Рішення № 113948, 06.09.2006, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

від "06" вересня 2006 р. по справі № 2/109-38

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Нертус”, м. Харків

до Відкритого акціонерного товариства “Волиньагрохім”, м.Луцьк

про стягнення 290 844,10 грн.

Суддя Черняк Л. О.

ПРЕДСТАВНИКИ:

від позивача: Бондаренко В. В. – дов. у справі

від відповідача: -

Суть спору: Позивач – ТзОВ “Нертус” просить стягнути з відповідача - ВАТ “Волиньагрохім” 290 844,10 грн., в т.ч. 100478,50 грн. основного боргу за переданий товар, 95182,80 грн. пені та 95182,80 грн. відсотків за користування чужими грошовими коштами.

Відповідач згідно ст. 59 ГПК України відзиву на позов не подав, в засідання суду не з’явився, хоча був належно повідомлений про розгляд справи (ухвали від 19.06.2006 р. та від 15.08.2006 р. направлені на адресу підприємства рекомендованими листами – квитанції пошти від 20.06.2006 р. та від 15.08.2006 р. відповідно). На підставі ст. 75 ГПК України справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Із досліджених матеріалів справи, пояснень представника позивача суд

ВСТАНОВИВ:

28.01.2005 року між ТзОВ «Нертус” та ВАТ «Волиньагрохім” було укладено дистриб’юторський договір № 28/01 (а. с. 13-17).

Згідно умов вказаного договору позивач зобов’язувався передати у власність відповідача товар, а ВАТ «Волиньагрохім” прийняти та оплатити отриманий товар.

На виконання договірних зобов’язань по видатковим накладним № РН-00207 від 25.04.2005 р. на підставі довіреності серії ЯКИ № 633658 від 21.04.2005 р., № РН-00673 від 25.08.2005 р. на підставі довіреності серії ЯКИ № 633777 від 25.08.2005 р. товариство «Нертус» передало відповідачу товар на суму 118978,50 грн.

Згідно банківських виписок (а. с. 29-42) відповідач розрахувався за отриманий товар частково в сумі 18500 грн.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

ВАТ «Волиньагрохім” станом на 15.08.2006 р. за отриманий товар не розрахувався. А тому суд вважає за необхідне позов в частині стягнення 100478,50 грн. основного боргу задовольнити.

Відповідно до ст. 692 Цивільного кодексу України від 16.01.2003 р. у разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.

Пунктом 10.1 договору № 28/01 від 28.01.2005 року передбачено, що з дня, коли товар повинен бути оплачений, товариство «Волиньагрохім” сплачує 0,5 % за кожен день від загальної ціни товару, тобто ціни товару по усім видатковим накладним, якщо оплата товару ним не здійснена або здійснена неналежним чином, понад неустойку і збитки за користування чужими коштами.

Виходячи з цього, вимоги ТзОВ «Нертус” про стягнення з відповідача 95182,80 грн. відсотків за користування чужими грошовими коштами підлягають до задоволення.

Щодо стягнення пені в сумі 95182,80 грн., суд виходить із такого.

Пунктом 9.4.1 дистриб’юторського договору № 28/01 від 28.01.2005 року передбачено обов’язок товариства «Волиньагрохім” сплатити пеню в розмірі 0,5 % від загальної ціни товару у випадку прострочки платежу. На цій підставі позивачем нараховано 95182,80 грн. пені.

Однак, відповідно до Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” від 22.11.1996 р. платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Статтею ч. 6 ст. 232 ГК України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Згідно розрахунку позивача неустойка за період з серпня 2005 р. по серпень 2006 р., тобто за 12 місяців, складає 13884,46 грн. Враховуючи наведене, суд вважає за необхідне позовні вимоги щодо стягнення пені задовольнити частково і стягнути з відповідача пеню за 6 місяців (відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України) в сумі 6942,23 грн..

Відповідно до ст. 49 ГПК України з відповідача підлягає стягненню на користь позивача 2035,90 грн. витрат по сплаті державного мита та 82,60 грн. витрат, пов’язаних з оплатою послуг на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Керуючись ст. 49, 82-85 ГПК України, ст. 231 Господарського кодексу України, ст. 526, 625 Цивільного кодексу України, суд

вирішив :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства “Волиньагрохім” (43010, v. Луцьк, вул. Глушець, 49, код 05487679) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Нертус” (61000, м. Харків, вул. С. Грицевца, 39, кв. 106, код 31942246) 100478,50 грн. основного боргу, 6942,23 грн. пені, 95182,80 грн. відсотків за користування чужими грошовими коштами, 2035,90 грн. витрат по сплаті державного мита та 82,60 грн. витрат, пов’язаних з оплатою послуг на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, всього 204722,03 грн.

3. В позові про стягнення 88240,57 грн. пені – відмовити.

Суддя Л. О. Черняк

Суддя Черняк Л.О.