Вирок № 114009383, 09.10.2023, Кіровський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 203/3358/23

1-кп/0203/677/2023

В И Р О К

ІМЕНЕМУКРАЇНИ

09 жовтня 2023 року Кіровський районний суд м. Дніпропетровська у складі: головуючого судді ОСОБА_1 ,

при секретарі ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Дніпро кримінальне провадження №42023040000000156, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 22.02.2023 року, за обвинуваченням:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Дніпропетровська, громадянина України, одруженого, маючого на утриманні двох неповнолітніх дітей, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 369-2 КК України,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора ОСОБА_4 ;

обвинуваченого ОСОБА_3 ;

захисника обвинуваченого адвоката ОСОБА_5 , -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 наказом Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області від 29.01.2021 №31/ос призначено на посаду оперуповноваженого сектору розкриття злочинів проти особи відділу кримінальної поліції Новомосковського районного відділу поліції ГУНП в Дніпропетровській області.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України ОСОБА_3 як працівник органу державної влади зобов`язаний діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.

Згідно ст.ст. 24, 68 Конституції України, громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом. Кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 № 580-VIII (далі - Закон), Національна поліція України (далі - поліція) - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.

Згідно до ст. 2 Закону, завданням поліції є надання поліцейських послуг у сферах забезпечення публічної безпеки і порядку; охорони прав і свобод людини, а також інтересів суспільства і держави; протидії злочинності; надання в межах, визначених законом, послуг з допомоги особам, які з особистих, економічних, соціальних причин або внаслідок надзвичайних ситуацій потребують такої допомоги. Принципами діяльності поліції відповідно до ст.ст.6-9 Закону є верховенство права, дотримання прав і свобод людини, законність, відкритість та прозорість

Згідно зі ст. 18 Закону, поліцейський зобов`язаний неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції та присяги поліцейського, поважати і не порушувати прав і свобод людини.

Відповідно до ч.1 ст.19 Закону, у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону.

Згідно ст. 23 Закону, поліція відповідно до покладених на неї завдань здійснює превентивну та профілактичну діяльність, спрямовану на запобігання вчиненню правопорушень, виявляє причини та умови, що сприяють вчиненню кримінальних та адміністративних правопорушень, вживає у межах своєї компетенції заходів для їх усунення, вживає заходів з метою виявлення кримінальних, адміністративних правопорушень; припиняє виявлені кримінальні та адміністративні правопорушення, здійснює своєчасне реагування на заяви та повідомлення про кримінальні, адміністративні правопорушення або події, здійснює досудове розслідування кримінальних правопорушень у межах визначеної підслідності, здійснює охорону об`єктів права державної власності у випадках та порядку, визначених законом та іншими нормативно-правовими актами, а також бере участь у здійсненні державної охорони.

Відповідно до ч.1 ст. 2 Закону України «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів» до правоохоронних органів віднесені Правоохоронні органи - органи прокуратури, Національної поліції, служби безпеки, Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, Національне антикорупційне бюро України, органи охорони державного кордону, органи доходів і зборів, органи і установи виконання покарань, слідчі ізолятори, органи державного фінансового контролю, рибоохорони, державної лісової охорони, інші органи, які здійснюють правозастосовні або правоохоронні функції і беруть безпосередню участь зокрема у нагляді і контролі за виконанням законів.

Положеннями ч. 3 ст. 18 КК України, визначено, що службовими особами є особи, які постійно, тимчасово чи за спеціальним повноваженням здійснюють функції представників влади, тобто є службовою особою у розумінні примітки 1 до статті 364 КК України.

Отже, зважаючи на обсяг своїх владних повноважень, визначених Конституцією України, Кримінальним процесуальним кодексом України, Законами України «Про Національну поліцію» і «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів», функціональними обов`язками оперуповноваженого сектору кримінальної поліції Новомосковського районного відділу поліції ГУНП в Дніпропетровській області, ОСОБА_3 на час вчинення кримінального правопорушення був працівником правоохоронного органу, тобто службовою особою, яка постійно здійснювала функції представника органу державної влади.

Так, згідно зі ст. 1 Закону України «Про запобігання корупції», корупція - це використання особою, зазначеною у частині першій ст. 3 цього Закону, наданих їй службових повноважень чи пов`язаних з ними можливостей з метою одержання неправомірної вигоди або прийняття такої вигоди чи прийняття обіцянки/пропозиції такої вигоди для себе чи інших осіб або відповідно обіцянка/пропозиція чи надання неправомірної вигоди особі, зазначеній у частині першій ст. 3 цього Закону, або на її вимогу іншим фізичним чи юридичним особам з метою схилити цю особу до протиправного використання наданих їй службових повноважень чи пов`язаних з ними можливостей.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про запобігання корупції», неправомірна вигода - це грошові кошти або інше майно, переваги, пільги, послуги, нематеріальні активи, будь-які інші вигоди нематеріального чи не грошового характеру, які обіцяють, пропонують, надають або одержують без законних на те підстав.

Нормами ст. 22 Закону України «Про запобігання корупції» встановлено, що особам, зазначеним у частині першій ст. 3 цього Закону, забороняється використовувати свої службові повноваження або своє становище та пов`язані з цим можливості з метою одержання неправомірної вигоди для себе чи інших осіб, у тому числі використовувати будь-яке державне чи комунальне майно або кошти в приватних інтересах.

Відповідно до ч. 1 ст. 65 Закону України «Про запобігання Корупції» від 14.10.2014 № 1700-VII за вчинення корупційних або пов`язаних з корупцією правопорушень особи, зазначені в частині першій статті 3 цього Закону, притягаються до кримінальної, адміністративної, цивільно-правової та дисциплінарної відповідальності у встановленому законом порядку.

В свою чергу, оперуповноважений сектору розкриття злочинів проти особи відділу кримінальної поліції Новомосковського районного відділу поліції ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_3 , достовірно знаючи про вимоги вищевказаних нормативно-правових актів, у тому числі у сфері запобігання корупційним проявам, та всупереч обов`язку їх неухильного дотримання, діючи умисно, з метою особистого протиправного збагачення, вчинив корупційний злочин за наступних обставин.

Так, 25 грудня 2022 року оперуповноважений сектору розкриття злочинів проти особи відділу кримінальної поліції Новомосковського районного відділу поліції ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_3 прибувши на зустріч з ОСОБА_6 , яка підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.5 ст185 КК України у кримінальному провадженні №12022041350000871 від 17.09.2022, за адресою: м. Дніпро, просп. Івана Мазепи, 32-34, під час якої створив у останньої уявлення про можливість забезпечення вирішення питання щодо зміни її статусу підозрюваної на статус свідка або отримання умовного строку покарання, шляхом злочинного впливу на працівників прокуратури, які відповідно до Закону України «Про прокуратуру» є особами уповноваженими на виконання функцій держави та підтримує державне обвинувачення в судовому провадженні щодо кримінальних правопорушень, користуючись при цьому правами і виконуючи обов`язки, передбачені Кримінальним процесуальним кодексом України, а саме: здійснюючи нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням та пообіцяв зробити це за 20 000 (двадцять тисяч) доларів США, при цьому наполягав на тому, питання потрібно вирішувати за гроші бо буде сидіти.

Під час, розмови з ОСОБА_6 у ОСОБА_3 , який перебував на посаді оперуповноважений сектору розкриття злочинів проти особи відділу кримінальної поліції Новомосковського районного відділу поліції ГУНП в Дніпропетровській області та достовірно знав, що розгляд питання про скасування підозри, перекваліфікації кримінального правопорушення, а також вирішення питання щодо призначення покарання зі звільненням від відбування покарання з випробуванням віднесене до компетенції прокурора, виник злочинний умисел спрямований на отримання неправомірної вигоди від ОСОБА_6 за здійснення впливу на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави.

Приблизно у лютому 2023 року оперуповноважений сектору розкриття злочинів проти особи відділу кримінальної поліції Новомосковського районного відділу поліції ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_3 , усвідомлюючи протиправність своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, діючи умисно з корисливих мотивів, повідомим в телефонній розмові ОСОБА_6 , що він переговори з усіма ким потрібно і за 20000 (двадцять тисяч) доларів США її зроблять свідком у кримінальному провадженні.

Продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел, спрямований на отримання неправомірної вигоди від ОСОБА_6 за здійснення впливу на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави, 16.03.2023 о 13 годині 10 хвилини, ОСОБА_3 перебуваючи на вулиці неподалік офісних будівель за адресою: АДРЕСА_2 в ході бесіди із ОСОБА_6 , у зв`язку завершенням досудового розслідування у кримінальному провадженні №12022041350000871 від 17.09.2022 використовуючи довірливі стосунки із останньою, умисно вказуючи на умови, за яких остання вимушена буде надати неправомірну вигоду з метою запобігання шкідливим наслідкам щодо своїх прав і законних інтересів, а саме невідворотність покарання пов`язаного з позбавленням волі, пообіцяв ОСОБА_6 за передачу йому неправомірної вигоди в розмірі 10000 (десяти тисяч) доларів США, що за курсом Національного банку України станом на вказану дату становило 365600 (триста шістдесят п`ять шістсот тисяч) грн. здійснити вплив на прийняття рішення працівником прокуратури, уповноваженим на виконання функцій держави, щодо перекваліфікації кримінального правопорушення у кримінальному провадженні №12022041350000871 від 17.09.2022 з ч.5 на ч.4 ст.185 ККУ країни та в подальшому призначенні їй покарання зі звільненням від відбування покарання з випробуванням.

Таким чином, ОСОБА_3 оголосив обіцянку здійснити вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави за надання неправомірної вигоди для третьої особи у розмірі 10000 (десяти тисяч) доларів США, що за курсом Національного банку України станом на 16.03.2023 становило 365600 (триста шістдесят п`ять тисяч шістсот) грн.

Злочин, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_3 , кваліфікується за ч. 2 ст. 369-2 КК України, а саме, обіцянка здійснити вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави за надання неправомірної вигоди для третьої особи (зловживання впливом).

14 вересня 2023 рокуміж прокурором ОСОБА_4 та обвинуваченим ОСОБА_3 укладено угоду про визнання винуватості,яка містить формулювання обвинувачення та його правову кваліфікацію з зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, істотні для відповідного кримінального провадження обставини, беззастережне визнання обвинуваченим своєї винуватості у вчиненні кримінальних правопорушень, узгоджене покарання та згода обвинуваченого на його призначення, наслідки укладення та затвердження угоди, передбаченістаттею 473КПК України, наслідки невиконання угоди, що передбачені ст. 476 КПК України.

Угодою визначена міра покарання обвинуваченому ОСОБА_3 за скоєне кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 369-2 КК України, у виді штрафу в розмірі двох тисяч сімсот п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 46 750 (сорок шість тисяч сімсот п`ятдесят) гривень 00 копійок.

Прокурор вважала за доцільне затвердити угоду про визнання винуватості, укладену між нею та обвинуваченим, в присутності захисника, вказуючи на її відповідність вимогам закону.

У судовомузасіданні обвинувачений ОСОБА_3 та йогозахисник -адвокат ОСОБА_5 просили затвердитиугоду провизнання винуватостіі призначитиузгоджену вній мірупокарання.Свою провинуобвинувачений увчиненні інкримінованогойому кримінальногоправопорушення визнаву повномуобсязі тащиро розкаявсяу скоєному.Також, ОСОБА_3 зазначив, що розуміє надані йому законом права, передбачені ч. 4 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, визначені ст. 473 КПК України, характер пред`явленого обвинувачення та вид покарання, який до нього буде застосований в результаті затвердження угоди судом, наслідки невиконання угоди про визнання винуватості розуміє та наполягав на затвердженні угоди.

Вивчивши матеріали кримінального провадження, заслухавши думки учасників судового провадження, суд приходить до висновку, що угоду про визнання винуватості, укладену між прокурором та обвинуваченим слід затвердити і призначити ОСОБА_3 узгоджену сторонами угоди міру покарання, виходячи з наступного.

Відповідно п. 2 ч. 1 ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.

Згідно вимог ч.ч. 4, 5 ст. 469 КПК України визначено, що угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні зокрема щодо нетяжких злочинів. Укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні щодо кримінальних правопорушень, внаслідок яких шкода завдана правам та інтересам окремих осіб, у яких беруть участь потерпілий або потерпілі, не допускається, крім випадків надання всіма потерпілими письмової згоди прокурору на укладення ними угоди. Укладення угоди про примирення або про визнання винуватості може ініціюватися в будь-який момент після повідомлення особі про підозру до виходу суду до нарадчої кімнати для ухвалення вироку.

Так, ОСОБА_3 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 369-2 КК України, яке згідно ст. 12 КК України, є нетяжким злочином та полягає в обіцянці здійснити вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави за надання неправомірної вигоди для третьої особи (зловживання впливом).

При цьому судом з`ясовано, що обвинувачений ОСОБА_3 цілком розуміє права, визначені ч. 4 ст. 474 КПК України. Сторони угоди про визнання винуватості розуміють наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені ч. 2 ст. 473 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, а також, інші заходи, які будуть застосовані до обвинуваченого у разі затвердження угоди судом.

Порушення прав обвинуваченого ОСОБА_3 при укладанні даної угоди про визнання винуватості судом не встановлено.

Таким чином, суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

Також, судом встановлено, що умови угоди про визнання винуватості відповідають вимогам Кримінального процесуального кодексу України та Кримінального кодексу України.

Виходячи з викладеного, суд дійшов висновку про можливість затвердження угоди про визнання винуватості, укладеної між прокурором та обвинуваченим ОСОБА_3 та призначення обвинуваченому узгодженої сторонами виду та розміру покарання, оскільки, узгоджені сторонами вид і міра покарання є відповідними ступеню тяжкості кримінального правопорушення та характеристиці особи обвинуваченого.

Зазначене в угоді покарання буде достатнім, виконає мету призначеного покарання, а також, буде найбільш сприятливим для перевиховання ОСОБА_3 та запобігатиме вчиненню ним нових злочинів.

Питання про відшкодування витрат на залучення експертів суд вирішує відповідно до вимог ст.ст. 122,124 КПК України.

Речові докази в кримінальному провадженні відсутні.

Запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання відносно ОСОБА_3 слід залишити без зміни до набрання вироком законної сили.

Керуючись ст.ст. 368, 370, 371, 374, 474, 475 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Затвердити угоду про визнання винуватості, укладену 14 вересня 2023 року між прокурором першого відділу процесуального керівництва управління процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих Державного бюро розслідувань Дніпропетровської обласної прокуратури ОСОБА_4 та обвинуваченим ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у кримінальному провадженні №42023040000000156.

Визнати ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , винуватим у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.369-2КК України та призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі двох тисяч сімсот п`ятдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 46 750 (сорок шість тисяч сімсот п`ятдесят) гривень 00 копійок.

Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в дохід держави витрати на проведення судово-лінгвістичної експертизи № 140 від 26.04.2023 року в розмірі 17206 (сімнадцять тисяч двісті шість) гривень 56 (п`ятдесят шість) копійок.

Запобіжний захід обраний обвинуваченому ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у виді особистого зобов`язання, до набрання вироком законної сили залишити без змін.

Контроль за виконанням особистого зобов`язання покласти на прокурора, який приймає участь у кримінальному провадженні.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

На вирок учасниками судового провадження можуть бути подані апеляційні скарги до Дніпровського апеляційного суду через Кіровський районний суд м. Дніпропетровська протягом тридцяти днів з дня його проголошення, з урахуванням положень ч. 4ст. 394 КПК України.

Повний текст вирокувручається учасникам судового провадження відповідно до вимог ч. 15 ст. 615 КПК України.

Суддя ОСОБА_1