№ 113923362, 28.09.2023, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 15/111/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.09.2023 Справа № 908/980/23

м. Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі судді Ярешко О.В.,

При секретарі судового засідання Шолоховій С.В.

За участі представників учасників справи:

Від позивача: не з`явився

Від відповідача: Ніколенко М.М., ордер серії АР № 1123018 від 02.05.2023

Розглянувши в судовому засіданні матеріали заяви вих. № б/н від 18.09.2023 Товариства з обмеженою відповідальністю Рейл Лоджистікс про ухвалення додаткового рішення в справі № 908/980/23

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Рейл Лоджистікс, 03150, м. Київ, вул. Ділова, буд. 5, корп. 2

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю Метінвест-Шіппінг, 69008, м. Запоріжжя, Південне шосе, буд. 72, каб. 5

про стягнення коштів

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Запорізької області від 11.09.2023 у справі № 908/980/23 (суддя Горохов І.С.) позов задоволено частково.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю Метінвест-Шіппінг (69008, м. Запоріжжя, Південне шосе, буд. 72, каб. 5; ідентифікаційний код юридичної особи 31158623) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Рейл Лоджистікс (03150, м. Київ, вул. Ділова, буд. 5, корп. 2; ідентифікаційний код юридичної особи 40637393) пеню за договором транспортно-експедиторського обслуговування № 1-05/09-17 від 08.09.2017 в розмірі 3771677,52 грн. Розстрочено виконання рішення строком на два місяці з дня ухвалення рішення у даній справі, шляхом сплати відповідачем коштів у розмірі 3771677,52 грн. рівними частинами за наступним графіком: до 11.10.2023 1885838,76 грн; до 11.11.2023 1885838,76 грн.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю Метінвест-Шіппінг (69008, м. Запоріжжя, Південне шосе, буд. 72, каб. 5; ідентифікаційний код юридичної особи 31158623) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Рейл Лоджистікс (03150, м. Київ, вул. Ділова, буд. 5, корп. 2; ідентифікаційний код юридичної особи 40637393) витрати зі сплати судового збору в розмірі 56575,16 грн.

В іншій частині позову про стягнення пені в розмірі 4515012,63 грн відмовлено.

18.09.2023 Товариством з обмеженою відповідальністю Рейл Лоджистікс в системі Електронний суд сформовано заяву (вих. № б/н від 18.09.2023) про ухвалення додаткового рішення в справі № 908/980/23, згідно якої просить: 1. Стягнути з відповідача на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу в сумі 40000,00 грн.; 2. Стягнути з відповідача на користь позивача витрати зі сплати судового збору в розмірі 124300,35 грн.

Вважає, що оскільки спір між сторонами виник внаслідок неправильних дій сторони (ТОВ Метінвест-Шіппінг), то на відповідача потрібно покласти судові витрати повністю, незалежно від результатів вирішення спору.

Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи раніше визначеному складу суду від 19.09.2023, враховуючи перебування судді Горохова І.С. у відпустці, заяву визначено для розгляду судді Ярешко О.В.

Ухвалою суду від 20.09.2023 суддею Ярешко О.В. заяву прийнято до розгляду, призначено судове засідання з розгляду заяви на 28.09.2023, про яке повідомлено учасників справи.

У судове засідання 28.09.2023 з`явився представник відповідача. Представник позивача не з`явився.

Відповідно до ст. 222 ГПК України здійснювалося фіксування судового процесу за допомогою технічного засобу.

Згідно ч.ч. 3, 4 ст. 244 ГПК України, суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Суд визнав можливим розглянути заяву за відсутності представника позивача, представники сторін у судове засідання з розгляду заяви судом не викликалися.

Згідно ч.ч. 1, 3 ст. 123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Частиною 8 ст. 129 ГПК України передбачено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Згідно ч. 1 ст. 221 Господарського процесуального кодексу України, якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

У судовому засіданні 11.09.2023 представником позивача було заявлено про намір подати заяву про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.

З дотриманням приписів процесуального законодавства позивачем у позовній заяві викладено попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач очікує понести у зв`язку з розглядом справи, а саме: 100000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Положеннями статті 59 Конституції України встановлено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Право особи на отримання правової допомоги під час розгляду справи господарськими судами гарантоване статтею 131-2 Конституції України, статтею 16 Господарського процесуального кодексу України, відповідними положеннями Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Відповідно ст. 126 ГПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", договір про надання правової допомоги це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Відповідно до статті 19 зазначеного Закону, видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Відповідно ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Таким чином, визначаючи розмір суми, яка підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, необхідно враховувати, зокрема, встановлений в самому договорі розмір та/або порядок обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність".

Позивачем подано до матеріалів справи копію договору про надання правової допомоги від 13.05.2022 № б/н, укладеного між ТОВ «Рейл Лоджистікс» (клієнт за договором) та ФОП Мурашко О.А. (адвокат за договором), предметом якого є зобов`язання адвоката надавати клієнту правову допомогу, види якої визначено у розділі 5 цього договору (п. 1.1). Відповідно до додатку № 2 від 06.03.2023 до даного договору, вартість правничої (правової) допомоги по представництву інтересів клієнта в Господарському суді Запорізької області, за позовом ТОВ «Рейл Лоджистікс» до ТОВ «Метінвест-Шіппінг» про стягнення 8286690,15 грн., за погодженням сторін складає фіксований розмір 40000,00 грн., без ПДВ. Вартість правничої (правової) допомоги, визначена у даному пункті у вигляді фіксованого розміру не залежить від кількості витраченого адвокатом обсягу матеріалів справи, кількості поданих процесуальних документів, тощо. Клієнт сплачує вартість правничої (правової) допомоги протягом 10- робочих днів з дати ухвалення рішення суду у справі, на підставі рахунка, наданого адвокатом.

Між адвокатом Мурашко О.А. та ТОВ «Рейл Лоджистікс» підписано акт № 1 від 12.09.2023 надання послуг за вказаними договором, згідно якого адвокатом були виконані наступні роботи (надані такі послуги): надання професійної правничої допомоги ТОВ «Рейл Лоджистікс» у справі № 908/980/23 у Господарському суді Запорізької області; загальна вартість робіт (послуг) склала: 40000,00 грн. Зазначено, що клієнт не має претензій по об`єму, якості та строкам виконання робіт (надання послуг).

В матеріалах справи наявні копії довіреності № 149-д від 23.12.2022 на представлення інтересів ТОВ «Рейл Лоджистікс» адвокатом Мурашко О.А., свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю № 776 від 30.07.2010.

27.09.2023 представником відповідача в підсистемі «Електронний суд» сформовано клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги, згідно якого просив у задоволенні заяви ТОВ «Рейл Лоджистікс» про відшкодування витрат на правничу допомогу в розмірі 40000,00 грн. та витрат зі сплати судового збору в розмірі 124300,35 грн. відмовити. У випадку прийняття додаткового рішення про задоволення заяви ТОВ «Рейл Лоджистікс» - зменшити розмір витрат на правничу допомогу на 80%.

Обґрунтовуючи клопотання зазначив, що матеріали справи не містять будь-яких документів, які б вказували на значний обсяг витраченого адвокатом часу для здійснення наданих правових послуг, чи б іншим чином обґрунтовували таку їх вартість. Позивачем до заяви не надано жодних документів на підтвердження оплати вартості правової допомоги. Твердження позивача щодо покладення на відповідача судових витрат повністю, незалежно від результатів вирішення спору, вважає необґрунтованим. Факт виникнення спору через неправильні дії відповідача нічим не підтверджено, рішення суду в даній справі законної сили не набрало. Заява позивача про ухвалення додаткового рішення містить ряд помилок та невідповідностей, які свідчать про рівень якості даного процесуального документу. Розмір витрат на послуги адвоката є явно завищеним, не відповідає критеріям розумності та співрозмірності, що суперечить принципу розподілу витрат. Вимога позивача про стягнення витрат зі сплати судового збору в розмірі 124300,35 грн. вже була раніше розглянута судом при ухваленні рішення від 11.09.2023 по даній справі.

Критерії оцінки поданих заявником доказів суд встановлює самостійно у кожній конкретній справі, виходячи з принципів верховенства права та пропорційності, з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, що суди застосовують як джерело права згідно зі статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини».

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та критерію розумності їхнього розміру, з урахуванням конкретних обставин справи та доводів сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited" проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначається, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими (необхідними), а їхній розмір - обґрунтованим.

У додатковій постанові Верховного Суду від 17.09.2020 у справі № 916/1777/19 зазначено, що вирішуючи заяву сторони судового процесу про компенсацію понесених нею витрат на професійну правничу допомогу, суду належить дослідити та оцінити додані заявником до заяви документи на предмет належності, допустимості та достовірності відображеної у них інформації. Зокрема, чи відповідають зазначені у документах дані щодо характеру та обсягу правничої допомоги, наданої адвокатом, документам, наявним у судовій справі. Чи не вчиняв адвокат під час розгляду справи дій, які призвели до затягування розгляду справи, зокрема, але не виключно, чи не подавав явно необґрунтованих заяв і клопотань. Чи не включено у документи інформацію щодо витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, які не підтверджені належними доказами. Та навпаки, якими доказами підтверджується заявлена до відшкодування сума, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги.

У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який тим не менш, повинен ґрунтуватися на більш чітких критеріях, визначених у частині четвертій статті 126 ГПК України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка вказує на неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності цим критеріям заявлених витрат. Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 21.05.2019 у справі № 903/390/18.

У розумінні положень частин п`ятої та шостої статті 126 ГПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Вказана правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21.

Відповідачем не обґрунтовано заявлене клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, доказів щодо неспівмірності витрат на оплату послуг адвоката суду не подано. У клопотанні лише наводяться суб`єктивні міркування сторони (відповідача) щодо оцінки дій представника позивача.

Щодо ненадання доказів сплати позивачем витрат на професійну правничу допомогу, суд зазначає, що статтею 126 ГПК України не визначено обов`язковості надання таких доказів для розподілу судом між сторонами понесених витрат.

Суд зазначає, що розмір гонорару за надання правової допомоги визначений у договорі у вигляді фіксованої суми (40000,00 грн.), не залежить від кількості витраченого адвокатом часу та обсягу матеріалів справи, кількості поданих останнім процесуальних документів.

У постанові Верховного Суду від 20.11.2020 року № 910/13071/19 вказано, що втручання суду у договірні відносини між адвокатом та його клієнтом у частині визначення розміру гонорару або зменшення розміру стягнення такого гонорару з відповідної сторони на підставі положень частини четвертої статті 126 ГПК України можливе лише за умови обґрунтованості та наявності доказів на підтвердження невідповідності таких витрат фактично наданим послугам. В іншому випадку, таке втручання суперечитиме принципу свободи договору, закріпленому в положеннях статті 627 ЦК України, принципу pacta sunt servanda та принципу захисту права працівника або іншої особи на оплату та своєчасність оплати за виконану працю, закріпленому у статті 43 Конституції України.

Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини (пункт 28 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц; пункт 19 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі № 910/12876/19).

Згідно ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. У випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

Судом при ухваленні 11.09.2023 рішення в даній справі здійснено розподіл судових витрат зі сплати судового збору та покладено на відповідача судовий збір у розмірі 56575,16 грн., пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Господарським процесуальним законодавством не передбачено право суду при ухваленні додаткового рішення здійснювати перерозподіл судових витрат зі сплати судового збору, який вже був розподілений між сторонами при ухваленні рішення. Фактично позивач просить суд першої інстанції змінити ухвалене рішення суду, що є незаконним.

Відтак, у задоволенні заяви ТОВ «Рейл Лоджистікс» в частині стягнення з відповідача на користь позивача витрат зі сплати судового збору в розмірі 124300,35 грн. судом відмовляється.

Враховуючи часткове задоволення позовних вимог, суд покладає на відповідача судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 18205,95 грн., пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, заява вих. № б/н від 18.09.2023 Товариства з обмеженою відповідальністю Рейл Лоджистікс про ухвалення додаткового рішення в справі № 908/980/23 задовольняється судом частково.

Керуючись ст.ст. 123, 126, 129, 221, 241, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Заяву вих. № б/н від 18.09.2023 Товариства з обмеженою відповідальністю Рейл Лоджистікс задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Метінвест-Шіппінг (69008, м. Запоріжжя, Південне шосе, буд. 72, каб. 5; ідентифікаційний код юридичної особи 31158623) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Рейл Лоджистікс (03150, м. Київ, вул. Ділова, буд. 5, корп. 2; ідентифікаційний код юридичної особи 40637393) 18205 (вісімнадцять тисяч двісті п`ять) грн. 95 коп. витрат на професійну правничу допомогу.

У задоволенні іншої частини заяви відмовити.

Відповідно ст. 241 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги протягом 20 днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено згідно з вимогами ст. 238 ГПК України та підписано 04 жовтня 2023.

Рішення розміщується в Єдиному державному реєстрі судових рішень за вебадресою у мережі Інтернет за посиланням: http://reyestr.court.gov.ua.

Суддя О.В. Ярешко