Ухвала суду № 113981323, 29.09.2023, Хотинський районний суд Чернівецької області

Справа № 724/540/23Провадження № 2/724/206/23

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 вересня 2023 року Хотинський районний суд Чернівецької області в складі:

головуючого судді: Ковальчук Т.М.

за участі:

секретаря судового засідання: Сенік М.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Хотин Чернівецької області заяву представника відповідача ОСОБА_1 , який діє в інтересах ОСОБА_2 , про компенсацію витратна професійнуправничу допомогу по цивільнійсправі запозовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 , Рукшинської сільської ради Дністровського (колишня назва Хотинського) району Чернівецької області про визнання недійсним державного акту про право власності,

В С Т А Н О В И В:

У провадженні Хотинського районного суду Чернівецької області перебувала цивільна справа №724/540/23 за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 , Рукшинської сільської ради Дністровського (колишня назва Хотинського) району Чернівецької області про визнання недійсним державного акту про право власності.

Ухвалою Хотинського районного суду Чернівецької області від 07 вересня 2023 року закрито провадження по справі у зв`язку з відсутністю предмета спору, повернуто позивачу ОСОБА_3 сплачений судовий збір в розмірі 1073,60 грн.

14.09.2023 року представником відповідача ОСОБА_1 подано до суду заяву про стягнення з позивача на користь відповідача витрат на правничу допомогу в розмірі 15000 грн, як компенсацію здійснених відповідачем витрат, пов`язаних з розглядом справи у відповідності до ч.5 ст.142 ЦПК України.

Відповідач ОСОБА_2 та його представник ОСОБА_1 в судове засідання 29.09.2023 року о 14:00 год не з`явилися, представник відповідача надав до суду заяву про проведення судового засідання у їх відстуності, заяву про стягнення витрат на правничу допомогу підтримують та просять її задовольнити (а.с. 137).

Позивач ОСОБА_3 та її представник ОСОБА_4 в судове засідання не з`явилися, позивач надала до суду клопотання, відповідно до якого вважає, що вказана заява не підлягає задоволенню. Клопотання обгрунтовує тим, що оцінку якості правничої допомоги адвокатом можливо буде надано судом при вирішенні справи по суті позовних вимог, а саме чи взагалі подані докази та правова позиція мають відношення до предмету спору. У поданому до суду відзиві відсутня позиція відповідача, що оскаржуваний документ не є предметом спору. Крім того, позивач не погоджується з розрахунком суми судових витрат, який надано стороною відповідача, вважає його значно завищеним, який не узгоджується із складністю справи та виконанням адвокатом робіт (наданих послуг), часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (а.с. 139-140).

Суд, вивчивши матеріали заяви та цивільної справи, приходить до наступного висновку.

07.03.2023 року позивач ОСОБА_3 звернулася до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 ,Рукшинської сільськоїрадиДністровського району Чернівецької області про визнання недійсним державного акту серії ІІ-ЧВ №007887 від 20 вересня 2001 року на право власності на земельну ділянку площею 0,8660 га, кадастровий номер 7325087600:03:00360477, який виданий на ім`я ОСОБА_2 .

Позивач позов обгрунтовувала тим, що Рушинська сільська рада Дністровського району Чернівецької області під час прийняття рішення щодо передачі ОСОБА_2 у приватну власність земельної ділянки порушила її право на передачу у власність земельної ділянки площею 0,07 га для ведення особистого селянського господарства в АДРЕСА_1 .

Ухвалою Хотинського районного суду Чернівецької області від 10.04.2023 року відкрито провадження по справі та призначено до підготовчого судового засідання (а.с.49).

Ухвалою Хотинського районного суду Чернівецької області від 24.05.2023 року задоволено клопотання позивача про витребування доказів. Витребувано з відділу №2 Управління надання адміністративних послуг Дністровського району Головного управління Держгеокадастру у Чернівецькій області належним чином завірену копію державного акту серії ІІ-ЧВ №007887 від 20 вересня 2001 року на право власності на земельну ділянку площею 0,8660 га, кадастровий номер 7325087600:03:00360477 на ім`я ОСОБА_2 (а.с.73).

06.09.2023 року позивачем ОСОБА_3 подано заяву про закриття провадження у справі за відсутності предмета спору, оскільки після витребування доказів нею було з`ясовано, що державний акт серії ІІ-ЧВ №007887 від 20.09.2001, який виданий на ім`я ОСОБА_2 не має відношення до спірної земельної ділянки, площею 0,07 га (а.с.123).

Ухвалою Хотинського районного суду Чернівецької області від 07.09.2023 року провадження у цивільній справі № 724/540/23 закрито на підставі п.2 ч.1 ст.255 ЦПК України, за відсутністю предмета спору між сторонами (а.с. 128).

Доступ до суду є правом особи, гарантованим, зокрема,частиною першою статті 4 ЦПК України, частиною першою статті 55 Конституції України, пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Одним із принципів цивільного судочинства є диспозитивність, що відповідно до частини третьої статті 13 ЦПК України передбачає у тому числі можливість для учасника справи розпоряджатися своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Відповідно до пункту 2 частин першої, другою статті 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору. Про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу.

Відповідно до частини п`ятої статті 142 ЦПК України у разі закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов`язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача.

За змістом частини дев`ятої статті 141 ЦПК України у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами, або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

У постанові Верховного Суду від 25.10.2021 у справі №757/49982/19 зазначено, що виходячи із системного тлумачення положень ч.5, ч.6 ст.142, ч.9 ст.141 ЦПК України, необґрунтовані дії позивача як підстава для компенсації здійснених відповідачем витрат, пов`язаних із розглядом справи, відповідно до ч.5 ст.142 ЦПК України, передбачають свідомі недобросовісні дії позивача, які свідчать про зловживання процесуальними правами.

У постанові від 18.12.2019 у справі №741/1681/17 Верховний Суд, залишаючи без змін судові рішення про відмову у стягненні витрат на правничу допомогу у зв`язку із закриттям провадження у справі, послався, що законодавець, гарантуючи особам право на звернення до суду за захистом та право на позов, передбачив компенсацію здійснених відповідачем витрат, пов`язаних з розглядом справи, лише у випадку необґрунтованих дій позивача (ч.5 ст.142 ЦПК України). При цьому звернення до суду з позовом є суб`єктивним правом позивача, гарантованим ст.ст.55, 124 Конституції України, та є безумовним доступом до правосуддя незалежно від обґрунтованості позову, а добросовісні дії позивача спрямовані на захист його порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів не можна вважати необґрунтованими, оскільки вони вчинені при здійсненні конституційного права на судовий захист. Таким чином, саме по собі звернення з позовом до суду не свідчить про необґрунтованість дій позивачів, оскільки зазначене є диспозитивним правом позивачів, передбачене процесуальним законодавством і не містить таких обмежень, а тому для задоволення вимог про стягнення компенсації здійснених судових витрат відповідачеві необхідно довести, а суду встановити, які саме дії позивача при зверненні до суду чи в ході розгляду справи по суті є необґрунтованими та у чому вони виражені, зокрема: чи є недобросовісним звернення позивача з позовом до суду, чи були його дії умисними та чим це підтверджується.

У постанові Верховного Суду від 14.01.2021 у справі №521/3011/18, де, залишаючи без змін судові рішення про відмову у стягненні витрат на правничу допомогу, Верховний Суд зазначив, що суд апеляційної інстанції вірно виходив з того, що відсутні підстави для визнання дій позивача необґрунтованими, оскільки звернення позивача до суду за захистом порушеного права, а також його дії, направлені на такий захист, не можуть свідчити про зловживання ним своїми процесуальними правами, тобто його дії, направлені на захист своїх прав, не можуть вважатися необґрунтованими та тягнути за собою його обов`язок відшкодувати понесені відповідачем витрати на правову допомогу.

Аналізуючи викладені норми, відповідачу згідно з процесуальним обов`язком доказування необхідно довести, які саме необґрунтовані дії позивача були ним здійснені в ході розгляду справи та в чому вони виражені, зокрема: чи діяв позивач недобросовісно та пред`явив необґрунтований позов; чи систематично протидіяв правильному та швидкому вирішенню спору; чи недобросовісний позивач мав на меті протиправну мету - ущемлення прав та інтересів відповідача; чи були дії позивача умисні та який ступінь його вини й чим це підтверджується.

У заяві про стягнення судових витрат у розмірі 15 000,00 грн, пов`язаних із правничою допомогою, представник відповідача не зазначив, які дії позивача у вказаній справі були необґрунтованими, що є підставою для компенсації витрат, пов`язаних з розглядом справи у зв`язку із закриттям провадження у справі. У заяві вказано на норми ЦПК України, а також долучено до заяви договір про надання правової допомоги від 08.05.2023 року, акт наданих послуг від 07.09.2023 року, квитанція до прибуткового касового ордера від 07.09.2023 року (а.с.132-136).

Отже, судом встановлено, що заява представника відповідача про компенсацію здійснених відповідачем судових витрат на професійну правничу допомогу не містить доводів, які саме дії позивачки є необґрунтованими або недобросовісними. Не обґрунтована така заява і тим, що такі дії позивача були винними та умисними і чим це підтверджується, або те, що позивач мала протиправну мету - ущемлення прав та інтересів відповідача.

Пунктом 3 частини другої статті 44 ЦПК України визначено, що залежновід конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню цивільного судочинства, зокрема подання завідомо безпідставного позову, позову за відсутності предмета спору або у спорі, який має очевидно штучний характер.

Судом встановлено, що закриття провадження по справі у зв`язку з відсутністю предмета спору було обумовлено тим, що після витребування судом та представником позивача відомостей щодо державного акту, який був предметом спору, було з`ясовано, що державний акт серії ІІ-ЧВ №007887 від 20.09.2001 року про право власності на земельну ділянку, який видано на ім`я ОСОБА_2 , не має відношення до земельної ділянки, площею 0,07 га за адресою: АДРЕСА_1 , з приводу якої позивач звернулася до суду за захистом свого порушенного права пов`язаного з передачею їй у власність вказаної земельної ділянки. Дані відомості були отримані позивачем після звернення з позовом до суду. Отже така процесуальна поведінка позивача не свідчить про зловживання нею своїми процесуальними правами шляхом подачі завідомо безпідставного позову, позову за відсутності предмета спору або у спорі, що має очевидно штучний характер.

Крім того, само по собі постановлення ухвали про закриття провадження по справі у зв`язку з відсутністю предмета спору не свідчить про необґрунтованість дій позивачки, так як звернення до суду є її диспозитивним правом, гарантованим статтями 55, 124 Конституції України, яке не містить обмежень в його реалізації і є безумовним доступом до правосуддя незалежно від обґрунтованості позову.

З огляду на викладене та враховуючи відсутність доказів про необґрунтовані дії позивача щодо пред`явлення позову, а також належних доказів на підтвердження того, що позивачкою було допущено зловживання процесуальними правами або, що спір виник внаслідок неправильних її дій, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви представника відповідача про компенсацію витрат в порядку ч.5 ст.142 ЦПК України.

Крім того, треба зауважити, що в порушення ч.8 ст.141 ЦПК України якою встановлено, що докази про сплатувитрат у зв`язку з розглядом справи, подаються стороною до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, представником відповідача зазначені докази подано до суду 14 вересня 2023, в той час як розгляд справи завершено ухвалою суду 07 вересня 2023 року.

Керуючись ст.ст.4, 12, 13, 141, 142, 255, 258, 260, 261, 263 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви представника відповідача ОСОБА_1 про компенсацію витрат на професійну правничу допомогу по цивільнійсправі запозовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 ,Рукшинської сільськоїради Дністровського(колишняназва Хотинського)району Чернівецькоїобласті про визнаннянедійсним державногоакту проправо власності відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Чернівецького апеляційного суду через Хотинський районний суд Чернівецької області протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя Т.М. Ковальчук