Рішення № 11400562, 23.09.2010, Юзівський районний суд міста Донецька (до 25.04.2025 - Ворошиловський районний суд м. Донецька)

№ 2-2741/10

РІШЕННЯ

Іменем України

23 вересня 2010 року Ворошиловський районний суд м. Донецька у складі:

головуючого судді Алтухової О.С.,

при секретарі Шнирьовій О.П.,

за участю представника позивача ОСОБА_1, відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Донецьку цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 про припинення права власності та визнання права власності на частину домоволодіння,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 про припинення права власності та визнання права власності на частину домоволодіння, посилаючись на наступні обставини.

Вона є власником 18/100 частин домоволодіння АДРЕСА_1 на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого 21 жовтня 2004 року. Право власності на вказану частину домоволодіння зареєстроване в КП «Бюро технічної інвентаризації м. Донецька» 15.11.2004 року. Відповідачу ОСОБА_2 належить 6/100 частин вказаного домоволодіння на підставі договору дарування, посвідченого державним нотаріусом 1-ої Донецької державної нотаріальної контори 12.01.1972 року.

Між нею та відповідачем не досягнуто згоди по здійсненню права спільної часткової власності, за період з 1972 року до теперішнього часу відповідач у своїй частці будинку не мешкає, проживає зі своєю родиною у власному домоволодінні за адресою: АДРЕСА_2, не бере участі в утриманні і збереженні спільного майна, постійно віддає ключі стороннім людям, які користуються електрообігрівачами та електроплитами, так як в його частині домоволодіння відсутнє опалення та не укладений договір на електропостачання, у звязку з чим він використовує її електричну мережу.

Вважає, що частка відповідача у спільному майні є незначною, не може бути виділена в натурі, спільне володіння майном неможливе.

Просила припинити право власності ОСОБА_2 на його частку з виплатою її вартості і визнати за нею право власності на 6/100 частин домоволодіння.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги, дав пояснення, аналогічні викладеним в позовній заяві, зауважив, що частка будинку ОСОБА_2 є непридатною для проживання, в ній відсутнє опалення, власне електропостачання, будинок збудований понад сто років тому, робити капітальний ремонт спільно з позивачкою відповідач категорично відмовляється. Просив позов задовольнити.

Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні позов не визнав в повному обсязі, наполягав на тому, що постійно проживає у належній йому частині домоволодіння, зареєстрований за вказаною адресою, зробив ремонт, підключився до електромережі, має намір постійно проживати саме тут. Просив відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_8 в судове засідання не зявився, був повідомлений про час та місце судового засідання, надав заяву про розгляд справи за його відсутності, проти задоволення позову не заперечував.

Відповідач ОСОБА_7 в судове засідання не зявився, був повідомлений про час та місце судового засідання, надав заяву про розгляд справи за його відсутності, проти задоволення позову не заперечував.

Відповідач ОСОБА_6 в судове засідання не зявився, був повідомлений про час та місце судового засідання, надав заяву про розгляд справи за його відсутності, проти задоволення позову не заперечував.

Відповідач ОСОБА_4 в судове засідання не зявилася, причини неявки суду не повідомила.

Суд вислухавши представника позивача, відповідача, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 356 ЦК України власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю.

Статтею 365 ЦК України передбачено, що право особи на частку у спільному майні може бути припинене за рішенням суду на підставі позову інших співвласників, якщо:

1. частка є незначною і не може бути виділена в натурі;

2. річ є неподільною;

3. спільне володіння і користування майном є неможливим;

4. таке припинення не завдасть істотної шкоди інтересам співвласника та членам його сімї.

Суд постановляє рішення про припинення права особи на частку у спільному майні за умови попереднього внесення позивачем вартості цієї частки на депозитний рахунок суду.

В судовому засіданні встановлено, що сторони по справі є субєктами права спільної часткової власності.

Так, згідно свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого 21 жовтня 2004 року державним нотаріусом Другої донецької державної нотаріальної контори, зареєстрованого в реєстрі за № 2-1054, ОСОБА_3 є власницею 18/100 частин домоволодіння, надвірних побудов та споруд, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1. Право власності на вказану частину домоволодіння зареєстроване в КП «Бюро технічної інвентаризації м. Донецька» 15.11.2004 року.

ОСОБА_2 на підставі договору дарування, посвідченого державним нотаріусом 1-ої Донецької державної нотаріальної контори 12.01.1972 року, зареєстрованого в реєстрі за № 3-22, належить 6/100 частин вказаного домоволодіння.

Згідно відповіді Комунального підприємства «Бюро технічної інвентаризації м. Донецька» від 20.05.2010 року № 37517 право власності на домоволодіння АДРЕСА_1 зареєстроване, крім ОСОБА_3 та ОСОБА_2, ще за ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 Відповідно до витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_1.

Статтею 358 ЦК України передбачено, право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою. Співвласники можуть домовитися про порядок володіння та користування майном, що є їхньою спільною частковою власністю.

Як вбачається з матеріалів справи, домоволодіння АДРЕСА_1 фактично складається з будинків А-1, Б-1, Г-1, Д-1, зруйнованого будинку В-1, жилою площею 87,3 кв.м., загальною площею 167,0 кв.м. та надвірних побудов: сарай Е, сарай Ж, вбиральня И, сарай К, ворота № 1, замощення 1. При цьому, відповідно до наданих до суду заяв від ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, та відповідно до пояснень представника позивача та відповідача ОСОБА_2 під час користування домоволодінням АДРЕСА_1, між усіма співвласниками домоволодіння у добровільному порядку було визначено, що у користуванні ОСОБА_2 та ОСОБА_3 знаходився будинок літер А-1, що складається з житлового будинку літер А та нежитлових прибудов літер а, а, а2.

Згідно висновку судової будівельно-технічної експертизи № 3718/23 від 19.10.2009 року площа приміщень спірного будинку літер А-1 в капітальних стінах, що належать до поділу складає 34,4 кв.м. На долю співвласника 6/100 належить 8,6 кв.м., на долю співвласника 18/100 належить 25,8 кв.м. Площа приміщень не дозволяє поділити будинок в натурі на дві частини відповідно до частин двох співвласників. Вартість 6/100 частин домоволодіння АДРЕСА_1 від його ринкової вартості складає 10831 гривень. Вказана сума, відповідно до квитанції від 06.01.2010 року, внесена представником позивачки на депозит територіального управління державної судової адміністрації в Донецькій області.

Відповідно до ст. 360 ЦК України співвласники зобовязані брати участь в утриманні і збереженні спільного майна.

Доводи позивачки та її представника про те, що відповідач ОСОБА_2 не бере участі в утриманні і збереженні спільного майна, а саме, те, що у частині домоволодіння, що належить ОСОБА_2, відсутня власна лінія електропостачання, опалення відповідачем ОСОБА_2 не спростовані. Крім того, згідно довідки квартального комітету № 6 ОСОБА_2 прописаний за адресою: АДРЕСА_1, але не проживає за вказаною адресою, домоволодіння знаходиться в аварійному стані.

Таким чином, судом встановлено, що між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 відсутня згода по здійсненню права спільної часткової власності спірного домоволодіння.

Враховуючи наведені факти, суд приходить до висновку про можливість, у відповідності з приписами ст. 365 ЦК України, припинення права власності ОСОБА_2 на 6/100 частин домоволодіння АДРЕСА_1, визнання за ОСОБА_3 права власності на 6/100 частин домоволодіння АДРЕСА_1 та стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 вартості 6/100 частин домоволодіння АДРЕСА_1 у розмірі 10831 гривень.

На підставі ст.ст. 356, 358, 360, 365 ЦК України, та керуючись 5, 60, 213, 214, 215 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ :

Позовні вимоги ОСОБА_3 до ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 про припинення права власності та визнання права власності на частину домоволодіння задовольнити.

Припинити право власності ОСОБА_2 на 6/100 частин домоволодіння, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1.

Визнати за ОСОБА_3 право власності на 6/100 частин домоволодіння, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1, що належала ОСОБА_2.

Зобовязати територіальне управління державної судової адміністрації в Донецькій області виплатити ОСОБА_2 кошти у розмірі 10 831 (десять тисяч вісімсот тридцять одна) гривня, які були внесені 06 січня 2010 року представником ОСОБА_3 ОСОБА_1 на поточний рахунок № 37317004001000, ОКПО 26288796, МФО 834016, ГУДКУ у Донецькій області в рахунок сплати вартості 6/100 частин домоволодіння, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1.

Апеляційна скарга на рішення може бути подана до апеляційного суду Донецької області через Ворошиловський районний суд м. Донецька протягом десяти днів з дня його проголошення.

Рішення надруковане у нарадчій кімнаті в одному примірнику.

Суддя Ворошиловського районного

суду міста Донецька О.С.Алтухова