Рішення № 113991697, 06.10.2023, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/19356/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 жовтня 2023 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бездрабка О.І., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "СВІТОВИЙ КОНТЕЙНЕРСЬКИЙ СЕРВІС" до Одеської митниці про визнання протиправним та скасування рішення,

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю "СВІТОВИЙ КОНТЕЙНЕРСЬКИЙ СЕРВІС" (далі - позивач) звернулося з позовною заявою до Одеської митниці (далі - відповідач), в якій просить:

- визнати противоправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів № UA500500/2023/000424/2 від 08.06.2023 р.;

- визнати противоправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500500/2023/000856 від 08.06.2023 р.

Позовні вимоги мотивує тим, що 20.08.2019 р. між QІNGDAO LAND INDUSTRY та ТОВ "СВІТОВИЙ КОНТЕЙНЕРСЬКИЙ СЕРВІС" укладено контракт № 20/08/2019. На підставі вказаного контракту та супроводжувальних документів QІNGDAO LAND INDUSTRY здійснило на адресу позивача поставку товару. Під час декларування товару позивачем відповідно до ст.ст.57, 58 МК України самостійно визначено митну вартість товарів за основним методом, а саме, за ціною контракту. З метою митного оформлення товару та на підтвердження заявленої митної вартості товару позивачем надано до митного органу повний пакет документів, передбачений ст.53 МК України. Проте, за результатами розгляду поданих документів митний орган відмовив позивачу у митному оформленні (випуску) товару за заявленою декларантом митною вартістю, у зв`язку з чим оформив картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500500/2023/000856 з причин винесення рішення про коригування митної вартості товарів № UA500500/2023/000856 від 08.06.2023 р., яким за резервним методом скориговано митну вартість товару. Вважає, що рішення про коригування митної вартості товарів прийнято з порушенням вимог МК України, так як воно не містить передбачених законодавством відомостей про підстави невизнання заявленої митної вартості, обґрунтованих підстав для коригування заявленої декларантом митної вартості. При цьому, позивач не погоджується з обставинами, на які вказує в оскаржуваному рішенні відповідач, оскільки вони жодним чином не спростовують митної вартості, яка визначена позивачем у поданій митній декларації, і не є підставою для здійснення коригування її вартості. З огляду на викладене вважає, що висновок митного органу щодо не підтвердження ТОВ "СВІТОВИЙ КОНТЕЙНЕРСЬКИЙ СЕРВІС" числового значення складових митної вартості товару, заявленого за основним методом його визначення, є безпідставним, так як позивачем надано всі обов`язкові документи, передбачені ч.2 ст.53 МК України.

Ухвалою від 02.08.2023 р. відкрито спрощене провадження у справі та надано відповідачу п`ятнадцятиденний строк для подачі відзиву на позовну заяву.

17.08.2023 р. від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити в задоволенні позовних вимог. Вказує на те, що 07.06.2023 р. декларантом до митниці було подано митну декларацію для здійснення митного оформлення товарів № 23UA5005000019420U6. Декларантом обрано основний метод визначення митної вартості товару - за ціною договору. Під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товару, який надійшов на адресу позивача, та перевірки документів, поданих до митниці, встановлено, що в поданих документах містяться розбіжності та надані документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості та всіх документів щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за цей товар. Так, у наданих до митного оформлення документах відсутні дані щодо вартості упаковки або пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням. У наданій для митного оформлення довідці про транспортні витрати відсутнє посилання на умови поставки та договір про перевезення. До митного оформлення не надано страховий поліс. Згідно з умовами оплати, які зазначено у рахунку-інвойсу від 20.03.2023 р. № АR23001GС, покупець сплачує 100 % передплату за партії товару, але у банківському платіжному документі від 09.05.2023 р. № 278 сума не відповідає зазначеним умовам. У банківському платіжному документі від 21.02.2023 р. № 263 відсутнє посилання на рахунок-фактуру, а також він датований раніше рахунка-інвойсу, що не дає змогу ідентифікувати що даний платіж був зроблений за дану партію товару. У зв`язку з цим, позивачу було запропоновано надати додаткові документи: 1) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракти); 2) виписку з бухгалтерської документації; 3) каталоги, специфікації виробника товару; 4) копію митної декларації країни відправлення; 5) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями та/або інформацію біржових організацій про вартість товару або сировини. 08.06.2023 р. декларантом надано рахунок на оплату транспортних послуг, довідку про транспортні витрати, договір на перевезення та лист з повідомленням що витребувані документи надаватися не будуть. Отже, декларантом не подано усі документи згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у ч.ч.2-4 ст.53 МК України, розбіжності не спростовано. Тому митним органом прийнято рішення про коригування митної вартості товарів із застосуванням наявної в митниці інформації щодо аналогічних (подібних) товарів, митне оформлення яких вже здійснено. Таким чином, оскаржувані рішення є правомірними і підстави для їх скасування відсутні.

Ухвалою від 21.08.2023 р. відмовлено в задоволенні клопотання відповідача про розгляд справи в судовому засіданні з викликом сторін.

22.08.2023 р. від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій вказує на безпідставність викладених у ньому обставин, оскільки вони жодним чином не спростовують доводи, викладені у позовній заяві.

23.08.2023 р. від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив, в яких зазначає про обґрунтованість та правомірність винесення рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення

Дослідивши наявні у справі докази, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 20.08.2019 р. між QІNGDAO LAND INDUSTRY (Продавець) та ТОВ "СВІТОВИЙ КОНТЕЙНЕРСЬКИЙ СЕРВІС" (Покупець) укладено контракт № 20/08/2019, за умовами якого Продавець зобов`язаний продати, а Покупець зобов`язується придбати Товари, найменування, кількість, номенклатура та ціна яких по кожній окремій партії зазначається в інвойсах, які є невід`ємною частиною даного Контракту (п.1.1 контракту).

Пунктами 2.1, 2.2 контракту встановлено, що ціни на Товари зазначаються в інвойсах. Загальна сума Договору визначається із суми поставок, зазначених в інвойсах на кожну окрему поставку.

Відповідно до п.п.3.1, 3.2 контракту умови поставки зазначаються в інвойсах. Поставка здійснюється на підставі найменувань, вказаних в інвойсах, не пізніше 10 днів після отримання Покупцем 100 % оплати за Товар. (базисні умови) - FOB. Строки поставки та оплати визначаються в інвойсах.

За приписами п.5.2 контракту вартість тари, упаковки та маркування включено у вартість Товару.

На виконання умов контракту QІNGDAO LAND INDUSTRY поставлено ТОВ "СВІТОВИЙ КОНТЕЙНЕРСЬКИЙ СЕРВІС" товар, зокрема: товар № 2 - металоконструкції з чорних металів, які були у використанні: комплект рам контейнера - 10 наборів; товар № 3 - фурнітура кріплення, запірні механізми з недорогоцінних металів до дверей морських контейнерів: комплект запірного механізму дверей контейнера 40НС (зварні, в зібраному стані) - 40 наборів, комплект запірного механізму дверей контейнера 40НС (без зварювання, в розібраному стані) - 3 набори, комплект запірного механізму дверей контейнера 40 НС (без запірних штанг, в розібраному стані) - 3 набори; товар № 4 - фурнітура кріплення з недорогоцінних металів до дверей морських контейнерів, завіси: комплект завіси дверей контейнера (1 набір: 8 завіс, 8 кронштейнів з вішками, 8 пальців) - 320 наборів; товар № 5 - фурнітура кріплення до дверей морських контейнерів: комплект кутових фітингів кріплення контейнера (1 набір: 8 шт.) - 80 наборів;.

07.06.2023 р. декларантом подано електронну митну декларацію для здійснення митного оформлення зазначеного товару - МД № 23UА5005000019420U6. Митна вартість товару визначена декларантом самостійно за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції).

Для здійснення митного оформлення та підтвердження заявленої митної вартості товару декларантом надані наступні документи: пакувальний лист від 20.03.2023 р. № АR23001GС; рахунок-фактуру (інвойс) від 20.03.2023 р. № АR23001GС; автотранспортну накладну від 29.05.2023 р. № 00005301; декларацію про походження товару від 20.03.2023 р. № АR23001GС; банківський платіжний документ що стосується товару від 21.02.2023 р. № 263; банківський платіжний документ що стосується товару від 09.05.2023 р. № 278; документ, що підтверджує вартість перевезення від 30.05.2023 р. № 144/238; зовнішньоекономічний договір (контракт) від 20.08.2019 р. № 20.08.2019; додаткові угоди від 10.08.2021 р. № 1, від 17.02.2022 р. № 2; договір про перевезення від 01.01.2018 р. № К-117/1; експертний висновок від 05.06.2023 р. № 144/220; цінову довідку від 05.06.2023 р. № 144/220; технічні характеристики від 20.03.2023 р.

За результатами перевірки МД № 23UА5005000019420U6 та поданих до неї документів, сформоване повідомлення від 07.06.2023 р., в якому вказано, що у поданих до митного оформлення документах містяться розбіжності та не подані всі документи, які підтверджують митну вартість товарів, та витребувано додаткові документи: 1) виписку з бухгалтерської документації; 2) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 3) копію митної декларації країни відправлення з перекладом на українську мову; 4) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями.

08.06.2023 р. позивачем додатково надано рахунок на оплату транспортних послуг, довідку про транспортні витрати, договір на перевезення та повідомлено, що інших документів надаватися не буде.

08.06.2023 р. відповідачем прийняте рішення про коригування митної вартості товарів № UA500500/2023/000424/2, відповідно до якого визначено вартість товару № 2 - 2,01 дол. США/кг, ніж заявлено декларантом 0,8958 дол. США/кг, товару № 3 - 4,07 дол. США/кг, ніж заявлено декларантом 2,9031 дол. США/кг, товару № 4 - 4,07 дол. США/кг, ніж заявлено декларантом 2,4595 дол. США/кг, товару № 5 - 4,07 дол. США/кг, ніж заявлено декларантом 1,3877 дол. США/кг.

У рішенні про коригування митної вартості зазначено, що подані документи містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягала сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів, а саме:

1) відповідно до п.5 зовнішньоекономічного договору (контракту) від 20.08.2019 р. № 20/08/2019 не надано точної інформації щодо складових митної вартості. Відповідно до пп.в) п.1 ч.10 ст.58 МК України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті додається така складова митної вартості як вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням. Проте, у наданих до митного оформлення документах (контракті, інвойсі, пакувальному листі тощо) відсутня будь-яка інформація щодо вкючення/невключення даних складових митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару;

2) для підтвердження витрат на транспортування декларантом відповідно до ч.2 ст.53 МК України подаються транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. До митного оформлення надано довідки про транспортування, в яких відсутнє посилання на умови поставки товару. У довідці про транспортні витрати відсутнє посилання на договір про перевезення;

3) термінами СІF і СІР передбачено обов`язок продавця за власний рахунок застрахувати вантаж у відповідності з договором купівлі0-продажу, на умовах надання права покупцю або іншій особі, що володіє страховим інтересом відносно товару, заявляти вимоги безпосередньо до страховика, а також надавати покупцю страховий поліс або інших доказ страхового покриття. Мінімальне страхування повинно покривати ціну договору купівлі-продажу плюс 10 відсотків (тобто 110 %) і бути обумовленим у валюті договору купівлі-продажу, але до митного оформлення страховий поліс не надавався;

4) згідно умов оплати, які зазначені у рахунку-інвойсі від 20.03.2023 п. № АR23001GС, покупець сплачує 100 % передплату за партії товару, але у банківському платіжному документі від 09.05.2023 р. № 278 сума не відповідає зазначеним умовам. У банківському платіжному документі від 21.02.2023 р. № 263 відсутнє посилання на рахунок-фактуру, а також він датований раніше рахунка-інвойсу, що не дає змогу ідентифікувати що даний платіж був зроблений за дану партію товару.

Враховуючи викладене, було витребувано додаткові документи: 1) виписку з бухгалтерської документації; 2) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями; 3) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 4) копію митної декларації країни відправлення з перекладом на українську мову.

08.06.2023 р. декларантом надано рахунок на оплату транспортних послуг, довідку про транспортні витрати, договір на перевезення та лист з повідомленням що витребувані документи надаватися не будуть.

Таким чином, в наданих документах наявні розбіжності та не подані документи згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у ч.ч.2-4 ст.53 МК України.

З метою забезпечення повноти оподаткування було проведено аналіз баз даних АСМО "Інспектор" та ЄАІС Держмитслужби України та встановлено, що рівень митної вартості митного оформлення є більшим та становить: товар № 2 - 2,01 дол. США/кг (МД від 17.04.2023 р. № UA100340/2023/314525), ніж заявлено декларантом 0,8958 дол. США/кг, товару № 3 - 4,07 дол. США/кг (МД від 08.04.2023 р. № UA205140/2023/28038), ніж заявлено декларантом 2,9031 дол. США/кг, товару № 4 - 4,07 дол. США/кг (МД від 17.03.2023 р. № UA500020/2023/3725), ніж заявлено декларантом 2,4595 дол. США/кг, товару № 5 - 4,07 дол. США/кг (МД від 08.04.2023 р. № UA205140/2023/28038), ніж заявлено декларантом 1,3877 дол. США/кг.

У зв`язку з прийняттям рішення про коригування митної вартості товарів № UA500500/2023/000424/2, відповідачем сформовано карту відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500500/2023/000856.

Вважаючи вказані рішення відповідача протиправними, позивач звернувся до суду із позовною заявою про їх скасування.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступних приписів законодавства.

Статтею 49 МК України визначено, що митна вартість товарів - це вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно ч.ч.4, 5 ст.58 МК України митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

У відповідності до ч.3 ст.318 МК України митний контроль передбачає виконання митними органами мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

Статтею 50 МК України визначено, що відомості про митну вартість товарів використовуються для нарахування митних платежів; застосування інших заходів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності України; ведення митної статистики; розрахунку податкового зобов`язання, визначеного за результатами документальної перевірки.

Частиною 1 статті 51 МК України встановлено, що митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Відповідно до ч.2 ст.52 МК України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару зобов`язані подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Стаття 57 МК України передбачає, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи. У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Таким чином, митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості. Однак дискреційні повноваження митних органів мають законодавчі обмеження у випадках незгоди із задекларованою митною вартістю. До таких, зокрема, належать процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості та обов`язок послідовного вибору методів (від першого до шостого) визначення митної вартості товарів.

При декларуванні товарів позивач визначив їх митну вартість виходячи саме з ціни угоди, що підлягала сплаті згідно до умов контракту, інвойсів та інших документів постачальника.

Згідно ч.1 ст.53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, згідно з ч.2 ст.53 МК України, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

Зокрема, ст.58 МК України передбачено, що метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів. Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні. У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.

Відповідно до ч.ч.1-3 ст.55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

Форма рішення про коригування митної вартості товарів встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Разом з тим, відповідно до вимог ст.57 МК України основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.

Тобто, відповідно до норм Митного кодексу України митним органом при прийнятті рішення про коригування митної вартості товарів повинна бути зазначена послідовність застосування методів визначення митної вартості та причини, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом.

Відповідно до ч.3 ст.53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Також згідно ч.6 ст.53 МК України декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

В той же час, витребуванню підлягають лише ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а визначення митної вартості не за першим методом можливе тільки тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Таким чином, витребування додаткових документів можливе лише у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. При цьому, сумніви митного органу є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відтак, наведені приписи зобов`язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали вiдповiднi сумніви, причини неможливості їх перевірки на пiдставi наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Встановивши вiдсутнiсть достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митний орган повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхiднi для підтвердження того чи іншого показника.

Як вбачається зі змісту оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів, підставою для його прийняття стало встановлення відповідачем тієї обставини, що складові митної вартості достовірно документально не підтверджено, подано не всі документи для підтвердження митної вартості, а надані позивачем документи містять розбіжності:

- не надано документів щодо вартості упаковки або пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням;

- у довідках про транспортні витрати відсутнє посилання на умови поставки товару та договір перевезення;

- не надано до митного оформлення страхового полісу;

- згідно умов оплати, які зазначені у рахунку-інвойсі від 20.03.2023 р. № АR23001GС, покупець сплачує 100 % передплату за партії товару, але у банківському платіжному документі від 09.05.2023 р. № 278 сума не відповідає зазначеним умовам, у банківському платіжному документі від 21.02.2023 р. № 263 відсутнє посилання на рахунок-фактуру, а також він датований раніше рахунка-інвойсу;

- не надано на вимогу митного органу виписку з бухгалтерської документації, каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи), висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, копію митної декларації країни відправлення з перекладом на українську мову.

Стосовно ненадання документів щодо вартості упаковки або пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням, суд зазначає, що згідно п.5.2 контракту від 20.08.2019 р. № 20/08/2019 вартість тари, упаковки та маркування включені у вартість товарів.

Тобто за умовами контракту обов`язок пакування покладається на постачальника товару та при поставці товару витрати з упаковки та пакування включено до вартості товару, що підтверджується і листом QІNGDAO LAND INDUSTRY від 08.06.2023 р.

Крім цього, відповідно до Класифікатора особливостей переміщення товарів через митний кордон України, у разі поставки товару у зворотній тарі у графі МД "37. Процедура" митної декларації має бути зазначено "ZZ32", в той час як у вказаній графі митної декларації поданої декларантом зазначено "ZZ00" (тара не зворотна та вартість входить у ціну товару), що свідчить про відсутність особливостей переміщення товару, визначених цим Класифікатором.

Отже, з поданих до митного оформлення документів вбачається відсутність додаткових витрат на упаковку чи використання пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із упакуванням (упаковка та пакування включено у ціну товару), а відтак такі витрати не є складовими митної вартості та не підлягають додаванню позивачем з метою визначення митної вартості товару та не можуть вплинути на правильність визначення митної вартості.

Аналогічна правова позиція з цього питання викладена в постанові Верховного Суду від 18.12.2019 р. у справі № 160/8775/18.

Щодо доводів відповідача про ненадання страхових документів, то суд вказує на те, що поставка товару здійснювалася на умовах СІF.

Відповідно до правил Інкотермс CIF (Cost, Insurance and Freight (...named port of destination) - вартість, страхування і фрахт (...назва порту призначення). Термін "вартість, страхування та фрахт" означає, що поставка є здійсненою продавцем, коли товар перейшов через поручні судна в порту відвантаження. Продавець зобов`язаний понести витрати та оплатити фрахт, необхідні для доставки товару до названого порту призначення, проте, ризик втрати чи пошкодження товару, а також будь-які додаткові витрати, спричинені подіями, що виникають після здійснення поставки, переходять з продавця на покупця. Однак за умовами терміна CIF на продавця покладається також обов`язок забезпечення морського страхування на користь покупця проти ризику втрати чи пошкодження товару під час перевезення. Отже, продавець зобов`язаний укласти договір страхування та сплатити страхові внески. Покупець повинен мати на увазі, що за умовами терміна CIF від продавця вимагається забезпечення страхування лише з мінімальним покриттям. У випадку, якщо покупець бажає мати страхування з більшим покриттям, він повинен або прямо та недвозначно домовитися про це з продавцем, або самостійно вжити заходів до забезпечення додаткового страхування.

Таким чином, у разі укладання контракту за умовами поставки CIF на продавця покладається обов`язок забезпечення страхування на користь покупця проти ризику втрати чи пошкодження товару під час перевезення, а також сплати страхових внесків та вартості перевезення вантажу до порту відвантаження.

Зважаючи на те, що перевезення товару здійснювалося морем на умовах поставки CIF, то в даному випадку ТОВ "СВІТОВИЙ КОНТЕЙНЕРСЬКИЙ СЕРВІС" не повинно додатково страхувати товар та нести витрати на транспортування вантажу до порту призначення.

Тому суд вважає помилковим твердження відповідача про неможливість перевірки правильності визначеної декларантом митної вартості товару за відсутності документів, що містять відомості про вартість страхування, оскільки такі документи у даному випадку не вимагаються.

Аналогічний правовий висновок з цього питання викладено у постановах Верховного Суду від 18.07.2019 р. у справі № 821/829/18, від 14.08.2018 р. у справі № 821/1617/17, від 13.11.2018 р. у справі № 821/410/18.

Твердження відповідача про те, що у довідках про транспортні витрати відсутнє посилання на умови поставки та договір перевезення, не відповідає дійсності, оскільки позивачем митному органу надавалася довідка про транспортні витрати від 08.06.2023 р. № CLL16434, яка містить посилання як на договір перевезення від 01.01.2018 р. № К-117/18, так і умови поставки - CIF CONSTANTA, ROMANIA.

Частина 2 статті 53 МК України передбачає надання документів, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. При цьому вказаною нормою не встановлено конкретних вимог щодо виду таких документів. Надані декларантом довідка є такими документами, що містять відомості про вартість перевезення товарів.

Верховний Суд в постанові від 31.05.2019 р. у справі № 804/16553/14 зазначив, що законом не визначено доказ (докази), виключно яким (-ми) повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення, а тому такі витрати можуть підтверджуватися будь-якими доказами. Митний кодекс України не визначив вид доказів, якими повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення товарів (не вказав, що такими доказами можуть бути лише фінансові та/або бухгалтерські документи), а тому довідка про транспортні витрати є допустимим доказом на підтвердження витрат на перевезення товарів.

Також суд зауважує, що чинним законодавством не встановлено типової форми довідки про транспортні витрати та не встановлено її обов`язкових реквізитів, з огляду на що надана декларантом довідка про транспортні витрати є належним доказом розміру витрат на перевезення.

Що стосується тверджень відповідача про невідповідність суми, вказаної у платіжному документі 09.05.2023 р. № 278, умовам оплати, які зазначені у рахунку-інвойсі від 20.03.2023 р. № АR23001GС, суд зазначає наступне.

У рахунку-інвойсі від 20.03.2023 р. № АR23001GС визначена загальна сума вартості товарів 53913,17 дол. США.

Відповідно до платіжної інструкції від 21.02.2023 р. позивачем сплачено 26956,59 дол. США, а згідно платіжної інструкції від 09.05.2023 р. - 26956,58 грн. Таким чином загальна сума сплачених коштів складає 53913,17 дол. США., що повністю співпадає з сумою, відображеною у рахунку-інвойсі від 20.03.2023 р. № АR23001GС.

Платіжна інструкція від 21.02.2023 р. містить посилання на контракт від 20.08.2019 р. № 20/08/2019, а платіжна інструкція від 09.05.2023 р. - на контракт від 20.08.2023 р. № 20/08/2019 та інвойс від 20.03.2023 р. № АR23001GС.

Тобто, надані до митного оформлення документи не містять розбіжностей щодо вартості товарів, а зазначення у рахунку-інвойсі від 20.03.2023 р. № АR23001GС умов оплати - 100 % передоплати, в той час як декларантом сплачено всю суму двома платежами згідно платіжних інструкцій від 21.02.2023 р. та від 09.05.2023 р., не впливає на митну вартість товарів та не свідчить про не підтвердження складових митної вартості товарів.

Твердження відповідача про те, що у банківському платіжному документі від 21.02.2023 р. № 263 відсутнє посилання на рахунок-фактуру, а також він датований раніше рахунка-інвойсу, суд не бере до уваги, оскільки за платіжною інструкцією від 21.02.2023 р. позивачем було сплачено передплату за товар, а тому наявність чи відсутність у ньому посилання на рахунок-інвойс жодним чином не впливає на митну вартість товару.

Стосовно доводів відповідача про ненадання декларантом виписки з бухгалтерської документації, каталогів, специфікацій, прейскурантів (прайс-листів), висновків про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, копії митної декларації країни відправлення, то суд вважає їх безпідставними, так як такі документи згідно ч.2 ст.53 МК України не є обов`язковими, а враховуючи, що надані декларантом документи підтверджували всі складові митної вартості, не містили розбіжностей та/або явних ознак підробки, тому у митного органу не було законних підстав для витребування додаткових документів, зокрема і перелічених вище.

Неподання декларантом запитуваних митним органом документів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товарів за першим методом, не є достатнім для висновку про наявність підстав для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 19.12.2019 р. у справі № 810/5295/15, від 06.02.2020 р. у справі № 540/2219/18.

Отже, суд відхиляє вищевказані доводи відповідача про наявність сумніву у заявленій позивачем митній вартості імпортованого товару з підстав, наведених у спірному рішенні про коригування митної вартості товарів, оскільки надані позивачем до митного органу вище перелічені документи, підтверджують ціну імпортованого товару та жодних розбіжностей не містять.

Разом із тим підставою для коригування відповідачем митної вартості товарів слугувала інформація з цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби щодо митного оформлення ідентичних товарів з вищим рівнем митної вартості.

Однак формально нижчий рівень митної вартості імпортованого позивачем товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення не може розцінюватися як заниження позивачем митної вартості та не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою та самостійною підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості.

Відповідач не довів, що позивач сплатив за товар іншу суму ніж та, яка заявлена у якості митної вартості товару.

Відповідно до ч.2 ст.55 МК України прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити, крім іншого, наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Згідно п.2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України № 598 від 24.05.2012 р., посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у Рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо. У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 Кодексу) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.

Як вбачається з рішення про коригування митної вартості товарів від 08.06.2023 р. № UA500500/2023/000424/2 відповідачем використано для коригування митної вартості товару МД від 17.04.2023 р. № UA100340/2023/314525, МД від 08.04.2023 р. № UA205140/2023/28038, МД від 17.03.2023 р. № UA500020/2023/3725.

В той же час приймаючи рішення про коригування митної вартості імпортованого позивачем товарів за резервним методом, відповідач лише зазначив ці МД однак не вказав, яким чином митна вартість товарів визначена саме в такому розмірі, які складові вплинули на формування такої вартості, не навів порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом, що свідчить про порушення відповідачем ч.2 ст.55 МК України щодо обґрунтованості прийнятого рішення.

Аналогічна позиція з цього питання викладена в постанові Верховного Суду від 12.03.2020 р. у справі № 804/6243/14.

Враховуючи викладене, позивачем для митного оформлення були надані всі документи, необхідні для підтвердження заявленої митної вартості імпортованого товару, які містили необхідні числові показники митної вартості.

З урахуванням викладеного, рішення про коригування митної вартості товарів від 08.06.2023 р. № UA500500/2023/000424/2 не відповідає ознакам правомірності та обґрунтованості, а тому підлягає скасуванню.

Оскільки за результатами розгляду справи суд дійшов висновку про протиправність рішення про коригування митної вартості товарів від 08.06.2023 р. № UA500500/2023/000424/2, то і прийнята на його підставі картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 08.06.2023 р. № UA500500/2023/000856 також є протиправною та підлягає скасуванню.

Відповідно до ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні (ч.1 ст.90 КАС України).

Відповідач не надав доказів того, що документи, подані позивачем для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів в недостовірності наданої інформації. В той же час позивач належними доказами підтвердив правомірність своїх вимог.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку про протиправність рішення про коригування митної вартості товарів від 08.06.2023 р. № UA500500/2023/000424/2 та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 08.06.2023 р. № UA500500/2023/000856, а тому позовні вимоги ТОВ "СВІТОВИЙ КОНТЕЙНЕРСЬКИЙ СЕРВІС" підлягають задоволенню у повному обсязі.

Приписами ч.1 ст.139 КАС України визначено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Оскільки за результатами розгляду справи суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог ТОВ "СВІТОВИЙ КОНТЕЙНЕРСЬКИЙ СЕРВІС", то з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у сумі 6211,40 грн.

Що стосується вимог позивача про стягнення з відповідача витрат на правничу допомогу у розмірі 17000 грн., суд зазначає наступне.

Пунктом 1 частини 3 статті 132 КАС України визначено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Статтею 134 КАС України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до ст.30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

Разом з тим, відповідно до ч.ч.4, 5 ст.134 КАС України законодавцем запроваджено принцип співмірності витрат на оплату послуг адвоката. Так розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Крім того, під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо (частина 3 статті 141).

Таким чином, у Кодексі адміністративного судочинства України закладені критерії оцінки як співмірності витрат на оплату послуг адвоката (адекватності ціни за надані адвокатом послуги відносно складності та важливості справи, витраченого на ведення справи часу тощо), так і критерій пов`язаності цих витрат із веденням справи взагалі (пов`язаності конкретних послуг адвоката із веденням саме цієї судової справи, а не іншої справи).

При цьому склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі та покладається на сторону, яка подає таке клопотання.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої було винесене судове рішення у справі, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Ті самі критерії застосовує і Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст.41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява №19336/04, п. 269).

Верховним Судом у своїх постановах від 27.06.2018 р. у справі № 826/1216/16, від 17.09.2019 р. у справі № 810/3806/18, від 31.03.2020 р. у справі № 726/549/19, неодноразово висловлювалась правова позиція, згідно якої на підтвердження витрат, понесених на професійну правничу допомогу, мають бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг тощо); документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Судом встановлено, що між позивачем та Адвокатським об`єднанням "МІТРАС" укладено договір про надання правничої допомоги від 12.12.2022 р. № 12/12, відповідно до якого Замовник доручає, а Виконавець приймає на себе зобов`язання надати йому відповідно до умов договору необхідну правничу допомогу, консультації, представництво інтересів в суді всіх інстанцій на території України, інших державних органах, підприємствах, установах, організаціях з усіх питань, що стосуються прав і законних інтересів Замовника, а Замовник зі свого боку зобов`язується прийняти зазначені послуги та оплатити їх.

Згідно п.3.1 договору обсяг і розмір вартості правничої допомоги узгоджується сторонами в Додатковій угоді.

12.12.2022 р. між сторонами укладено додаткову угоду № 1, згідно якої Виконавець за завданням Замовника надає йому правничу допомогу щодо захисту прав та інтересів останнього у справах про визнання протиправними та скасування рішень Одеської митниці про коригування митної вартості товарів та карток відмови.

З питань, пов`язаних з виконанням зобов`язань, передбачених п.1 цієї Угоди, Виконавець надає Замовнику в рамках адвокатської діяльності наступну правничу допомогу: усне або письмове консультування з юридичних питань; представництво в судах будь-якої інстанції, органах державної виконавчої служби, територіальних органах Казначейства, з правом, наданим відповідним процесуальним законом позивачу, відповідачу та третім особам (без обмеження повноважень); інші дії, пов`язані з виконанням умов п.1 Договору (п.2 додаткової угоди).

Пунктом 3 додаткової угоди визначено, що Виконавець та Замовник погодили, що вартість правничої допомоги (гонорар), передбаченої п.1 даної Угоди, у суді першої інстанції становить: 7500 грн. - у разі, якщо ціна позову не перевищує 130000 грн.; 17000 грн. - у разі, якщо ціна позову перевищує 130000 грн.

На підтвердження понесення позивачем витрат на правничу допомогу у сумі 17000 грн., позивачем надано акт прийому-передачі наданої правничої допомоги від 21.08.2023 р. № 1/12, відповідно до якого Виконавець у період з 10.06.2022 р. по 21.08.2023 р. надав Замовнику правничу допомогу, передбачену Додатковою угодою № 1 від 12.12.2022 р. до Договору про надання правничої допомоги № 12/12 від 12.12.2022 р., під час розгляду Одеським окружним адміністративним судом справи № 420/19356/23 за позовом ТОВ "СВІТОВИЙ КОНТЕЙНЕРНИЙ СЕРВІС" до Одеської митниці про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів № 500500/2023/000424/2 від 08.06.2023 р. та картки відмови № UA500500/2023/000856, а саме:

- попередній аналіз наданих Замовником документів по рішенню та картці відмови, дослідження законодавчої бази, вироблення правової позиції, консультування Замовника щодо необхідності отримання додаткових матеріалів (доказів) - 10.06.2023 р. - 4 години роботи адвоката;

- підготовка позовної заяви, формування додатків до позовної заяви та подання до суду - з 25.07.2023 р. по 28.07.2023 р. - 3 години роботи адвоката;

- правовий аналіз відзиву на позовну заяву - 16.08.2023 р. - 2 години роботи адвоката;

- підготовка відповіді на відзив на позовну заяву, формування додатків до відповіді та подання - 21.08.2023 р. - 2 години роботи адвоката.

Сторони погодили, що вартість наданої Виконавцем Замовнику правничої допомоги, яка передбачена п.1 даного Акту, склала 7500 грн.

Адвокатським об`єднанням "МІТРАС" виставлено позивачу рахунок-фактуру від 21.08.2023 р. № 21/08/2023 на суму 7500 грн.

Оцінивши наявні в матеріалах справи докази складу та розміру витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, перевіривши їх розумну необхідність для цієї справи та відповідність наданих послуг видам правової допомоги, визначеним ст.ст.19, 20 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", а також враховуючи предмет спору, значення справи для сторін та конкретні обставини справи, суд вважає, що визначений позивача розмір понесених судових витрат на правничу допомогу не співмірний із складністю справи, яка розглядалась в порядку спрощеного позовного провадження без проведення судових засідань та виклику учасників справи. Крім того, дана адміністративна справа є справою незначної складності, по вказаній категорії справ існує стабільна судова практика, складення позовної заяви не вимагає глибокого аналізу судової практики і нормативно-правових актів.

При цьому суд зауважує, що вимога позивача про стягнення витрат на правничу допомогу у розмірі 17000 грн. суперечить акт прийому-передачі наданої правничої допомоги від 21.08.2023 р. № 1/12, у п.2 якого зазначено, що вартість наданої Виконавцем Замовнику правничої допомоги, яка передбачена п.1 даного Акту, склала 7500 грн., та виставленому Адвокатським об`єднанням "МІТРАС" рахунку-фактурі від 21.08.2023 р. № 21/08/2023 на суму 7500 грн.

Виходячи з наведеного, з урахування критеріїв пропорційності суд приходить висновку про наявність підстав для часткового задоволення вимог позивача та стягнення з Головного управління ДПС в Одеській області за рахунок його бюджетних асигнувань на користь позивача витрат на правничу допомогу у розмірі 6000 грн.

Стосовно вимог позивача про стягнення з відповідача витрат, пов`язаних з підготовкою до розгляду справи (оплата послуг з перекладу) у розмірі 3300 грн. суд зазначає наступне.

Згідно п.5 ч.3 ст.132 КАС України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Відповідно до ч.1 ст.138 КАС України розмір витрат, пов`язаних з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів та вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою справи до розгляду, встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів.

В якості доказів на оплату послуг перекладача позивач надав рахунок-фактуру від 06.07.2023 р. № 2/07 та платіжну інструкцію від 14.07.2023 р. № 1048 на суму 3300 грн.

Переклад вказаних у рахунку-фактурі від 06.07.2023 р. № 2/07 документів підтверджується матеріалами справи.

Суд зауважує, що переклад документів, який замовлено позивачем, здійснено для належного розгляду справи судом та наданий суду з метою доведення своєї позиції, а понесені позивачем витрати безпосередньо пов`язані з розглядом цієї справи.

Аналогічного висновку з приводу необхідності стягнення на користь особи судових витрат, пов`язаних з перекладом, дійшов Верховний Суд у постанові від 31.03.2020 р. у справі № 160/7049/19.

Враховуючи предмет спору, суд вважає витрати на оплату послуг перекладача необхідними та неминучими, оскільки професійний переклад на українську мову наданих по справі доказів є необхідним для забезпечення повного та всебічного розгляду справи.

Таким чином, суд дійшов висновку, що з відповідача на користь позивача необхідно стягнути витрати, пов`язані з підготовкою справи до розгляду у розмірі 3300 грн.

Керуючись ст.ст.9, 14, 73-78, 90, 139, 143, 242-246, 250, 255, 262 КАС України, суд -

вирішив:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "СВІТОВИЙ КОНТЕЙНЕРСЬКИЙ СЕРВІС" (67832, Одеська область, Овідіопольський район, смт.Великодолинське, пров.Ентузіастів, буд.2, код ЄДРПОУ 38986871) до Одеської митниці (65078, м.Одеса, вул.Лип Івана та Юрія, буд.21-А, код ЄДРПОУ ВП 44005631) про визнання протиправним та скасування рішення задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Одеської митниці про коригування митної вартості товарів від 08.06.2023 р. № UA500500/2023/000424/2 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 08.06.2023 р. № UA500500/2023/000856.

Стягнути з Одеської митниці (65078, м.Одеса, вул.Лип Івана та Юрія, 21А, код ЄДРПОУ 44005631) за рахунок її бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "СВІТОВИЙ КОНТЕЙНЕРСЬКИЙ СЕРВІС" (67832, Одеська область, Овідіопольський район, смт.Великодолинське, пров.Ентузіастів, буд.2, код ЄДРПОУ 38986871) судовий збір у сумі 6211 (шість тисяч двісті одинадцять) грн. 40 коп.

Стягнути з Одеської митниці (65078, м.Одеса, вул.Лип Івана та Юрія, 21А, код ЄДРПОУ 44005631) за рахунок її бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "СВІТОВИЙ КОНТЕЙНЕРСЬКИЙ СЕРВІС" (67832, Одеська область, Овідіопольський район, смт.Великодолинське, пров.Ентузіастів, буд.2, код ЄДРПОУ 38986871) витрати на правничу допомогу в сумі 6000 (шість тисяч) грн.

Стягнути з Одеської митниці (65078, м.Одеса, вул.Лип Івана та Юрія, 21А, код ЄДРПОУ 44005631) за рахунок її бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "СВІТОВИЙ КОНТЕЙНЕРСЬКИЙ СЕРВІС" (67832, Одеська область, Овідіопольський район, смт.Великодолинське, пров.Ентузіастів, буд.2, код ЄДРПОУ 38986871) витрати на оплату послуг перекладача у розмірі 3300 (три тисячі триста) грн.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя О.І. Бездрабко