Ухвала суду № 113957609, 05.10.2023, Березанський міський суд Київської області

БЕРЕЗАНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Шевченків шлях, 30-А, м. Березань, Київська область, 07541

Номер провадження 2/356/231/23

Справа № 356/761/23

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.10.2023 суддя Березанського міського суду Київської області Дудар Т.В., отримавши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про виділ частки із майна, що є у спільній частковій власності,

ВСТАНОВИЛА:

До Березанського міського суду Київської області звернувся ОСОБА_1 з позовом до ОСОБА_2 про виділ частки із майна, що є у спільній частковій власності.

Завданням цивільногосудочинства єсправедливий,неупереджений тасвоєчасний розгляді вирішенняцивільних справз метоюефективного захиступорушених,невизнаних абооспорюваних прав,свобод чиінтересів фізичнихосіб,прав таінтересів юридичнихосіб,інтересів держави (ч. 1 ст. 2 ЦПК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно з ч. 1 ст. 184 ЦПК України позов пред`являється шляхом подання позовної заяви до суду першої інстанції, де вона реєструється та не пізніше наступного дня передається судді.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч. 1, 4 ст. 12 ЦПК України).

Згідно з положеннями частини третьої статті 13ЦПК України учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Як встановлено статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію прозахист правлюдини іосновоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права (ч. 4 ст. 10 ЦПК України).

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст.6Конвенції прозахист правлюдини іосновоположних свобод 1950 року щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

З цього приводу прецедентними є рішення Європейського суду з прав людини у справах «Осман проти Сполученого королівства» від 28 жовтня 1998 року та «Круз проти Польщі» від 19 червня 2001 року. У вказаних рішеннях зазначено, що право на суд не є абсолютним; воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує врегулюванню з боку держави.

Суд відкриває провадження у справі за відсутності підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження (ч. 1 ст. 187 ЦПК України).

Проаналізувавши подану ОСОБА_1 позовну заяву, приходжу до висновку про те, що вона підлягає залишенню без руху у зв`язку з тим, що подана без додержання вимог ст. 175 ЦПК України.

Відповідно доп.3ч.3ст.175ЦПК Українипозовна заяваповинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначені Законом України «Про судовий збір».

Суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України (ч. 2 ст. 9 Закону України «Про судовий збір»).

Згідно з ч. 2 ст. 133 ЦПК України, розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Відповідно до ч. 1 ст.3Закону України«Про судовийзбір» судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

Як визначено приписами ч. 1 ст. 4 Закону України « Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 176 ЦПК України ціна позову визначається у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст.4Закону України«Про судовийзбір» розмір ставки судового збору за подання позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою або фізичною особою підприємцем становить - 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Виходячи зі змісту ст. 176 ЦПК України ціна позову повинна визначатися, виходячи із дійсної вартості зазначеного майна.

Згідно з п. 12 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 20 від 22.12.1995 року «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності» вартість спірного майна визначається за погодженням сторін, а за його відсутністю - за дійсною вартістю майна на час розгляду спору. Під дійсною вартістю розуміється грошова сума, за яку майно може бути продано в даному населеному пункті чи місцевості.

Позивач звернувся до суду з позовом, у якому просить суд виділити ОСОБА_1 зі спільної часткової власності в натурі як окремий об`єкт нерухомого майна житловий будинок із господарськими будівлями та спорудами разом із відповідними частками земельних ділянок за адресою: АДРЕСА_1 . Припинити право спільної часткової власності ОСОБА_1 на житловий будинок із господарськими будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 .

ОСОБА_1 вказав ціну позову у розмірі 133 985 гривень 00 копійок, виходячи з того, що загальна вартість майна становить 267 970 гривень 00 копійок. Отже, вартість частки становить 133 985 гривень, що і є ціною позову. З урахуванням вказаного вище позивач сплатив судовий збір у сумі 1340,00 гривень.

На підтвердження вартості майна ОСОБА_1 додав до позовної заяви копію звіту про оцінку нерухомого майна, об`єкт оцінки: житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, розташований за адресою: АДРЕСА_1 . Відповідно до висновку про вартість, ринкова вартість житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами складає 267 970,00 гривень.

Разом з тим, позивач просить суд виділити ОСОБА_1 зі спільної часткової власності в натурі як окремий об`єкт нерухомого майна житловий будинок із господарськими будівлями та спорудами разом із відповідними частками земельних ділянок за адресою: АДРЕСА_1 .

Однак, до позовної заяви не додано документ, що підтверджує вартість земельної ділянки, яку позивач зазначає у прохальній частині позовної заяви, що позбавляє суд можливості визначити ціну позову та належну до сплати суму судового збору.

Суд звертає увагу на те, що вирішення питання про виділ позивачу зі спільної часткової власності в натурі як окремого об`єкту нерухомого майна житлового будинку із господарськими будівлями та спорудами безпосередньо залежить від вирішення питання про поділ в натурі земельної ділянки.

З огляду на наведене, приходжу до висновку що позовна заява, хоча і містить ціну позову, однак, відсутні належні докази на підтвердження дійсної вартості спірного майна та, відповідно, дійсної ціни позову.

Відтак, позивач має зазначити дійсну вартість майна на момент звернення до суду з заявленим позовом, надати докази на підтвердження дійсної вартості спірного майна (звіт про оцінку майна) та сплатити судовий збір, виходячи з ціни позову, з урахуванням вже сплаченої ним суми судового збору.

За змістом статті 3ЦК України загальними засадами цивільного законодавства є, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність.

Згідно з ч. 1 ст. 44 ЦПК України, учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Відтак, приходжу до висновку про необхідність усунення позивачем недоліків, які має позовна заява, а саме позивачу необхідно: зазначити ціну позову, з врахуванням дійсної вартості на момент звернення до суду з заявленим позовом частини земельної ділянки, про виділ зі спільної часткової власності в натурі як окремого об`єкта нерухомого майна житлового будинку із господарськими будівлями та спорудами разом із відповідними частками якої за адресою: АДРЕСА_1 , просить у позовній заяві ОСОБА_1 , у разі необхідності - доплатити судовий збір, виходячи з наведеної ціни позову з урахуванням сплаченої при зверненні до суду суми судового збору на р/рUA888999980313181206000010754,одержувач:ГУК уКиїв.обл./Березанськаміська ТГ/22030101,код ЄДРПОУ:37955989,Банк отримувача:Казначейство України(ЕАП),код класифікаціїдоходів бюджету:22030101, та надати оригінал квитанції.

Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175, 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Згідно з ч. 3 ст. 185 ЦПК України якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Враховуючи викладене, керуючись ст. 2, 4, 12, 175-177, 184-185 ЦПК України, суддя

УХВАЛИЛА:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про виділ частки із майна, що є у спільній частковій власності, - залишити без руху, надавши позивачу строк в 10 (десять) днів з дня вручення копії даної ухвали для усунення недоліків.

Роз`яснити позивачу, що в разі невиконання ухвали позовна заява буде вважатися неподаною та повернута йому.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та окремому оскарженню не підлягає.

Суддя Т. В. Дудар