Рішення № 114131326, 12.10.2023, Красилівський районний суд Хмельницької області

Справа № 677/73/22

Провадження № 2/677/124/23

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 жовтня 2023 року м. Красилів

Красилівський районний суд Хмельницької області

в складі: головуючої судді Гладій Л.М.,

з участю секретаряЗагаєвської С.М.,

розглянувши за правилами загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 доЩиборівської сільськоїради Хмельницькогорайону Хмельницькоїобласті, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,третя особа Красилівськадержавна нотаріальнаконтора,про встановленнядодаткового строкудля прийняттяспадщини, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулася до суду з позовом до Щиборівської сільськоїради Хмельницькогорайону Хмельницькоїобласті, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,третя особа Красилівськадержавна нотаріальнаконтора,про встановленнядодаткового строкудля прийняттяспадщини посилаючись на те, що в липні 2021 року їй стало відомо про те, що ОСОБА_5 , уродженець та житель с. Радісне Красилівського району Хмельницької області, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , заповів їй 04 червня 2008 року земельну ділянку. Відповідно до заповіту ОСОБА_5 , який було оформлено в приватного нотаріуса Красилівського районного нотаріального округу Грибника А.М., їй заповідано земельну ділянку площею 1,94 га, що належить ОСОБА_5 на підставі державного акту про право власності на землю серії ІІІ-ХМ №005043, виданого 26 червня 2001 року Щиборівською сільською радою Красилівського району Хмельницької області. З Інформаційної довідки із Спадкового реєстру їй стало відомо про те, що Красилівською державною нотаріальною конторою 27 жовтня 2020 року було заведено спадкову справу № 66643338 після смерті ОСОБА_5 та видано два свідоцтва про право на спадщину. Дані спадкоємців, яким видано свідоцтва про право на спадщину їй не відомі.

Позивач не є родичкою спадкодавця ОСОБА_5 , разом із спадкодавцем не проживала, не є спадкоємцем ОСОБА_5 по закону, про існування заповіту на її користь їй не було відомо. Заповіт станом на сьогоднішній день чинний, ніким не оскаржувався, рішення суду про недійсність або скасування заповіту не має.

24 листопада 2021 року позивач звернулась до державного нотаріуса Красилівської державної нотаріальної контори Тиховської В.В. із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за заповітом на вказану земельну ділянку. Постановою від 24 листопада 2021 року №1457/02-31 їй відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на вищевказану земельну ділянку у зв`язку із пропущенням шестимісячного терміну для прийняття спадщини.

Оскільки, у зв`язку із необізнаністю про наявність заповіту, у встановлений законом строк подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини вона не встигла, тому просить визначити їй додатковий строк тривалістю в три місяці для подання заяви про прийняття спадщини.

Позивач та її представник в судове засідання не з`явилися, надіслали заяву, в якій позов підтримують, просять розглянути справу за їх відсутності, разом з тим, будучи присутньою в судовому засіданні 04 квітня 2023 року представник позивача вимоги позову підтримала з викладених у позові підстав.

Представник відповідача Щиборівської сільської ради у судове засідання не з`явився, подав до суду заяву, в якій просить справу слухати у його відсутності, щодо задоволення позову заперечень немає.

Представник відповідачів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 адвокат Кравчук В.М. у судовому засіданні 04 квітня 2023 року заперечив щодо позовних вимог, оскільки позивачем не надано доказів поважності пропуску встановленого законом строку для подання заяви про прийняття спадщини, посилаючись на позицію постанови Верховного Суду від 26 лютого 2020 року у справі № 286/27/18, в подальшому подав до суду письмову заяву, в якій просив розгляд справи здійснювати у його відсутності, у задоволенні позову просив відмовити.

Відповідачі ОСОБА_2 , ОСОБА_3 у судовому засіданні 04 квітня 2023 року заперечили проти позову, зазначили, що позивач жодного відношення до їх сім`ї не має, висловили сумнів щодо волі спадкоємця, разом з тим зазначили, що не подавали позову щодо оспорення заповіту. В подальшому відповідач ОСОБА_3 та ОСОБА_4 подали письмові заяви про розгляд справи у їх відсутності, в позові просили відмовити.

Третя особа належним чином повідомлена, у судове засідання не з`явилася, надіслала до суду заяву про слухання справи у її відсутність.

Дослідивши письмові матеріали справи, враховуючи надані суду пояснення, суд доходить висновку, що позов підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 від 13 серпня 2021 року (повторно) ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що складено актовий запис № 9.

Як вбачається із заповіту від 04 червня 2008 року, зареєстрованого в реєстрі за № 592, земельну ділянку площею 1,94 га, що знаходиться на території Щиборівської сільської ради, ОСОБА_5 заповів ОСОБА_1 .

Згідно витягу зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) № 65989124 від 12 серпня 2021 року, заповіт за реєстровим № 592 є чинним.

Заповіт складений та посвідчений відповідно до статей 1247, 1248 ЦК України, на час розгляду справи заповіт не змінений та не скасований.

Надаючи правову оцінку зазначеним обставинам, суд враховує наступне.

Відповідно до положеньстатті 63 Закону України «Про нотаріат»в редакції, яка діяла на момент відкриття спадщини, нотаріус, який одержав від спадкоємців повідомлення про відкриття спадщини, зобов`язаний повідомити про це тих спадкоємців, місце проживання або роботи яких йому відоме. Нотаріус може також зробити виклик спадкоємців шляхом публічного оголошення або повідомлення про це у пресі.

Згідно з пунктами 2.2 та 3.2 глави 10 розділу II Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженогонаказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року N 296/5, в редакції, чинній на момент відкриття спадщини, при заведенні спадкової справи нотаріус за даними Спадкового реєстру перевіряє наявність заведеної спадкової справи, спадкового договору, заповіту. Щоб не допустити пропуску шестимісячного строку для прийняття спадщини, нотаріус роз`яснює спадкоємцям право подачі заяви про прийняття спадщини чи про відмову від її прийняття.

Необхідність нотаріусом вчинити дії для повідомлення спадкоємця про відкриття спадщини, здійснити виклик спадкоємця за заповітом, у тому числі шляхом публічного оголошення або повідомлення про це у пресі, відповідає правовому висновку Верховного Суду України, викладеному у постанові від 06 вересня 2017 року у справі N 6-496цс17.

У спадковій справі, заведеної до майна ОСОБА_5 № 264/2020 на підставі заяв ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , наявна копія заповіту від 04 червня 2008 року, відповідно до якого ОСОБА_5 на випадок його смерті заповів належну йому земельну ділянку площею 1,94 га, що розташована на території Щиборівської сільської ради, ОСОБА_1 . Однак інформація про повідомлення ОСОБА_1 про наявність заповіту ОСОБА_5 на її користь ОСОБА_1 , відсутня.

Таким чином, у шестимісячний строк після смерті ОСОБА_5 державному нотаріусу Красилівської державної нотаріальної контори, яка відкрила спадкову справу, було відомо про наявність чинного заповіту.

З Інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину), а саме 16 липня 2021 року, ОСОБА_1 дізналася про те, що щодо майна померлого ОСОБА_5 заведена спадкова справа, а також про наявність заповіту, який є чинним.

27 липня 2021 року на звернення ОСОБА_1 до приватного нотаріуса Хмельницького нотаріального округу Грибчика А.М., останній видано дублікат заповіту, який має силу оригіналу, зареєстрований в реєстрі № 592.

24 листопада 2021 року ОСОБА_1 звернулася до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини за заповітом.

Постановою державного нотаріуса Красилівської державної нотаріальної контори Тиховської В.В. від 24 листопада 2021 року ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на земельну ділянку площею 1,94 га, яка розташована на території Щиборівської сільської ради Хмельницького району Хмельницької області, у зв`язку із пропуском, встановленого законодавством, шестимісячного терміну.

Відповідно до статей 1216, 1217 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно ст. 1223 ЦК України, право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.

Заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті (стаття 1233 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

За загальними положеннями про спадкування право на спадщину виникає в день відкриття спадщини; спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою; для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (статті 1220, 1222, 1270 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Відповідно до положень статті 1270 ЦК України, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини. Якщо виникнення у особи права на спадкування залежить від неприйняття спадщини або відмови від її прийняття іншими спадкоємцями, строк для прийняття нею спадщини встановлюється у три місяці з моменту неприйняття іншими спадкоємцями спадщини або відмови від її прийняття. Якщо строк, що залишився, менший як три місяці, він продовжується до трьох місяців.

Згідно з частиною третьою статті 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, які пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Правила частини третьої статті 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої зави; 2) ці обставини визнані судом поважними.

Вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. Поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: 1) тривала хвороба спадкоємців; 2) велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; 3) складні умови праці, які, зокрема, пов`язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; 4) перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; 5) необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо (див. постанову Верховного Суду від 28 березня 2022 року у справі № 750/2158/21 (провадження № 61-753св22)).

Подібні висновки викладені Верховним Судом у постановах від 17 березня 2021 року у справі № 308/4272/19 (провадження № 61-17072св20), від 15 квітня 2021 року у справі № 591/1271/18 (провадження № 61-195св21), від 26 липня 2021 року у справі № 405/7058/19 (провадження № 61-18000св20), від 21 жовтня 2021 року у справі № 643/13260/19 (провадження № 61-9552св21), від 31 серпня 2022 року у справі № № 655/525/20 (провадження № 61-15493св21), що свідчить про сталість судової практики у спірних правовідносинах.

Відповідно до правової позиції, висловленої Верховним Судом України у постанові від 06 вересня 2017 року у справі № 6-496цс17, нотаріус при заведенні спадкової справи повинен перевірити за даними Спадкового реєстру наявність заведеної спадкової справи, спадкового договору, заповіту та вчинити дії для повідомлення спадкоємця про відкриття спадщини, здійснити виклик спадкоємця за заповітом, у тому числі шляхом публічного оголошення або повідомлення про це у пресі, що свідчило б про належне сприяння для здійснення особистого розпорядження спадкодавця.

Необізнаність спадкоємця про наявність заповіту є поважною причиною пропуску строку для прийняття спадщини. Необізнаність є людським фактором, наявність якого не дає змоги володіти певною інформацією через незалежні від волі особи обставини, а тому вона не може бути підтверджена відповідними доказами.

В той же час факт необізнаності особи про наявність заповіту може бути спростовано шляхом надання суду інших доказів, що свідчать про протилежні обставини, однак матеріали справи таких доказів не містять.

Посилання представника відповідачів на висновок, зроблений Верховним Судом у справі № 286/27/18, не може бути прийнято судом до уваги, оскільки в зазначеній справі з позовом про визначення додаткового строку для прийняття спадщини, як на поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини позивач, яка була родичкою спадкодавця, зазначала похилий вік та хвороби, а не необізнаність спадкоємців про наявність заповіту.

Відповідно до п. 24 постанови Верховного суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30 травня 2008 року №7, особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України.

З урахуванням наведеного, якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.

Згідно частини 1 статті 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до частини 3 статті 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Згідно з вимогами ст. 76-81 ЦПК України, засобами доказування у цивільній справі є письмові, речові і електронні докази, висновки експерта, показання свідків. Суд приймає до розгляду лише ті докази, які мають значення для справи. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Під час розгляду даної справи, судом було здійснено оцінку кожного аргументу позивача, та доказів по справі. На підставі чого було встановлено, що дані докази та аргументи є належними та допустимими, а також відповідають вимогам статті 95 ЦПК України.

На підставі належної оцінки зібраних у справі доказів, суд доходить висновку про наявність у позивача об`єктивних труднощів для своєчасного прийняття спадщини за заповітом після смерті ОСОБА_5 , оскільки, як встановлено судом, вона не є родичем спадкодавця, не проживала з останнім, про існування заповіту дізналася лише в липні 2021 року з Інформаційної довідки із Спадкового реєстру від 16 липня 2021, у зв`язку з чим їй 24 листопада 2021 року було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, тому в січні вона звернулась з позовною заявою до суду.

Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На стягненні судових витрат позивач не наполягає. Користуючись принципом диспозитивності, визначеним ч. 1 ст.13 ЦПК України, суд не виходить за межі заявлених позовних вимог, а тому підстав для стягнення судових витрат з відповідача на користь позивача не вбачається.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.1216,1258,1269,1272 ЦК України, ст.ст.12,247,263-265,273,354,355 ЦПК України, суд

в и р і ш и в:

Позовзадовольнити.

Визначити ОСОБА_1 додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини, яка відкрилася післясмерті ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , тривалістю три місяці з дня вступу рішення суду в законну силу.

Позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , паспорт серія НОМЕР_2 , виданий 02 грудня 2003 року Красилівським РВ УМВС України в Хмельницькій області.

Відповідач ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 .

Відповідач ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 .

Відповідач ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_5 .

Відповідач Щиборівська сільська рада, місцезнаходження: 31071, Хмельницька область, Хмельницький район, с. Щиборівка, вул. Центральна, 12, код ЄДРОУ: 04404421.

Третя особа Красилівська державна нотаріальна контора Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький), місцезнаходження: 31000, Хмельницька область, м. Красилів, вул. Театральна, 1, код ЄДРПОУ: 02901078.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Хмельницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Л.М.Гладій