Постанова № 11415580, 02.08.2010, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

02 серпня 2010 року 14:00 № 2а-5655/10/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:

головуючого судді Дегтярьової О.В.,

при секретарі судового засіданні Безсчасній Я.С.,

за участю представників:

позивача Чехонадського А.О. (довіреність від 20.01.2010р. б/н),

відповідача Горбенко І.М. (довіреність від 11.01.2010р. № 3),

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бріз-Інвест»

доДержавної податкової інспекції у Дарницькому районі міста Києва

про визнання нечинними і скасування податкових повідомлень-рішень № 0003851503/0/10640 від 26 березня 2010 року та № 0003841503/0/10641 від 26 березня 2010 року, -

В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулось ТОВ «Бріз-Інвест»з позовом до ДПІ у Дарницькому районі м. Києва про визнання нечинними і скасування податкових повідомлень-рішень № 0003851503/0/10640 від 26.03.2010 р. та № 0003841503/0/10641 від 26.03. 2010р.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що у нього є обовязок по сплаті орендної плати за землі державної та комунальної власності за місцезнаходженням земельної ділянки, а тому застосування до нього штрафних санкцій відповідачем є неправомірним з урахуванням також того, що ним було подано уточнюючу декларацію.

Відповідач проти позовних вимог заперечив, надав письмові заперечення. В обґрунтування своїх заперечень відповідач посилався на те, що штрафні санкції на підставі підпункту 17.1.1 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»були правомірно застосовані до відповідача, оскільки подання ним уточнюючого розрахунку не звільняє його від відповідальності.

У судових засіданнях представник позивача підтримав позовні вимоги та просив позов задовольнити.

Представник відповідача у судових засіданнях заперечував проти позову та підтримав доводи, викладені у запереченні.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали справи, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду і вирішення справи по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з таких підстав.

16 січня 2009 року ТОВ «Бріз-Інвест»подало до ДПІ у Дарницькому районі м. Києва податкову декларацію орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності за 2009 рік із додатком № 1 (відомості із договору оренди землі: дата укладання договору 23.04.2003р. строк дії договору 22.04.2028р., місце укладання договору м. Київ, вул. Хрещатик. 36, номер договору - № 467, дата державної реєстрації 25.06.2003р., номер державної реєстрації 78-6-00095, орендодавець Київська міська рада, орендар - ТОВ «Бріз-Інвест», місцезнаходження земельної ділянки у межах населеного пункту, площа земельної ділянки 19793, 0000 кв. м) із визначеною сумою орендної плати на 2009 рік в загальному розмірі 1377215, 61 грн. (щомісячно 114767, 97 грн.) та податкову декларацію орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності за 2009 рік із додатком № 1 (відомості із договору оренди землі: дата укладання договору 16.05.2008р. строк дії договору 15.05.2009р., місце укладання договору м. Київ, дата державної реєстрації 16.05.2008р., номер державної реєстрації 78-6-00538, орендодавець Київська міська рада, орендар - ТОВ «Бріз-Інвест», місцезнаходження земельної ділянки у межах населеного пункту, площа земельної ділянки 4 004, 0000 кв. м) із визначеною сумою орендної плати на 2009 рік в загальному розмірі 104101, 31 грн. (з січня по квітень щомісячно 23216, 84 грн., за травень 11233, 95 грн. ).

17 березня 2009 року ТОВ «Бріз-Інвест»подало до ДПІ у Оболонському районі м. Києва податкову декларацію орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності за 2009 рік із додатком № 1 (відомості із договору оренди землі: дата укладання договору 23.04.2003р. строк дії договору 22.04.2028р., місце укладання договору м. Київ, вул. Хрещатик. 36, номер договору - № 467, дата державної реєстрації 25.06.2003р., номер державної реєстрації 78-6-00095, орендодавець Київська міська рада, орендар - ТОВ «Бріз-Інвест», місцезнаходження земельної ділянки у межах населеного пункту, площа земельної ділянки 19793, 0000 кв. м) із визначеною сумою орендної плати на 2009 рік в загальному розмірі 1481316, 92 грн. (з січня по квітень щомісячно по 1379984, 81 грн., травень 126001, 92 грн., з червня по листопад щомісячно по 114 767, 97 грн., грудень 11476, 94 грн.).

Листом від 23 березня 2009 року № 23/03-1 ТОВ «Бріз-Інвест»повідомило ДПІ у Дарницькому районі м. Києва, що воно є платником податків та зборів у Дарницькому районі м. Києва, однак має чинні договори оренди земельних ділянок в Оболонському районі м. Києва і подача декларацій з орендної плати, сплата орендної плати здійснюється по місцю знаходження цих земельних ділянок, тобто в Оболонському районі м. Києва. На підставі зазначеного, ТОВ «Бріз-Інвест»просило визнати недійсними, помилково надані податкові декларації з орендної плати за земельні ділянки на 2009 рік та не нараховувати орендну плату по Дарницькому району м. Києва.

Зазначений лист надійшов до ДПІ у Дарницькому районі м. Києва 23 березня 2010 року.

У відповідь на цей лист позивача ДПІ у Дарницькому районі м. Києва надала відповідь листом від 16 квітня 2009 року № 12779/10/28-005, в якому зазначила, що суми, самостійно визначені платником податку у декларації, нараховуються у картці особового рахунку платника податку і такі нарахування не можуть бути зняті на підставі лише його листа, і запропонувала надати уточнюючу податкову декларацію з орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності за 2009 рік відповідно до чинного законодавства.

14 травня та 15 травня 2009 року ТОВ «Бріз-Інвест»подало до ДПІ у Дарницькому районі м. Києва уточнюючі податкові декларації орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності на 2009 рік з додатками № 1 (відомості із договору оренди землі) та додатками № 2 (перерахунок) по договору оренди від 16.05.2008р. б/н та від 23 квітня 2003 року № 467, в яких були зменшені сума орендної плати на поточний рік на 1377215, 61 грн. (щомісячно 114767, 97 грн.) та на 104101, 31 грн. (з січня по квітень щомісячно 23216, 84 грн., за травень 11233, 95 грн. ) відповідно.

28 травня 2009 року ТОВ «Бріз-Інвест»подало до ДПІ у Оболонському районі м. Києва податкову декларацію орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності за 2009 рік із додатком № 1 (відомості із договору оренди землі: дата укладання договору 16.05.2008р. строк дії договору 15.05.2009р., місце укладання договору м. Київ, дата державної реєстрації 16.05.2008р., номер державної реєстрації 78-6-00538, орендодавець Київська міська рада, орендар - ТОВ «Бріз-Інвест», місцезнаходження земельної ділянки у межах населеного пункту, площа земельної ділянки 4 004, 0000 кв. м) із визначеною сумою орендної плати на 2009 рік в загальному розмірі 1655817, 00 грн. (з січня по листопад щомісячно по 1379984, 81 грн., грудень 1379984, 80 грн.).

23 березня 2010 року ДПІ у Дарницькому районі м. Києва провела перевірку дотримання вимог податкового законодавства в частині своєчасності подання платіжних доручень до установ банку ТОВ «Бріз-Інвест»за період з 01 березня 2009року по 23 березня 2010 року, за результатами якої було складено акт № 1787/1503/31119757 від 23 березня 2010 року.

В акті перевірки було встановлено порушення строків сплати узгоджених податкових зобовязань з орендної плати, передбачених в ст. 17 Закону України «Про плату за землю», підпункту 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»на 74, 74, 73, 46, 46, 15, 15 днів затримки, дата сплати згідно законодавства 30.02.2009р., 30.02.2009р., 30.03.2009р., 30.03.2009р., 30.04.2009р., 30.04.2009р., фактично сплачено 15.05.2009р., 15.05.2009р., 14.05.2009р., 15.05.2009р., 15.05.2009р., 15.05.2009р. відповідно.

26 березня 2010 року ДПІ у Дарницькому районі м. Києва на підставі зазначеного акта перевірки прийняла податкове повідомлення рішення № 0003851503/0/10640, яким на підставі підпункту 17.1.1 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»за затримку на 15 календарних днів граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобовязання в розмірі 137984, 80 грн. ТОВ «Бріз-Інвест»зобовязано сплатити штраф в розмірі 10 % у сумі 13798, 48 грн. за платежем: орендна плата за землю, - та податкове повідомлення рішення № 0003841503/10641, яким на підставі підпункту 17.1.1 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» за затримку на 74 календарних днів граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобовязання в розмірі 275969, 60 грн. ТОВ «Бріз-Інвест» зобовязано сплатити штраф в розмірі 20 % у сумі 55193, 92 грн. за платежем: орендна плата за землю.

Як вбачається з матеріалів справи та було встановлено під час судового розгляду, позивач згідно договору оренди земельної ділянки від 23.04.2003р. № 467 та договору оренди земельної ділянки від 16 травня 2008 року б/н (рішення господарського суду м. Києва від 18 квітня 2008 року у справі № 35/163, яке було залишено без змін Постановою Вищого господарського суду України від 19 травня 2010 року) орендує земельні ділянки комунальної власності, які знаходяться у Оболонському районі м. Києва (п-т. Червоних Козаків, 13а-15 (земельна ділянка розміром 1, 9793 га) та п-т. Московський, 15б (земельна ділянка 4004 кв. м), що не заперечується відповідачем.

Відповідно до підпункту 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», який є спеціальним законом з питань оподаткування і установлює порядок погашення зобовязань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обовязкових платежів), включаючи збір на обовязкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообовязкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення, у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобовязання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобовязаний сплатити штраф у таких розмірах:

- при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобовязання, - у розмірі десяти відсотків погашеної суми податкового боргу;

- при затримці від 31 до 90 календарних днів включно, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобовязання, - у розмірі двадцяти відсотків погашеної суми податкового боргу;

- при затримці, що є більшою 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобовязання, - у розмірі пятдесяти відсотків погашеної суми податкового боргу.

Згідно з п. 17.1 ст. 17 цього ж Закону штрафні санкції за порушення податкового законодавства накладаються на платника податків у розмірах, визначених цією статтею, крім штрафних санкцій за порушення валютного законодавства, що встановлюються окремим законодавством.

Штрафні санкції накладаються контролюючими органами, а у випадку, передбаченому пунктом 17.2 цієї статті, самостійно нараховуються та сплачуються платником податків.

Контролюючий орган - державний орган, який у межах своєї компетенції, визначеної законодавством, здійснює контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування податків і зборів (обовязкових платежів) та погашенням податкових зобовязань чи податкового боргу. Вичерпний перелік контролюючих органів визначається статтею 2 цього Закону.

Податкові органи є контролюючими органами стосовно податків і зборів (обовязкових платежів), які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, крім зазначених у підпунктах 2.1.1 - 2.1.3 цього пункту (підпункт 2.1.4 п. 2.1 ст. 2 цього ж Закону).

Згідно з п. 1 ст. 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»(в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та обєднані державні податкові інспекції здійснюють контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків та зборів (обовязкових платежів).

Плата за землю (земельний податок, а також орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності) відноситься до загальнодержавних податків та зборів (обовязкових платежів) (п. 8 ч. 1 ст. 14 Закону України «Про систему оподаткування»).

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про плату за землю»(в редакції на момент спірних правовідносин), який визначає розміри та порядок плати за використання земельних ресурсів, а також відповідальність платників та контроль за правильністю обчислення і справляння земельного податку, використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель. Розміри податку за земельні ділянки, грошову оцінку яких не встановлено, визначаються до її встановлення в порядку, визначеному цим Законом.

За земельні ділянки, надані в оренду, справляється орендна плата.

Статтею пятою зазначеного Закону передбачено, що обєктом плати за землю є земельна ділянка, а також земельна частка (пай), яка перебуває у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди.

Субєктом плати за землю (платником) є власник земельної ділянки, земельної частки (паю) і землекористувач, у тому числі орендар.

Згідно зі ст. 13 цього ж Закону підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру, а орендної плати за земельну ділянку, яка перебуває у державній або комунальній власності, - договір оренди такої земельної ділянки.

Платники земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності (крім громадян) самостійно обчислюють суму земельного податку та орендної плати щороку за станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою центральним податковим органом, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обовязку подання щомісячних декларацій (ч. 1 ст. 14 вищезгаданого Закону).

Платник податків має право подавати щомісячно нову звітну податкову декларацію, що не звільняє його від обовязку подання податкової декларації до 1 лютого поточного року, у тому числі і за нововідведені земельні ділянки, що не звільняє від обовязку подання податкової декларації протягом місяця з дня виникнення права на нововідведену земельну ділянку, протягом 20 календарних днів місяця наступного за звітним (ч. 2 ст. 14 цього ж Закону).

В ч. 1 ст. 17 цього ж Закону встановлено, що податкове зобовязання по земельному податку, а також по орендній платі за землі державної та комунальної власності, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Контроль за правильністю обчислення і справляння земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності здійснюється органами державної податкової служби (ст. 27 цього ж Закону).

Згідно з п. 2.1 розділу 2 Порядку обліку платників податків, зборів (обовязкових платежів), затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 19 лютого 1998 року № 80, (в редакції наказу Державної податкової адміністрації України від 17 листопада 1998 року № 552) (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 14 грудня 1998 року за № 791/3231) (в редакції на момент спірних правовідносин) облік платників податків є однією з основних функцій органів державної податкової служби, яка створює передумови для здійснення контролю за правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю перерахування податків і зборів (обов'язкових платежів) до бюджетів та до державних цільових фондів.

Відповідно до п. 9.1 розділу 9 цього ж Порядку як платники того чи іншого виду податку, юридичні особи (відокремлені підрозділи), фізичні особи (в тому числі підприємці) ставляться на облік органами державної податкової служби з урахуванням рекомендацій щодо повноти охоплення обліком платників відповідних податків, які розробляються галузевими управліннями Державної податкової адміністрації України та затверджуються її Головою.

Пунктом 9.2 р. 9 цього ж Порядку передбачено, що платник податків зараховується органами державної податкової служби до категорії платників окремих податків за місцезнаходженням його підрозділів, земельних ділянок, родовищ корисних копалин, джерел забруднення навколишнього природного середовища, обєктів рухомого або нерухомого майна, транспортних засобів, гастрольних заходів тощо, розташованих на територіях інших територіальних громад, ніж платник податків.

Зазначені положення дають підстави стверджувати, що подача податкових декларацій орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності та сплата відповідних сум податку здійснюється до органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки.

Отже, облік платників плати за землю у вигляді орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності та контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати цього податку здійснюють органи державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки, а тому застосувати штрафні санкції на підставі підпункту 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»за несвоєчасну сплату самостійно узгоджених податкових зобовязань із орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності мають право орган державної податкової інспекції, який здійснює контроль щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати цього податку.

При цьому помилкове подання декларації до іншого податкового органу не надає повноваження останньому на здійснення відповідного контролю та застосування відповідальності.

Дійсно, згідно п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»податкове зобовязання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.

Зазначене податкове зобовязання не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку. Якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 15 цього Закону) платник податків самостійно виявляє помилки у показниках раніше поданої податкової декларації, такий платник податків має право надати уточнюючий розрахунок.

Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо такі уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно виявлені. Форма уточнюючих розрахунків визначається у порядку, встановленому для податкових декларацій.

Однак, зазначені положення поширюються саме на випадки, коли виявляються помилки у раніше поданих деклараціях і не розповсюджуються на помилкове подання податкових декларацій до іншого податкового органу, який не здійснює контроль щодо сплати цього податку.

Водночас, позивач скористався зазначеним порядком.

Крім того, розмір штрафних санкцій на підставі підпункту 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»визначається в залежності від кількості днів затримки сплати у відсотковому відношенні до погашеної суми податкового боргу, а подання уточнюючої декларації із зменшеними сумами податку не є погашення податкового боргу із затримкою в розумінні цього Закону.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про те, що застосування до позивача штрафних санкцій на підставі підпункту 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»ДПІ у Дарницькому районі м. Києва є безпідставним.

Згідно з ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

За таких обставин, виходячи з системного аналізу положень законодавства України та наданих сторонами доказів, суд дійшов висновку про неправомірність оскаржуваних рішень і обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Частиною другою ст. 11 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

Враховуючи зазначене, суд вважає за необхідне визнати протиправними і скасувати оскаржувані рішення, оскільки вимоги щодо визнання нечинним можуть стосуватись лише нормативно правового акта.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України суд присуджує всі здійснені позивачем та документально підтверджені витрати у розмірі 3, 40 грн. з Державного бюджету України.

Керуючись ст. ст. 69 - 71, ст. 94, ст. ст. 158-163, ст. 167, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Дарницькому районі міста Києва від 26 березня 2010 року № 0003851503/0/10640 та № 0003841503/0/10641.

3. Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бріз-Інвест» 3 (три) грн. 40 коп. судового збору.

Постанова набирає законної сили та може бути оскаржена у порядку, встановленому в ст. 254 та ст. 185-ст.187 Кодексу адміністративного судочинства України відповідно.

СуддяО.В. Дегтярьова

Дата виготовлення та підписання повного тексту постанови 04 серпня 2010 року.