Рішення № 114045761, 10.10.2023, Романівський районний суд Житомирської області

УКРАЇНА

Романівський районний суд Житомирської області

290/1118/23

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

10 жовтня 2023 року смт. Романів

Романівський районнийсуд Житомирськоїобласті вскладі суддіКірічука М.М.,з участюсекретаря судовогозасідання ПанасюкК.О., розглянувши упорядку спрощеногопозовного провадженняцивільну справуза позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

В С Т А Н О В И В :

7 серпня 2023 року через систему «Електронний суд» представник товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» (далі ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Україна») звернувся до суду з позовом, в якому зазначено, що між товариством з обмеженою відповідальністю «Авентус Україна» (далі ТОВ «Авентус Україна») та ОСОБА_1 19 листопада 2021 року був укладений електронний договір № 5092301 про надання споживчого кредиту (далі кредитний договір) строком на 30 днів до 19 грудня 2021 року. 18 квітня 2023 року між ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» було укладено договір факторингу № 18.04/23-Ф, відповідно до умов якого ТОВ «Авентус Україна» відступило позивачу право вимоги. Набувши права вимоги за вищевказаним кредитним договором та посилаючись на те, що ОСОБА_1 умови кредитного договору не виконав ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» просить судстягнути знього заборгованість в сумі 56290,26 грн; з яких 20000,00 грн сума кредиту; 26220,00 грн сума процентів за користування кредитом; 8273,38 грн інфляційні втрати; 1796,88 грн 3% річних.

Розгляд справи проведено у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до статті 279 Цивільного процесуального кодексу України (даліЦПК України) без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Відповідач своїм правом подати відзив не скористався.

Суд,дослідивши упорядку спрощеногопозовного провадженняписьмові докази,наявні уматеріалах справи,всебічно перевірившиобставини,на якихвони ґрунтуютьсявідповідно донорм матеріальногоправа,що підлягаютьзастосуванню доданих правовідносин,дійшов висновку,що позов ТОВ«Фінансова компанія«Фінтраст Україна»підлягає частковомузадовленню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 19 листопада 2021 року між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 5092301, відповідно до умов якого останньому надано кредит в розмірі 20000,00 грн строком на 30 днів, тобто до 19 грудня 2021 року, та погодили фіксовану процентну ставку за користування коштами кредиту 1,90 % в день

Договір та паспорт споживчого кредиту підписано електронним підписом ОСОБА_1 відтвореного шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора М293943, дата підписання 19 листопада 2021 року, час підписання 14 год 25 хв.

Відповідно до підпункту 4.3.1 пункту 4.3 договору сторони домовились, що у випадку, якщо у споживача на дату закінчення строку кредиту (нового кредиту після пролонгації або автопролонгації ) наявна заборгованість за кредитом. Строк кредиту продовжується кожен раз на один наступний календарний день, що слідує за днем закінчення такого строку, але не більше ніж на 90 (дев`яносто) календарних днів поспіль, крім випадку, якщо в цей день, повинна відбутися пролонгація строку кредиту за ініціативою споживача відповідно до підпунктів 4.2.2-4.2.4 договору. Тобто в даному випадку кожен день авто пролонгації є новою датою повернення кредиту.

Згідно пункту 2.1 кошти кредиту надаються товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування за реквізитами платіжної картки № НОМЕР_1 або іншої платіжної картки, реквізити якої надані споживачем товариству з метою отримання кредиту.

Зі змісту повідомлення товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Контрактовий дім» від 4 травня 2023 року №2635 вбачається, що 19 листопада 2021 року о 14 годині 26 хвилин було перераховано 20000,00 грн на картку № НОМЕР_1 № транзакції 1022249953.

18 квітня 2023 року між ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» було укладено договір факторингу № 18.04/23-Ф, відповідно до умов якого ТОВ «Авентус Україна» відступило позивачу право вимоги, що належить кредитору за кредитними договорами, перелік яких міститься у реєстрі боржників, в тому числі і за кредитним договором № 5092301, що підтверджується витягом з Реєстру боржників до цього договору.

Долучений доматеріалів справирозрахунок свідчатьпро те,що внаслідокненалежного виконання ОСОБА_1 кредитнихзобов`язань,в останньоговиникла заборгованістьу розмірі в сумі 56290,26 грн; з яких 20000,00 грн сума кредиту; 26220,00 грн сума процентів за користування кредитом; 8273,38 грн інфляційні втрати; 1796,88 грн 3% річних. Відповідачем розрахунок заборгованості не спростований, доказів належного виконання зобов`язань за договором не надано.

Згідно частини 1статті 1054Цивільного кодексуУкраїни (далі ЦК україни)за кредитним договором банк або інша фінансова установа ( кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти ( кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Пунктом 1 частини 1статті 512 ЦК Українипередбачено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою, зокрема, внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином ( відступлення права вимоги).

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором (статті 514 ЦК України).

Відповідно до положень частин 1 та 2статті 1055 ЦК Україникредитний договір укладається у письмовій формі.

Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Абзац другий частини 2статті 639 ЦК Українипередбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.

Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, встановленістаттею 203 ЦК України.

Так, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятись у формі, встановленій законом.

Пунктами 5 та 6 частини 1статті 3 Закону України "Про електронну комерцію"визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

При цьому, одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається ( приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір ( пункт 12 частини 1статті 3 Закону України « Про електронну комерцію»).

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченоуЦК УкраїнитаГК України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеномустаттею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеному у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначенимстаттею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною 6 цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття ( акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченомустаттею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви ( форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченомустаттею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (стаття 11 Закону України " Про електронну комерцію).

Частиною 5статті 11 Закону України "Про електронну комерцію"передбачено, що пропозиція укласти електронний договір ( оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення ( відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір ( оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення ( відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення ( відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

Положеннямистатті 12 Закону України "Про електронну комерцію"визначено, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно доЗакону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису ( факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Вказаний електронний договір укладений сторонами шляхом ідентифікації позичальника та використання ним електронного цифрового підпису одноразовим ідентифікатором, що узгоджується з вимогами законодавства. Такий договір прирівнюється до договору, укладеного в письмовій формі.

Згідно частини 1статті 1048 ЦК Українипозикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Відповідно достатті 1049 ЦК Українипозичальник зобов`язаний повернути позикодавцю позику в строк та в порядку, встановлені договором.

Відповідно до умов даного договору ОСОБА_1 отримав кредитні кошти у розмірі 20000 грн, які були перераховані 19 листопада 2021 року о 14 годині 26 хвилин на картку № НОМЕР_1 № транзакції 1022249953, що підтверджується повідомленням товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Контрактовий дім» від 4 травня 2023 року №2635.

Відповідно до наданого розрахунку заборгованості ОСОБА_1 має борг за сумою кредиту - 20000,00 грн та за процентами за користування кредитом -26220,00 грн, Відповідачем розмір заборгованості за сумою кредиту та нарахованими процентами не спростований. Таким чином, суд прийшов до висновку про те, що на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за сумою кредиту в розмірі 20000,00 грн та процентами в розмірі 26220,00 грн.

Вирішуючи питання щодо стягнення з відповідача інфляційних втрат, нарахованих в сумі 8273,38 грн за період з травня 2022 року по червень 2023 року, та 3% річних нарахованих за період з 17 квітня 2022 року по 3 серпня 2023 року суд зазначає наступне.

Частиною першоюстатті 1050 ЦК Українипередбачено, що якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно достатті 625 цього Кодексу.

Згідно частини другоїстатті 625 ЦК Україниборжник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Нарахування трьох процентів річних є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступає способом захисту майнового права та інтересу, який полягає в отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові. Вимагати сплати суми боргу з врахуванням трьох процентів річних є правом кредитора, яким він наділений в силу нормативного закріплення зазначених способів захисту майнового права та інтересу.

Визначаючи період прострочення боржником боргового зобов`язання, за який можуть бути нараховані три відсотки річних та інфляційні втрати суд зазначає, щоУказом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні»у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, відповідно до пункту 20 частини першоїстатті 106 Конституції України,Закону України «Правовий режим воєнного стану»введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, який на цей час триває.

Згідно пункту 18 «Прикінцевих та перехідних положень»ЦК Україниу період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеноїстаттею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Враховуючи вищевказані положення закону та межі заявлених позовних вимог, суд приходить до висновку, що вимога про стягнення з відповідача інфляційних втрат, нарахованих в сумі 8273,38 грн за період з травня 2022 року по червень 2023 року, та 3% річних нарахованих за період з 17 квітня 2022 року по 3 серпня 2023 року задоволенню не підлягає.

Таким чином, позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню, а саме стягнення з відповідача заборгованість зі сплати суми кредиту в розмірі 20000,00 грн та процентів в розмірі 26220,00 грн

Згідно частини першоїстатті 133 ЦПК України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних із розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу (пункт 1 частини 3статті 133 ЦПК України).

Згідно частини 1статті 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (частина 2статті 141 ЦПК України).

Із матеріалів справи вбачається, що ТОВ «Фінансовакомпанія «ФінтрастУкраїна» понесла витрати на професійну правничу допомогу у зв`язку із розглядом справи в суді в розмірі 10000,00 грн, що підтверджується договором №10/07-2023 про надання правової допомоги від 10 липня 2023 року, рахунком на оплату по замовленню №708/02/08 від 2 серпня 2023 року, платіжною інструкцією №913 ід 2 серпня 2023 року актом приймання передачі послуг №1 від 28 жовтня 2022 року, розрахунковою квитанцією №28/10/22 від 28 жовтня 2022 року, ордером про надання правничої допомоги серії АІ №1423361.

Відповідно до частини 4статті 137 ЦПК Українирозмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Враховуючи вищевикладене, на підставістатті 141 ЦПК України, оскільки судом задоволено позов на 82,1%, стягненню з відповідача на користь позивача підлягають понесені судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 1762,85 грн, та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 8210,00 грн.

Керуючись статтями 525, 526, 546,549, 610, 1048, 1049, 1054 ЦК України, статтями 10-13, 76, 141, 259, 263-265, 268, 279 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 (адресамісцяпроживання: АДРЕСА_1 ;реєстраційний номероблікової карткиплатника податків- НОМЕР_2 )на користьтовариства зобмеженою відповідальністю«Фінансова компанія«Фінтраст Україна» (адреса місця знаходження: вул. Загородня, буд. 15, офіс 118/2 м.Київ, ідентифікаційний код в ЄДРПОУ: 44559822) 46220 (сорок шість тисяч двісті двадцять) грн 00 коп заборгованості за кредитним договором, 1762 (одну тисячу сімсот шістдесят дві) грн 85 коп судових витрат, пов`язаних зі сплатою судового збору та 8210 (вісім тисяч двісті десять) грн 00 коп витрат на професійну правничу допомогу.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Житомирського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому підпунктом 15.5 пункту 1 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України.

Суддя М.М. Кірічук