Рішення № 11415839, 20.09.2010, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

20.09.10 р.                     Справа № 4/226                               

Представниками сторін не надані письмові клопотання про здійснення технічної фіксації судового процесу. Відповідно до статті 81-1 ГПК України складається протокол судового засідання.

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Гринько С.Ю. при секретарі судового засідання Кужель А.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали позовної заяви:

за участю представників сторін:

від позивача – не явився

від відповідача – Шалаєв О.О. - довіреність від 26.07.2010р.,

за позовом - Товариства з обмеженою відповідальністю „Гранітний кар’єр” м. Макіївка

до відповідача - Комунального підприємства „Макіївський міськводоканал” м. Макіївка

про стягнення 3154,84грн. заборгованості, індексу інфляції, 3%річних

в с т а н о в и в :

Позивач заявив позовні вимоги про стягнення з відповідача 3154,84грн., з яких: 2835,00грн. – заборгованість, 243,52грн. – індекс інфляції за період з вересня 2009р. по липень 2010р., 76,19грн. - 3%річних.

В підтвердження позову позивач посилається на укладений з відповідачем договір купівлі-продажу №173 від 03.08.2007р. зі специфікацією №1 на загальну суму 2835,00грн., протоколами розбіжностей та узгодження розбіжностей, додатковою угодою від 29.11.2007р., товарно-транспортну накладну від 085.08.2007р., акти звірки взаємних розрахунків від 10.10.2008р., які підписані обома сторонами та закріплені печатками підприємств, претензію №33 від 01.09.2009р. та відповідь на неї.

Відповідач погодився з вимогами позову частково, вважаючи законними вимоги щодо стягнення боргу в сумі 2835,00грн., але сума витрат від інфляції та річні відсотки розраховані позивачем без врахування належних строів.

При дослідженні матеріалів справи, заслухавши пояснення представників сторін, судом встановлено:

Позовні вимоги стосуються неналежного виконання відповідачем грошового зобов’язання по оплаті отриманого ним по товарно-транспортній накладній від 08.08.2007р. товару, поставленого на виконання умов договору купівлі-продажу №173 від 03.08.2007р. підписаного між сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 67 Господарського кодексу України відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності, виконуються на підставі договорів.

У відповідності з вимогами ст.181 Господарського кодексу України, господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками.

За ст.180 цього ж Кодексу, господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов.

При дослідженні матеріалів справи судом встановлено, що за договором купівлі-продажу №173 від 03.08.2007р. продавець (позивач) зобов’язався передати у власність покупця (відповідач) плити перекриття пустотні ПК 54.12 у кількості 3 штук за ціною 787,50грн. без ПДВ на загальну суму 2835,00грн. з ПДВ на умовах самовивозу (п. п. 1.1, 1.2 договору, специфікація №1, додаткова угода від 29.11.2007р.), а останній, в свою чергу, оплатити поставлений товар на розрахунковий рахунок продавця (п. 2.2 договору).

Таким чином, сторонами в договорі не передбачений конкретний строк та порядок оплати товару.

Відповідно до п. 4 договору він діє до його повного виконання сторонами.

Враховуючи вищезазначене, договір, на який посилається позивач, вважається судом укладеним, так як в ньому сторонами передбачені всі істотні умови.

За умовами статті 193 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону і укладеного договору.

Позивачем по товарно-транспортній накладній від 085.08.2007р. поставлений, а відповідачем отриманий товар на загальну суму 2835,00грн., факт якого не заперечує відповідач.

Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно з частиною першою статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Оскільки сторонами в договорі не визначений конкретний термін оплати, товар повинен бути сплачений відповідачем відповідно до загальних умов виконання зобов’язання викладених в статті 530 Цивільного кодексу України, згідно якої боржник повинен сплатити одержаний товар в строки, передбачені умовами договору, а якщо строк виконання зобов’язання не встановлений, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий борг в семиденний строк з дня пред’явлення вимоги.

Позивач направив відповідачу претензію №33 від 01.09.2009р. з вимогою оплати товару та отримав відповідь на неї, в якій останній визнав суму заборгованості та зобов’язався її сплатити, але не сплатив.

Таким чином, на час звернення з позовом, сума заборгованості складає 2835,00грн., що підтверджено і відповідачем при підписанні актів звірки взаємних розрахунків.

Враховуючи вищезазначене, а також доведеність позивачем факт наявності заборгованості за товар, господарський суд задовольняє цю позовну вимогу в повному обсязі.

Враховуючи несплату відповідачем товару, позивач також просить стягнути з нього 243,52грн. індексу інфляції за період з вересня 2009р. по липень 2010р., 76,19грн. 3%річних.

Відповідно до пункту другого статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлений договором або законом.

Господарський суд, перевіривши розрахунки позивача, задовольняє вимоги частково в наступних розмірах: 3%річних в сумі 70,60грн., інфляційні в сумі 173,65грн. з урахуванням приписів ст. 530 ЦК України та дати виставлення вимоги про оплату.

Приймаючи до уваги, що з вини відповідача виник цей спір, на нього покладаються судові витрати пропорційно задоволеної судом суми.

На підставі ст.ст.526,530,625 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України та, керуючись статтями 49,82,84,81-1,85 ГПК України, господарський суд –

В и р і ш и в:

Задовольнити позов Товариства з обмеженою відповідальністю „Гранітний кар’єр” м. Макіївка до Комунального підприємства „Макіївський міськводоканал” м. Макіївка про стягнення 2835,00грн. заборгованості, 243,52грн. індексу інфляції за період з вересня 2009р. по липень 2010р., 76,19грн. 3%річних частково.

Стягнути з Комунального підприємства „Макіївський міськводоканал” м. Макіївка-86119, вул. Волгоградська, 1, ЄДРПОУ 03361543 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Гранітний кар’єр” м. Макіївка-86129, вул. Репіна, ЄДРПОУ 31959679 заборгованість 2835,00грн., 3%річних в сумі 70,60грн., інфляційні в сумі 173,65грн., 99,56грн. державного мита та 230,35грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В решті позовних вимог відмовити за недоведеністю.

Суддя                               

Рішення господарського суду, повний текст якого оголошений та підписаний 20.09.2010року, може бути оскаржено до Донецького апеляційного господарського суду через місцевий господарський суд в термін, передбачений ст.85 ГПК України.

Надруковано 3 примірника:

1 – суду,

1 – позивачу, 1 – відповідачу