Рішення № 11411684, 07.09.2010, Голованівський районний суд Кіровоградської області

Справа 2-1169/2010

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.09.2010 року Голованівський районний суд

Кіровоградської області

в складі головуючого судді Гут Ю.О.

при секретареві Цимбал І.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт Голованівськ справу за позовом публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про стягнення заборгованості по кредиту,

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся з позовом до суду та вказав, що 26.01.2007 року між Відкритим акціонерним товариством «Райффайзен Банк Аваль», правонаступником якого за всіма правами та обовязками є Публічне акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль» (надалі «Позивач», «Банк») та фізичною особою ОСОБА_2 (надалі «Відповідач 1», «Позичальник»), був укладений кредитний договір № 014-09.5-69958, згідно якого позивач надав Відповідачеві 1 кредит у сумі 25000, 00 грн. під 18,5 річних плати за користування кредитом, з кінцевим терміном погашення 25.01.2017 року.

Позивач свої зобовязання, передбачені Кредитним договором, виконав у повному обсязі, видавши кредитні кошти у сумі 25000, 00 грн, шляхом зарахування на рахунок Позичальника № НОМЕР_1, що підтверджується меморіальним ордером від 26.01.2007 року.

Відповідно до умов укладеного договору Відповідач 1 зобовязався повертати кредитні кошти та сплачувати проценти за їх користування шляхом внесення щомісячних платежів згідно графіків погашення кредиту, що є додатком до указаного Кредитних договорів, але не виконує ці зобовязання, внаслідок чого виникла прострочена заборгованість по сплаті кредиту та нарахованих процентів у сумі 1641, 31 грн..

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобовязується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит і сплатити проценти.

Згідно ст. 530 ЦК України : «Якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін)».

Статтею 525 ЦК України заборонено односторонню відмові від виконання зобовязання.

Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання

Якщо договором встановлений обовязок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому (ч. 2 ст. 1050 ЦК України).

Кредитним договором (п. 6.5 ) банку надано право вимагати дострокового погашення позивальником заборгованості за кредитом, нарахованих процентів, неустойки, відшкодування збитків у разі невиконання умов Кредитного договору та/або договорів забезпечення кредиту.

У звязку з порушенням Відповідачем 1 умов Кредитного договору, Позивач вважає, що у нього виникло право вимагати дострокового погашення всієї заборгованості Відповідача 1 по Кредитному договору № 014-09.5-69958.

Станом на 26.05.2010 року прострочена заборгованість Відповідача 1 по Кредитному № 014-09.5-69958 становить 20667, 14, у тому числі: 17291,39 грн. по кредиту; 972, 14 грн. по нарахованих, але не сплачених процентах. Позивач направляв Відповідачам вимоги про дострокове погашення всієї заборгованості по вказаному Кредитному договору, але ці вимоги проігноровані.

Умовами кредитного договору (п. 7.2, 10.1) передбачено, що за прострочення будь-яких грошових зобовязань за цими договорами Позичальник сплачує Кредитору пеню в розмірі 0,5% від суми простроченого платежу, за кожний день прострочення, починаючи з наступного дня.

У звязку з порушенням строків платежів за Кредитними договорами Відповідачеві 1 нараховано пеню у сумі 2403,61 грн.

Таким чином, загальний борг Відповідача 1 по Кредитному договору станом на 26.05.2010 року становить 2403, 61 у тому числі :

17291,39 грн. по кредиту; 972, 14 грн. по нарахованих, але не сплачених процентах, 2403, 61 грн. пені

Відповідно ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобовязання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, якщо інше не встановлено договором поруки.

Згідно укладеного Договору поруки Відповідач 2 взяв на себе зобовязання у повному обсязі солідарно з Відповідачем 1 відповідати перед Позивачем по зобовязаннях Відповідача 1, які виникають з Кредитного договору.

Частиною 1 ст. 543 ЦК України встановлено, що «у разі солідарного обовязку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обовязку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-якого з них окремо».

У звязку з викладеним Позивач вважає, що має право вимагати солідарного стягнення боргу по Кредитному договору з Відповідача 1, 2.

Згідно договору іпотеки від 26.01.2007 року, посвідченого приватним нотаріусом Голованівського районного нотаріального округу Кіровоградської області Воєводою С.М. у реєстрі за номером 145 (далі за текстом «Договір іпотеки»), належне виконання зобовязань Відповідача 1 за Кредитним договором забезпечене іпотекою належного Відповідачеві 2 нерухомого майна: квартира, що знаходиться за адресою:, АДРЕСА_1 (далі «Предмет іпотеки»), що належить відповідачу 2 на праві приватної власності.

Також пунктом 3.1.4 Договору іпотеки передбачено, що у разі невиконання Іпотекодавцем зобовязань за цим або за Кредитним договором, у тому числі якщо кінцевий термін погашення кредиту ще не настав, Іпотекодержатель має право звернути стягнення на Предмет іпотеки, реалізувати його відповідно до п. 5 цього Договору, та за рахунок вирученої від реалізації Предмета іпотеки суми переважно перед іншими кредиторами задовольнити в повному обсязі свої вимоги, що визначені на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, штрафів, пені, відшкодування збитків, завданих порушенням зобовязання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, повязаних з реалізацією Предмета іпотеки.

Пунктом 1.1. Договору іпотеки встановлено, що ним забезпечено вимоги Позивача, які витікають з Кредитного договору, надано право Позивачеві у випадку невиконання Позичальником зобовязань за Кредитним договором отримати задоволення своїх вимог за рахунок Предмета Іпотеки.

Відповідно Пункту 5.2. Договору іпотеки Іпотекодержатель набуває права звернути стягнення на Предмет іпотеки та задовольнити всю суму зобовязання на момент звернення стягнення, у тому числі суму заборгованості за кредитом та відсотками, штрафними санкціями, комісійною винагородою незалежно від настання строку виконання Боргового зобовязання, який зазначено у Кредитному договорі.

Статтею 39 Закону України «Про іпотеку» встановлено, що у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду, крім іншого зазначається: спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу, встановленої статтею 38 цього Закону; пріоритет та розмір вимог інших кредиторів, які підлягають задоволенню з вартості предмета іпотеки; початкова ціна іпотеки для його подальшої реалізації.

Одночасно з рішенням про звернення стягнення на предмет іпотеки суд за заявою іпотекодержателя вправі винести рішення про виселення мешканців, якщо предметом іпотеки є житловий будинок або житлове приміщення.

Статтею 5.6. Договору іпотеки передбачено, що право вибору способу задоволення вимог іпотекодержателя належать іпотекодержателю.

За даних обставин Позивач вважає доцільною реалізацією Предмета іпотеки шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України «Про виконавче провадження».

За наявною у Позивача інформацією вимоги до Відповідача інших кредиторів, які б підлягали задоволенню з вартості предмета іпотеки, відсутні, що підтверджується пунктом 2.1.1. Договору іпотеки щодо гарантій відсутності обтяжень предмета іпотеки зобовязанням по Договору іпотеки; посвідчу вальним написом нотаріуса на Договорі іпотеки щодо накладення заборони відчуження Предмета іпотеки.

Статтею 43 Закону України «Про іпотеку» передбачено, що реалізація Предмета іпотеки, на який звертається стягнення за рішенням суду, може проводитись, якщо інше не передбачено рішенням суду, шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження. Початкова ціна продажу предмета іпотеки встановлюється рішенням суду або за згодою між іпотекодавцем та іпотекодержателем, а якщо вони не досягли згоди на підставі оцінки, проведеної відповідно до законодавства про оцінку майна і майнових прав та професійну оціночну діяльність, при цьому початкова ціна продажу майна не може бути нижчою за 90 відсотків його вартості, визначеної шляхом його оцінки.

У даний час узгодження початкової ціни продажу предмета іпотеки між позивачем та Відповідачем 2 неможливе, тому вона може бути встановлена лише рішенням суду.

При укладенні Договору іпотеки сторонами встановлювалась заставна вартість Предмета іпотеки.

Згідно пункту 1.3. Договору Іпотеки заставна вартість предмета іпотеки була визначена у розмірі 43 000 , 00 грн.. Відповідно 90 % цієї суми становить 38 700 грн.

З огляду на викладене, Позивач вважає, що початкова ціна продажу Предмета іпотеки має бути встановлена судом у сумі 38 700 грн.

Предмет іпотеки є житловим приміщенням.

При укладенні Договору іпотеки (пункти 1.1., 2.1.1.) Відповідачем 3 було гарантовано, що на момент підписання договору іпотеки особи, які відповідно до ст.ст. 60, 74 Сімейного кодексу України, статей 398, 405 ЦК України мали б право на частку у спільному майні подружжя, право володіння або право користування щодо згаданої квартири, у тому числі малолітні та неповнолітні діти, відсутні.

Станом на дату подання позову Позивач не має відомостей, які б вказували на наявність у будь-яких інших осіб прав на частку у Предметі іпотеки як спільному майні подружжя, прав на володіння або прав користування щодо згаданої квартири, у тому числі малолітніх чи неповнолітніх дітей.

Статтею 3 ЦПК України кожній особі надано в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизначених або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

У звязку з порушенням Відповідачами прав Позивача як кредитора по Кредитному договорі, Позивач вважає, що має право звернутись за захистом своїх порушених прав до суду.

Додатковою угодою від 20.03.2007 року до Кредитного договору Позивач та Відповідач 1 відповідно до ст. 112 ЦПК України визначили, що у разі виникнення спору, прямо чи опосередковано повязаного з укладенням, виконанням, розірванням чи припинення на інших підставах Кредитного договору, такий спір підлягає вирішенню у Ленінському районному суді міста Кіровограда.

Просить стягнути солідарно з до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» (рах. № 361969 в Кіровоградській ОД ПАТ «Райффайзен Банк Аваль», МФО 323538, код 13762450) заборгованість по кредитним договорам № 014-09.5-69958 у сумі 20667, 14 гривень.

На задоволення вимоги ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» про стягнення заборгованості по кредитному договору № 014-09.5-69958 звернути стягнення на Предмет іпотеки: квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

Встановити способом реалізації Предмета іпотеки проведення прилюдних торгів у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України «Про виконавче провадження», з початковою ціною продажу 38700,00 грн.

Судові витрати покласти на відповідачів.

Представник позивача надав до суду письмову заяву в якій вказав, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Відповідачі надали до суду письмові заяви, в яких вказали, що поросять справу розглянути у їх відсутність. Проти стягнення заборгованості по кредитному договору в сумі 20667 грн.14 коп не заперечують, а в частині звернення стягнення на предмет іпотеки - квартири просять відмовити.

Суд, дослідивши матеріали справи в їх сукупності, дійшов до висновку, позов підлягає задоволенню частково.

Матеріалами справи встановлено, що 26.01.2007 року між Відкритим акціонерним товариством «Райффайзен Банк Аваль», правонаступником якого за всіма правами та обовязками є Публічне акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль» та фізичною особою та відповідачем ОСОБА_2 , був укладений кредитний договір № 014-09.5-69958, згідно якого позивач надав відповідачеві ОСОБА_2 кредит у сумі 25000, 00 грн. під 18,5 річних плати за користування кредитом, з кінцевим терміном погашення 25.01.2017 року.

Позивач свої зобовязання, передбачені Кредитним договором, виконав у повному обсязі, видавши кредитні кошти у сумі 25000, 00 грн, шляхом зарахування на рахунок Позичальника № НОМЕР_1, що підтверджується меморіальним ордером від 26.01.2007 року.

Відповідно до умов укладеного договору відповідач ОСОБА_2 зобовязався повертати кредитні кошти та сплачувати проценти за їх користування шляхом внесення щомісячних платежів згідно графіків погашення кредиту, що є додатком до указаного Кредитних договорів, але не виконує ці зобовязання, внаслідок чого виникла прострочена заборгованість по сплаті кредиту та нарахованих процентів у сумі 1641, 31 грн..

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобовязується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит і сплатити проценти.

Згідно вимог ст. 530 ЦК України, якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

У відповідностіі до вимог ст. 525 ЦК України заборонено односторонню відмову від виконання зобовязання.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання.

Згідно до вимог ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обовязок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому.

Кредитним договором (п. 6.5 ) банку надано право вимагати дострокового погашення позивальником заборгованості за кредитом, нарахованих процентів, неустойки, відшкодування збитків у разі невиконання умов Кредитного договору та/або договорів забезпечення кредиту.

У звязку з порушенням Відповідачем 1 умов Кредитного договору, Позивач вважає, що у нього виникло право вимагати дострокового погашення всієї заборгованості Відповідача 1 по Кредитному договору № 014-09.5-69958.

Станом на 26.05.2010 року прострочена заборгованість відповідача ОСОБА_2 по Кредитному № 014-09.5-69958 становить 20667, 14, у тому числі -17291,39 грн. по кредиту; 972, 14 грн. по нарахованих, але не сплачених процентах

Згідно до вимог ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобовязання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Умовами кредитного договору (п. 7.2, 10.1) передбачено, що за прострочення будь-яких грошових зобовязань за цими договорами Позичальник сплачує Кредитору пеню в розмірі 0,5 % від суми простроченого платежу, за кожний день прострочення, починаючи з наступного дня.

У звязку з порушенням строків платежів за Кредитними договорами Відповідачеві 1 нараховано пеню у сумі 2403,61 грн.

Таким чином, загальний борг відповідача ОСОБА_2 по Кредитному договору станом на 26.05.2010 року становить 2403, 61 у тому числі - 17291,39 грн. по кредиту; 972, 14 грн. по нарахованих, але не сплачених процентах та 2403, 61 грн. пені

Відповідно вимог ст. 554 ЦК України, у разі порушення боржником зобовязання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, якщо інше не встановлено договором поруки.

Згідно укладеного Договору поруки №0014-09.5-69958/1 від 26.01.2007 відповідач ОСОБА_3 взяв на себе зобовязання у повному обсязі солідарно з відповідачем ОСОБА_2 відповідати перед позивачем по зобовязаннях відповідача ОСОБА_2 , які виникають з Кредитного договору.

Позивач направляв відповідачам вимоги про дострокове погашення всієї заборгованості по вказаному Кредитному договору, але ці вимоги проігноровані.

Відповідно до вимог 1 ст. 543 ЦК України слідує, що у разі солідарного обовязку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обовязку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-якого з них окремо.

За даних обставин суд вважає за необхідне задовольнити вимоги позивача в частині стягнення солідарного з відповідачів по справі суму боргу по Кредитному договору в розмірі 20667 грн.14 коп.

Також підлягає задоволенню вимога про стягнення з відповідача судових витрат у сумі 206 грн. 67 коп.та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи у розмірі 120 гривень.

Згідно ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільну справу в межах заявлених вимог і на підставі представлених сторонами доказів.

В решті позовних вимог повинно бути відмовлено.

Відповідно до п.3.1.4 Договору іпотеки Позивачу надано право у випадку невиконання іпотекодавцем зобовязань за цим або за Кредитним договором звернути стягнення на предмет іпотеки, реалізувати його відповідно до п.6 цього Договору, та за рахунок вирученої від реалізації Предмета іпотеки суми переважно перед іншими кредиторами задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобовязання, тощо.

Відповідно до п.5.1 Договору іпотеки у разі порушення основного зобовязання або умов цього Договору іпотекодаржатель надсилає іпотекодавцю письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобовязань, вимога про виконання порушеного зобовязання у не менш ніж тридцяти денний строк та попередження про звернення стягнення на Предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель праві розпочати звернення стягнення на Предмет іпотеки.

З огляду на викладене, судом встановлено, що сторонами обумовлений порядок звернення заборгованості на Предмет іпотеки, достатньою і необхідною умовою такого звернення у всякому випадку повинно бути письмове повідомлення відповідача про порушення процедури стягнення за рахунок майна та майнових прав позичальника, таке повідомлення повинно бути безумовне та беззастережне шляхом надіслання боржнику рекомендованого листа. Однак не зважаючи що копія вищезгаданого рекомендованого листа мається в матеріалах справи але докази про вручення або отримання цього листа відповідачеві до матеріалів справи не долучено, такий доказ не надано суду і в судовому засіданні.

Згідно ч.1 ст.3, ст.4 ЦПК України суд захищає порушені, невизнані або оспорювані права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та спільні інтереси у спосіб, визначений законами України.

При цьому судом встановлено, що відповідач укладаючи кредитний договір зобовязався до 25.01.2017 року повернути кредит зі сплатою 18,5% річних за користування кредитом. Час повернення кредиту не минув, однак позивач не ставить питання про дострокове розірвання договору або стягнення заборгованості в грошовому еквіваленті тим самим визнаючи за відповідачем в подальшому використання кредитних грошових коштів не припиняючи основного зобовязання.

Оцінюючи докази по справі, суд вважає що позовні вимоги в цій частині не обґрунтовані, а позов не доказаний. Відповідно до ст.33 Закону України «Про іпотеку» № 898-1У від 05.06.2003 року у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобовязання іпотекодаержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобовязанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимоги іпотекодержателя.

Позивачем суду не надано докази позасудового врегулювання іпотечного спору відповідно до договору та вимог вище згаданого Закону.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 16, 525, 526, 553, 554, 611, 1054 ЦК України, ст.ст. 10, 11, 88,130,174, 209, 212, 214-215 Цивільного процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В :

Позов Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про стягнення заборгованості по кредиту задовольнити частково.

Стягнути солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 мешканців АДРЕСА_1 Голованіського району Кіровоградської області, на користь публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль», від імені якого діє Кіровоградська обласна дирекція ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» м. Кіровоград вул.Декабристів,2/14 код ЄДРПОУ 14305909 , рах. №361969 МФО №323538, код 13762450 заборгованість за кредитним договором договір № 014-09.5-69958 від 26.01.2007 року в розмірі 20667 грн. (двадцять тисяч шістсот шістдесят сім гривень), 14 коп.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль», від імені якого діє Кіровоградська обласна дирекція ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» м. Кіровоград вул.Декабристів,2/14 код ЄДРПОУ 14305909 , рах. №361969 МФО №323538, код 13762450, судові витрати по справі: судовий збір в розмірі 206 грн. (двісті шість гривень) 67 коп грн та 120 грн.(сто двадцять гривень) витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в суді.

В решті позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Кіровоградської області через Голованівський районний суд протягом 10 ( десяти ) днів з дня проголошення рішення .

Особи, які брали участь у справі , але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10(десяти) днів з дня отримання копії цього рішення

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги , якщо апеляційну скаргу не було подано .

У разі подання апеляційної скарги рішення суду , якщо його не скасовано , набирає законної сили після розгляду скарги апеляційним судом .

Суддя: /підпис/

Копія вірно:

Суддя: