Постанова № 113998641, 05.10.2023, Центральний районний суд м. Миколаєва

490/8589/23 від05.10.2023

н\п 3/490/3635/2023

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 жовтня 2023 року суддя Центрального районного суду м. Миколаєва Лященко В.Л., при секретарі Спінчевській Н.О., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла Головного управління ДПС у Миколаївській області про притягнення до адміністративної відповідальності,

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , директора ТОВ «ПРОМЕТЕЙ-ТОП»,

- за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.1631 КУпАП,

ВСТАНОВИВ:

Згідно протоколу №77 від 18 квітня 2023 року, при проведенні документальної виїзної перевірки ТОВ «ПРОМЕТЕЙ-ТОП» (код ЄДРПОУ 44575226) за податковою адресою: вул. Потьомкінська, 114, м. Миколаїв, Миколаївської області, встановлено, що директор ТОВ«ПРОМЕТЕЙ-ТОП» ОСОБА_1 ,здійснив ведення податкового обліку з порушенням встановленого порядку, а саме:

- п.198.1, п.198.3, п.198.6 ст. 198, п.200.1, п.б) п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України, оскільки ним завищено суму ПДВ, яка підлягає бюджетному відшкодуванню за січень 2023 на суму 263166 гривень;

- п.200.1, абз б) п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України, в результаті чого виявлено відсутність права на отримання бюджетного відшкодування за січень 2023 року та відсутність права на врахування такої суми від`ємного значення при наданні бюджетного відшкодування податку на додатну вартість на рахунок платника у банку, на суму 3628947 гривень;

- п.198.1, п.198.3, п. г) п.198.5, п.198.6 ст. 198, п.200.1, п. в) п.200.4 ст. 200 Податкового кодексу України, оскільки ним завищено суму від`ємного значення з ПДВ, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду на суму 345034 гривень;

- п.201.1, п.201.7, п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України, у результаті чого встановлено відсутність реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних за лютий 2023 року на обсяг постачання 2053433,95 гривень, крім того ПДВ 287480,75 гривень, тим самим вчинив правопорушення, передбачене ч.1 ст.1631 КУпАП.

В судове засідання ОСОБА_1 не з`явився, про дату та час судового засідання повідомлявся належним чином.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків

З протоколу про адміністративне правопорушення від 18 квітня 2023 року №77 вбачається, що ОСОБА_1 перебуваючи на посаді директора ТОВ «ПРОМЕТЕЙ-ТОП», здійснював ведення податкового обліку з порушенням встановленого порядку, чим порушив: 1. п.198.1, п.198.3, п.198.6 ст. 198, п.200.1, п.б) п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України; 2. п.200.1, абз б) п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України; 3. п.198.1, п.198.3, п. г) п.198.5, п. 198.6 ст. 198, п.200.1, п. в) п.200.4 ст. 200 Податкового кодексу України; 4. п.201.1, п.201.7, п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України, тим самим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.1631 КУпАП.

Однак, враховуючи те, що вказане правопорушення не є триваючим, точний час вчинення адміністративного правопорушення в протоколі не вказаний (за січень 2023 року), а лише зазначено про виявлення завищення суми ПДВ, яка підлягає бюджетному відшкодуванню за січень 2023; відсутність права на отримання бюджетного відшкодування за січень 2023 року та відсутність права на врахування такої суми від`ємного значення при наданні бюджетного відшкодування податку на додатну вартість на рахунок платника у банку, завищення ним суми від`ємного значення з ПДВ, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду; а також встановлено відсутність реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних за січень 2023 року.

Протокол про адмінстративне правопорушення був складений лише 18 квітня 2023 року.

Матеріали справи надійшли на розгляд суду 05.09.2023 року, тобто поза межами 3-х місячного строку накладення адміністративного стягнення.

Згідно п.7 ч.1 ст.247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу.

Відповідно до ч.2 ст.38 КУпАП, якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через три місяці з дня його виявлення.

Крім того, суд звертає увагу, що на сьогодні не існує єдиної судової позиції з приводу того, чи потрібно визнавати винною особу у вчиненні адміністративного правопорушення у разі закриття справи у зв`язку із закінченням строків притягнення до адміністративної відповідальності. Наприклад, у листі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Щодо притягнення до адміністративної відповідальності за окремі правопорушення, пов`язані з корупцією» №223-943/0/4-17 від 22.05.2017 р. визначено, що вказівка законодавця у п. 7ст. 247 КУпАП«на момент розгляду справи» означає, що провадження у справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю, якщо на початок розгляду справи закінчилися строки, встановленіст.38 КУпАП. Водночас розгляд справи про адміністративне правопорушення та його закінчення не обтяжений строками, визначенимист.38 КУпАП, а передбаченийст.277 КУпАП, що є гарантією всебічного, об`єктивного та повного з`ясування всіх обставин, які мають значення для вирішення справи. При цьому, якщо на момент розгляду справи в суді закінчилися строки притягнення особи до адміністративної відповідальності, то суд у разі заперечення особою своєї вини чи наявності в її діях складу адміністративного правопорушення, спочатку в повному обсязі досліджує всі обставини справи, встановлює, чи містить діяння ознаки та склад адміністративного корупційного правопорушення, чи належить особа до суб`єктів цього правопорушення, чи винна вона в його вчиненні, та лише після цього закриває провадження у справі.

У подальшому 07.11.2017 року Науково-консультативна рада при Вищому адміністративному суді України (далі НКР при ВАСУ) на відміну від Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ прийняла Висновок «Щодо встановлення вини особи під час закриття провадження про адміністративні правопорушення у зв`язку із закінченням строків притягнення до адміністративної відповідальності». У Висновку зазначено, що п.7 ч. 1ст. 247 КУпАПне містить положень про наявність у суду повноважень щодо встановлення обставин вчинення адміністративного правопорушення, наявності вини особи у його вчиненні у разі закриття провадження про адміністративні правопорушення. Окрім того, логічне тлумачення абз. 1ст. 247 КУпАПдозволяє дійти висновку, що встановлення зазначених у цій статті юридичних фактів це єдина необхідна підстава для припинення будь-яких дій щодо притягнення особи до адміністративної відповідальності незалежно від встановлених будь-яких інших обставин, що підлягають з`ясуванню у процесі розгляду справи про адміністративне правопорушення (ст. 280 КУпАП), у тому числі вини особи у його вчиненні. Таким чином, поєднання закриття справи з одночасним визнанням вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення є взаємовиключними рішеннями. Прийняття двох таких взаємовиключних рішень в одній постанові про закриття справи свідчить про порушення права людини на справедливий суд, передбаченогост.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Відповідно дост.284 КУпАП, рішенням, що доводить вину особи, є постанова про накладення адміністративного стягнення або застосування заходів впливу, умовою якої є визначення вини. Таким чином, НКР при ВАСУ зроблено висновок, що під час закриття провадження у справах про адміністративні правопорушення у зв`язку із закінченням строків притягнення до адміністративної відповідальності, передбаченихст.38 КУпАП, вина особи не встановлюється.

Згідно роз`яснень наданих Верховним судом в постанові від 11.07.2018 року у справі №308/8763/15-а, провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю у разі закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбаченихстаттею 38 КУпАП.

При цьому, наведена норма не містить положень про наявність у суду повноважень щодо встановлення обставин вчинення адміністративного правопорушення, наявності вини особи у його вчиненні у разі закриття провадження про адміністративні правопорушення.

Як зазначив Верховний суд, логічне тлумачення абзацу першогостатті 247 КУпАПдозволяє дійти висновку, що встановлення зазначених у цій статті юридичних фактів є єдиною необхідною підставою для припинення будь-яких дій щодо притягнення особи до адміністративної відповідальності незалежно від встановлених будь-яких інших обставин, що підлягають з`ясуванню при розгляді справи про адміністративне правопорушення, у тому числі й вини особи у його вчиненні.

Таким чином, Верховний суд прийшов до висновку, що при вирішенні питання про притягнення особи до адміністративної відповідальності, першочерговим є встановлення судом дотримання строку накладення адміністративного стягнення, за умови закінчення якого суд або уповноважений орган взагалі позбавлені можливості досліджувати питання про наявність в діях особи ознак адміністративного проступку.

При цьому, ВП ВС в Постанові від 02лютого 2023 року у справі №735/1121/20 (провадження №13-26кс22) розглянула питання тлумачення змісту ч.2 ст.49 КК України(звільнення від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності). ВП ВС зауважила, що раніше застосований підхід не відповідає точному змісту кримінально-правової норми та дійсній волі законодавця, і відступила від правового висновку.

Так зазначила, що друге речення ч.2 ст.49 КК Українине містить прямої вказівки щодо строків давності, на які необхідно орієнтуватися після відновлення їх перебігу. Недостатня визначеність формулювання ч.2 ст.49 КК Українизумовлює суперечливе розуміння змісту правової норми і викликає питанняяк саме розглядати наведені в третьому реченні загальні строки: 1)як такі, що беззастережно застосовуються замість передбачених у ч.1 ст.49 КК Українидиференційованих строків у всіх випадках ухилення особи від досудового розслідування або суду й наступного з`явлення її із зізнанням чи затримання; 2)як альтернативні, тобто такі, що не виключають застосування диференційованих строків і замінюють їх лише в окремих випадках.

На переконання ВП ВС, реалізація принципу гуманізму під час тлумачення та застосування конкретного положення закону про кримінальну відповідальність здійснюється за правилом: якщо відповідне положення містить елемент невизначеності й вона не може бути усунута з урахуванням інших конкретних чи загальних положень, таке положення має застосовуватися за найбільш сприятливим для особи варіантом з усіх можливих.

З урахуванням вищезазначеного на даний час немає сформованої правової позиції Верховного Суду (Великої Палати чи Касаційного адміністративного суду), про необхідність суду визнання винуватим або без встановлення вини особи, щодо якої складено протокол про адміністративне правопорушення.

Враховуючи наявність вищевказаної юридичної невизначеності, суддя звертає увагу на те, що у рішенні Європейського суду з прав людини від 14 жовтня 2010 року у справі «Щокін проти України» визначено концепцію якості закону, зокрема з вимогою, щоб він був доступним для заінтересованих осіб, чітким та передбачуваним у своєму застосуванні; відсутність у національному законодавстві необхідної чіткості і точності порушує вимогу «якість закону»; якщо в національному законодавстві допущено неоднозначне або множинне тлумачення прав та обов`язків осіб, то національні органи мають застосувати найбільш сприятливий для осіб підхід, тобто вирішення колізій у законодавстві завжди тлумачиться на користь особи.

Таким чином, суддя керується принципом застосування до винної особи найбільш сприятливого закону, у зв`язку з чим провадження в цій справі слід закрити без підтвердження чи спростування вини ОСОБА_1 за строком давності.

Керуючись ст.ст. 38, 247, 284 КУпАП, суд,

П О С Т А Н О В И В :

Провадження в справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за ч.1 ст.1631 КУпАП закрити у зв`язку із закінченням строку накладення адміністративного стягнення.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу.

Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.

Суддя В.Л. Лященко