Рішення № 113990248, 06.10.2023, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 жовтня 2023 року Справа № 160/18752/23

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Сліпець Н.Є.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) у місті Дніпро адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправним рішення та зобов`язання вчинити певні дії,-

УСТАНОВИВ:

26.07.2023 року ОСОБА_1 (далі позивач) звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (далі відповідач), в якому просив:

- визнати протиправним рішення про відмову в призначенні пенсії, та дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо прийняття рішення від 05.05.2023 року № 056650008765 про відмову в призначенні пенсії ОСОБА_1 та скасувати рішення про відмову в призначенні пенсії від 05.05.2023 року № 056650008765, та зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області призначити пенсію ОСОБА_1 з 28.04.2023 року, зарахувавши до пільгового стажу роботи, що дає право на призначення пенсії відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», ст. 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення», відповідно до записів трудової книжки НОМЕР_1 , з повним робочим днем під землею: до стажу роботи, який передбачений Постановою КМУ від 31.03.1994 року № 202 періоди роботи з 01.09.1990 року по 10.01.1994 року, з 11.01.1994 року по 18.05.1994 року, з 27.05.1994 року по 21.04.1996 року, з 26.06.1996 року по 27.07.2000 року, з 06.07.2010 року по 04.06.2012 року; на провідній посаді періоди роботи з 05.06.2012 року по 25.11.2017 року, з 06.12.2017 року по 28.04.2023 року із застосуванням роз`яснень Міністерства соціального забезпечення України від 20.01.1992 року № 8.

31.07.2023 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду було відкрито провадження та призначено розгляд в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними у справі матеріалами з 14.08.2023 року, відповідно до ч. 5 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України.

Цією ж ухвалою відповідачу було надано строк для подання письмового відзиву на позовну заяву - протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі та витребувано завірену належним чином копію матеріалів пенсійної справи.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 28.04.2023 року звернувся із заявою про призначення пенсії відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Однак, рішенням від 05.05.2023 року відповідач відмовив йому в призначенні пенсії на пільгових умовах, у зв`язку з відсутністю у нього необхідного пільгового стажу 25 років. В оскаржуваному рішенні до стажу роботи, який дає право на призначення пенсії відповідно до ч. 3 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», незараховані періоди роботи з 01.09.1990 року по 10.01.1994 року, з 11.01.1994 року по 18.05.1994 року, з 27.05.1994 року по 21.04.1996 року, з 26.06.1996 року по 27.07.2000 року, з 06.07.2010 року по 04.06.2012 року; на провідній посаді періоди роботи з 05.06.2012 року по 25.11.2017 року, з 06.12.2017 року по 28.04.2023 року. Також до страхового стажу та пільгового не враховано період військової служби, оскільки згідно в трудовій книжці позивача не вказано дату видачі військового квитка, а в сканованій копії військового квитка відсутня сторінка, де зазначено період проходження строкової служби, що не відповідає вимогам абзацу 2 пункту 1.1 Порядку №22-1. Також позивача повідомлено, що при розрахунку пільгового стажу для визначення права на призначення пенсії ОСОБА_1 Головним управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області не було застосовано роз`яснення №8 Міністерства соціального забезпечення України від 20.01.1992 року. Вважаючи такі дії відповідача протиправними, позивач звернувся до суду за захистом своїх порушених прав та законних інтересів.

08.09.2023 року в системі «Електронний суд» надійшов до суду від відповідача письмовий відзив, в якому представник просив відмовити у задоволенні позову в повному обсязі, посилаючись на те, що 28.04.2023 позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах. Заява розглядалася за принципом екстериторіальності Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, який рішенням № 056650008765 від 05.05.2023 відмовив ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах. Після винесення рішення про відмову у призначенні пенсії, пенсійна справа позивача засобами програмного забезпечення передана до органу, що призначає пенсію, за місцем проживання (реєстрації)/фактичного місця проживання особи, тобто до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області. А тому, представник відповідача просив залучити як співвідповідача по справі - Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області. Також представник зазначив, що в сканованій копії військового квитка позивача відсутня сторінка, де зазначено період проходження строкової служби, що не відповідає вимогам абзацу 2 пункту 1.1 Порядку №22-1, а тому відсутні підстави для зарахування періоду проходження військової служби з 27.05.1994 року по 21.04.1996 року до пільгового та страхового стажу роботи. До пільгового стажу не враховані наступні періоди: з 18.05.1994 року по 18.05.1994 року, оскільки сканована довідка від 11.07.2022 року №04/14 п 1278, яка видана ДП «Селидіввугілля» ВП «Шахта Котляревська», не містить чіткого зображення повного тексту документа, не можливо з`ясувати скільки днів відволікань від пільгової роботи зазначено в березні 1994 року. До страхового та пільгового стажу зараховано фактично відпрацьований пільговий стаж згідно із довідкою - 04 міс. 07 днів.

Розглянувши клопотання Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про залучення другого відповідача Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області у адміністративній справі №160/18752/23, суд зазначає наступне.

Так, зі змісту ст.48 КАС України вбачається, що суд зобов`язаний встановлювати належність особи, зазначеної позивачем у якості відповідача, з огляду на те, чи повинна вона відповідати за позовними вимогами, заявленими в адміністративному позові.

При цьому, наведеною процесуальною нормою передбачена можливість залучення до участі у справі другого відповідача, якщо суд приходить до висновку, що саме ця особа має відповідати за пред`явленим позовом.

Відповідно до ч.3 ст.48 КАС України, якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до ухвалення рішення у справі за згодою позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі, якщо це не потягне за собою зміни підсудності адміністративної справи. Суд має право за клопотанням позивача до ухвалення рішення у справі залучити до участі у ній співвідповідача.

Частиною 4 статті 48 КАС України встановлено, що у разі якщо позивач не згоден на заміну відповідача іншою особою, суд може залучити цю особу як другого відповідача.

Так, частиною 5 статті 45 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування від 09.07.2003 № 1058-IV (далі - Закон № 1058-IV) визначено, що документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган ПФУ та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії.

Статтею 44 Закону № 1058-IV врегульований порядок звернення за призначенням (перерахунком) пенсії.

Відповідно до ч. 1 ст. 44 Закону № 1058 призначення (перерахунок) пенсії здійснюється за зверненням особи або автоматично (без звернення особи) у випадках, передбачених цим Законом.

Звернення за призначенням (перерахунком) пенсії здійснюється шляхом подання заяви та інших документів, необхідних для призначення (перерахунку) пенсії, до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженої особи застрахованою особою особисто або через законного представника недієздатної особи, особи, дієздатність якої обмежена, малолітньої або неповнолітньої особи.

Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії визначається правлінням Пенсійного фонду за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення.

Відповідно до п. 1.1 Порядку 22-1 в редакції, що діяла на час звернення позивача до органу Пенсійного фонду, заява про призначення, перерахунок пенсії, поновлення, переведення з одного виду пенсії на інший (Заява про призначення/перерахунок пенсії - додаток 1) подається заявником до територіального органу Пенсійного фонду України через структурний підрозділ, який здійснює прийом та обслуговування осіб (далі - сервісний центр).

Відповідно до пункту 4.1 розділу ІV Порядку № 22-1 заяви, що подаються особами відповідно до цього Порядку, реєструються в електронному журналі звернень органу, що призначає пенсію (п. 4.1 Порядку № 22-1).

Пунктом 4.2 Порядку № 22-1 передбачено, що при прийманні документів працівник сервісного центру, в тому числі: ідентифікує заявника (його представника); надає інформацію щодо умов та порядку призначення (перерахунку) пенсії; реєструє заяву, перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів, відповідність викладених у них відомостей про особу даним паспорта; сканує документи. На створені електронні копії накладає кваліфікований електронний підпис; видає особі або посадовій особі розписку із зазначенням дати прийняття заяви, переліку одержаних і відсутніх документів, строку подання додаткових документів для призначення пенсії та пам`ятку пенсіонеру (додаток 6). Скановані розписка та пам`ятка пенсіонеру зберігаються в електронній пенсійній справі.

Після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.

Відповідно до п. 4.3 Порядку № 22-1 створення та обробка документів здійснюється із накладенням кваліфікованого електронного підпису працівників, відповідальних за здійснення операцій.

Рішення за результатами розгляду заяви підписується керівником органу, що призначає пенсію (іншою посадовою особою, визначеною відповідно до наказу керівника органу, що призначає пенсію, щодо розподілу обов`язків), та зберігається в електронній пенсійній справі особи.

Пунктом 4.8 Порядку № 22-1 передбачено, що заява, відомості з відповідних інформаційних систем, скановані копії документів, на підставі яких призначено (перераховано) пенсію та проводиться її виплата; інша інформація, з урахуванням якої визначаються розмір призначеної пенсії та розмір пенсії до виплати, обробляються в складі електронної пенсійної справи, що формується та ведеться відповідно до вимог Законів України Про електронні документи та електронний документообіг, Про електронні довірчі послуги та Про захист персональних даних. Електронна пенсійна справа зберігається на базі централізованих інформаційних технологій.

Пунктом 4.10 Порядку № 22-1 після призначення пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший електронна пенсійна справа засобами програмного забезпечення передається до органу, що призначає пенсію, за місцем проживання (реєстрації)/фактичного місця проживання особи для здійснення виплати пенсії.

Таким чином, органи Пенсійного фонду України застосовують принцип екстериторіальності при опрацюванні заяв про призначення та перерахунки пенсій, що передбачено постановою правління Пенсійного фонду України від 16.12.2020 № 25-1 Про затвердження змін до деяких постанов правління Пенсійного фонду України, суть якого полягає в опрацюванні заяв про призначення пенсій територіальними органами Пенсійного фонду України в порядку черговості надходження таких заяв незалежно від того, де було прийнято заяву та де проживає особа.

В цьому випадку заява позивача розглянута за принципом екстериторіальності Головним управлінням Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області, за результатом якої прийнято рішення від 05.05.2023 року № 056650008765, яке є предметом розгляду в цій справі.

Головним управління Пенсійного фонду України в Донецькій області не приймалось рішення по суті заяви позивача, відтак відповідальним за опрацювання заяви позивача та прийняття відповідного рішення є, в цьому випадку, визначений у встановленому порядку територіальний орган Пенсійного фонду - Головне управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області і саме його рішення оскаржується в судовому порядку.

Отже, з урахуванням вищевикладеного, суд доходить висновку про відсутність підстав для залучення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області в якості другого відповідача.

Відповідно до положень ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглянув справу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у ній матеріалами.

Згідно із ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи, або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази у сукупності з нормами чинного законодавства України, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 28.04.2023 року ОСОБА_1 звернувся до ГУ ПФУ в Донецькій області із заявою про призначення пенсії на пільгових умовах відповідно до ч. 3 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

За принципом екстериторіальності, рішенням № 056650008765 від 05.05.2023 року, яке було прийнято Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, позивачу відмовлено в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до частини 3 статті 114 Закону №1058 у зв`язку із відсутністю необхідного пільгового стажу - 25 років.

Листом від 30.06.2023 року № 8192/02-16 представнику позивача була надана інформація стосовно підстав відмови у призначенні пенсії, зокрема зазначено: необхідність надання довідки, що уточнює характер виконуваної роботи, зумовлено, зокрема тим, що в трудовій книжці позивача відсутня інформація, до яких списків включаються ці періоди; до пільгового стажу не враховані наступні періоди: з 18.05.1994 року (при цьому, суд зазначає, що зазначення у відповіді « з 18.05.1994» є опискою, оскільки з трудової книжки вбачається, що період роботи з 11.01.1994 по 18.05.1994), оскільки сканована довідка від 11.07.2022 року №04/14 п 1278, що видана ДП «Селидіввугілля» ВП «Шахта Котляревська», не містить чіткого зображення повного тексту документа, не можливо з`ясувати скільки днів відволікань від пільгової роботи зазначено в березні 1994 року; до страхового стажу та пільгового не враховано період військової служби, оскільки згідно із записом 4 в трудовій книжці від 12.01.1994 НОМЕР_1 не вказано дату видачі військового квитка, а в сканованій копії військового квитка відсутня сторінка, де зазначено період проходження строкової служби, що не відповідає вимогам абзацу 2 пункту 1.1 Порядку №22-1.

Також позивача повідомлено, що при розрахунку пільгового стажу для визначення права на призначення пенсії Головним управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області не було застосовано роз`яснення №8 Міністерства соціального забезпечення України від 20.01.1992 року.

Отже пір між сторонами виник з приводу не зарахування певних періодів стажу роботи позивача до страхового та пільгового стажу, у зв`язку з чим відповідач відмовив у призначенні позивачу пенсії на пільгових умовах

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Згідно ст. 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (Далі Закон 1058-ІV) працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, що затверджується Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на зазначених роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на таких роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, що вони були зайняті на таких роботах не менше 20 років. Такий самий порядок пенсійного забезпечення поширюється і на працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) на шахтах з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, що реструктуризуються або перебувають у стадії ліквідації, але не більше двох років.

Відповідно до положень ст. 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення» (в редакції на 13.03.1994 року) працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) по видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на цих роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, - за умови, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 20 років.

При наявності стажу на підземних роботах менше 10 років у чоловіків і менше 7 років 6 місяців у жінок за кожний повний рік цих робіт пенсійний вік, передбачений статтею 12 цього Закону, знижується на 1 рік.

В розділі ІІІ Списку робіт і професій, що дають право на пенсію незалежно від віку при безпосередній зайнятості протягом повного робочого дня на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин), пов`язаних з видобутком вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, терміном не менше 25 років зазначено, що респіраторники гірничорятувальних частин, які обслуговують шахти і рудники, небезпечні щодо газодинамічних явищ, гірничих ударів, надкатегорійні і третьої категорії за газом мають право на пенсію незалежно від віку при безпосередній зайнятості протягом повного робочого дня.

Відповідно до Роз`яснення Міністерства соціального забезпечення України від 20.01.1992 року № 8 «Про порядок врахування трудового стажу, що дає право на пенсію незалежно від віку працівникам, безпосередньо зайнятим повний робочий день на роботах, передбаченим статтею 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення», працівникам, зайнятим на підземних роботах та у металургії, які мають не менше 10 років стажу роботи, що дає право на пенсію незалежно від віку відповідно до статті 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення», але не відпрацювали повного стажу, передбаченого зазначеною статтею, пенсія незалежно від віку може призначатися при наявності не менше 25 років стажу підземної роботи та роботи у металургії із зарахуванням до стажу: кожного повного року роботи гірничим очисного забою, прохідником, забійником на відбійних молотках, машиністом гірничих виємочних машин, сталеваром, горновим, агломератником, вальцювальником гарячого прокату за 1 рік 3 місяці; кожного повного року роботи, передбаченої у відповідних розділах списку № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, які дають право на пільгове пенсійне забезпечення, - за 9 місяців.

З наданої позивачем копії трудової книжки серія НОМЕР_1 вбачаються наступні записи:

з 01.09.1990 року по 10.01.1994 року - навчання в СПТУ № 41 м. Селидове (запис №1);

з 11.01.1994 року по 18.05.1994 року - машиніст електровоза з повним робочим днем під землею (записи № 2-3);

з 27.05.1994 року по 01.04.1996 року Служба в Армії (запис № 4, військовий квиток НОМЕР_2 );

з 26.06.1996 року по 27.07.2000 року - машиніст електровоза з повним робочим днем під землею (записи № 5-8);

з 06.07.2010 року по 04.06.2012 року - підземний машиніст електровоза 4 розряду ОП «Шахта Україна ГП «Селідоввуголь» (запис № 19).

з 05.06.2012 року по 25.11.2017 року переведений учеником підземного гірничного робочого очисного забою і направлений на ділянку по добичі вугілля № 1(запис № 19);

з 06.12.2017 року по 28.04.2023 року прийнятий в ПАТ «Шахтоуправління «Покровське» гірничим робітником очисного забою 4 розрядку під землею з повним робочим днем в шахті ( запис № 25).

Згідно відомостей, що зазначені в довідках про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записі в ній період роботи позивача з:

18.02.1993 року по 24.08.1993 року віднесено до Списку № 1 розділу № 1 підрозділу № 1 на підставі Постанови КМ СРСР № 10 від 26.01.1991 року;

з 25.08.1993 року по 19.12.1993 року віднесено до Списку № 1 розділу № 1 підрозділу № 1 на підставі Постанови КМ СРСР № 10 від 26.01.1991 року

10.01.1994 року по 18.05.1994 року віднесено до Списку № 1 розділу № 1 підрозділу № 1 на підставі Постанов КМУ № 162 від 11.03.1994 року, № 202 від 31.03.1994 року;

з 24.06.1996 року по 27.07.2000 року віднесено до Списку № 1 розділу № 1 підрозділу № 1 а підставі Постанов КМУ № 162 від 11.03.1994 року, № 202 від 31.03.1994 року;

з 06.07.2010 року по 05.06.2012 року віднесено до Списку № 1 розділу № 1 підрозділу № 1 на підставі Постанови КМУ № 36 від 16.01.2003 року

з 06.12.2017 року по теперішній час віднесено до Списку № 1 розділу № 1 підрозділу № 1 на підставі Постанови КМУ № 461 від 24.06.2016 року.

Також, позивачем на підтвердження обставин, викладених в позові, надані накази від 01.02.2005 року, 01.02.2010 року, 30.01.2015 року, 16.04.2017 року про атестацію робочих місць та затвердження перелік професій та посад, зайнятість на яких дає право на пенсію на пільгових умовах по списку № 1.

Відповідно до положень ст. 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України № 637 від 12.08.1993 року затверджений Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів в ній.

Даним Порядком (пункт 20) передбачено, що у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального стажу роботи приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

Отже, надання уточнюючої довідки підприємства, установи або організації необхідне лише у двох випадках: за відсутності трудової книжки як такої або необхідних записів у ній, які визначають право на пільгове пенсійне забезпечення.

Аналогічна позиція викладена Верховним Судом у постановах від 20 лютого 2018 року у справі №234/13910/17 та від 07 березня 2018 року у справі № 233/2084/17.

З поданих позивачем доказів вбачається, що періоди роботи позивача, що не були враховані відповідачем підтверджуються як записами в трудовій книжці, так і довідками про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній.

Трудова книжка містить всі необхідні записи, в тому числі посилання на те, що позивач був задіяний у виконуваних роботах повний робочий день, а уточнюючі довідки містять інформацію про номер списку, до якого належіть професія позивача, номер розділу, підрозділу та посилання на Постанови КМУ, які відносять професію позивача до Списку № 1, а тому вимоги позивача в частині визнання рішення про відмову в призначенні пенсії протиправним та скасування рішення є обґрунтованими.

Разом з тим, слід зазначити, що пунктом 3 Порядку № 383 передбачено, що при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи.

Отже, до періодів роботи позивача з 01.09.1990 року по 10.01.1994 року, з 06.07.2010 року по 04.06.2012 року, з 05.06.2012 року по 25.11.2017 року не можливо застосовувати Списки робіт і професій, що дають право на пенсію незалежно від віку, затверджені Постановою КМУ № 202 від 31.03.1994 року, оскільки в цей період діяли інші списки, вказані вище.

В оскаржуваному рішення відповідачем зазначено, що до страхового стажу та пільгового не враховано період військової служби, оскільки згідно із записом 4 в трудовій книжці від 12.01.1994 НОМЕР_1 не вказано дату видачі військового квитка. В сканованій копії військового квитка відсутня сторінка, де зазначено період проходження строкової служби, що не відповідає вимогам абзацу 2 пункту 1.1 Порядку №22-1.

З трудової книжки позивача вбачається, що 27.05.1994 року по 01.04.1996 року він проходив службу в Армії (запис № 4), і підставою такого запису вказаний військовий квиток НОМЕР_2 .

Згідно наданої позивачем копії військового квитка НОМЕР_3 , він виданий 27.05.1994 року та свідчить про проходження позивачем в період з 27.05.1994 року по № 116254

На час проходження позивачем військової служби, була чинною Інструкція про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах і організаціях, затвердженої Наказом Міністерства праці України № 58 від 29.07.1993 року (далі - Інструкція № 58).

Відповідно до пункту 1.1 Інструкції № 58 трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.

Заповнення трудової книжки вперше провадиться власником або уповноваженим ним органом не пізніше тижневого строку з дня прийняття на роботу (пункт 2.2 Інструкції № 58). До трудової книжки вносяться: відомості про працівника: прізвище, ім`я та по батькові, дата народження; відомості про роботу, переведення на іншу постійну роботу, звільнення; відомості про нагородження і заохочення: про нагородження державними нагородами України та відзнаками України, заохочення за успіх у роботі та інші заохочення відповідно до чинного законодавства України; відомості про відкриття, на які видані дипломи, про використані винаходи і раціоналізаторські пропозиції та про виплачені у зв`язку з цим винагороди. Стягнення до трудової книжки не заносяться.

Відповідно до пункту 2.4. Інструкції № 58 усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження).

Відповідно до підпункту "а" пункту 2.18 Інструкції № 58 до трудових книжок за місцем роботи вносяться окремим рядком з посиланням на дату, номер та найменування відповідних документів такі записи: а) про час служби у складі Збройних Сил України та інших військах, де на тих, які проходять службу, не поширюється законодавство про працю і державне соціальне страхування, із зазначенням дати призову (зарахування) і дати звільнення із служби.

Таким чином, вищевказаний пункт 2.18 Інструкції № 58 містить вимоги щодо записів у трудовій книжці про період військової служби, які передбачають обов`язкове зазначення дати призову (зарахування) і дати звільнення зі служби.

Дани положенням трудова книжка позивача відповідає, оскільки запис № 4 мітить як дату призиву, так і дату звільнення зі служби.

Отже, відповідачем неправомірно відмовлено у призначенні позивачу у зарахуванні періоду служби в Армії до трудового стажу, з посиланням на відсутність у військовому квитку сторінки з періодом проходження служби.

Щодо позовних вимог ОСОБА_1 в частині зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області призначити пенсію, у задоволенні вимог слід відмовити з наступних підстав.

Дискреційні повноваження - це комплекс прав і зобов`язань представників влади як на державному, так і на регіональному рівнях, у тому числі представників суспільства, яких уповноважили діяти від імені держави чи будь-якого органу місцевого самоврядування, що мають можливість надати повного або часткового визначення і змісту, і виду прийнятого управлінського рішення.

Тобто, дискреційні повноваження це законодавчо встановлена компетенція владних суб`єктів, яка визначає ступінь самостійності її реалізації з урахуванням принципу верховенства права; ці повноваження полягають в застосуванні суб`єктами адміністративного розсуду при здійсненні дій і прийнятті рішень.

Відповідно до Рекомендацій Ради Європи № R(80)2 щодо здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятих Кабінетом Міністрів 11.03.1980 на 316-й нараді, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він уважає найкращим за конкретних обставин, та яке захистить або відновить порушене право.

Водночас, адміністративний суд під час розгляду та вирішення публічно-правових спорів перевіряє, чи рішення суб`єкта владних повноважень прийняте у межах законної дискреції.

Оскільки суд не наділений відповідними повноваженнями проводити розрахунок страхового та пільгового стажу позивача і це відноситься до дискреційних повноважень ГУ ПФУ в Дніпропетровській області, лише після встановлення наявності у позивача пільгового стажу, необхідного для призначення пенсії, ГУ ПФУ України в Дніпропетровській області має вирішити питання щодо призначення позивачу пенсії за віком на пільгових умовах.

Підводячи підсумок викладеному, суд вважає необхідним з метою ефективного захисту прав позивача, визнати протиправним рішення про відмову в призначенні пенсії та дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо прийняття рішення від 05.05.2023 року № 056650008765 про відмову в призначенні пенсії ОСОБА_1 та скасувати рішення про відмову в призначенні пенсії від 05.05.2023 року № 056650008765, та зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувавши ОСОБА_1 до пільгового стажу роботи, що дає право на призначення пенсії відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», ст. 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення», відповідно до записів трудової книжки НОМЕР_1 , з повним робочим днем під землею: до стажу роботи, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах періоди роботи з 01.09.1990 року по 10.01.1994 року, з 11.01.1994 року по 18.05.1994 року, з 27.05.1994 року по 01.04.1996 року (суд зазначає, що зазначення у відповіді «по 21.04.1996» є опискою, оскільки з трудової книжки вбачається, що період роботи з 27.05.1994 по 01.04.1994), з 26.06.1996 року по 27.07.2000 року, з 06.07.2010 року по 04.06.2012 року; на провідній посаді періоди роботи з 05.06.2012 року по 25.11.2017 року, з 06.12.2017 року по 28.04.2023 року із застосуванням роз`яснень Міністерства соціального забезпечення України від 20.01.1992 року № 8 та повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 28.04.2023 про призначення пенсії на пільгових умовах за віком, з урахуванням висновків, викладених у цьому рішенні.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 6 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

В силу вимог ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Згідно ч. 2 ст. 73 Кодексу адміністративного судочинства України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Частиною 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Оцінуючи усі докази, які були досліджені судом у їх сукупності, а також обставини, встановлені у ході судового розгляду справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими, а вимоги таким, що підлягають частковому задоволенню.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат відповідно до ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, суд виходить із того, що при частковому задоволенні позову сторони, судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору за подання позову до суду в розмірі 1073грн. 60коп., що документально підтверджується квитанцією № 32528798800007243705 від 02.07.2023 року.

Отже, сплачений судовий збір за подачу позову до суду в сумі 536грн. 80коп. з урахуванням часткового задоволення позовних вимог підлягає стягненню на користь позивача.

Відповідно до ч. 4 ст. 243 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

Згідно із ч. 5 ст. 250 Кодексу адміністративного судочинства України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Керуючись ст.ст. 2-10, 11, 12, 47, 72-77, 94, 122, 132, 139, 193, 241-246, 250, 251, 257-263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094 м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд. 26, ЄДРПОУ 21910427) про визнання протиправним рішення та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправним рішення про відмову в призначенні пенсії та дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо прийняття рішення від 05.05.2023 року № 056650008765 про відмову в призначенні пенсії ОСОБА_1 .

Скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про відмову в призначенні пенсії від 05.05.2023 року № 056650008765.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати ОСОБА_1 до пільгового стажу роботи, що дає право на призначення пенсії відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», ст. 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення», відповідно до записів трудової книжки НОМЕР_1 , з повним робочим днем під землею: до стажу роботи, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах періоди роботи з 01.09.1990 року по 10.01.1994 року, з 11.01.1994 року по 18.05.1994 року, з 27.05.1994 року по 01.04.1996 року, з 26.06.1996 року по 27.07.2000 року, з 06.07.2010 року по 04.06.2012 року; на провідній посаді періоди роботи з 05.06.2012 року по 25.11.2017 року, з 06.12.2017 року по 28.04.2023 року із застосуванням роз`яснень Міністерства соціального забезпечення України від 20.01.1992 року № 8 та повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 28.04.2023 про призначення пенсії на пільгових умовах за віком, з урахуванням висновків, викладених у цьому рішенні.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094 м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд. 26, ЄДРПОУ 21910427) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 ) судовий збір у розмірі 536 грн. 80коп.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Н.Є. Сліпець