Ухвала суду № 114007260, 09.10.2023, Хотинський районний суд Чернівецької області

Справа № 724/2220/23 Провадження № 2-а/724/46/23

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

09 жовтня 2023 року м. Хотин

Суддя Хотинського районного суду Чернівецької області Скрипник С.М., дослідивши позовну заяву ОСОБА_1 відносно необґрунтованих, незаконних, неправомірних, безпідставних дій, рішень працівників поліції ВП №2 (м. Хотин) ГУНП в Чернівецькій області Жук Д.В., Бинда Р.В., та про скасування постанови серії БАД №140003 від 06.01.2023 року, -

В С Т А Н О В И В:

05 жовтня 2023 року ОСОБА_1 звернувся до Хотинського районного суду із позовною заявою щодо незаконних, неправомірних, безпідставних рішень, дій працівників поліції ВП №2 (м. Хотин) ГУНП в Чернівецькій області Жук Д.В., Бинда Р.В., та про скасування постанови серії БАД №140003 від 06.01.2023 року.

Вивчивши матеріали справи, вважаю, що позивачем при подачі позовної заяви не належно виконано вимоги ст. 160-161КАСУкраїни.

У липні 2023 року ОСОБА_1 звертався до Хотинського районного суду Чернівецької області із аналогічною по змісту і вимогам позовною заявою, яка ухвалою Хотинського районного суду від 09.08.2023 року була залишено без руху оскільки, позивачу було надано десятиденний строк з дня отримання ухвали, для необхідності вказати інші підстави для поновлення строку, так як в клопотанні про поновлення строку від 15.08.2023 року ним не доведено наявність поважних причин пропуску строку на оскарження.

Ухвалою Хотинського районного суду Чернівецької області від 22.08.2023 року вказану позовну заяву повернуто позивачеві.

Так, відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 171 КАС України, суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160,161,172 цього Кодексу.

Згідно із ч. 1, 2 ст. 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Згідно із ч. 5 ст. 160 КАС України в позовній заяві зазначаються: 1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв`язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти; 3) зазначення ціни позову, обґрунтований розрахунок суми, що стягується, - якщо у позовній заяві містяться вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної оскаржуваним рішенням, діями, бездіяльністю суб`єкта владних повноважень; 4) зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; 5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; 6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору - у випадку, якщо законом встановлений обов`язковий досудовий порядок урегулювання спору; 7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; 8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; 9) у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача; 10) у справах щодо оскарження нормативно-правових актів - відомості про застосування оскаржуваного нормативно-правового акта до позивача або належність позивача до суб`єктів правовідносин, у яких застосовується або буде застосовано цей акт; 11) власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Позивачем не дотримано вимог ч. 5 ст. 160 КАС України щодо змісту позовної заяви.

Відповідно до ч. 3 ст. 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Згідно із ч. 6 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

У постанові Великої Палати Верховного Суду України від 18 березня 2020 року по справі № 543/775/17 було викладено наступну позицію щодо застосування положень про сплату судового збору у справах щодо оскарження постанов про адміністративне правопорушення.

Отже, за системного, цільового та граматичного тлумачення до наведеного законодавчого регулювання відносин, пов`язаних зі сплатою судового збору, Велика Палата Верховного Суду в контексті фактичних обставин справи та зумовленого ними застосування норм процесуального права зазначає, що у справах щодо оскарження постанов про адміністративне правопорушення у розумінні положень статей 287, 288 КУпАП, як і в інших справах, які розглядаються судом у порядку позовного провадження, слід застосовувати статті 2-5 Закону № 3674-VІ, які пільг за подання позовної заяви, відповідних скарг у цих правовідносинах не передбачають.

Разом з тим, з огляду на необхідність однакового підходу у визначенні розміру судового збору, який підлягає застосуванню у справах щодо накладення адміністративного стягнення та справляння судового збору, він складає за подання позовної заяви 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Таким чином, за подання до суду фізичною особою позову про оскарження постанови про накладення адміністративного стягнення, позивачу необхідно сплатити судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що у 2023 році дорівнює 536 (п`ятсот тридцять шість) гривень 80 копійок.

Додатково роз`яснюю, що при зверненні з позовом до Хотинського районного суду Чернівецької області судовий збір сплачується за наступними реквізитами: рахунок отримувача (номер рахунку IVAN) UA448999980313171206000024365, отримувач: ГУК /Хотинська ТГ/ 22030101, код отримувача (за ЄДРПОУ) 37836095, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код класифікації доходів бюджету: 22030101, призначення платежу: «судовий збір за подачу позовної заяви».

Згідно ч. 6 ст. 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску

Відповідно до ч. 1 ст. 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Приписами ч. 1 ст. 123 КАС України визначено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Як вбачається із матеріалів справи, ОСОБА_1 зокрема, оскаржує постанову серії БАД №140003 від 06.01.2023 року, строк на оскарження якої становить десять днів, з дня її отримання. До матеріалів позовної заяви, не долучено належним чином завіреної копії оскаржуваної постанови.

До суду ОСОБА_1 звернувся 05 жовтня 2023 року, з пропуском встановленого законом строку на оскарження постанови.

За таких обставин, позивачем пропущено строк на звернення до суду із даним позовом.

Разом з цим, позивач не звертається до суду із клопотанням про визнання поважними причини пропуску та поновлення строку на звернення за захистом порушених прав.

До позовної заяви додано клопотання зі змісту якого можна зробити висновок, що позивач просить суд надати матеріали, якими керуються працівники поліції, просить клопотання взяти з позовною заявою, яку було повернуто від 26.07.2023 року, забезепечити явку працівників поліції, розгляд справи проводити з його участю. Просить оскаржувальний термін поновити, переглянувши відповідність матеріалів справи.

Суд вважає за необхідне відзначити, що обмеження строку звернення до суду шляхом встановлення відповідних процесуальних строків, не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя (Рішення Конституційного Суду України № 17-рп/2011 від 13 грудня 2011 року). Такі обмеження направленні на досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулюють учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків та поважати права та інтереси інших учасників правовідносин.

Відповідно до ч.1 ст.121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Поважними за змістом вказаної норми визнаються обставини, які є об`єктивно непереборними та не залежать від волевиявлення сторони і пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій.

У контексті наведеної норми поважними причинами пропуску строку на оскарження можуть бути визнані лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами справи певних процесуальних дій, які повинні бути підтверджені належними доказами.

Отже, для поновлення пропущеного процесуального строку, встановленого законом, необхідно встановити наявність поважних причин пропуску строку на оскарження, які об`єктивно перешкоджали особі вчасно подати скаргу у встановлені строки.

Як встановлено судом, жодних доказів поважності пропуску строку на оскарження постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАД № 140003 від 06.01.2023 позивачем не надано.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 26 квітня 2007 року у справі «Олександр Шевченко проти України» зазначено, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм провадження.

Жодних доказів поважності пропуску строку позивачем не зазначено.

Відповідно до вимог п. 2 ч.5ст.160 КАС Україниу позовній заяві зазначаються: повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, власне ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством Україи), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв`язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти.

У порушення вказаної вимоги позовна заява не містить повної інформації щодо сторін, зокрема відповідачів по справі.

Окрім цього, позивачем не дотримано вимог ч. 8 ст. 160 КАС України щодо змісту позовної заяви. А саме: у позовній заяві має бути вказаний перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.

Відповідно до ч. 11 ст. 160 КАС України позовна заява повинна містити власне підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав. З поданої заяви та доданих до неї документів вбачається, що заявником не зазначено у заяві або не додано окремим документом письмового підтвердження про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Згідно ч.2,4,5 ст. 94 КАС України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не встановлено цим Кодексом. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством, Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу.

Відповідно до п.5.27 Національного стандарту України Уніфікованої системи організаційно-розпорядчої документації «Вимоги до оформлювання документів» (ДСТУ 4163-2003), затвердженого наказом Держспоживстандарту України від 7 квітня 2003 р. №55, відповідно до якого відмітка про засвідчення копії документа складається зі слів «Згідно з оригіналом», назви, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії (на копіях відсутній запис «Згідно з оригіналом» назви, особистий підпис особи, яка засвідчує копію, її ініціали та прізвище, дата засвідчення копій). В порушення ст. 94 КАС України додані копії документів належним чином не засвідченні позивачем та не зазначено про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу.

Враховуючи наведене, вважаю, що позовну заяву слід залишити без руху та відповідно надати позивачу строк для усунення наявних в ній недоліків.

На підставі викладеного, керуючись ст. 160, 161, 169 КАС України,-

П О С Т А Н О В И В:

Матеріали позовної заяви ОСОБА_1 відносно незаконних, неправомірних, безпідставних рішень, дій працівників поліції ВП №2 (м. Хотин) ГУНП в Чернівецькій області Жук Д.В., Бинда Р.В., та про скасування постанови серії БАД №140003 від 06.01.2023 року залишити без руху.

Надати позивачу строк, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху усунути зазначені недоліки.

Попередити позивача, що у випадку невиконання вимог цієї ухвали позовна заява підлягає поверненню заявнику.

Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху надіслати особі, яка її подала.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: Сергій Миколайович СКРИПНИК