Рішення № 113990141, 06.09.2023, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 вересня 2023 року Справа № 160/12494/23

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіПрудника С.В. розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 , яка подана представником ОСОБА_2 до військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

06.06.2023 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла сформована 06.06.2023 через систему Електронний суд позовна заява ОСОБА_1 , яка подана представником ОСОБА_2 до військової частини НОМЕР_1 , в якій представник позивача з урахуванням позову на виконання вимог ухвали суду від 12.06.2022 року, просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 (ЄДРПОУ НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ) щодо невиконання постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року № 168 Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану в частині:

не видання наказів про виплату додаткової винагороди ОСОБА_1 в період перебування на військовій службі та виконання ним бойового завдання з 01.02.2023 року по 31.05.2023 року в розмірі до 30 000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць;

не нарахування та не виплати додаткової винагороди ОСОБА_1 в період перебування на військовій службі та виконання ним бойового завдання з 01.02.2023 року по 31.05.2023 року в розмірі до 30 000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць;

- зобов`язати військову частину НОМЕР_1 (ЄДРПОУ НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ):

видати накази про виплату додаткової винагороди ОСОБА_1 в період перебування на військовій службі та виконання ним бойового завдання з 01.02.2023 року по 31.05.2023 року в розмірі до 30 000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць;

нарахувати та виплати додаткову винагороду ОСОБА_1 в період перебування на військовій службі та виконання ним бойового завдання з 01.02.2023 року по 31.05.2023 року в розмірі до 30 000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць.

- стягнути з військової частини НОМЕР_1 витрати на правничу допомогу у розмірі 10 000 грн.

Означені позовні вимоги вмотивовані протиправністю бездіяльністю військової частини НОМЕР_1 (ЄДРПОУ НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ) щодо невиконання Постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 р. № 168 Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану в частині: не видання наказів про виплату додаткової винагороди ОСОБА_1 в період перебування на військовій службі та виконання ним бойового завдання з 01.02.2023 року по 31.05.2023 року в розмірі до 30 000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць; не нарахування та не виплати додаткової винагороди ОСОБА_1 в період перебування на військовій службі та виконання ним бойового завдання з 01.02.2023 року по 31.05.2023 року в розмірі до 30 000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць.

17.07.2023 року від військової частини НОМЕР_1 до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач заперечив щодо задоволення позовних вимог. В обґрунтування своєї правової позиції відповідач зазначив наступне. Наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 14.04.2022 року № 35 ОСОБА_1 зарахований до особового складу військової частини НОМЕР_1 та призначений на посаду стрільця - хіміка 1 взводу охорони 4 роти охорони 4 батальйону охорони військової частини НОМЕР_1 . Наказом командира військової частини від Т0930 від 16.06.2022 року №103 ОСОБА_1 в складі 1 взводу охорони 4 роти охорони 4 батальйону охорони відряджено в розпорядження військової частини НОМЕР_3 АДРЕСА_2 , згідно розпорядження Голови Адміністрації Держспецтрансслужби № 319 від 14.06.2022 року. На виконання бойового розпорядження командира військової частини НОМЕР_3 від 28.06.2022 року № 48 ДСК особовий склад 1 взводу охорони 4 роти охорони 4 батальйону охорони військової частини НОМЕР_1 прийняв під охорону та оборону об`єкт інфраструктури у м. Дніпро, а саме Усть-Самарський автомобільний міст через р. Самара. Наказом командира військової частини від Т0920 від 28.06.2022 року № 136 ОСОБА_1 вибув на об`єкт охорони Усть-Самарський автомобільний міст через р. Самара. Тож, райони ведення бойових дій щомісячно визначаються наказом Головнокомандуючого. Об`єкт охорони - Усть-Самарський автомобільний міст через р. Самара в районах ведення бойових дій визначених наказом Головнокомандуючого за лютий - травень 2023 року не перебуває. Наказом командира військової частини від Т0930 від 01.06.2023 року №169 ОСОБА_1 повернуто в розпорядження командира військової частини НОМЕР_1 згідно якого він справи та посаду прийняв і приступив до виконання службових обов`язків. Отже, позивач ОСОБА_1 безпосередньої участі в бойових діях не, або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримання збройної агресії в районах ведення бойових дій у спірний період не приймав, що підтверджено копією рапорту від 12.07.2023 року, копією журналу ведення оперативної обстановки. У зв`язку з введенням вдію наказу Міністра оборони України від 25.01.2023 року № 44, Департаментом соціального забезпечення Міністерства оборони України розроблено роз`яснення від 11.04.2023 року № 423/1932 окремих питань щодо виплати додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року № 168. Згідно з пунктом 6 «Щодо переліку об`єктів критичної інфраструктури» Роз`яснення від 11.04.2023 року № 423/1932 перелік об`єктів критичної інфраструктури затверджений розпорядженням Кабінету Міністрів України від 27.12.2022 № 1229-рс-ОП «Про затвердження переліку об`єктів критичної інфраструктури (І категорії критичності), які потребують першочергового прикриття від повітряних ударів противника. Для виконання бойових (спеціальних) завдань з охорони та оборони об`єктів критичної інфраструктури військова частина отримує відповідне бойове розпорядження. Перелік об`єктів державного значення, що підлягають охороні та обороні в умовах надзвичайного стану і особливого періоду військовими частинами Державної спеціальної служби транспорту, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 13.12.2000 року № 1833-034 «Про затвердження переліків об`єктів державного значення, що підлягають охороні та обороні в умовах надзвичайного та особливого періоду». Усть-Самарський автомобільний міст через р. Самара, охорону якого позивач здійснював у спірний період в складі сил і засобів військової частини НОМЕР_3 в переліку об`єктів, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 13.12.2000 року № 1833-034 відсутній (як до речі і в переліку об`єктів критичної інфраструктури, затвердженому розпорядженням Кабінету Міністрів України від 27.12.2022 № 1229-рс-ОП). Поняття об`єкту критичної інфраструктури наведено у п. 13 частини 1 статті 1 Закону України «Про критичну інфраструктуру» яким визначено, що об`єкти критичної інфраструктури - це об`єкти інфраструктури, системи, їх частини та їх сукупність, які є важливими для економіки, національної безпеки та оборони, порушення функціонування яких може завдати шкоди життєво важливим національним інтересам. А частиною 1 статті 8 вищезазначеного Закону визначено, що віднесення об`єктів до критичної інфраструктури здійснюється в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Відповідно до ст. 11 Закону України «Про критичну інфраструктуру» для цілей узгодження дій суб`єктів "національної системи захисту критичної інфраструктури формується Реєстр об`єктів критичної інфраструктури (далі - Реєстр). Збирання, узагальнення, попередній аналіз даних щодо об`єктів критичної інфраструктури та пропозиції щодо включення таких об`єктів до Реєстру в межах визначених секторів здійснюються секторальними органами у сфері захисту критичної інфраструктури. Реєстр формується та ведеться уповноваженим органом у сфері захисту критичної інфраструктури України на основі пропозицій суб`єктів національної системи захисту критичної інфраструктури. Після включення об`єкта до Реєстру секторальні органи у сфері захисту критичної інфраструктури повідомляють про це оператора об`єкта критичної інфраструктури для забезпечення паспортизації та захисту об`єкта критичної інфраструктури відповідно до вимог цього Закону. Порядок ведення Реєстру, включення об`єктів до Реєстру, доступу та надання інформації з нього визначається Кабінетом Міністрів України. Отже, Усть - Самарський автомобільний міст через річку Самара не належить до переліку об`єктів критичної інфраструктури в розумінні Закону України «Про критичну інфраструктуру» (не вносився до Реєстру об`єктів критичної інфраструктури) та не віднесений до реєстру об`єктів державного значення, що підлягають охороні та обороні в умовах надзвичайного стану і особливого періоду військовими частинами Державної спеціальної служби транспорту, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 13.12.2000 № 1833-034 «Про затвердження переліків об`єктів державного значення, що підлягають охороні та обороні в умовах надзвичайного та особливого періоду». Відтак, твердження позивача, що ОСОБА_1 виконував бойове завдання з охорони та оборони об`єкту саме критичної інфраструктури в умовах воєнного стану в складі військової частини НОМЕР_1 є помилковим. Відповідач також зазначає, що в переліку документів, доданих до позовної заяви відсутні як квитанція про оплату послуг правничої допомоги (або платіжного доручення), так і опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, не зазначено кількість годин, витрачених адвокатом на збір документів, підготовку позову, надання консультацій, тощо. Отже, вимоги про відшкодування витрат на правничу допомогу є завищеними та відшкодуванню не підлягають.

За відомостями з витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.06.2023 року зазначена вище справа розподілена та 07.06.2023 року передана судді Пруднику С.В.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.06.2023 року вказану позовну заяву було залишено без руху через невідповідність вимогам ст. ст. 160, 161 КАС України.

У встановлений ухвалою суду від 12.06.2023 року строк позивач усунув недоліки адміністративного позову.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.06.2023 року відкрито провадження в адміністративній справі, призначено розгляд за правилами спрощеного провадження без виклику учасників справи. Клопотання представника позивача ОСОБА_2 про витребування доказів задоволено. Витребувано у військової частини НОМЕР_1 засвідчені належним чином у відповідності до вимог ст. 94 КАС України копії: документа, який підтверджує безпосередню участь виконанні бойового завдання ОСОБА_1 , починаючи з 28.06.2022 року по травень 2023 року; наказу стосовно нарахування та виплати додаткової винагороди на ОСОБА_3 , з 28.06.2022 року по травень 2023 року відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року № 168 Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану; особової справи справа ОСОБА_1 ; довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 нарахованого та фактично виплаченого за весь період несення служби з визначенням усіх її складових з 28.06.2022 року по травень 2023 року; розпорядчі документи, якими встановлено нарахування та виплата грошового забезпечення з 28.06.2022 року по травень 2023 року; інформацію про безпосередню участь ОСОБА_1 в бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених з 28.06.2022 року по травень 2023 року; всі інші докази, які стали підставою для допущення спірної бездіяльності, вчинення спірних дій та прийняття рішень. Судом зобов`язано витребувані докази подати до Дніпропетровського окружного адміністративного суду (також шляхом направлення на електронну адресу Дніпропетровського окружного адміністративного суду (inbox@adm.dp.court.gov.ua; inboxdoas@adm.dp.court.gov.ua) ) у строк до 20.07.2023 року.

В період з 31.07.2023 року по 25.08.2023 року суддя Прудник С.В. перебував у щорічній основній відпустці.

Справа розглянута в межах строку розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, встановленогостаттею 258 Кодексу адміністративного судочинства України- в межах шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Вивчивши та дослідивши всі матеріали справи та надані докази, а також проаналізувавши зміст норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, з`ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 був призваний по мобілізації 13.04.2022 року на підставіУказів Президента України від 24.02.2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні»та від 24.02.2022 року №69/2022 «Про загальну мобілізацію» та зарахований до військової частини НОМЕР_1 , що підтверджується тимчасовим посвідченням.

На даний час позивач перебуває на військовій служби на посаді стрілець-хімік 1 взводу охорони 4 роти 4 батальйону охорони військової частини НОМЕР_1 .

Так, наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 14.04.2022 року № 35 ОСОБА_1 зарахований до особового складу військової частини НОМЕР_1 та призначений на посаду стрільця - хіміка 1 взводу охорони 4 роти охорони 4 батальйону охорони військової частини НОМЕР_1 .

Наказом командира військової частини від Т0930 від 16.06.2022 року №103 ОСОБА_1 в складі 1 взводу охорони 4 роти охорони 4 батальйону охорони відряджено в розпорядження військової частини НОМЕР_3 АДРЕСА_2 , згідно розпорядження Голови Адміністрації Держспецтрансслужби № 319 від 14.06.2022 року.

На виконання бойового розпорядження командира військової частини НОМЕР_3 від 28.06.2022 року № 48 ДСК особовий склад 1 взводу охорони 4 роти охорони 4 батальйону охорони військової частини НОМЕР_1 прийняв під охорону та оборону об`єкт інфраструктури у м. Дніпро, а саме Усть-Самарський автомобільний міст через р. Самара.

Наказом командира військової частини від Т0920 від 28.06.2022 року № 136 ОСОБА_1 вибув на об`єкт охорони Усть-Самарський автомобільний міст через р. Самара.

Наказом командира військової частини від Т0930 від 01.06.2023 року №169 ОСОБА_1 повернуто в розпорядження командира військової частини НОМЕР_1 згідно якого він справи та посаду прийняв і приступив до виконання службових обов`язків.

ОСОБА_1 починаючи з 28.06.2022 року до лютого 2023 року виплачувалась додаткова винагорода у розмірі 30 000 гривень щомісячно у зв`язку з виконанням бойових завдань на підставі бойового розпорядження від 09.06.2022 року і по теперішній час з охорони та оборони особливо важливого об`єкту (автомобільного мосту м. Дніпро), що підтверджується випискою по картці, а з лютого 2023 року виплати зупинились, у зв`язку із тим, що «Умови проходження служби не відповідають умовам виплати додаткової винагороди на період дії воєнного стану, передбаченим наказом Міністерства оборони України від 07.06.2018 № 260 Міністерства оборони України».

Позивач не погодившись із вказаною бездіяльністю відповідача звернувся до суду з позовом.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.

Одночасно, військовому командуванню (Генеральному штабу Збройних Сил України, Командуванню об`єднаних сил Збройних Сил України, командуванням видів, окремих родів військ (сил) Збройних Сил України, управлінням оперативних командувань, командирам військових з`єднань, частин Збройних Сил України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Управління державної охорони України) разом із Міністерством внутрішніх справ України, іншими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування запроваджувати та здійснювати передбачені Законом України "Про правовий режим воєнного стану" заходи і повноваження, необхідні для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави.

Згідно з частиною першою статті 2 Закону України від 25.03.1992 № 2232-XII "Про військовий обов`язок і військову службу" військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону України від 20.12.1991 № 2011-ХІІ "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає мовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

Грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності (частина четверта статті 9 цього Закону).

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

На виконання Указів Президента України від 24 лютого 2022 р. № 64 "Про введення воєнного стану в Україні" та № 69 "Про загальну мобілізацію", Кабінетом Міністрів України 28.02.2022 прийнята постанова № 168, пунктом 1 якої було установлено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі 30 000 гривень щомісячно (крім військовослужбовців строкової служби), а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.

Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).

Пунктом 5 зазначеної постанови передбачено, що вона набирає чинності з моменту опублікування, застосовується з 24.02.2022.

Вказана Постанова № 168 у спірному періоді мала декілька редакцій щодо предмета спору.

Постановою Кабінету Міністрів України від 20 січня 2023 р. № 43«Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 р. № 168» були внесені зміни до Постанови №168, а саме: Пункт 2-1 викладено в такій редакції: «установити, що керівники відповідних міністерств та державних органів визначають порядок і умови виплати додаткової винагороди, одноразової грошової допомоги, розміри виплати додаткової винагороди в розмірі до 30000 гривень».

На виконання вищезазначених змін, наказом Міністра оборони України від 25.01.2023 № 44 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 30.01.2023 № 177/39233), який набув чинності з 01.02.2023, внесені зміни до Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністерства оборони України №260 від 07.06.2018(зареєстрований в Міністерстві юстиції України 26.06.2018 за №745/32197 (далі - Порядок №260) - доповнено розділом XXXIV «Виплата додаткової винагороди на період дії воєнного стану».

Відповідно до п. 2 розділу XXXIV Порядку № 260 на період дії воєнного стану військовослужбовцям додаткова винагорода згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» виплачується в таких розмірах:

«...30 000 гривень - військовослужбовцям, які виконують бойові (спеціальні) завдання згідно з бойовими наказами (розпорядженнями) (в розрахунку на місяць пропорційно часу виконання бойових (спеціальних) завдань):

у складі діючих угруповань військ (сил) Сил оборони держави, резерву Головнокомандувача Збройних Сил України Сил оборони держави, розгорнутих пунктів управління Генерального штабу Збройних Сил України, які здійснюють управління діючими угрупованнями військ (сил) (далі - завдання у складі угруповань військ (сил), резерву, пунктів управління);

з протиповітряного прикриття та наземної оборони об`єктів критичної інфраструктури згідно з бойовими розпорядженнями;

із всебічного забезпечення діючих угруповань військ (сил) Сил оборони держави безпосередньо в районах ведення воєнних (бойових) дій згідно з бойовими (логістичними) розпорядженнями.

Військовослужбовцям, які в установленому законодавством порядку відряджені до складу військових адміністрацій у районах ведення воєнних (бойових) дій для виконання завдань в інтересах оборони держави та її безпеки із залишенням на військовій службі, виплата додаткової винагороди здійснюється у розмірі 30 000 гривень...».

При цьому, у зв`язку з введенням в дію наказу Міністра оборони України від 25.01.2023 № 44, Департаментом соціального забезпечення Міністерства оборони України розроблено роз`яснення від 11.04.2023 № 423/1932 окремих питань щодо виплати додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого.2022 р. № 168.

Згідно з пунктом 6 «Щодо переліку об`єктів критичної інфраструктури» Роз`яснення від 11.04.2023 № 423/1932 перелік об`єктів критичної інфраструктури затверджений розпорядженням Кабінету Міністрів України від 27.12.2022 № 1229-рс-ОП «Про затвердження переліку об`єктів критичної інфраструктури (І категорії критичності), які потребують першочергового прикриття від повітряних ударів противника.

Для виконання бойових (спеціальних) завдань з охорони та оборони об`єктів критичної інфраструктури військова частина отримує відповідне бойове розпорядження.

Перелік об`єктів державного значення, що підлягають охороні та обороні в умовах надзвичайного стану і особливого періоду військовими частинами Державної спеціальної служби транспорту, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 13.12.2000 № 1833-034 «Про затвердження переліків об`єктів державного значення, що підлягають охороні та обороні в умовах надзвичайного та особливого періоду».

Усть-Самарський автомобільний міст через р. Самара, охорону якого позивач здійснював у спірний період в складі сил і засобів військової частини НОМЕР_3 в переліку об`єктів, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 13.12.2000 року № 1833-034 відсутній (як до речі і в переліку об`єктів критичної інфраструктури, затвердженому розпорядженням Кабінету Міністрів України від 27.12.2022 № 1229-рс-ОП).

Поняття об`єкту критичної інфраструктури наведено у п. 13 частини 1 статті 1 Закону України «Про критичну інфраструктуру» яким визначено, що об`єкти критичної інфраструктури - це об`єкти інфраструктури, системи, їх частини та їх сукупність, які є важливими для економіки, національної безпеки та оборони, порушення функціонування яких може завдати шкоди життєво важливим національним інтересам. А частиною 1 статті 8 вищезазначеного Закону визначено, що віднесення об`єктів до критичної інфраструктури здійснюється в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ст. 11 Закону України «Про критичну інфраструктуру» для цілей узгодження дій суб`єктів національної системи захисту критичної інфраструктури формується Реєстр об`єктів критичної інфраструктури (далі - Реєстр). Збирання, узагальнення, попередній аналіз даних щодо об`єктів критичної інфраструктури та пропозиції щодо включення таких об`єктів до Реєстру в межах визначених секторів здійснюються секторальними органами у сфері захисту критичної інфраструктури. Реєстр формується та ведеться уповноваженим органом у сфері захисту критичної інфраструктури України на основі пропозицій суб`єктів національної системи захисту критичної інфраструктури. Після включення об`єкта до-Реєстру секторальні органи у сфері захисту критичної інфраструктури повідомляють про це оператора об`єкта критичної інфраструктури для забезпечення паспортизації та захисту об`єкта критичної інфраструктури відповідно до вимог цього Закону. Порядок ведення Реєстру, включення об`єктів до Реєстру, доступу та надання інформації з нього визначається Кабінетом Міністрів України.

Отже, Усть - Самарський автомобільний міст через річку Самара не належить до переліку об`єктів критичної інфраструктури в розумінні Закону України «Про критичну інфраструктуру» (не вносився до Реєстру об`єктів критичної інфраструктури) та не віднесений до реєстру об`єктів державного значення, що підлягають охороні та обороні в умовах надзвичайного стану і особливого періоду військовими частинами Державної спеціальної служби транспорту, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 13.12.2000 № 1833-034 «Про затвердження переліків об`єктів державного значення, що підлягають охороні та обороні в умовах надзвичайного та особливого періоду».

Тому, твердження позивача, що він виконує бойове завдання з охорони та оборони саме об`єкту критичної інфраструктури в умовах воєнного стану, є помилковим, і відповідно, підстави для виплати додаткової винагороди у розмірі 30000 грн. на місяць за спірний період відсутні.

Крім того, виплата додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).

Відповідно до п. 2-1 Постанови №168, порядок і умови виплати додаткової винагороди, а також одноразової грошової допомоги, передбачених цією постановою, визначаються керівниками відповідних міністерств та державних органів.

Підставою для виплати відповідно до постанови КМУ №168, є саме наказ командира, якому передує документальне підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, у період здійснення зазначених дій або заходів, яким є один з таких документів:

бойовий наказ (бойового розпорядження);

журнал бойових дій (вахтового журналу) або журнал ведення оперативної обстановки або бойового донесення (підсумкове, термінове, позатермінове) або постових відомостей (під час охорони об`єкту, на який було здійснено збройний напад, або артилерійський ракетний обстріл);

рапорт (донесення) начальника (командира) підрозділу (тимчасово створеної групи військовослужбовців, зведеного загону, КрМО, КаМО, екіпажу літака, вертольоту тощо) про участь кожного військовослужбовця (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях, у виконанні бойових (спеціальних) завдань, із зазначенням, військових звань, прізвищ, імен та по-батькові, а також кількості днів участі військовослужбовців у таких діях та заходах.

Згідно до наявних в матеріалах справи копій бойових наказів, журналі чергувань та рапорті позивач участі в бойових діях не приймав, на охорону об`єкту критичної інфраструктури не направлявся.

Отже, підстави для виплати додатковї винагороди у спірний період були відсутні.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині визнання протиправною бездіяльності військової частини НОМЕР_1 щодо невиконання постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року № 168 Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану в частині не видання наказів про виплату додаткової винагороди ОСОБА_1 в період перебування на військовій службі та виконання ним бойового завдання з 01.02.2023 року по 31.05.2023 року в розмірі до 30 000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць; не нарахування та не виплати додаткової винагороди ОСОБА_1 в період перебування на військовій службі та виконання ним бойового завдання з 01.02.2023 року по 31.05.2023 року в розмірі до 30 000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Не можуть бути також задоволені судом позовні вимоги в частині зобов`язання військової частини НОМЕР_1 видати накази про виплату додаткової винагороди ОСОБА_1 в період перебування на військовій службі та виконання ним бойового завдання з 01.02.2023 року по 31.05.2023 року в розмірі до 30 000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць; нарахувати та виплати додаткову винагороду ОСОБА_1 в період перебування на військовій службі та виконання ним бойового завдання з 01.02.2023 року по 31.05.2023 року в розмірі до 30 000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць, виходячи із того, що вказані позовні вимоги є похідними.

Враховуючи викладене, суд прийшов до висновку, що відповідач діяв у межах наданих йому повноважень, на підставі та у спосіб встановлений чинним законодавством, а тому підстави для задоволення позовних вимог відсутні.

Усі інші аргументи сторін вивчені судом, однак є такими, що не потребують детального аналізу у судовому рішенні, оскільки вищенаведених висновків суду не спростовують.

Згідно з п. 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Згідно з ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до частини другої статті 2 КАС України усправах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно вимог статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

У відповідності до приписі в ст. 72КАС Українидоказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно з ч. 1 ст. 77КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цьогоКодексу

Відповідно до ч. 2ст. 77 КАС України вадміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Із заявлених позовних вимог, на підставі системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в адміністративному позові доводи позивача є такими, що не підлягають задоволенню.

Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає, що оскільки позовні вимоги є такими, що не підлягають задоволенню, підстави для стягнення з відповідача витрат на правничу допомогу в розмірі 10000 грн. - відсутні.

Керуючись ст. ст. 2, 77, 78, 242-243, 245-246, 258 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 , яка подана представником ОСОБА_2 до військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії відмовити повністю.

Розподіл судових витрат судом не здійснюється.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимогстатті 255 Кодексу адміністративного судочинства Українита може бути оскаржене встроки, передбачені статтею295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя С. В. Прудник