Ухвала суду № 114079837, 11.10.2023, Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 303/8961/23

2/303/1392/23

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 жовтня 2023 року м. Мукачево

Суддя Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області Полянчук Б.І., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал», третя особа приватний виконавець виконавчого округу Закарпатської області Міністерства юстиції України Роман Роман Михайлович, приватний нотаріус Києво - Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк Олена Василівна про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась з позовом до ТОВ «Вердикт Капітал», третя особа приватний виконавець виконавчого округу Закарпатської області Міністерства юстиції України Роман Р.М., приватний нотаріус Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк О.В. про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

Ухвалою судді Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 25.09.2023 позовну заяву залишено без руху, оскільки до позовної заяви не додано документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Позивачку повідомлено про необхідність усунення недоліків позовної заяви протягом п`яти днів з дня отримання копії ухвали.

Копію ухвали від 25.09.2023 представник позивача адвокат Стегура Н.Р. отримала 03.10.2023, що підтверджується розпискою про отримання, але відповідно до вказівок судді і у встановлений термін вказані в ухвалі вимоги позивачка не виконала.

На виконання вимог ухвали від 25.09.2023 представником позивача адвокатом Стегурою Н.Р. 04.10.2023 подано заяву у якій остання, посилаючись на п.13 ч.1 ст.5 ЗУ «Про судовий збір» просила звільнити позивачку від сплати судового збору.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, відстрочення та розстрочення судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його оплати та повернення судового збору визначає ЗУ «Про судовий збір».

Так, ст.5 ЗУ «Про судовий збір» встановлені пільги щодо сплати судового збору, тобто визначено конкретні випадки, коли згідно із законом особа звільняється від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях.

Крім того, ст.8 ЗУ «Про судовий збір» передбачена можливість звільнення особи від сплати судового збору судом, за наявності, передбачених законом підстав.

Таким чином, ст.5 ЗУ «Про судовий збір» передбачені випадки, коли особа звільняється від сплати судового збору за законом, для чого немає необхідності приймати спеціальне рішення, а ст.8 ЗУ «Про судовий збір» передбачено випадки коли особа звільняється від сплати судового збору за рішенням суду.

Частини 1,2 ст.8 ЗУ «Про судовий збір» передбачає, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотання відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є:

а) військовослужбовці;

б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;

в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю;

г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї;

ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Позивачкою не зазначено та не надано суду докази, які підтверджують її майновий стан, а також не зазначено які із перерахованих в ч.1 ст.8 ЗУ «Про судовий збір» умов наявні для звільнення її від сплати судового збору та не надано суду докази, які підтверджують їх наявність.

Водночас посилання позивачки на те, що вона є ветераном війни - учасником бойових дій суд не може взяти до уваги, оскільки ч.1 ст.8 ЗУ «Про судовий збір» не передбачено такої підстави для звільнення від сплати судового збору.

Таким чином, позивачкою не надано суду належних доказів, які підтвердили би її майновий стан та підстави для звільнення від сплати судового збору, що передбачені ч.1 ст.8 ЗУ «Про судовий збір».

За таких обставин підстави для задоволення клопотання про звільнення ОСОБА_1 від сплати судового збору відсутні.

Крім того, позивачка посилалась на п.13 ч.1 ст.5 ЗУ «Про судовий збір», який передбачає, що від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються учасники бойових дій, у справах, пов`язаних з порушенням їхніх прав.

Відповідно до посвідчення серії НОМЕР_1 від 14.11.2016 ОСОБА_1 є ветераном війни-учасником бойових дій.

Згідно з п. 13 ч. 1 ст. 5 ЗУ «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України - у справах, пов`язаних з порушенням їхніх прав.

Згідно з ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі N 545/1149/17 (провадження N 14-730цс19) зроблено висновок, що відповідно до пункту 13 частини першої статті 5 Закону N 3674-VI учасники бойових дій під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються від сплати судового збору у справах, пов`язаних з порушенням їхніх прав. Разом з тим, зазначена норма має відсильний характер та не містить вичерпного переліку справ, в яких учасники бойових дій та прирівняні до них особи звільняються від сплати судового збору.

Правовий статус ветеранів війни, забезпечення створення належних умов для їх життєзабезпечення та членів їх сімей, встановлені Законом України від 22 жовтня 1993 року N 3551-XII «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». У статті 22 цього ж Закону передбачено, що особи, на яких поширюється дія цього нормативного акта, отримують безоплатну правову допомогу щодо питань, пов`язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від судових витрат, пов`язаних з розглядом цих питань. Перелік пільг учасникам бойових дій та особам, прирівняним до них, визначені у статті 12 цього Закону.

Отже, вирішуючи питання про стягнення судового збору з особи, яка має статус учасника бойових дій (прирівняної до нього особи), для правильного застосування норм п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону N 3674-VI суд має враховувати предмет та підстави позову; перевіряти чи стосується така справа захисту прав цих осіб з урахуванням положень статей 12, 22 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

Подібну правову позицію щодо застосування та тлумачення п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону N 3674-VI викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 09 жовтня 2019 року у справі N 9901/311/19 (провадження N 11-795заі19), в постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 21 березня 2018 року у справі N 490/8128/17 (провадження N К/9901/166/18, К/9901/30220/18) та в ухвалі Верховного Суду у складі судді Касаційного цивільного суду від 25 жовтня 2021 року в справі N 201/14098/19 (провадження N 61-16801ск21).

Як убачається із підстав і предмету позову, цей спір не пов`язаний із порушенням прав позивачки, як учасника бойових дій, із урахуванням положень статей 12, 22 З№ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», відтак вона не звільнена від сплати судового збору за подання даного позову з підстав, передбачених п.13 ч.1 ст.5 ЗУ «Про судовий збір».

Відповідно до ч.3 ст. 185 ЦПК України, якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Враховуючи, що позивачкою у встановлений строк не виконані вимоги зазначені в ухвалі від 25.09.2023, а саме не сплачено судовий збір, тому відповідно до ст.185 ч.3 ЦПК України позовну заяву необхідно вважати неподаною та повернути ОСОБА_1 ..

Керуючись ст.ст. 185, 258-261,353-355 ЦПК України, ЗУ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», ЗУ «Про судовий збір»

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання представника позивача - адвоката Стегура Наталії Романівні про звільнення від сплати судового збору - відмовити.

Позовну заяву ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал», третя особа приватний виконавець виконавчого округу Закарпатської області Міністерства юстиції України Роман Роман Михайлович, приватний нотаріус Києво - Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк Олена Василівна про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню вважати неподаною та повернути позивачу.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено ЦПК України.

Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту ухвали.

Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена в день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Суддя