Рішення № 113959911, 17.09.2023, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 711/8451/21

Провадження № 2/752/2027/23

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

17.09.2023 року Голосіївський районний суд міста Києва

у складі: головуючого судді - Мазура Ю.Ю.

за участі секретаря - Луценко А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Сенс-Банк», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: ОСОБА_2 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В :

У грудні 2021 року позивач ОСОБА_1 звернулась до Придніпровського районного суду м. Черкаси з позовом до Акціонерного товариства «Альфа-Банк», третя особа без самостійних вимог: ОСОБА_2 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії.

Ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 24.12.2021 цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Альфа-Банк», третя особа без самостійних вимог: ОСОБА_2 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - передано за підсудністю до Голосіївського районного суду м. Києва.

У лютому 2022 року вищезазначена цивільна справа надійшла до Голосіївського районного суду м. Києва.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що 17.06.2010 між позивачем та АТ «Альфа-Банк» укладено договір № 323488 про надання та обслуговування платіжної картки. Позивачу відкрито рахунок № НОМЕР_1 , який з 2020 став рахунком IBAN НОМЕР_2 . Для фактичної реалізації зазначеного договору, банком видано позивачу картку № НОМЕР_3 . 25.01.2019 на виконанні у приватного виконавця Бурмаги Є.А. перебуває виконавче провадження № НОМЕР_5 з примусового виконання виконавчого листа № 711/4732/16-ц, що виданий 14.01.2019 Придніпровським районним судом м. Черкаси про стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 коштів у розмірі 280570,00 грн. У березні 2020 відповідач обмежив право користування карткою позивача та перестав обслуговувати її рахунки. Із листа приватного виконавця Бурмаги Є.А. від 24.04.2020 № 1688 позивачу стало відомо, що арешт на її рахунки накладений постановою приватного виконавця Бурмаги Є.А. від 02.03.2020 у виконавчому провадженні № НОМЕР_5. Позивач вважає дії відповідача протиправними, так як постановою приватного виконавця Бурмаги Є.А. від 16.09.2021 у виконавчому провадженні № НОМЕР_5 лише зобов`язано відповідача накласти арешт на кошти на рахунках позивача, а не закривати їх та припиняти їх обслуговування.

Враховуючи викладене, позивач просить визнати протиправними дії відповідача щодо блокування рахунку IBAN НОМЕР_2 (картка № НОМЕР_3 ) в Акціонерному товаристві «Альфа-Банк» на ім?я ОСОБА_4 в частині отримання коштів заробітної плати та зобов`язати Акціонерне товариство «Альфа-Банк» поновити видачу коштів та виконання розрахунків в частині заробітної плати з рахунку IBAN НОМЕР_2 (картка № НОМЕР_3 ) в Акціонерному товаристві «Альфа-Банк» на ім?я ОСОБА_4 .

Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 14.02.2022 року відкрито провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Альфа-Банк», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: ОСОБА_2 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, та призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 15.06.2023 замінено у справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Альфа-Банк», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: ОСОБА_2 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - первісного відповідача Акціонерне товариство «Альфа-банк» на належного відповідача - Акціонерне товариство «Сенс-банк». Закрито підготовче провадження та призначено справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Сенс-Банк», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: ОСОБА_2 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, до судового розгляду по суті.

В судове засідання позивач не з`явилася, про час, дату та місце розгляду справи повідомлена в установленому законом порядку. Разом з цим, позивач надала заяву, в якій просить провести розгляд справи за її відсутності, підтримує позовні вимоги та просить їх задовольнити.

В судове засідання відповідач не з`явився, про час, дату та місце розгляду справи повідомлений в установленому законом порядку. Представник відповідача через загальну канцелярію суду надав заяву про розгляд справи за його відсутності, зазначив, що у задоволенні позовних вимог просить відмовити у повному обсязі, з підстав викладених у письмових поясненнях.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимогОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, про час, дату та місце розгляду справи повідомлений в установленому законом порядку.

Суд, дослідивши матеріали цивільної справи, повно і всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вважає, що позов не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 17.06.2010 між позивачем та відповідачем було укладено договір № 323488 про надання та обслуговування платіжної картки. Позивачу було відкрито поточний рахунок № НОМЕР_4 , який у 2020 став рахунком IBAN НОМЕР_2 .

Пунктом 1.1. вказаного договору встановлено, що відповідач надає клієнту послуги по відкриттю та веденню поточних (карткових) рахунків фізичних осіб-співробітників клієнта з наданням платіжних карток відповідача міжнародної платіжної системи для зарахування на них у безготівковому порядку заробітної плати та прирівняних до неї виплат співробітників клієнта, в порядку, визначеному цим договором.

25.01.2019 приватним виконавцем Бурмагою Є.А. відкрито виконавче провадження № НОМЕР_5 з примусового виконання виконавчого листа № 711/4732/16-ц, виданого Придніпровського районним судом м. Черкаси про стягнення з позивача на користь третьої особи коштів у розмірі 280570,00 грн.

Постановою приватного виконавця Бурмаги Є.А. від 16.09.2021 накладено арешт на кошти боржника (позивача), які містяться на всіх рахунках, а також рахунках, які будуть відкриті після винесення вказаної постанови в межах суми стягнення у розмірі 246841,28 грн.

Ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси (справа № 711/3589/20) від 30.12.2020 клопотання представника відповідача адвоката Весеньова Є.В. про закриття провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_4 до приватного виконавця Бурмаги Євгенія Анатолійовича, ОСОБА_2 про зняття арешту з банківського рахунку - задоволено. Закрито провадження по справі за позовом ОСОБА_4 до приватного виконавця Бурмаги Євгенія Анатолійовича, ОСОБА_2 про зняття арешту з банківського рахунку.

Постановою Черкаського апеляційного суду від 25.02.2021 апеляційну скаргу представника ОСОБА_4 - ОСОБА_5 залишено без задоволення. Ухвалу Придніпровського районного суду м. Черкаси (справа № 711/3589/20) від 30.12.2020 у справі за позовом ОСОБА_4 до приватного виконавця Бурмаги Євгенія Анатолійовича, ОСОБА_2 про зняття арешту з банківського рахунку - залишено без змін.

Крім того, ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 16.10.2020 (справа № 711/4732/16-ц) скаргу адвоката Топор А.І. в інтересах ОСОБА_4 на рішення та дії приватного виконавця Бурмаги Є.А. - задоволено. Визнано постанову приватного виконавця Бурмаги Є.А. від 02.03.2020 по виконавчому провадженню № НОМЕР_5 неправомірною та скасовано її; зобов`язано приватного виконавця Бурмагу Є.А. вчинити дії щодо зняття арешту з усіх рахунків, на які накладено арешт постановою від 02.03.2020 у виконавчому провадженні № НОМЕР_5; визнано неправомірними дії приватного виконавця Бурмаги Є.А. щодо списання 12.03.2020 коштів із заробітної плати в сумі 571,91 грн. та 13.05.2020 коштів із заробітної плати в сумі 2079,36 грн. із зарплатного рахунку IBAN НОМЕР_2 (картка НОМЕР_3 ) в Акціонерному товаристві «Альфа-Банк»; зобов`язано приватного виконавця Бурмагу Є.А. повернути списані 12.03.2020 кошти заробітної плати ОСОБА_4 в сумі 571,91 грн. та 13.05.2020 коштів із заробітної плати в сумі 2079,36 грн. із зарплатного рахунку IBAN НОМЕР_2 (картка НОМЕР_3 ) в Акціонерному товаристві «Альфа-Банк» на цей самий рахунок.

Постановою Черкаського апеляційного суду від 27.01.2021 апеляційну скаргу приватного виконавця Бурмаги Є.А. - залишено без задоволення. Ухвалу Придніпровського районного суду м. Черкаси від 16.10.2020 у справі за скаргою ОСОБА_4 в інтересах якої діє адвокат Топор А.І. на рішення та дії приватного виконавця Бурмаги Є.А., зацікавлена особа: ОСОБА_6 - залишено без змін. Стягнуто із приватного виконавця Бурмаги Є.А. на користь ОСОБА_4 понесені скаржницею та документально підтверджені судові витрати, пов`язані із наданням правничої допомоги.

25.02.2021 приватним виконавцем виконавчого округу Черкаської області Бурмагою Є.А. винесено постанову про поновлення вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні № НОМЕР_5 на виконання виконавчого листа № 711/4732/16-ц виданого 14.01.2019.

Постановою приватного виконавця виконавчого округу Черкаської області Бурмаги Є.А. від 01.07.2021 знято арешт з коштів ОСОБА_4 .

07.07.2021 приватним виконавцем виконавчого округу Черкаської області Бурмагою Є.А. винесено постанову про арешт коштів боржника ОСОБА_4 у виконавчому провадженні № НОМЕР_5 на виконання виконавчого листа № 711/4732/16-ц виданого 14.01.2019.

Постановою Верховного Суду від 01.09.2021 скасовано ухвалу Придніпровського районного суду м. Черкаси від 16.10.2020 та постанову Черкаського апеляційного суду від 27.01.2021 та ухвалено нове рішення. Відмовлено у задоволенні скарги ОСОБА_4 на дії приватного на дії приватного виконавця Бурмаги Є.А. 420,40 грн. на відшкодування сплаченого судового збору за подання апеляційної скарги та 454,00 грн. на відшкодування сплаченого судового збору за подання касаційної скарги. Стягнуто з ОСОБА_4 на користь приватного виконавця Бурмаги Є.А. витрати, пов`язані з оплатою правничої допомоги в суді апеляційної інстанції у розмірі 7200,00 грн.

Частиною 2 статті 82 ЦПК України встановлено, що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

16.09.2021 приватним виконавцем виконавчого округу Черкаської області Бурмагою Є.А. винесено постанову про арешт коштів боржника ОСОБА_4 у виконавчому провадженні № НОМЕР_5 на виконання виконавчого листа № 711/4732/16-ц виданого 14.01.2019.

Листом АБ «Альфа-Банк» повідомлено приватного виконавця виконавчого округу Черкаської області Бурмага Є.А., що постанова про арешт коштів від 16.09.2021 прийнята до виконання 22.09.2021. Банком накладено арешт на грошові кошти боржника ОСОБА_4 , що містяться на рахунках в АТ «Альфа-Банк». Також повідомлено, що станом на 22.09.2021 на рахунках, що належать клієнту ОСОБА_7 недостатньо коштів для виконання Постанови.

Стаття 6 Конституції України закріплює, що органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України.

Згідно зі статтею 19 Конституції України Правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 5 статті 74 Закону України «Про виконавче провадження», встановлено, що рішення та дії виконавця, посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені протягом 10 робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно ч. 1 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Відповідно до приписів статті 1074 ЦК України, обмеження прав клієнта щодо розпоряджання грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпоряджання рахунком за рішенням суду або в інших випадках, встановлених законом або умовами обтяження, предметом якого є майнові права на грошові кошти, що знаходяться на рахунку, а також у разі зупинення фінансових операцій, які можуть бути пов`язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму та фінансуванням розповсюдження зброї масового знищення, замороження активів, що пов`язані з тероризмом та його фінансуванням, розповсюдженням зброї масового знищення та його фінансуванням, передбачених законом. Банк не має права встановлювати заборону на встановлення обтяження, але може встановлювати розумну винагороду.

Абзац 1 пункту 8 розділу VIII Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої Міністерством юстиції України від 02.04.2012 № 512/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України 29.09.2016 № 2832/5), зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 02.04.2012 за № 489/20802 на кошти та інші цінності боржника, що перебувають на рахунках та на зберіганні у банках чи інших фінансових установах, на рахунках у цінних паперах у депозитарних установах, накладається арешт, про що виноситься постанова виконавця. У постанові зазначається сума коштів, яка підлягає арешту, з урахуванням вимог за виконавчим документом, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, основної винагороди приватного виконавця та вказуються реквізити рахунку, на якому знаходяться кошти, що підлягають арешту, або зазначається, що арешт поширюється на кошти на всіх рахунках боржника, у тому числі тих, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів.

Враховуючи те, що зазначена постанова приватного виконавця про арешт коштів позивача відповідала всім вимогам законодавства, які до неї ставляться, у відповідача не було підстав не виконувати таку постанову приватного виконавця.

Тому, суд приходить до висновку, що відповідач діяв виключно у межах вимог чинного в Україні законодавства.

Крім того, позивач у своїй позовній заяві посилається на ч. 3 ст. 52 Закону України «Про виконавче провадження», згідно з якою не підлягають арешту в порядку, встановленому цим Законом, кошти, що перебувають на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом. Ьанк, інша фінансова установа, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у разі надходження постанови виконавця про арешт коштів, що знаходяться на таких рахунках, зобов`язані повідомити виконавця про цільове призначення рахунку та повернути постанову виконавця без виконання в частині арешту коштів, що знаходяться на таких рахунках. Не підлягають арешту кошти, що знаходяться на кореспондентських рахунках банку.

Проте, рахунок, відкритий відповідачем позивачу не є рахунком із спеціальним режимом використання, а є звичайним поточним рахунком, що було прямо передбачено п. 1.1. договору.

Постановою Правління Національного банку України № 89 від 11.09.2017 «Про затвердження нормативно-правових актів Національного банку України з бухгалтерського обліку» було затверджено План рахунків бухгалтерського обліку банків України.

Відповіно до плану рахунків рахунок 2620 є рахунком із цільовим призначенням «кошти на вимогу фізичних осіб» та не є рахунком із спеціальним режимом використання.

Таким чином, враховуючи те, що рахунок, зазначений позивачем у своїй позовній заяві є поточним рахунком, рахунків із спеціальним режимом використання відповідач позивачу не відкривав та відповідних договорів між позивачем та відповідачем не укладалось.

При цьому, розглядаючи такий критерій, як ефективність способу захисту, Верховний Суд зазначає, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Ефективним способом захисту права є такий, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам (постанова Верховного Суду у справі № 916/3156/17 від 4 червня 2019 р.).

Цивільні права/інтереси захищаються у спосіб, який передбачений законом або договором, та є ефективним для захисту конкретного порушеного або оспорюваного права/інтересу позивача. Якщо закон або договір не визначають такого ефективного способу захисту, суд відповідно до викладеної в позові вимоги позивача може визначити у рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону. При розгляді справи суд має з`ясувати: чи передбачений обраний позивачем спосіб захисту законом або договором; чи передбачений законом або договором ефективний спосіб захисту порушеного права/інтересу позивача; чи є спосіб захисту, обраний позивачем, ефективним для захисту його порушеного права/інтересу у спірних правовідносинах. Якщо суд зробить висновок, що обраний позивачем спосіб захисту не передбачений законом або договором та/або є неефективним для захисту порушеного права/інтересу позивача, у цих правовідносинах позовні вимоги останнього не підлягають задоволенню. Вказаний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 10 лютого 2021 року в справі № 754/5841/17.

Підсумовуючи все вищевикладене, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази, заслухавши доводи та заперечення учасників судового засідання, суд приходить до висновку, що позивачем в даній справі обрано неефективний спосіб захисту.

Верховний Суд у постанові від 02 червня 2022 року у справі № 602/1455/20 вказав, що у цивільному судочинстві діє принцип диспозитивності, який покладає на суд обов`язок розглядати лише ті питання, про вирішення яких його просять сторони у справі, та позбавляє можливості ініціювати судове провадження. Формування змісту й обсягу позовних вимог є диспозитивним правом позивача. Отже, кожна сторона сама визначає стратегію свого захисту, зміст своїх вимог і заперечень, а також предмет та підстави позову, тягар доказування лежить на сторонах спору, а суд розглядає справу виключно в межах заявлених ними вимог і наданих доказів (статті 12, 13 ЦПК України).

Відповідно до вимог ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені у судовому засіданні.

Згідно із статтями 12, 13 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, при цьому суд розглядає цивільні справи не інакше як в межах заявлених вимог і на підставі наданих учасниками справи доказів.

Відповідно до вимог статей 76-79 ЦПК України, доказуванню підлягають обставини (факти), які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у учасників справи, виникає спір. Доказування по цивільній справі, як і судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Серявін та інші проти України, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, змістом яких є не допустити судовий процес у безладний рух.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Сенс-Банк», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: ОСОБА_2 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, не підлягають задоволенню.

Питання судових витрат вирішити у відповідності до вимог ст. 141 ЦПК України.

Керуючись ст.ст. 263-265 ЦПК України, -

У Х В А Л И В :

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Сенс-Банк», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: ОСОБА_2 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - відмовити.

Рішення може бути оскаржено безпосередньо до Київського апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя: Ю.Ю. Мазур