Постанова № 11415582, 02.08.2010, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

02 серпня 2010 року 11:31 № 2а-4744/10/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:

Головуючого - судді Дегтярьової О.В.,

при секретарі судового засідання Безсчасній Я.С.,

за участю представника позивача Карповича В.М. (довіреність від 07.07.2010р. № 18499/9/10),

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Державної податкової інспекції у місті Хмельницькому

доКонсорціума «Військово-будівельна індустрія»

про стягнення бюджетної заборгованості в розмірі 64172, 00 грн., -

В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулась ДПІ у м. Хмельницькому з позовом до Консорціума «Військово-будівельна індустрія»про стягнення бюджетної заборгованості в розмірі 64708, 23 грн.

Заявою від 12 травня 2010 року позивач збільшив позовні вимоги та просив стягнути з відповідача бюджетну заборгованість з податку з доходів фізичних осіб в сумі 66772, 30 грн. (64708, 23 грн. податок з доходів фізичних осіб та 2064, 07 грн. - пеня).

02 серпня 2010 року позивачем у судовому засіданні було подано клопотання про зменшення позовних вимог, в якому він просить стягнути з відповідача бюджетну заборгованість в розмірі 64172, 00 грн. у звязку частковою сплатою відповідачем.

У судовому засіданні представник позивача підтримав зменшені позовні вимоги та просив їх задовольнити.

У судові засідання 15 квітня, 13 травня, 31 травня, 08 червня, 24 червня та 02 серпня 2010 року відповідач не зявився, належним чином повідомлений судом про дату, час та місце судового розгляду відповідно до вимог ч. 8 ст. 35 Кодексу адміністративного судочинства України.

Від відповідача відзив на позовну заяву, заперечень проти позову, будь-яких пояснень, заяв чи клопотань до суду не надходило.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини справи, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з огляду на таке.

Під час розгляду справи було встановлено та з матеріалів справи вбачається, що Консорціум «Військово-будівельна індустрія»має відокремлений підрозділ Філію «Хмельницька автомобільна база № 82»Консорціуму «Військово-будівельна індустрія»без права юридичної особи.

Філія «Хмельницька автомобільна база № 82» Консорціуму «Військово-будівельна індустрія»перебуває на обліку як платник податків в ДПІ в м. Хмельницькому згідно довідки від 10.11.2006 року за № 13926.

21 січня 2010 року ДПІ у м. Хмельницькому провела невиїзну документальну перевірку Філії «Хмельницька автобаза № 82»Консорціуму «Військово-будівельна індустрія»з питань своєчасності сплати податку з доходів фізичних осіб, правильності подання розрахунку за формою 1-ДФ за період з 01 січня 2009 року по 30 вересня 2009 року, за результатами якої було складено акт № 943/17-5/34713413 від 21 січня 2010 року.

В акті перевірки було встановлено порушення підпункту 8.1.2., підпункту 8.1.4 п. 8.1 ст.8 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», що мало вираз у неперерахуванні Філією «Хмельницька автомобільна база № 82»Консорціуму «Військово-будівельна індустрія»нарахованого податку з доходів фізичних осіб в розмірі 64708, 23 грн.

Згідно розрахунку пені за несвоєчасну сплату податку з доходів фізичних осіб (Додаток 1 до акта перевірки) за прострочення встановлених строків сплати податку з доходів фізичних осіб, що призвело до виникнення заборгованості, згідно вимог підпункту 16.3.4, підпункту 16.3.5 п. 16.3 ст. 16 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»на підставі п. 16.4.1 п. 16.4 ст. 16 «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»Філії «Хмельницька автомобільна база № 82»Консорціуму «Військово-будівельна індустрія»була визначена пеня в розмірі 2064, 07 грн.

З актом перевірки ознайомився директор Філії № 82 Хмельницької автобази 82 Консорціуму «Військово-будівельна індустрія»Кривенчук В.В. та бухгалтер Філії № 82 Хмельницької автобази 82»Консорціуму «Військово-будівельна індустрія»Медведюк Л.Г. без зауважень, що підтверджується відповідними відмітками на акті перевірки.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 14 Закону України «Про систему оподаткування»податок на доходи фізичних осіб належить до загальнодержавних податків і зборів (обовязкових платежів).

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 9 Закону України «Про систему оподаткування»платники податків зобовязані сплачувати належні суми податків і зборів (обовязкових платежів) у встановлені законами терміни.

Відповідно до п. 1.15 ст. 1 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»(в редакції на момент спірних правовідносин), який є спеціальним з питань податку з доходів фізичних осіб, податковий агент - юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ) або фізична особа чи представництво нерезидента - юридичної особи, які незалежно від їх організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками зобовязані нараховувати, утримувати та сплачувати цей податок до бюджету від імені та за рахунок платника податку, вести податковий облік та подавати податкову звітність податковим органам відповідно до закону, а також нести відповідальність за порушення норм цього Закону.

Згідно підпункту 8.1.1 п. 8.1 ст. 8 цього Закону податковий агент, який нараховує (виплачує) оподатковуваний дохід на користь платника податку, утримує податок від суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену у відповідних пунктах статті 7 цього Закону.

Податок підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Банки не мають права приймати платіжні документи на виплату доходу, які не передбачають сплати (перерахування) цього податку до бюджету. Якщо оподатковуваний дохід нараховується, але не виплачується платнику податку особою, що його нараховує, то податок, який підлягає утриманню з такого нарахованого доходу, підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для місячного податкового періоду (підпункт 8.1.2 п. 8.1 ст. 8 цього ж Закону).

Пунктом 19.2 ст. 19 цього ж Закону передбачено, що особи, які відповідно до цього Закону мають статус податкових агентів, зобовязані:

а) своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, який виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати та за її рахунок;

б) надавати у строки, встановлені законом для податкового кварталу, якщо інше не визначено нормами цього Закону, податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також сум утриманого з них податку податковому органу за місцем свого розташування. У разі коли зазначена особа протягом звітного кварталу не виплачує такі доходи або виплачує доходи не всім платникам податку, зазначена звітність не подається або подається стосовно платників податку, які фактично отримали такі доходи. Запровадження інших форм звітності із зазначених питань не припускається;

в) надавати платнику податку на його вимогу відомості про суму виплаченого на його користь доходу, суму застосованих соціальних податкових пільг та суму утриманого податку;

г) надавати податковому органу інші відомості з питань оподаткування доходів окремого платника податку в обсягах та за процедурою, визначеною цим Законом та Законом України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Згідно п. 2.1 розділу 2 (Порядок подання податкового розрахунку) Порядку заповнення та подання податковими агентами податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків, і сум утриманого з них податку, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 29 вересня 2003 року № 451, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 22 жовтня 2003 року за № 960/8281, який регулює заповнення і подання органам державної податкової служби України податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, та сум утриманого з них податку відповідно до вимог підпункту «б» пункту 19.2 статті 19 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», податковий розрахунок подається окремо за кожний квартал (податковий період) протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного кварталу. Окремий податковий розрахунок за календарний рік не подається. Якщо останній день терміну подання податкового розрахунку припадає на вихідний чи святковий день, то останнім днем терміну вважається наступний за вихідним або святковим операційний (банківський) день. Якщо до закінчення терміну подання податкового розрахунку податковий агент виявляє помилки в раніше поданому за поточний звітний період податковому розрахунку, він зобов'язаний подати новий податковий розрахунок. При цьому штрафні санкції та адміністративні штрафи не застосовуються, а раніше поданий податковий розрахунок скасовується.

Дія цього Порядку поширюється на юридичних осіб (їх філії, відділення, інші відокремлені підрозділи), фізичних осіб, нерезидентів або їх представництв, які незалежно від їх організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками зобовязані нараховувати, утримувати та сплачувати податок з доходів фізичних осіб до бюджету від імені та за рахунок платника податку, та є податковими агентами відповідно до норм Закону.

Наказом Державної податкової адміністрації України від 29 вересня 2003 року № 451 також затверджена форма податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (ф. № 1ДФ).

Особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку з доходів у вигляді заробітної плати, є працедавець (самозайнята особа), який виплачує такі доходи на користь платника податку (такої самозайнятої особи) (п. 17.1 ст. 17 вищезгаданого Закону).

Працедавець - юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ чи її представництво) або фізична особа - субєкт підприємницької діяльності (включаючи самозайнятих осіб), яка укладає трудові договори (контракти) з найманими особами та несе обовязки із сплати їм заробітної плати, а також нарахування, утримання та сплати цього податку до бюджету, нарахувань на фонд оплати праці, інші обовязки, передбачені законами (п. 1.17 ст. 1 цього ж Закону).

Аналіз зазначених положень свідчить, що працедавець при виплаті найманим особам заробітної плати є податковим агентом в розумінні Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»та несе обовязки з нарахування, утримання та сплати податку з цього доходу. Крім того, на нього покладено обовязок з подання податкової звітності, та інші обовязки податкового агенту, а також несе відповідальність за порушень вимог Закону.

Відповідно до підпункту «а»підпункту 20.3.1 п. 20.3 ст. 20 цього ж Закону особами, відповідальними за погашення суми податкового зобовязання або податкового боргу з цього податку при нарахуванні податку особою, на яку покладається відповідальність за таке нарахування, утримання та сплату (перерахування) податку до бюджету згідно з нормами цього Закону, є такі особи податкові агенти.

У разі коли податковий агент до або під час виплати доходу на користь платника податку не здійснює нарахування, утримання або сплату (перерахування) цього податку, відповідальність за погашення суми податкового зобовязання або податкового боргу, що виникає внаслідок таких дій, покладається на такого податкового агента. При цьому платник податку - отримувач таких доходів звільняється від обовязків погашення такої суми податкових зобовязань або податкового боргу (підпункт 20.3.2 п. 20.2 ст. 20).

Згідно з п. 16.1 ст. 16 цього ж Закону податок, утриманий з доходів резидентів, підлягає зарахуванню до бюджету згідно з нормами Бюджетного кодексу України.

Відповідно до п. 16.3 цієї ж статті цей порядок застосовується всіма юридичними особами, у тому числі такими, що мають філії, відділення, інші відокремлені підрозділи, які розташовані на території іншої територіальної громади, ніж така юридична особа, а також відокремленими підрозділами юридичних осіб, яким в установленому порядку надано повноваження щодо нарахування, утримання і сплати (перерахування) до бюджету податку (далі - уповноважений підрозділ).

Сума податку за звітний місяць, яка підлягає перерахуванню до місцевого бюджету за місцезнаходженням таких відокремлених підрозділів, визначається юридичною особою або уповноваженим підрозділом самостійно, виходячи із загальної кількості громадян, які працюють у цих підрозділах, та суми виплаченого (нарахованого) оподатковуваного доходу.

Юридична особа за своїм місцезнаходженням та місцезнаходженням своїх підрозділів, а уповноважений підрозділ за своїм місцезнаходженням, одночасно з поданням документів на отримання коштів для виплати належних платникам податку доходів, сплачує (перераховує) суми утриманого податку на відповідні розподільчі рахунки, відкриті в територіальних управліннях Державного казначейства України.

Територіальні управління Державного казначейства України в установленому Бюджетним кодексом України порядку здійснюють розподіл зазначених коштів згідно із нормативами, встановленими статтею 65 Бюджетного кодексу України, та спрямовують такі розподілені суми до відповідних місцевих бюджетів.

Відповідальність за своєчасне та повне перерахування сум податку до відповідного місцевого бюджету несе юридична особа або її уповноважений підрозділ, що нараховує (виплачує) оподатковуваний дохід.

Підпунктом 16.3.4 п. 16.3 ст. 16 цього ж Закону передбачено, що контроль за правильністю та своєчасністю сплати податку здійснює податковий орган за місцезнаходженням юридичної особи або її уповноваженого підрозділу.

Як вбачається з матеріалів справи та було встановлено в ході судового розгляду, під час перевірки було встановлено, що Філією «Хмельницька автомобільна база № 82»Консорціуму «Військово-будівельна індустрія»були подані до податкового органу податкові розрахунки сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку за перший, другий і третій квартали 2009 року 07 травня 2009 року, 07 серпня 2009 року та 09 листопада 2009 року (форма № 1ДФ) 07 травня 2009 року (вх. № 57299), 07 серпня 2009 року (вх. № 126703), 09 листопада 2009 року (вх. № 189011) відповідно. Сума нарахованого в них податку з доходів фізичних осіб не була перерахована до бюджету в повному обсязі. Сума не перерахованого податку складає 64708, 23 грн.

Зазначені обставини підтверджуються матеріалами справи та не спростовані відповідачем.

Закон України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»є спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобовязань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обовязкових платежів), включаючи збір на обовязкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообовязкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення.

Отже, положення Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»поширюються також і на податок з доходів фізичних осіб.

Платники податків в розумінні Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» - це юридичні особи, їх філії, відділення, інші відокремлені підрозділи, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичні особи, які мають статус субєктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно з законами покладено обовязок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обовязкові платежі), пеню та штрафні санкції.

Відповідно до підпункту 4.1.1 п. 4.1 ст. 4 вищезазначеного Закону платник податків самостійно обчислює суму податкового зобовязання, яку зазначає у податковій декларації, крім випадків, передбачених підпунктом «г»підпункту 4.2.2 пункту 4.2, а також пунктом 4.3 цієї статті.

Відповідно до п. 5.1 ст. 5 цього ж Закону податкове зобовязання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.

Зазначене податкове зобовязання не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку.

Таким чином, суми податкового зобовязання з податку з доходів фізичних осіб, що були визначені відповідачем в податкових розрахунках сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку за перший, другий і третій квартали 2009 року 07 травня 2009 року, 07 серпня 2009 року та 09 листопада 2009 року (форма № 1ДФ) вважаються узгодженими з дня подання таких розрахунків.

Вказані суми податкового зобовязання з податку з доходів фізичних осіб відповідачем в повному обсязі у встановлений законом строк сплачені не були, тому вони відповідно до п. 1.3 ст. 1 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»вважаються податковим боргом.

Відповідно до підпункту 16.4.1 п. 16.4 ст. 16 цього ж Закону відповідачу на суму податкового боргу була нарахована пеня в розмірі 2064, 07 грн., яка в силу положень п. 1.3 ст. 1 цього ж Закону входить до складу податкового боргу.

У будь-яких випадках, коли платник податків згідно із законами з питань оподаткування уповноважений утримувати податок, збір (обовязків платіж), якими оподатковуються інші особи, у тому числі податки на доходи фізичних осіб, дивіденди, репатріацію, додану вартість, акцизні збори, а також будь-які інші податки, що утримуються з джерела виплати, сума таких податків, зборів (обовязкових платежів) вважається бюджетним фондом, який належить державі або територіальній громаді та створюється від їх імені (підпункт 3.2.1 п. 3.2 ст. 3 вищезазначеного Закону).

На кошти бюджетного фонду, визначеного підпунктом 3.2.1 цього пункту, не може бути накладено стягнення за причинами, відмінними від стягнення такого податку, збору (обовязкового платежу) (підпункт 3.2.2 п. 3.2 ст. 3 цього ж Закону).

Органами, уповноваженими здійснювати заходи з погашення податкового боргу, згідно з підпунктом 2.3.1 п. 2.3 ст. 2 цього ж Закону, є виключно податкові органи.

Згідно з п. 11 ст. 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»(в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та обєднані державні податкові інспекції подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.

Пунктом одинадцятим ст. 11 цього ж Закону передбачено право органів державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми недоїмки, пені у випадках, порядку та розмірах, встановлених законами України.

Отже, враховуючи викладене, та з огляду на те, що відповідачем не надано суду доказів, які б спростовували доводи позивача, позовні вимоги про стягнення з відповідача податкового боргу з податку з доходів фізичних осіб в загальному розмірі 64172, 00 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 2 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони субєкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтвердженні судові витрати, повязані із залученням свідків та проведенням судових експертиз.

Оскільки спір вирішено на користь субєкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - субєкта владних повноважень, повязаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись ст. ст. 69 - 71, ст. 94, ст. ст. 158-163, ст. 167, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Консорціуму «Військово-будівельна індустрія»(місцезнаходження: 03168, м. Київ, п-т. Повітрофлотський, 6, ідентифікаційний код 33629043) до Державного бюджету України суму податкового боргу з податку з доходів фізичних осіб в загальному розмірі 64 172 (шістдесят чотири тисячі сто сімдесят дві) грн. 00 коп.

Постанова набирає законної сили та може бути оскаржена у порядку, встановленому в ст. 254 та ст. 185-ст.187 Кодексу адміністративного судочинства України відповідно.

СуддяО.В. Дегтярьова

Дата виготовлення та підписання повного тексту постанови 16 серпня 2010 року.