від вартості неоплаченої продукції за кожен календарний день прострочення платежу та штраф у розмірі 5% від вартості невчасно оплаченої продукції.

Проте, визначаючи порядок нарахування пені за невиконання зобов'язання за договором купівлі-продажу, позивач не врахував зміну облікової ставки НБУ, яка з 08.07.2010р. становить 8,5%.

Згідно розрахунку, здійсненого господарським судом, розмір пені, що підлягає до стягнення, складає 1450,98грн.

З врахуванням вищевикладеного, господарський суд відмовляє в позові в частині стягнення 4,73грн. пені.

Як вбачається з розрахунку позивача (а.с.10), перевіреного господарським судом, штраф у сумі 947,41грн. нарахований позивачем правомірно.

Згідно з ст.ст.525, 527 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідач доказів сплати заборгованості та заперечень проти позову не надав, розрахунок пені та штрафу не спростував.

Враховуючи викладене, господарський суд вважає позовні вимоги такими, що обґрунтовано заявлені та підлягають задоволенню частково на суму 21346,63грн., з яких: 18948,24грн. - основний борг, 1450,98грн. - пеня та 947,41грн. - штраф.

Господарський суд відмовляє в позові в частині стягнення 4,73грн. пені.

Судові витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача пропорційно розміру обґрунтовано заявлених позовних вимог, оскільки він спонукав позивача звернутись з позовом до суду.

На підставі ст.ст.193 ГК України, ст.ст. 509, 525, 526, 549, 611, 612, 610, 627, 628, 625, 655, 692 ЦК України, керуючись ст.ст.33, 34, 43, 44, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного підприємства "Торговий дім Дельта" (10001, м.Житомир, вул.Кооперативна, 20, код ЄДРПОУ 36549102)

на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛКО" (01103, м.Київ, Військовий проїзд, 1/8, код ЄДРПОУ 33237188):

-18948,24грн. - основний борг;

- 1450,98грн. - пеня;

- 947,41грн. - штраф;

- 213,46грн. витрат по сплаті державного мита;

- 235,95грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В позові відмовити в частині стягнення 4,73грн. пені.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Суддя Соловей Л.А.

Віддрукувати: 3 прим.

1 - в справу

2 - позивачу

3- відповідачу (рек. з повід).