Постанова № 11415603, 11.08.2010, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

11 серпня 2010 року 11:22 № 2а-9074/10/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:

Головуючого - судді Дегтярьової О.В.,

при секретарі судового засідання Безсчасній Я.С.,

за участю представника позивача Лозової І.О. (довіреність від 28.04.2010р. № 3258/9/10-017),

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомДержавної податкової інспекції у Деснянському районі міста Києва

до Приватного підприємства «Все для сервісу»

про стягнення податкового боргу у розмірі 21168, 28 грн., -

В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулась ДПІ у Деснянському районі м. Києва з позовом до ПП «Все для сервісу»про стягнення податкового боргу в розмірі 21168, 28 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що у відповідача наявна заборгованість з податку на прибуток в розмірі 3284, 04 грн. та з податку на додану вартість у розмірі 17884, 24 грн.

У судовому засіданні 11 серпня 2010 року представник позивача підтримав позовні та просив їх задовольнити.

У судові засідання 06 серпня та 11 серпня 2010 року уповноважені представники відповідача не зявились.

Відповідач належним чином повідомлений судом про дату, час та місце судового розгляду відповідно до вимог ч. 8 ст. 35 Кодексу адміністративного судочинства України.

Від відповідача відзив на позовну заяву, заперечень проти позову, будь-яких пояснень, заяв чи клопотань до суду не надходило.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини справи, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з огляду на таке.

Під час розгляду справи було встановлено та з матеріалів справи вбачається, що ПП «Все для сервісу»перебуває на обліку як платник податків в ДПІ у Деснянському районі м. Києва.

29 лютого 2008 року та 28 серпня 2009 року ДПІ у Деснянському районі м. Києва провела невиїзні документальні перевірки своєчасності сплати податку на прибуток до бюджету ПП «Все для сервісу», за результатами яких були складені акти від 29 лютого 2008 року та від 28 серпня 2009 року.

В актах перевірок було встановлено порушення п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»та п. 16.4 ст. 16 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», що мало вираз у порушені строків своєчасності сплати податку на прибуток.

29 лютого 2008 року та 28 серпня 2009 року ДПІ у Деснянському районі м. Києва на підставі актів перевірки прийняла податкові повідомлення рішення № 0006751500/0 та № 0032631500/0, якими згідно з підпунктом 17.1.1 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»застосувала до ПП «Все для сервісу»суму штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 607, 49 грн. та 0, 48 грн. відповідно.

Вказані рішення були отримані відповідачем 29 лютого 2008 року та 28 серпня 2009 року відповідно.

ПП «Все для сервісу»були подані до податкового органу податкові декларації з податку на прибуток підприємств за ІІІ квартал 2006 року, за 2006 рік, за ІІІ квартал 2007 року, за І квартал 2008 року від 25 жовтня 2006 року вх. № 60250, від 08 лютого 2007 року вх. № 91166, від 08 листопада 2007 року вх. № 73388 та від 12 травня 2008 року вх. № 29084 відповідно.

В деклараціях відповідачем були самостійно визначені суми податку до сплати в бюджет (рядок 17) в сумі 2650, 00 грн., 45, 00 грн., 842, 00 грн. та в сумі 31, 00 грн. відповідно на загальну суму 3568, 00 грн.

Крім того, 13 грудня 2006 року, 23 січня, 08 червня, 16 липня, 15 серпня, 13 вересня, 24 жовтня, 06 грудня 2007 року, 29 лютого 2008 року ДПІ у Деснянському районі м. Києва провела документальні (невиїзні) камеральні перевірки своєчасності сплати податкового зобовязання ПП «Все для сервісу», за результатами яких були складені акти № 7847 від 13 грудня 2006 року, № 226/15-32732523 від 23 січня 2007 року, № 3214/15-32732523 від 08 червня 2007 року, № 3939/15-32732523 від 16 липня 2007 року, № 4411/15-32732523 від 15 серпня 2007 року, № 5613/15-32732523 від 24 жовтня 2007 року, № 6388/15-32732523 від 06 грудня 2007 року, № 1191/15-32732523 від 29 лютого 2008 року.

В актах перевірки були встановлені порушення відповідачем підпункту 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»та підпункту 7.8.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», що мало вираз у порушені строків своєчасності сплати податку на додану вартість.

ДПІ у Деснянському районі м. Києва на підставі вищевказаних актів перевірки прийняла податкові повідомлення рішення № 0028411500/0 від 13 грудня 2006 року, № 0000521500/0 від 23 січня 2007 року, № 0015391500/0 від 08 червня 2007 року, № 0036121500/0 від 16 липня 2007 року, № 0038461500/0 від 17 серпня 2007 року, № 0046881500/0 від 24 жовтня 2007 року, № 0062411500/0 від 06 грудня 2007 року, № 0006741500/0 від 29 лютого 2008 року, якими згідно з підпунктом 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»застосувала до ПП «Все для сервісу»суму штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 315, 00 грн., 119, 63 грн., 59, 83 грн., 540, 90 грн., 536, 43 грн., 984, 96 грн., 426, 99 грн., 2121, 80 грн. відповідно на загальну суму 5105, 54 грн.

Вказані податкові повідомлення рішення були отримані відповідачем 13 грудня 2006 року, 23 січня 2007 року, 08 червня 2007 року, 20 липня 2007 року, 21 серпня 2007 року, 24 жовтня 2007 року, 06 грудня 2007 року, 29 лютого 2008 року відповідно.

13 вересня 2007 року ДПІ у Деснянському районі м. Києва провела перевірку своєчасності подання податкової звітності з податку на додану вартість, за результатами якої було складено акт № 4866/15-32732523.

В акті перевірки було встановлено порушення вимог підпункту 4.1.4 п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», що мало виразу у подачі податкової декларації із затримкою.

21 вересня 2007 року ДПІ у Деснянському районі м. Києва на підставі акта перевірки прийняла податкове повідомлення рішення № 0042031500/0, яким згідно з підпунктом 17.1.1 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»застосувала до ПП «Все для сервісу»суму штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 170, 00 грн.

Зазначене податкове повідомлення рішення було надіслано 04 жовтня 2007 року відповідачу листом з повідомленням про вручення, проте повернуто відділом поштового звязку податковому органу з відміткою «за зазначеною адресою не знаходиться».

У звязку із встановленням факту невручення податкового повідомлення рішення по причині незнаходження платника податку за місцезнаходженням податкове повідомлення рішення від 21 вересня 2007 року № 0042031500/0 було розміщено на дошці податкових оголошень (повідомлень) 11 жовтня 2007 року, про що було складено відповідний акт № 380 від 11 жовтня 2007 року.

Відповідачем було також подані до податкового органу податкові декларації з податку на додану вартість за серпень 2006 року, за вересень 2006 року, за жовтень 2006 року, за листопад 2006 року, за грудень 2006 року, за січень 2007 року, за березень 2007 року, за травень 2007 року, за червень 2007 року, за серпень 2007 року, за вересень 2007 року, за жовтень 2007 року, за листопад 2007 року, за І квартал 2008 року від 20 вересня 2006 року вх. № 52023, від 20 жовтня 2006 року вх. № 59603, від 20 листопада 2006 року вх. № 70777, від 20 грудня 2006 року вх. № 75536, від 20 січня 2007 року вх. № 84780, від 08 лютого 2007 року вх. № 3182, від 19 квітня 2007 року вх. № 16767, від 20 червня 2007 року вх. № 32954, від 20 липня 2007 року вх. № 43869, від 19 вересня 2007 року вх. № 56107, від 20 жовтня 2007 року вх. № 66289, від 20 листопада 2007 року вх. № 78406, від 19 грудня 2007 року вх. № 82332, від 12 травня 2007 року вх. № 4366. відповідно.

Відповідачем в деклараціях були визначені суми податку до сплати в бюджет (рядок 27) в сумі 7418, 00 грн., в сумі 3222, 00 грн., в сумі 536, 00 грн., в сумі 1112, 00 грн., в сумі 3131, 00 грн., в сумі 455, 00 грн., в сумі 415, 00 грн., в сумі 882, 00 грн., в сумі 1301, 00 грн., в сумі 71, 00 грн., в сумі 876, 00 грн., в сумі 3091, 00 грн., в сумі 195, 00 грн. і суми штрафу у звязку з виправленням помилки в розмірі 94, 00 грн., в сумі 2413 грн. відповідно на загальну суму 25212, 00 грн.

Відповідно до п. 16.4 ст. 16 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (в редакції на момент спірних правовідносин) платники податку у строки, визначені законом, подають до податкового органу податкову декларацію про прибуток за звітний період, розраховану наростаючим підсумком з урахуванням відємного значення обєкта оподаткування минулих податкових періодів у разі його наявності відповідно до пункту 6.1 статті 6 цього Закону. При цьому за звітні квартал, півріччя та три квартали платники податку подають спрощену декларацію, а за результатами звітного року - повну.

Відповідно до підпункту 7.8.1 п. 7.8 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»(в редакції на момент спірних правовідносин) податковим (звітним) періодом для податку на додану вартість є календарний місяць.

Відповідно до підпункту 4.1.4 п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює:

а) календарному місяцю (у тому числі при сплаті місячних авансових внесків),- протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця;

б) календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі при сплаті квартальних або піврічних авансових внесків), - протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя);

в) календарному року, крім випадків, передбачених підпунктом «г»підпункту 4.1.4 цього пункту, - протягом 60 календарних днів за останнім календарним днем звітного (податкового) року;

г) календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб (прибуткового податку з громадян), - до 1 квітня року, наступного за звітним.

Таким чином, діючим законодавством на платників податків покладено обовязок подавати податкові декларації, в тому числі з податку на прибуток та податку на додану вартість.

Спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобовязань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обовязкових платежів), включаючи збір на обовязкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообовязкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення є Закон України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Згідно з підпунктом 1.11 ст. 1 вищезазначеного Закону під податковою декларацією розуміється документ, що подається платником податків до контролюючого органу у строки, встановлені законодавством, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податку, збору (обовязкового платежу).

Відповідно до підпункту 4.1.1 п. 4.1 ст. 4 цього ж Закону платник податків самостійно обчислює суму податкового зобовязання, яку визначає у податковій декларації.

Відповідно до п. 5.1 ст. 5 цього ж Закону податкове зобовязання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації. Зазначене податкове зобовязання не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку. Якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 15 цього Закону) платник податків самостійно виявляє помилки у показниках раніше поданої податкової декларації, такий платник податків має право надати уточнюючий розрахунок.

Відповідно до підпункту 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 цього ж Закону платник податків зобовязаний самостійно сплатити суму податкового зобовязання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку. строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.

Відповідно до підпункту 17.1.1 п. 17.1 ст. 17 цього ж Закону платник податків, що не подає податкову декларацію у строки, визначені законодавством, сплачує штраф у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожне таке неподання або її затримку.

Згідно з підпунктом 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 цього ж Закону у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобовязання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобовязаний сплатити штраф у таких розмірах:

- при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобовязання, - у розмірі десяти відсотків погашеної суми податкового боргу;

- при затримці від 31 до 90 календарних днів включно, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобовязання, - у розмірі двадцяти відсотків погашеної суми податкового боргу;

- при затримці, що є більшою 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобовязання, - у розмірі пятдесяти відсотків погашеної суми податкового боргу.

При цьому, п. 17.3 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»(в редакції на момент спірних правовідносин) передбачено, що сплата (стягнення) штрафних санкцій, передбачених цією статтею, прирівнюється до сплати (стягнення) податку та оскарження їх сум.

Згідно з п. 6.1 ст. 6 вищезгаданого Закону у разі коли сума податкового зобовязання розраховується контролюючим органом відповідно до статті 4 цього Закону, такий контролюючий орган надсилає платнику податків податкове повідомлення, в якому зазначаються підстава для такого нарахування, посилання на норму податкового закону, відповідно до якої був зроблений розрахунок або перерахунок податкових зобовязань, сума податку чи збору (обовязкового платежу), належного до сплати та штрафних санкцій за їх наявності, граничні строки їх погашення, а також попередження про наслідки їх несплати в установлений строк та граничні строки, передбачені законом для оскарження нарахованого податкового зобовязання (штрафних санкцій за їх наявності).

Відповідно до підпункту 5.2.1 п. 5.2. ст. 5 цього ж Закону податкове зобовязання, нараховане контролюючим органом відповідно до пунктів 4.2. та 4.3. статті 4 цього Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, з винятком випадків, визначених підпунктом 5.2.2. цього пункту.

Абзацом першим підпункту 5.2.2 п. 5.2 ст. 5 вищезгаданого Закону передбачено, що платник податків має право звернутися до контролюючого органу із скаргою про перегляд рішення, яка подається у письмовій формі, у разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган невірно визначив суму податкового зобовязання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству з питань оподаткування або виходить за межі його компетенції, встановленої законом.

З урахуванням строків давності платник податків має право оскаржити до суду рішення контролюючого органу про нарахування податкового зобовязання у будь-який момент після отримання відповідного податкового повідомлення. У цьому випадку зазначене рішення контролюючого органу не підлягає адміністративному оскарженню (абзац перший підпункту 5.2.5. п. 5.2 ст. 5 цього ж Закону).

Крім того, відповідно до підпункту 4.1.1 п. 4.1 ст. 4 цього ж Закону платник податків самостійно обчислює суму податкового зобовязання, яку визначає у податковій декларації.

Відповідно до п. 5.1 ст. 5 цього ж Закону податкове зобовязання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації. Зазначене податкове зобовязання не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку. Якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 15 цього Закону) платник податків самостійно виявляє помилки у показниках раніше поданої податкової декларації, такий платник податків має право надати уточнюючий розрахунок.

Відповідно до підпункту 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 цього ж Закону платник податків зобовязаний самостійно сплатити суму податкового зобовязання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.

За змістом п. 1.3 ст. 1 та підпункту 5.4.1 п. 5.4 ст. 5 цього ж Закону узгоджена сума податкового зобовязання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), не сплачена платником податків у встановлений строк, визнається сумою податкового боргу платника податків.

Податкові повідомлення рішення ДПІ у Деснянському районі м. Києва № 0028411500/0 від 13 грудня 2006 року, № 0000521500/0 від 23 січня 2007 року, № 0015391500/0 від 08 червня 2007 року, № 0036121500/0 від 16 липня 2007 року, № 0038461500/0 від 17 серпня 2007 року, № 0046881500/0 від 24 жовтня 2007 року, № 0062411500/0 від 06 грудня 2007 року, № 0006741500/0 від 29 лютого 2008 року, № 0042031500/0 від 21 вересня 2007 року відповідно до вимог підпункту 6.2.4 п. 6.2 ст. 6 вищезгаданого Закону вважаються врученими відповідачу, а тому сума податкового зобовязання, визначена в цих податкових повідомленнях рішеннях, з урахуванням того, що відповідачем вказані податкові повідомлення рішення не оскаржувались в адміністративному або судовому порядку, є узгодженою сумою податкового зобовязання, яка не була сплачена у встановлені строки, і визнається податковим боргом.

Крім того, несплачені протягом граничних строків самостійно визначені відповідачем суми податкового зобовязання в податкових деклараціях також визнаються податковим боргом.

В ході судового розгляду також було встановлено, що ДПІ у Деснянському районі м. Києва виставляло відповідачу першу та другу податкові вимоги № 1/497 від 03 жовтня 2006 року та № 2/2042 від 22 листопада 2006 року з дотриманням процедури їх виставлення, передбаченої в п. 6.2 ст. 6 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Зазначені податкові вимоги вважаються такими, що були вручені згідно вимог підпункту 6.2.4 п. 6.2 ст. 6 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Водночас, Закон України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» не передбачає виставлення наступної податкової вимоги після другої податкової вимоги, випадку виникнення нового податкового боргу після виставлення другої податкової вимоги.

Як вбачається з матеріалів справи та було встановлено в ході судового розгляду, відповідачем була погашена сума податкового боргу з податку на прибуток та з податку на додану вартість і на момент розгляду справи складає 3147, 53 грн. з податку на прибуток та 17069, 60 грн. з податку на додану вартість, що підтверджується зворотнім боком облікової картки ПП «Все для сервісу» станом на 06 серпня 2010 року з податку на прибуток та станом на 10 серпня 2010 року з податку на додану вартість, копії яких наявні в матеріалах справи.

У відповідності з вимогами ст. 16 Закону України Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»відповідачу на суму податкового боргу з податку на прибуток та податку на додану вартість була нарахована пеня в розмірі 136, 51 грн. та 814, 64 грн. відповідно, що також підтверджується зворотнім боком облікової картки ПП «Все для сервісу»станом на 06 серпня 2010 року з податку на прибуток та станом на 10 серпня 2010 року з податку на додану вартість, копії яких наявні в матеріалах справи.

Податковим боргом (недоїмка) в розумінні Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»вважається податкове зобовязання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобовязання (п. 1.3 ст. 1 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»).

Згідно з підпунктом 3.1.1 п. 3.1. ст. 3 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду.

Органами, уповноваженими здійснювати заходи з погашення податкового боргу, згідно з підпунктом 2.3.1 п. 2.3 ст. 2 цього ж Закону, є виключно податкові органи.

Згідно з п. 11 ст. 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»(в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та обєднані державні податкові інспекції подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.

Пунктом одинадцятим ст. 11 цього ж Закону передбачено право органів державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми недоїмки, пені у випадках, порядку та розмірах, встановлених законами України.

Отже, враховуючи викладене, та з огляду на те, що відповідачем не надано суду доказів, які б спростовували доводи позивача, позовні вимоги про стягнення з відповідача податкового боргу в сумі 21168, 28 грн., в тому числі 3284, 04 грн. податок на прибуток та 17884, 24 грн. податок на додану вартість, є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 2 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони субєкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтвердженні судові витрати, повязані із залученням свідків та проведенням судових експертиз.

Оскільки спір вирішено на користь субєкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - субєкта владних повноважень, повязаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись ст. ст. 69 - 71, ст. 94, ст. ст. 158-163, ст. 167, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного підприємства «Все для сервісу»(місцезнаходження: 02094, м. Київ, вул. Червоногвардійська, 5, ідентифікаційний код 32732523) до Державного бюджету України суму податкового боргу в загальному розмірі 21168 (двадцять одна тисяча сто шістдесят вісім) грн. 28 коп., у тому числі 3284 (три тисячі двісті вісімдесят чотири) грн. 04 коп. - податковий борг з податку на прибуток та 17884 (сімнадцять тисяч вісімсот вісімдесят чотири) грн. 24 коп. - податковий борг з податку на додану вартість.

Постанова набирає законної сили відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена за правилами, встановленими в ст. ст. 185 - 187 Кодексу адміністративного судочинства України відповідно.

СуддяО.В. Дегтярьова

Дата виготовлення та підписання повного тексту постанови 16 серпня 2010 року.