Ухвала суду № 114087874, 09.10.2023, Києво-Святошинський районний суд Київської області

Справа № 369/8909/23

Провадження № 4-с/369/78/23

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.10.2023 м. Київ

Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі:

головуючого судді Фінагеєвої І.О.,

при секретарі Херенковій К.К.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві скаргу ОСОБА_1 , заінтересована: особа: Вишневий відділдержавної виконавчоїслужби уБучанському районіКиївської областіЦентрального міжрегіонального.управління Міністерстваюстиції (м.Київ) на постанову державного виконавця ВДВС Києво-Святошинського РУЮ, -

В С Т А Н О В И В :

14 червня 2023 року ОСОБА_1 звернувся до Києво-Святошинського районного суду Київської області зі скаргою про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії.

Заявлені вимоги обґрунтовував тим, що 10 квітня 2023 року скаржник дізнався, що був накладений Державним виконавцем ВДВС Києво-Святошинського РУЮ арешт на його нерухоме майно згідно постанови б/н від 03.02.2011 року. Скаржник звернувсь до виконавчої служби де йому було відмовлено у отримані постанови. 19.04.2023 року було зроблено запит адвокатом. 05.06.2023 року було отримано відповідь, що згідно відомостей в Автоматизованій системі виконавчого провадження, щодо прийнятих постанов б/н від 03.02.2011 року інформація відсутня.

Скаржник просив визнати постанову державного виконавця від 03.02.2011 року щодо накладення арешту на нерухоме майно таку, що порушує майнові права ОСОБА_1 та скасувати постанову державного виконавця, серія та номер б/н, видана 03.02.2011, видавник ВДВС Києво-Святошинського РУЮ, про накладення арешту на нерухоме майно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

14 червня 2023 року ухвалою судді Києво-Святошинського районного суду Київської області було відкрито провадження у даній справі.

Скаржник у судове засідання не з`явився, надав заяву про розгляд скарги у його відсутність, скаргу підтримав та просив суд її задовольнити.

Державний виконавець в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Згідно вимог ст. 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду зі скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Відповідно до ч. 2 ст. 450 ЦПК України неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.

У відповідності до ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Суд, дослідивши докази по справі, дійшов висновку, що скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що відповідно до Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта № 327629611 від 31.03.2023 року, 07 лютого 2011 року Київською обласною філією державного підприємства «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України зареєстровано обтяження щодо нерухомого майна ОСОБА_1 , на підставі постанови ВДВС Києво-Святошинського РУЮ від 03 лютого 2011 року, серії та номеру б/н (номер запису про обтяження: 6757352 від 07.02.2011 року).

Згідно відповіді № 17762 від 02 травня 2023 року, наданої відділом ВДВС Вишневий відділ державної виконавчої служби у Бучанському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) розглянуто адвокатський запит від 19.04.2023 року, який отримано 01.05.2023 року за BX №5830 та по суті поставлених питань повідомлено наступне.

Перевіркою Автоматизованої системи виконавчого провадження «ВП спецрозділ містяться відомості про виконавчі провадження:

№563301 щодо виконання виконавчого листа №2-1363 від 01.07.2002 виданого Києво-Святошинським райсудом про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання дочки ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 у розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку. 11.02.2010 виконавче провадження закінчено у зв`язку з направленим за належністю;

№46898269 щодо виконання постанови №ПС1 960705 від 13.10.2014 видана ДАІ про стягнення з ОСОБА_1 1020,00 штрафу. 03.11.2015 прийнято постанову про повернення виконавчого документа стягувачеві (відсутність у боржника майна) у відповідності до п.2 ч.1 ст.47 Закону України «Про виконавче провадження» (чинна редакція на момент прийняття). «Електронний Перевіркою Автоматизованої системи виконавчого провадження архів» містяться відомості про виконавче провадження;

№3457395 щодо виконання виконавчого листа № 2-767 від 12.03.2003 виданого Києво-Святошинським районним судом про Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_4 аліменти в розмірі 1/4 частини. 21.02.2020 державним виконавцем прийнято постанову про закінчення виконавчого провадження у відповідності до п.9 ч.1 ст. 39 Закону України про виконавче провадження (фактичне повне виконання рішення).

Відомості в Автоматизованій системі виконавчого провадження «ВП - спецрозділ», «Електронний архів» щодо прийняття постанови б/н від 03.02.2011 відсутні. Згідно пункту 9.9. Порядку роботи з документами в органах державної виконавчої служби строк зберігання виконавчих проваджень складає 3 роки у зв`язку з чим вище зазначені виконавчі провадження знищено.

Зокрема, вирішуючи дану скаргу по суті вимог, суд виходить із положень Закону України «Про виконавче провадження», а саме: норм статті 63 Закону України «Про виконавче провадження», які визначають порядок виконання рішень, за якими боржник зобов`язаний вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, а також розділом IX «Виконання рішень немайнового характеру» Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 року № 512/5.

Відповідно до п. 9 ч. 1ст. 39 Закону України "Про виконавче провадження"виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.

Відповідно до ч. 1,2 ст. 40 ЗУ "Про виконавче провадження" у разі закінчення виконавчого провадження (крім закінчення виконавчого провадження за судовим рішенням, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також, крім випадків нестягнення виконавчого збору або витрат виконавчого провадження, нестягнення основної винагороди приватним виконавцем), повернення виконавчого документа до суду, який його видав, арешт, накладений на майно (кошти) боржника, знімається, відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників, скасовуються інші вжиті виконавцем заходи щодо виконання рішення, а також проводяться інші необхідні дії у зв`язку із закінченням виконавчого провадження. Виконавче провадження, щодо якого винесено постанову про його закінчення, не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом. Про зняття арешту з майна (коштів) виконавець зазначає у постанові про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа, яка в день її винесення надсилається органу, установі, посадовій особі, яким була надіслана для виконання постанова про накладення арешту на майно (кошти) боржника, а у випадках, передбачених законом, вчиняє дії щодо реєстрації припинення обтяження такого майна.

Разом з тим, виконавець, прймаючи постанову про закінчення виконавчого провадження, не вчинив дій передбачені ч. 1,2 ст. 40 ЗУ "Про виконавче провадження", а саме арешт, накладений на нерухомемайно боржника ОСОБА_1 не зняв.

Суд приходить до висновку, що оскаржувана постанова не відповідає положенням статті 63,39 Закону України «Про виконавче провадження», чим порушує права заявника щодо належного здійснення виконавчого провадження у якому він є стягувачем, а тому вони підлягають поновленню шляхом її скасування.

Відповідно до частини другої статті 451 ЦПК України, у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).

Відповідно ст.40Закону України«Про виконавчепровадження» виконавче провадження, щодо якого винесено постанову про його закінчення, не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом.

Згідно зст. 41 Закону України «Про виконавче провадження»у разі якщо постанова виконавця про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа стягувачу визнана судом незаконною чи скасована в установленому законом порядку, виконавче провадження підлягає відновленню за постановою виконавця не пізніше наступного робочого дня з дня одержання виконавцем відповідного рішення.

Таким чином, з метою усунення допущених порушень та поновлення порушених прав скаржника, суд вважає за необхідне скасувати оскаржувану постанову, оскільки державним виконавцем прийнято постанову про закінчення виконавчого провадження у відповідності до п. 9 ч. 1 чт. 39 ЗУ "Про виконавче провадження" та не вчинено дій передбачених ч. 1, 2 ст. 40 ЗУ "Про виконавче провадження"щодо скасування арешту нерухомого майна боржника.

Окрім того, враховуючи, що відомості станом на травень 2023 року в Автоматизованої системи виконавчого провадження «ВП - спецрозділ», «Електронний архів» щодо прийняття постанови б/н від 03.02.2011 відсутні, суд вважає за необхідне задовольнити скаргу та скасувати постанову про накладення арешту.

За таких обставин, суд приходить до висновку про необхідність задоволення вимог скарги.

На підставі наведеного, керуючись ст. 40, 41, 63 Закону України «Про виконавче провадження», ст. ст. 258, 261, 450 ЦПК України,

П О С Т А Н О В И В:

Скаргу задовольнити.

Визнати постанову державного виконавця від 03 лютого 2011 року щодо накладення арешту на нерухоме майно ОСОБА_1 , такою, що порушує майнові права ОСОБА_1 .

Скасувати постанову державного виконавця, серія та номер б/н, видану 03 лютого 2011 року ВДВС Києво-Святошинського РУЮ, про накладення арешту на нерухоме майно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення до Київського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя Фінагеєва І. О.