Рішення № 113991696, 06.10.2023, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/18934/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 жовтня 2023 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бездрабка О.І., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Одеського апеляційного суду про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,

встановив:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся з позовною заявою до Одеського апеляційного суду (далі - відповідач), в якій просить:

- визнати протиправними дії Одеського апеляційного суду щодо нарахування суддівської винагороди у виданій ОСОБА_1 довідці про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці за № 06-29/10/2023 від 24.02.2023 р., обчисленої з розрахунку встановленого ст.7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді в розмірі 2102 грн.;

- зобов`язати Одеський апеляційний суд видати ОСОБА_1 довідку про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, в якій нарахувати суддівську винагороду з розрахунку встановленого ст.7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" з 01 січня 2023 року прожиткового мінімуму для працездатних осіб в розмірі 2684 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що рішенням Вищої ради правосуддя № 104/0/15-23 від 21.02.2023 р. позивач звільнений з посади судді Херсонського апеляційного суду у зв`язку з поданням заяви про відставку та згідно наказу в.о. голови Одеського апеляційного суду № 29-ос від 22.02.2023 р. відрахований з 24.02.2023 р. зі штату Одеського апеляційного суду у відставку. Після звільнення у відставку Одеським апеляційним судом видано довідку за № 06-29/10/2023 від 24.02.2023 р. про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, в якій зазначено розмір суддівської винагороди з розрахунку прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді в розмірі 2102 грн., встановленого ст.7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2023 рік". Видача Одеським апеляційним судом довідки про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці за № 06-29/10/2023 від 24.02.2023 р., в якій зазначено розмір суддівської винагороди з розрахунку прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді в розмірі 2102 грн., а не з розрахунку прожиткового мінімуму для працездатних осіб в розмірі 2684 грн., встановленого ст.7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2023 рік", здійснено з порушенням вимог діючого законодавства. Позивач вважає свої права порушеними, а дії відповідача протиправними, тому звернувся до суду з даним позовом.

Ухвалою від 28.07.2023 р. відкрито спрощене провадження у справі та надано відповідачу п`ятнадцятиденний строк для подачі відзиву на позовну заяву.

28.08.2023 р. від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, згідно якого просить відмовити в задоволенні позову. Вказує на те, що з 01.01.2021 р. розрахунок окладу суддів здійснюється на підставі ст.7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2021 рік", ст.7 "Про Державний бюджет України на 2022 рік" та ст.7 "Про Державний бюджет України на 2023 рік", що передбачають встановлення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді в сумі 2102,00 грн. Оскільки зазначена норма не визнана неконституційною, відповідач повинен її застосовувати та не може обирати самостійно з Закону України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" будь-яку іншу розрахункову величину, більш сприятливу для позивача. Оскаржувана довідка є актом управлінської діяльності відповідача, має інформаційно-довідниковий характер та лише підтверджує розмір посадового окладу судді Одеського апеляційного суду станом на 21.02.2023 р., тому дії відповідача не мають ознак протиправності. Також відповідач вказує, що у зв`язку із закінченням тримісячного строку з дати виданої довідки № 06-29/10/2023 від 24.02.2023 р. у позивача закінчився строк звернення до суду з позовом про виплату всіх сум, що належать йому при звільненні.

Відповідно до ч.5 ст.262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Оскільки від сторін не надходило заяв про розгляд справи в судовому засіданні, суд розглядає справу в порядку письмового провадження.

Дослідивши наявні у справі докази, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог виходячи з наступного.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 Указом Президента України № 712/2002 від 13.08.2002 р. призначено строком на п`ять років на посаду судді Каланчацького районного суду Херсонської області, а Постановою Верховної Ради України від 19.03.2009 р. № 1169-VI обрано суддею апеляційного суду Херсонської області безстроково.

На підставі рішення Верховного Суду від 12.08.2022 р. № 360/0/149-22 "Про відрядження судді Херсонського апеляційного суду ОСОБА_1 до Одеського апеляційного суду" наказом голови Одеського апеляційного суду № 140-ос від 22.08.2022 р. позивача тимчасово зараховано до штату Одеського апеляційного суду строком не більше ніж на один рік з окладом відповідно до штатного розпису.

На підставі рішення Вищої ради правосуддя від 21.02.2023 р. № 13 позивач звільнений у відставку з посади судді Херсонського апеляційного суду та наказом в.о. голови Одеського апеляційного суду від 23.02.2023 р. № 29-ос позивач з 24.02.2023 р. відрахований зі штату Одеського апеляційного суду.

24.02.2023 р. Одеським апеляційним судом видано довідку за № 06-29/10/2023 про суддівську винагороду для обчислення щомісячного грошового утримання судді у відставці з розрахунку прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді в сумі 2102 грн., встановленого ст.7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2023 рік".

Вважаючи, що розмір суддівської винагороди не відповідає розміру, встановленому Законом України "Про судоустрій і статус суддів", позивач звернувся до суду з адміністративним позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд виходить з наступних приписів законодавства.

Положеннями ч.2 ст.19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статті 43 Конституції України, серед іншого, визначено, що кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом.

Відповідно до ст.126 Конституції України незалежність і недоторканність судді гарантуються Конституцією і законами України.

Статтею 130 Конституції України визначено, що держава забезпечує фінансування та належні умови для функціонування судів і діяльності суддів. У Державному бюджеті України окремо визначаються видатки на утримання судів з урахуванням пропозицій Вищої ради правосуддя. Розмір винагороди судді встановлюється законом про судоустрій.

Спеціальним законом, який визначає організацію судової влади та здійснення правосуддя в Україні, що функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів і забезпечує право кожного на справедливий суд є Закон України "Про судоустрій і статус суддів" від 02.06.2016 р. № 1402-VIII (далі - Закон № 1402-VIII).

Статтею 4 Закону № 1402-VIII визначено, що судоустрій і статус суддів в Україні визначаються Конституцією України та законом. Зміни до цього Закону можуть вноситися виключно законами про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів".

Відповідно до ч.1 ст.135 Закону № 1402-VIII суддівська винагорода регулюється цим Законом та не може визначатися іншими нормативно-правовими актами.

Згідно п.1 ч.4 ст.135 Закону № 1402-VIII передбачено, що базовий розмір посадового окладу судді місцевого суду становить 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 01 січня календарного року.

Спір у цій справі виник у зв`язку з обчисленням суддівської винагороди позивача, виходячи з установленого у ст.7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді, розмір якого становить 2102,00 грн.

Суд зазначає, що однією з гарантій належного здійснення правосуддя є створення необхідних умов для діяльності суддів, їх правового, соціального захисту та побутового забезпечення.

Визначені Конституцією України та спеціальним законодавчим актом (Законом України "Про судоустрій і статус суддів") гарантії незалежності суддів є невід`ємним елементом їхнього статусу, поширюються на всіх суддів України та є необхідною умовою здійснення правосуддя неупередженим, безстороннім і справедливим судом.

Конституційний принцип незалежності суддів означає також конституційно обумовлений імператив охорони матеріального забезпечення суддів від його скасування чи зниження досягнутого рівня без відповідної компенсації як гарантію недопущення впливу або втручання у здійснення правосуддя. Окреслену правову позицію стосовно гарантій незалежності суддів було висловлено у низці рішень Конституційного Суду України, зокрема у рішеннях від 20.03.2002 р. № 5-рп/2002, від 01.12.2004 р. № 19-рп/2004, від 11.10.2005 р. № 8-рп/2005, від 22.05.2008 р. № 10-рп/2008, від 03.06.2013 р. № 3-рп/2013, а також від 04.12.2018 р. № 11-р/2018.

30.09.2016 р. набрали чинності зміни, унесені до Конституції України, згідно із Законом України від 02.06.2016 р. № 1401-VIII "Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)".

Законом України "Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)", серед іншого, ст.130 Конституції України викладено в новій редакції, текст якої зазначено вище, і вперше закріплено спосіб визначення розміру суддівської винагороди, а саме, що "розмір винагороди встановлюється законом про судоустрій".

З цією конституційною нормою співвідносяться норми ч.1 ст.135 Закону № 1402-VIII, які дають чітке розуміння, що єдиним нормативно-правовим актом, яким повинен і може визначатися розмір суддівської винагороди, є закон про судоустрій.

Розмір суддівської винагороди визначено у ст.135 Закону № 1402-VIII, який з огляду як на свою назву, так і сферу правового регулювання (означену в преамбулі), є законом про судоустрій в значенні частини другої статті 130 Конституції України.

Приписами п.2 ч.3 ст.135 Закону № 1402-VIII визначено, що базовий розмір посадового окладу судді апеляційного суду становить 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року.

Отже, розмір посадового окладу судді, який є складовим елементом суддівської винагороди, на пряму залежить від прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ст.1 Закону України "Про прожитковий мінімум" прожитковий мінімум - це вартісна величина достатнього для забезпечення нормального функціонування організму людини, збереження його здоров`я набору продуктів харчування, а також мінімального набору непродовольчих товарів та мінімального набору послуг, необхідних для задоволення основних соціальних і культурних потреб особистості.

Прожитковий мінімум визначається нормативним методом у розрахунку на місяць на одну особу, а також окремо для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення: дітей віком до 6 років; дітей віком від 6 до 18 років; працездатних осіб; осіб, які втратили працездатність.

До працездатних осіб відносяться особи, які не досягли встановленого законом пенсійного віку.

У змісті наведеної норми Закону України "Про прожитковий мінімум" закріплено вичерпний перелік основних соціальних і демографічних груп населення, стосовно яких визначається прожитковий мінімум.

Судді до соціальної демографічної групи населення, стосовно яких прожитковий мінімум повинен встановлюватися окремо, не віднесені.

Водночас ст.7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2021 рік", разом із встановленням станом на 01 січня 2021 року прожиткових мінімумів, у тому числі, для працездатних осіб в розмірі 2270,00 грн., введено такий новий вид прожиткового мінімуму, як "прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді", розмір якого становить 2102,00 грн.

До 2021 року для розрахунку базового розміру посадового окладу застосовувався прожитковий мінімум для працездатних осіб, розмір якого встановлювався на 01 січня відповідного календарного року, як це передбачено ст.135 Закону України "Про судоустрій і статус суддів".

Варто зазначити, що зміни до Закону № 1402-VIII у частині, яка регламентує розмір суддівської винагороди у період, про який йдеться у позовній заяві, а також до Закону України "Про прожитковий мінімум" щодо визначення прожиткового мінімуму не вносилися, тож законних підстав для зменшення розміру прожиткового мінімуму, який встановлено для працездатних осіб на 01 січня календарного року для цілей визначення суддівської винагороди, немає.

Закон України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" фактично змінив складову для визначення базового розміру посадового окладу судді, що порушує гарантії незалежності суддів, одна з яких передбачена частиною другою статті 130 Конституції України і частиною третьою статті 135 Закону України "Про судоустрій і статус суддів".

Закон України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" не повинен містити інакшого чи додаткового правового регулювання правовідносин, що охоплюються предметом регулювання інших законів України, особливо тієї сфери суспільних відносин, для яких діють спеціальні норми. Конституція України не надає закону про Державний бюджет України вищої юридичної сили стосовно інших законів.

На такі аспекти законодавчого регулювання звернув увагу Конституційний Суд України у Рішеннях від 09.07.2007 р. № 6-рп/2007 (справа про соціальні гарантії громадян) та від 22.05.2008 р. № 10-рп/2008 (справа щодо предмета та змісту закону про Державний бюджет України).

Отже, Законом № 1402-VIII закріплено, що для визначення розміру суддівської винагороди до уваги може братися лише прожитковий мінімум для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року. Оскільки указана конституційна гарантія незалежності суддів не може порушуватися і змінюватися без внесення відповідних змін до закону про судоустрій, суддівська винагорода не може обчислюватися із застосуванням величини, відмінної від тієї, що визначена Законом № 1402-VIII.

Аналогічна правова позиція щодо застосування ст.7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2021 рік", ст.135 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" викладена у постановах Верховного Суду від 10.11.2021 р. у справі № 400/2031/21, від 30.11.2021 р. у справі № 360/503/21, від 22.06.2023 р. у справі № 400/4904/21, від 12.07.2023 р. у справі № 140/5481/22, від 24.07.2023 р. у справі № 280/9563/21, від 13.09.2023 р. у справі № 240/44080/21.

На підставі наведеного, суд дійшов висновку, що дії Одеського апеляційного суду щодо видачі ОСОБА_1 довідки про суддівську винагороди для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці за № 06-29/10/2023 від 24.02.2023 р. відповідно до положень ст.7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" із застосуванням для визначення базового розміру посадового окладу судді з 01 січня 2023 року прожиткового мінімуму у розмірі 2102 грн. є протиправними.

Таким чином, з метою повного та ефективного захисту прав позивача суд вважає за необхідне зобов`язати Одеський апеляційний суд видати ОСОБА_1 довідку про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, в якій нарахувати суддівську винагороду на підставі ч.2 ст.130 Конституції України, ч.3 ст.135 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" та з розрахунку встановленого ст.7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" з 01 січня 2023 року прожиткового мінімуму для працездатних осіб в розмірі 2684 грн.

Приписами ч.1 ст.77 КАС України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч.2 ст.77 КАС України).

Положеннями ч.1 ст.90 КАС України визначено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Отже, з урахуванням вищенаведеного, суд дійшов до висновку про задоволення позовних вимог позивача.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Оскільки за результатами розгляду справи суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, то з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1073,60 грн.

Керуючись ст.ст.9, 14, 73-78, 90, 139, 143, 242-246, 250, 255, 263 КАС України, суд -

вирішив:

Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) до Одеського апеляційного суду (65078, м.Одеса, вул.Івана та Юрія Лип, буд.24-а, код ЄДРПОУ 42268321) про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити.

Визнати протиправними дії Одеського апеляційного суду (65078, м.Одеса, вул.Івана та Юрія Лип, буд.24-а, код ЄДРПОУ 42268321) щодо видачі ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) довідки про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці за № 06-29/10/2023 від 24.02.2023 р., відповідно до положень ст.7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" із застосуванням для визначення базового розміру посадового окладу судді з 01 січня 2023 року прожиткового мінімуму у розмірі 2102 грн.

Зобов`язати Одеський апеляційний суд (65078, м.Одеса, вул.Івана та Юрія Лип, буд.24-а, код ЄДРПОУ 42268321) видати ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) довідку про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, в якій нарахувати суддівську винагороду на підставі ч.2 ст.130 Конституції України, ч.3 ст.135 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" та з розрахунку встановленого ст.7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" з 01 січня 2023 року прожиткового мінімуму для працездатних осіб в розмірі 2684 грн.

Стягнути з Одеського апеляційного суду (65078, м.Одеса, вул.Івана та Юрія Лип, буд.24-а, код ЄДРПОУ 42268321) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) судовий збір в сумі 1073 (одна тисяча сімдесят три) грн. 60 коп.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя О.І. Бездрабко