Постанова № 11414773, 20.09.2010, Кіровоградський окружний адміністративний суд

< Список >

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

20 вересня 2010 року Справа № 2а-1615/10/1170

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді МогиланС.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні об 11-05 год. адміністративну справу

за позовом: ОСОБА_1

до відповідача: Кіровоградської обєднаної державної податкової інспекції

про скасування податкового повідомлення,

за участю:

секретаря судового засідання Канюки І.І.,

позивача ОСОБА_1,

представників:

відповідача Король Д.М.

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася з позовом до Державної податкової інспекції у м.Кіровограді про скасування податкового повідомлення форми «Ф»№0015211740/3 від 05.05.2010р., яким їй визначено суму податкового зобовязання з податку з доходів фізичних осіб в розмірі 1050,00 грн.

Ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 12.08.2010 р. за клопотанням представника відповідача допущено заміну Державної податкової інспекції у м.Кіровограді на її правонаступника Кіровоградську обєднану державну податкову інспекцію (а.с.67).

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що підставою нарахування податку стало декларування позивачем у податковій декларації про доходи, одержані з 01 січня по 31 грудня 2008 року податкового зобовязання з податку з доходів фізичних осіб в розмірі 1050,00 грн., у звязку з продажем транспортного засобу фургона-С MERSEDES-BENZ 612 D 1998 року випуску. Позивач вважає, що при винесенні податкового повідомлення-рішення ДПІ у м.Кіровограді безпідставно керувалася не вартістю транспортного засобу, за яку його фактично продано відповідно до біржового договору купівлі-продажу транспортного засобу №771049 від 24.01.2008 р., тобто 50,00 грн., а сумою, зазначеною нею помилково в декларації про доходи, тобто 7000,00 грн.

Відповідачем подано заперечення на позовну заяву відповідно до змісту якого, позов ним не визнається у повному обсязі, оскільки ОСОБА_1 подала декларацію про отримані доходи, в якій самостійно задекларувала суму податкового зобовязання з податку на доходи фізичних осіб в розмірі 1050,00, вирахуваного з доходу в сумі 7000,00 грн., отриманого від продажу вантажного транспортного засобу, а тому податкове повідомлення форми «Ф»№0015211740/3 від 05.05.2010р. винесене на підставі самостійно визначеного податку позивачем у податковій декларації про доходи, одержані з 01 січня по 31 грудня 2008 року.

В судове засідання зявилася позивач, яка позов підтримала у повному обсязі та просила суд його задовольнити з підстав зазначених у позовній заяві. Представник відповідача в судовому засіданні заперечила проти задоволення позовних вимог з підстав зазначених в запереченні.

На підставі ч.3 ст.160 КАС України в судовому засіданні 20.09.2010 р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено у строк до 27.09.2010 р., про що повідомлено сторонам після проголошення вступної та резолютивної частини постанови в судовому засіданні з урахуванням вимог ч.4 ст.167 КАС України.

Дослідивши подані позивачем та відповідачем документи і матеріали, заслухавши пояснення сторін, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, адміністративний суд,

ВСТАНОВИВ:

16 квітня 2009 року ОСОБА_1 відповідно подала до Державної податкової інспекції в м.Кіровограді декларацію про доходи, одержані з 1 січня по 31 грудня 2008 року, в якій самостійно задекларувала доход від продажу рухомого майнав розмірі 7000,00 грн. та самостійно визначила суму податкового зобовязання з податку з доходів фізичних осіб в розмірі 1050,00 грн. (а.с.36-39).

05 травня 2010 року ДПІ у м. Кіровограді винесено податкове повідомлення форми «Ф»№0015211740/3, яким податковим органом визначено податкове зобовязання з податку з доходів фізичних осіб в сумі 1050,00 грн. (а.с.6).

В судовому засіданні представник відповідача пояснив, що підставою для визначення позивачу податкового зобовязання з податку з доходів фізичних осіб стали показники декларації, яка подана ОСОБА_1 до податкового органу із самостійно визначеним розміром необхідного до сплати податку в сумі 1050,00 грн.

У відповідності до преамбули Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21.12.2000 р. №2181-ІІІ цей Закон є спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобовязань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обовязкових платежів), включаючи збір на обовязкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообовязкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення.

Згідно п. 1.1 ст. 1 зазначеного Закону платники податків юридичні особи, їх філії, відділення, інші відокремлені підрозділи, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичні особи, які мають статус субєктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно з законами покладено обовязок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обовязкові платежі), пеню та штрафні санкції.

В судовому засіданні представник Кіровоградської ОДПІ посилалася на те, що в даному випадку відповідальною особою за нарахування, утримання та сплату податку до бюджету є позивач по даній справі згідно ст.17 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»від 22 травня 2003 року №889-IV. Дана позиція також викладена в рішенні ДПІ в м.Кіровограді від 03.12.2009 року за результатами розгляду первинної скарги (а.с.57-60).

У відповідності до п.п.в) п.17.2. ст.17 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»від 22 травня 2003 року №889-IV, особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку з інших доходів для доходів, що виплачуються на користь платника податку фізичними особами, - є такий платник податку, а тому суд приходить до висновку, що в даному випадку норми Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»поширюються також на фізичних осіб, які не мають статусу субєкта підприємницької діяльності при сплатні ними податків.

Відповідно до п. 1.2. ст. 1 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»податкове зобовязання зобовязання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України.

Згідно п.п. 4.1.1 п. 4.1 ст. 4 зазначеного Закону платник податків самостійно обчислює суму податкового зобовязання, яку зазначає у податковій декларації, крім випадків, передбачених підпунктом «г»підпункту 4.2.2 пункту 4.2, а також пунктом 4.3 цієї статті.

Зі змісту оскаржуваного податкового повідомлення форми «Ф»вбачається, що податковий орган визначив податкове зобовязання на підставі п. «г»п.п. 4.2.2 п. 4.2 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

У відповідності до п.п. 4.2.2 п. 4.2 ст. 4 вказаного Закону контролюючий орган зобовязаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків у разі якщо:

а) платник податків не подає у встановлені строки податкову декларацію;

б) дані документальних перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобовязань, заявлених у податкових деклараціях;

в) контролюючий орган внаслідок проведення камеральної перевірки виявляє арифметичні або методологічні помилки у поданій платником податків податковій декларації, які призвели до заниження або завищення суми податкового зобовязання.

г) згідно з законами з питань оподаткування особою, відповідальною за нарахування окремого податку або збору (обовязкового платежу), є контролюючий орган.

Відповідно до п. 2.5 Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків та рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій, затвердженого наказом ДПА України від 21.06.2001 р. №253 (далі Порядок), податкове повідомлення письмове повідомлення податкового органу про обовязок платника податків сплатити суму податкового зобовязання, визначену податковим органом у випадках, передбачених законодавством. Податкове повідомлення-рішення є однією з форм податкового повідомлення.

Згідно п. 3.2 Порядку у випадках, що зазначені в пункті 3.1 даного Порядку, структурний підрозділ, що здійснює розрахунок суми (донараховує суму) податкового зобовязання (визначає суму бюджетного відшкодування ПДВ), складає податкове повідомлення за формою згідно з додатком 1 для платників податків фізичних осіб (форма «Ф»), якщо відповідно до закону податковий орган самостійно визначає податкове зобовязання платника податків, за причинами, не повязаними із порушенням податкового або іншого законодавства.

З огляду на системний аналіз п.п.4.1.1, 4.2.2 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»та п.2.5. та 3.2. Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків та рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій, затвердженого наказом ДПА України від 21.06.2001 р. №253, з огляду на позицію податкового органу щодо того, що в даному випадку ОСОБА_1 є відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку, беручи до уваги самостійне визначення платником податку податкового зобовязання у податковій декларації та подання її до податкового органу, суд вважає що у Державної податкової інспекції у м.Кіровограді були відсутні правові підстави для визначення податкового зобовязання та винесення оскаржуваного податкового повідомлення форми «Ф». Більш того, суд вважає, що подання платником податків податкової декларації, за умови відсутності фактів заниження або завищення суми його податкових зобовязань, заявлених у таких податкових деклараціях, а також арифметичних або методологічних помилок у них, які призвели до заниження або завищення суми податкового зобовязання, унеможливлює визначення податкового зобовязання контролюючим органом.

Відповідно до абз.1 п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21.12.2000, №2181-III податкове зобовязання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації, а тому суд вважає наявними у відповідача можливості, застосування передбачених чинним законодавством заходів щодо погашення податкового боргу.

Що стосується позиції ОСОБА_1 щодо змісту показника декларації, складеної позивачем, то відповідне питання повинне бути врегульоване ним самостійно у відповідності до ст.5.1. Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21.12.2000, №2181-III.

Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Керуючись ст. ст. 86, 94, 159 163, 167 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити в повному обсязі.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0015211740/3 від 05.05.2010 р., винесене Державною податковою інспекцією у м. Кіровограді, яким ОСОБА_1 визначено суму податкового зобовязання з податку з доходів фізичних осіб в сумі 1050,00 грн.

Присудити ОСОБА_1, ід. номер НОМЕР_1 (25012, АДРЕСА_1) з Державного бюджету України (рахунок №31118095600002, УДК в Кіровоградській області, МФО 823016, ідентифікаційний код 24145329) судовий збір в сумі 3,40 грн.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Кіровоградський окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10- денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України з дня отримання копії постанови у повному обсязі, апеляційної скарги.

Дата виготовлення повного тексту постанови 23 вересня 2010 року.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного судуС.В. Могилан