Ухвала суду № 113991086, 06.10.2023, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про повернення позовної заяви

06 жовтня 2023 року Київ № 320/19760/23

Суддя Київського окружного адміністративного суду Басай О.В., розглянувши позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальність "ГІК.ПАРТС" до Головного управління ДПС у м. Києві та Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

у с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю "ГІК.ПАРТС" з позовом до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві та Державної податкової служби України, в якому просить:

- визнати протиправними та скасувати рішення комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування у ЄРПН або відмову в такі реєстрації, Головного управління ДПС у м. Києві від 05.08.2022 № 7168055/42619816;

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати у Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну від 22.03.2022 № 8, яка складена Товариством з обмеженою відповідальністю "ГІК.ПАРТС" (код ЄДРПОУ: 42619816) на адресу ДП "МОРСЬКИЙ ТОРГОВЕЛЬНИЙ ПОРТ "ЮЖНИЙ" (код ЄДРПОУ: 04704790) на загальну суму 16 336,80 грн, у тому числі ПДВ 2 722,80 грн.

Ухвалою суду від 16.06.2023 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ГІК.ПАРТС" залишено без руху, зазначено недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення та встановлено строк для усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою суду від 14.07.2023 позивачу продовжено строк для усунення недоліків позовної заяви.

До суду від представника позивача надійшло клопотання про поновлення процесуального строку, в якому зазначено, що як вже було зазначено в клопотанні про продовження процесуального строку від 30.06.2023, враховуючи такі обставини, а саме те, що у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України відповідно до Указу Президента України № 64/2022, відсутністю працівників на робочих містах, неможливістю доступу до робочого кабінету ТОВ "ГІК.ПАРТС" фактично було вручено та стало відомо через електронний кабінет про рішення від 02.09.2022 № 37020/42619816/2 за результатами розгляду скарги щодо рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в єдиному реєстрі податкових накладних, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної тільки 15.01.2023. Також, в цей період на території України були неодноразові часті повітряні тривоги з загрозою ракетного обстрілу, відсутність електрозабезпечення. Також надано суду докази того, що директор ТОВ "ГІК.ПАРТС" був відсутній на робочому місці, позаяк перебував закордоном, що підтверджується копією долученого паспорта.

Розглянувши подане позивачем клопотання про поновлення процесуального строку, суд зазначає таке.

Відповідно до частини п`ятої статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) учасники справи зобов`язані: виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; з`являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов`язковою; подавати наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні; виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

Відтак сторона у справі повинна діяти сумлінно, тобто виявляти добросовісне ставлення до наявних у неї прав і здійснювати їхню реалізацію в такий спосіб, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без невиправданих зволікань) виконання своїх обов`язків, встановлених законом або судом, передусім щодо дотримання строку на вчинення процесуальної дії. Для цього учасник справи повинен вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати цілком наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.

Згідно з статтею 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.

Суд зазначає, що поняття поважних причин пропуску процесуальних строків є оціночним, а його вирішення покладається на розсуд суду.

Суд наголошує, що поважними причинами пропуску строку звернення до суду можуть бути визнані ті обставини, що є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.

Зазначене дає підстави для висновку, що поновлення встановленого процесуальним законом строку для звернення до суду здійснюється судом у виняткових, особливих випадках й лише за наявності обставин об`єктивного та непереборного характеру (підтверджених доказами), які істотно ускладнили або унеможливили своєчасну реалізацію права позивача на звернення до суду.

Норми КАС України не містять виключень або підстав для звільнення учасників процесу від обов`язку надавати докази до суду та доводити ті обставини, які є підставами для поновлення пропущеного строку. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно із частиною першою статті 77 КАС України повинна навести доводи та подати докази на підтвердження того, що пропуск такого строку дійсно пов`язаний із об`єктивно непереборними обставинами чи істотними перешкодами.

Зазначені позивачем причини пропуску строку не можна вважати поважними, тобто такими, що не залежали від волевиявлення позивача та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.

Суд критично оцінює твердження позивача про те, що лише 15.01.2023 позивач ознайомився з оскаржуваним рішенням від 02.09.2022, позаяк останній не мав можливості доступу до робочого кабінету та відсутністю працівників на робочих місцях. Разом з цим, суд зазначає, що подане клопотання містить загальні доводи про введення воєнного стану в Україні, що не підкріплені поясненнями та доказами, підтверджуючими неможливість звернення до суду у передбачений процесуальним законом строк, зокрема доказами, з яких можливо встановити неможливість доступу до робочого кабінету ТОВ "ГІК.ПАРТС", відсутність працівників на робочих місцях і відсутність електропостачання у зазначений період.

Суд відхиляє такі доводи заявника, з посиланням на перешкоди, що виникли внаслідок запровадження воєнного стану, так як від позивача вимагалося конкретизувати які саме обставини об`єктивно перешкоджали останньому звернутися до суду.

Суд зазначає, що питання поновлення строку у зв`язку з причинами, що пов`язані з запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку, виходячи з доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Однак, сам лише факт запровадження воєнного стану не може бути підставою для поновлення строку у всіх абсолютно випадках.

Суд також критично оцінює долучені до клопотання копії паспорта з відмітками про перетин кордону, позаяк з наданих копій неможливо встановити, що такий паспорт належить саме ОСОБА_1 , а також такі копії не засвідчено належним чином.

Посилання позивача на довготривалі повітряні тривоги не можуть бути основною та поважною причиною для поновлення строку звернення до суду, позаяк довготривалі повітряні тривоги не мають постійного та довготривалого характеру. Більш того, тривоги оголошуються у різних регіонах України, та не носять постійного, безперервного характеру, що свідчить про можливість позивача звернутись до суду в межах визначених законодавством строків. Інших поважних та об`єктивних причин для поновлення строку позивачем не зазначено, доказів на їх підтвердження не надано. У даному випадку, враховуючи вищевказані обставини, а також тривалість пропущеного позивачем строк на звернення до суду, суд дійшов висновку, що зазначені позивачем обставини не є поважними підставами для поновлення пропущеного строку.

Суд зазначає, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів.

Суд звертає увагу, що реалізація позивачем права на звернення до суду з позовною заявою в рамках строку звернення до суду залежить виключно від нього самого, а не від дій чи бездіяльності посадових осіб відповідача. Позивач необґрунтовано не дотримуючись такого порядку, позбавляє себе можливості реалізовувати своє право на звернення до суду в межах строків звернення до суду, не реалізація цього права зумовлена його власною пасивною поведінкою.

З огляду на зазначене, суд дійшов висновку, що позивач вимоги ухвали суду від 16.06.2023 не виконав, не надав суду обґрунтованого клопотання про поновлення пропущеного строку звернення до суду з цим позовом із відповідними доказами на підтвердження поважності причин пропуску строку звернення до суду.

Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Ураховуючи те, що позивач лише частково усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху ухвалою суду від 16.06.2023, суд вважає, що позовну заяву належить повернути позивачу з усіма доданими до неї документами.

Керуючись статтями 169, 171, 243, 248, 256, 294, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

у х в а л и в:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальність "ГІК.ПАРТС" до Головного управління ДПС у м. Києві та Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії повернути позивачу з усіма доданими до неї документами.

Копію ухвали надіслати (вручити) позивачу (представнику).

Роз`яснити позивачеві, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Ухвала набирає законної сили з дати її підписання суддею та може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня проголошення (підписання) ухвали.

СуддяБасай О.В.